Ухвала суду № 56559806, 19.02.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/2013/15-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2015 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючої судді Яровенко Н. О.

при секретарі Бородіні А. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві про звільнення майна з-під арешту,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві про звільнення майна з-під арешту посилаючись на те, що йому на праві приватної власності належить ? квартири АДРЕСА_1. Право власності ОСОБА_1 було обтяжене арештом і забороною відчуження 10 київською державною нотаріальною конторою 31.08.2005 року на підставі постанови ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві у виконавчому провадженні №1-331. Відповідач відмовився скасувати арешт на частину майна у зв`язку з тим, що документація за період з 2005 по 2010 роки знищена. Тому просить суд зняти арешт з ? частини квартири АДРЕСА_1.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надійшла заява в якій просить справу розглядати у його відсутність, позовні вимоги підтримує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної, спільної власності громадянам : ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 (а.с.3). Відповідно свідоцтва про право на спадщину від 04 березня 2014 року, ОСОБА_1 належить ? частини квартири АДРЕСА_1 (а.с.4). За вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 27 червня 2003 року ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 ККУ (а.с.9-11). За вищевказаним вироком з ОСОБА_1 підлягали стягненню грошові кошти - по 873 грн. на користь потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6.(а.с. 11).

Постановою Десятої Київської державної нотаріальної контори на ? частини квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, було накладено арешт і заборону відчуження (а.с.7).

З відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна підтверджується той факт, що станом на 10 жовтня 2014 року, на ? частини квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, накладено арешт, відповідно постанови №227/15 від 18 серпня 2003 року (а.с.5).

З копії листа начальника ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві ОСОБА_7 вбачається, що детальної інформації стосовно перебування постанови № 20919 ІК від 31 серпня 2005 року не має, оскільки документація по виконавчих провадженнях за 2005-2010 роки знищені, також зазначено, що станом на 21 травня 2014 року виконавчі провадження по ОСОБА_1 на виконанні у відділі не перебувають (а.с.12).

Згідно з ч. 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Таким чином, суд приходить до висновку, що арешт з ? частини АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна, арешт з майна знімається за постановою державного виконавця.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 50, 60 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 208, 209 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві про звільнення майна з-під арешту - задовольнити.

Звільнити з-під арешту ? частини АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, податковий номер - НОМЕР_2).

До суду може бути подана апеляційна скарга на ухвалу протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя Н.О. Яровенко