Ухвала суду № 56555944, 21.03.2016, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/3426/15-ц

Провадження по справі № 2/367/80/2016

У Х В А Л А

Іменем України

21 березня 2016 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Карабаза Н.Ф.

при секретарі Кондратенко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Садівницького товариства «Бучанка» про визнання недійсним рішення загальних зборів СТ «Бучанка» від 19.05.2012 року про затвердження нової (зміненої) редакції Статуту , а загальних зборів СТ «Бучанка» від 19.05.2012 року такими, що не відбулися, визнання недійсним рішення загальних зборів СТ «Бучанка» від 31.05.2014 року про обрання головою СТ «Бучанка» ОСОБА_5, а загальні збори СТ «Бучанка» від 31.05.2014 року такими, що не відбулися, визнати недійсною нову (змінену) редакцію Статуту СТ «Бучанка» із резолюцією про затвердження від 19.05.2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до суду з зазначеним вище позовом.

В судовому засіданні до початку зясування обставин по цивільній справі головуючий суддя по справі ОСОБА_6 заявила собі усний самовідвід з тих підстав, що представником позивачів ОСОБА_7 чиниться постійний психологічний тиск на неї, шляхом звернення з усними та письмовими скаргами, погрозами. Крім того суддя звернулась стосовно фактів втручання в її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя та отримала повідомлення про початок досудового розслідування.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.20 ЦПК України, суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші підстави, які викликають сумнів в обєктивності та неупередженості за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦПК України за наявності підстав, зазначених у статтях 20,21,22 цього Кодексу, суддя зобовязаний заявити самовідвід.

Як зазначив Європейський суд у справі "Мироненко і ОСОБА_8 проти України" (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, N 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, заява N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім

Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, що схвалені резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Основним завданням суду, як органу державної влади, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечити кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону№ 2453-VI).

Вимогами Закону № 2453-УІ передбачено, що судді зобовязані своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядали і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства (пункт 1 частини четвертої статті 54 цього Закону).

Правила етичної поведінки судді затверджені XI черговим зїздом суддів України 22 лютого 2013 року в Кодексі суддівської етики кореспондуються з зазначеними вимогами закону. Зокрема, згідно зі статтею 1 Кодексу суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість. Стаття 8 Кодексу встановлює правило, згідно з яким суддя повинен здійснювати судочинство в межах та порядку, визначених процесуальним законом, і виявляти при цьому тактовність, ввічливість, витримку й повагу до учасників судового процесу та інших осіб.

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_4 не заперечували проти задоволення самовідводу, представник позивача ОСОБА_3 ОСОБА_9, представник позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ОСОБА_7 самовідвід не підтримали.

Враховуючи вищевикладене заявляю собі самовідвід і вважаю, що дана справа має бути передана на розгляд іншому судді.

На підставі викладеного та керуючись ст.23 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Прийняти самовідвід головуючого судді Карабаза Н.Ф.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_6