Ухвала суду № 56555448, 16.03.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №274/6918/14-ц Головуючий у 1-й інст. Корбут В. В.

Категорія 27 Доповідач Косигіна Л. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області

в складі: головуючої судді Косигіної Л.М.

суддів: Худякова А.М., Григорусь Н.Й.

при секретарі Гайдамащук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2

на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 28 грудня 2015 року

в с т а н о в и л а :

У грудні 2014 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за іпотечним кредитним договором № 25, укладеним 06.03.2008 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та відповідачем, яка станом на 25.11.2014 року складає 169787 грн. 09 коп., а саме:

- заборгованість по тілу кредиту 93312 грн.;

- відсотки 56690 грн. 53 коп.;

- пеня 19784 грн. 56 коп.

В обґрунтування позову посилається на те, що 17.12.2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого позивач набув право вимоги за вищезазначеним кредитним договором. Відповідач свої зобов'язання не виконує, у зв'язку з чим Банк просив позов задовольнити.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 28.12.2015 року закрито провадження у справі за позовом ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 93312 грн., у зв'язку із набранням чинності рішенням Бердичівського міськрайонного суду від 12.11.2012 року.

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 28.12.2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість по відсотках в сумі 56690 грн. 53 коп., по пені 19784 грн. 56 коп., 1697 грн. 87 коп. судових витрат.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Зазначив, що відступлення права вимоги за кредитним договором відбулося після винесення Бердичівським міськрайонним судом рішення про стягнення з відповідача всієї заборгованості за іпотечним кредитним договором № 25 на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку, а відтак позивач на підставі ст. 378 ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження» може подати лише заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні, а не звертатися до суду з позовом про стягнення заборгованості. Також, законом не передбачено нарахування відсотків та неустойки поза строком дії кредитного договору, оскільки первісним кредитором змінено строк виконання основного зобов'язання і вся сума заборгованості вже стягнута рішенням міськрайонного суду.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Встановлено, що 06.03.2008 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та відповідачем було укладено договір про іпотечний кредит № 25, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав у кредит 120000 грн. зі сплатою 15,5% річних, строком до 01.03.2017 року (а.с. 5-7). Між сторонами погоджено та підписано Графік погашення кредиту (а.с. 8). Кошти відповідач отримав 07.03.2008 року (а.с. 12).

01.07.2008 року внесено зміни до вищевказаного договору в частині збільшення відсоткової ставки до 20,5% річних. Крім того, у п. 6.4. передбачено, що у випадку порушення позичальником строку погашення одержаного ним кредиту, він сплачує проценти у розмірі 22,5% річних від простроченої суми, згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України (а.с. 11).

У зв'язку із тим, що ОСОБА_1 не виконував належним чином умови вищевказаного договору, 22.03.2011 року ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 (боржника), ОСОБА_3 (поручителя), ОСОБА_4 (поручителя), ОСОБА_5 (поручителя) в солідарному порядку заборгованість в сумі 139910 грн., яка утворилась станом на 12.01.2011 року (а.с. 236-239). Під час розгляду справи Банк уточнив свої вимоги, та просив стягнути в солідарному порядку 99081 грн. 05 коп. боргу, що утворився станом на 11.06.2012 року (а.с. 240-241).

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 13.11.2012 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» 93312 грн. заборгованості за кредитним договором, що виникла станом на 11.06.2012 року. У задоволенні решти вимог відмовлено за безпідставністю (а.с. 227-228). Дане рішення ніким не оскаржувалось.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК Україникредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею514 та ч. 1 ст.516 ЦК Українипередбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

17.12.2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (Первісний Кредитор) та ТОВ «Кредитні ініціативи» (Новий Кредитор) укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого Первісний Кредитор передає (відступає), а Новий Кредитор приймає Кредитний Портфель. Внаслідок передачі (відступлення) Кредитного Портфеля за цим Договором Новий Кредитор набуває усіх Прав Вимоги Первісного Кредитора за Кредитними Договорами та Договорами Забезпечення, включно з правом вимагати від Позичальників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань, правом на звернення стягнення за зобов'язаннями Позичальників на заставлене майно, та іншими Правами Вимоги за Кредитними Договорами та Договорами Забезпечення (а.с.17-27, 66-80, 122-125, 126). Даний договір є чинним.

Отже, ТОВ «Кредитні ініціативи» на підставі вищевказаного договору набуло право вимоги за договором про іпотечний кредит № 25 від 06.03.2008 року з усіма правами, що належали Первісному кредитору.

Оскільки позичальник станом на грудень 2014 року умови кредитного договору та рішення суду від 13.11.2012 року не виконав, ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості в сумі 169787 грн. 09 коп., яка утворилася станом на 25.11.2014 року та складається із:

- заборгованості по тілу кредиту 93312 грн.;

- відсотків в сумі 56690 грн. 53 коп.;

- пені в сумі 19784 грн. 56 коп. (нарахована в межах річного строку).

Наведений борг підтверджується розрахунком, наданим позивачем.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 28.12.2015 року закрито провадження у даній справі про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 93312 грн., у зв'язку із набранням чинності рішенням Бердичівського міськрайонного суду від 12.11.2012 року. Дана ухвала є чинною.

У ст. 611 ЦК України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Виходячи із системного аналізу ст.ст. 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору слід дійти висновку про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України (правова позиція Верховного Суду України у справі № 6-1206цс15).

Крім того, з правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-249цс15 вбачається, що у разі неповернення коштів за кредитним договором, з боржника підлягають стягненню відсотки та пеня, оскільки зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що з відповідача підлягають стягненню відсотки в сумі 56690 грн. 53 коп. та пеня - 19784 грн. 56 коп. тому, що боргове зобов'язання ним не виконано. У зв'язку з цим, наявність ухвали Апеляційного суду Житомирської області від 23.09.2014 року про відмову у поновленні строку пред'явлення виконавчого документа до виконання (а.с. 242-244), не впливає на правильність висновків суду першої інстанції.

Зважаючи на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 28 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча Судді