Ухвала суду № 56553031, 17.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" березня 2016 р. м. Київ К/9991/77909/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Рибченка А.О., Шипуліної Т.М.,

при секретарі судового засідання Антипенку В.В.,

за участю представників позивача Саноцького Ю.Л. та відповідача Богів Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.02.2012 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2012 по справі № 2а-5816/11/1370

за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими

платниками податків у м. Львові

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції, з урахуванням уточнень, про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.02.2011 № 0000272301/2675, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за основним платежем на суму 569 357,10 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 142 3329,28 грн., від 17.05.2011 № 0000732301/9613, яким збільшено грошове зобов'язання з ПДВ за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 142 3329,28 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.02.2012, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2012, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись із судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Вимоги касаційної скарги обґрунтовано відсутністю права у контролюючого органу ухвалювати оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 17.02.2011№ 0000272301/2675 та від 17.05.2011 № 0000732301/9613 за наслідками перевірки, призначеної відповідно до кримінально - процесуального закону або закону про оперативно - розшукову діяльність, без наявності відповідного рішення суду.

Державна податкова інспекція у запереченні на касаційну скаргу позивача просить суд залишити останню без задоволення, а судові рішення - без змін.

Переглянувши матеріали справи і касаційну скаргу, заслухавши доповідь судді, Вищий адміністративний суд України зазначає наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій підставою для ухвалення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень стали підсумки проведеної державним податковим органом позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 30.09.2008, викладені у акті від 01.02.2011 № 140/23-2/01103707, про порушення вимог пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що полягало у формуванні Державним територіально-галузевим об'єднанням "Львівська залізниця" податкового кредиту за безтоварними господарськими операціями проведеними з контрагентами, які фактично укладали нікчемні договори лише з метою отримання безпідставної податкової вигоди.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої апеляційної інстанцій погодились з висновками акта перевірки, на підставі якого та результатів адміністративного оскарження були ухвалені оскаржувані податкові повідомлення - рішення, про те, що формування позивачем податкового кредиту за вказаних у акті перевірки обставин є безпідставним, оскільки фактично проведені господарські операції на придбання товарно - матеріальних цінностей не спричинили настання реальних правових наслідків, а первинні документи, що були надані позивачем на підтвердження правомірності формування податкового кредиту, не відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", так як містять суперечливі відомості про господарські операції та, по суті, не підтверджують їх фактичне здійснення.

Проте колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з вказаними судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи зазначена позапланова виїзна перевірка Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" була проведена згідно із пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, наказу контролюючого органу від 06.01.2011 № 9 про проведення такої перевірки на виконання постанови слідчого СВ ПМ ДПА у Львівській області від 28.05.2010 про призначення позапланової виїзної документальної перевірки позивача по кримінальній праві та направлення від 10.01.2011 № 9.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є буд - які фактичні дані, на підставі яких чуд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, перевірка позивача проводилась у період дії Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Однією з обставин для проведення документальної позапланової виїзної перевірки пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України визначає отримання постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

При цьому до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України забороняє, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність перевірки, приймати податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки. Цією нормою передбачено, що матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Проте судами попередніх інстанцій помилково не взято до уваги те, що позапланова виїзна перевірка, за наслідками якої контролюючим органом було ухвалено оскаржувані у цій справі податкові повідомлення - рішення, була проведена на виконання постанови слідчого СВ ПМ ДПА у Львівській області від 28.05.2010 відповідно до кримінально-процесуального закону, а тому висновки, викладені за результатами такої перевірки у акті від 06.01.2011 можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов'язання лише з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, невстановлення та ненадання правової оцінки обставинам, які мають суттєве значення у справі, виключає можливість для висновку суду касаційної інстанції щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.02.2012 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2012 по справі № 2а-5816/11/1370 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді А.О. Рибченко

Т.М. Шипуліна