Ухвала суду № 56552720, 08.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2016 року м. Київ К/800/54283/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,за участю секретаря:Латишевої Л.П.,за участю представників позивача:Танчика О.М.,відповідача:Кумко О.Д.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року

у справі №2а-1870/9636/12

за позовом Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе»

до Державної податкової інспекції у м. Сумах

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Сумський окружний адміністративний суд постановою від 27 березня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року, позовні вимоги задовольнив, визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 18 вересня 2012 року №0003691510/43879 та від 30 листопада 2012 року №0005331501/61687. Стягнув з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у розмірі 2 146,00 грн.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач на адресу суду касаційної інстанції надіслав письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача, за змістом яких просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили такі фактичні обставини справи.

Позивачем 09 серпня 2012 року було подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за І півріччя 2012 року з додатками.

Посадові особи відповідача 31 серпня 2012 року провели камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток позивача за І півріччя 2012 року, у результаті якої встановили порушення позивачем вимог абзаців 4, 5 пункту 153.8 статті 153, пункту 150.1 статті 150, пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме: порушено порядок відображення від'ємного фінансового результату попереднього звітного (податкового) періоду від операцій з цінними паперами, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І півріччя 2012 року на 71 971 488,00 грн. та занижено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2012 року на 23 706 864,00 грн.

На підставі висновків акту від 31 серпня 2012 року №2527/15-1/05747991/351, складеного за результатом проведеної перевірки, податковий орган прийняв податкові повідомлення-рішення від 18 вересня 2012 року: №0003691510/43879, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення з податку на прибуток за І півріччя 2012 року на 71 971 488,00 грн.; №0003681510/43881, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 35 560 296,00 грн., у тому числі за основним платежем - 23 706 864,00 грн. та 11 853 432,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погодившись з вказаними рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

У відповідь на скаргу позивача у період з 12 жовтня 2012 року по 18 жовтня 2012 року податкова інспекція провела позапланову виїзну документальну перевірку з питань, що стали предметом оскарження нарахованого податку на прибуток за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2011 року, про що склала акт від 25 жовтня 2012 року №3357/2260/05747991/64, яким встановила порушення позивачем вимог пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження суми витрат звітного періоду (рядок 1.2 додатку КЗ до декларації з податку на прибуток) за IV квартал 2010 року на 169 461 047,00 грн. та пункту 150.1 статті 150, пункту 153.8 статті 153 ПК України, що призвело до заниження від'ємного фінансового результату від операцій з акціями та іншими, ніж цінні папери корпоративними правами (рядок 1 додатку ЦП до рядка 03.20 додатку ІД до податкової декларації з податку на прибуток підприємства) станом на 31 грудня 2011 року на 169 461 047,00 грн., у тому числі від'ємний фінансовий результат попереднього звітного (податкового) періоду по рядку 1.3 додатку ЦП до рядка 03.20 додатку ІД до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2011 року на 169 461 047,00 грн., за ІІ - ІV квартали 2011 року на 169 461 047,00 грн.

За наслідками розгляду первинної скарги та висновків проведеної перевірки податковий орган 30 листопада 2012 року прийняв податкове повідомлення-рішення №0005331501/61687, яким збільшив суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 23 405 197,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 5 851 299,00 грн. При цьому, скасував повністю податкове повідомлення-рішення податкове повідомлення-рішення від 18 вересня 2012 року №0003691510/43879 та скасував в частині податкове повідомлення-рішення №0003681510/43881.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Фактичною підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень слугувало, на думку відповідача, невірне відображення позивачем суми від'ємного фінансового результату від операцій з акціями та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами за І півріччя 2012 року у розмірі 71 971 488,00 грн.

Посилаючись на пункт 153.8 статті 153, пункт 150.1 статті 150 ПК України, пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, відповідач вказав на те, що у податковій декларації з податку на прибуток за звітні 1012 - 2015 роки (починаючи зі звітного періоду - І півріччя 2012 року), у платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше, враховується лише 25 відсотків суми від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами, які рахуються станом на 1 січня 2012 року у порядку, передбаченому пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України.

Крім того, зазначив, що операція з придбання частки статутного капіталу ТОВ «СМНВО» була проведена з урахуванням податку на додану вартість, а операція з її продажу без податку на додану вартість, внаслідок чого умови цих операцій є не співставними, а операція з продажу завідомо збитковою. Крім цього, оцінка майна при внесені до статутного фонду ТОВ «СМНВО», та оцінка цієї частки статутного капіталу при її продажу, відрізняються на 33 365 843,00 грн., що суттєво впливає на фінансовий результат від операцій з корпоративними правами.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що обмеження щодо врахування збитків застосовується лише до від'ємного значення, яке не містить витрат на придбання цінних паперів, що не були продані станом на 01 січня 2012 року.

Крім того, збільшення статутного капіталу позивачем за рахунок внесення майна у вересні 2010 року та наступний продаж частки статутного капіталу у жовтні 2010 року, на думку судів, здійснене позивачем з дотриманням вимог чинного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно податкової звітності з податку на прибуток за підсумками фінансово-господарської діяльності 2011 року в додатку ЦП до декларації з податку на прибуток за 2011 рік позивачем задекларовано збиток від операцій з акціями та іншими, ніж цінні папери корпоративними правами по ряд.1 додатка ЦП у сумі 267 679 826,00 грн., по ряд.2 додатку ЦП збиток від операцій з облігаціями у сумі 78 359 930,00 грн. та по ряд.3 додатка ЦП збиток від операцій з векселями у сумі 21 574 586,00 грн. В податковій звітності за І квартал 2012 року в додатку ЦП до декларації з податку на прибуток за І квартал 2012 року як результат від'ємного фінансового результату попереднього звітного періоду позивачем було відображено відповідно по ряд.1.3 - 267 679 826,00 грн. (по ряд.1 збиток за результатами звітного періоду - 267 654 698,00 грн.), по ряд.2.3 - 78 359 930,00 грн. та по ряд.3.3 - 21 574 586,00 грн. та в податковій звітності за І півріччя 2012 року в додатку ЦП до декларації з податку на прибуток за І півріччя 2012 року як результат від'ємного фінансового результату попереднього звітного періоду позивачем було відображено відповідно по ряд.1.3 - 267 654 698,00 грн., по ряд.2.3 - 78 359 930,00 грн. та по ряд.3.3 - 21 574 586,00 грн.

У той же час, за даним камеральної перевірки від'ємний фінансовий результат попереднього звітного періоду від операцій з акціями та іншими, ніж цінні папери корпоративними правами по ряд. 1.3 повинен складати 66 913 675,00 грн. (267 654 698,00 грн.*25 %) замість вказаних позивачем 267 654 698,00 грн., від'ємний фінансовий результат попереднього звітного періоду від операцій з облігаціями по ряд.2.3 складає 19 589 983,00 грн. (78 359 930,00 грн.*25%) замість вказаних 78 359 930,00 грн., від'ємний фінансовий результат попереднього звітного періоду від операцій з векселями по ряд.3.3 повинен складати 5 393 647,00 грн. (21 574 586,00 грн.*25%) замість вказаних 21 574 586,00 грн.

Так, статтею 153 ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, запроваджено порядок оподаткування операцій особливого виду, зокрема пунктом 153.8 Кодексу встановлено правила оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Абзацом четвертим пункту 153.8 статті 153 ПК України встановлено, що платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розрізі окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав.

Абзаци другий та третій пункту 153.8 статті 153 ПК України для цілей ведення такого відокремленого обліку фінансових результатів зазначених операцій визначають терміни «доходи» та «витрати».

Відповідно до абзацу п'ятого пункту 153.8 статті 153 ПК України, якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

У свою чергу, стаття 150 Кодексу визначає порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів, зокрема пункт 150.1 - порядок перенесення від'ємного значення об'єкта оподаткування, що (від'ємне значення) визначається за правилами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 з урахуванням правил статті 152 ПК України, і не враховує від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами, що (від'ємний фінансовий результат) визначається за правилами пункту 153.8 статті 153 ПК України, а пункт 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу ХХ «Перехідні положення» - визначає умови застосування пункту 150.1 статті 150 Кодексу.

Відповідно до підпункту 135.5.11 пункту 135.5 статті 135 ПК України доходи, визначені відповідно до статті 153 цього Кодексу (позитивний фінансовий результат операцій з цінними паперами та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав), належать до інших доходів, що, свою чергою, відповідно до пункту 135.1 статті 135 ПК України належать до доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.

Таким чином, законодавець виокремив операції з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, як операції особливого виду, та передбачив окремий облік їх фінансових результатів, встановивши спеціальні правила його визначення.

Отже, від'ємне значення об'єкта оподаткування та від'ємний фінансовий результат між витратами та доходами за операціями з продажу цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, є різними за економічним змістом і значенням показниками при визначенні податкових зобов'язань.

Враховуючи наведене, пункт 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, яким обмежено включення від'ємного значення об'єкта оподаткування до витрат звітних податкових періодів починаючи з І півріччя і наступних звітних періодів 2012 року розміром 25 відсотків суми такого від'ємного значення, не може бути застосовано до від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, а відтак, не обмежує право платника податку враховувати всю суму від'ємного показника фінансових результатів від цих операцій в наступних податкових періодах.

З аналізу наведених норм законодавства та встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що відображення повного розміру від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами здійснено товариством правомірно та відповідно до норм чинного законодавства.

Також, як вбачається з матеріалів справи, згідно протоколу позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ «Сумське НВО ім. Фрунзе» від 16 липня 2010 року прийнято рішення про збільшення статутного капіталу ТОВ «СМНВО», за рахунок внесення майна публічного акціонерного товариства. Оцінка майна проведена на підставі звітів про оцінку майна групи інвентаризаційних об'єктів основних засобів, що знаходяться на балансі позивача і вартість об'єктів оцінки становила - 831 669 894,00 грн. та податок на додану вартість - 166 333 978,80 грн. Передача майна на загальну суму 651 365 843,00 грн. та податок на додану вартість у розмірі 130 273 168,60 грн., як внеску до статутного фонду ТОВ «СМНВО», здійснено на підставі актів приймання-передачі від 01 вересня 2010 року.

Позивачем 25 жовтня 2010 року укладено договір купівлі-продажу частки 78,32188915% у статутному капіталі ТОВ «СМНВО» з компанією Алверон Холдінг Лімітед.

Вартість продажу даної частки визначена на підставі акта оцінювача ПП «Експорт» у розмірі 618 000 000,00 грн.

У рахунок оплати за частку статутного капіталу позивач отримав кошти у розмірі 24 832 642,82 дол. США.

За підсумками 2010 року в додатку КЗ до податкової декларації позивача з податку на прибуток підприємства відображено загальний збиток від операцій з акціями та іншими ніж цінні папери корпоративними правами у розмірі 302 768 462,00 грн., у тому числі від операцій з продажу частки у розмірі 78,32188915% статутного капіталу ТОВ «СМНВО» задекларовано прибуток у розмірі 5 746 035,00 грн.

Разом з тим, за результатами розгляду скарги позивача та при проведенні перевірки податковим органом частково враховано суму витрат звітного періоду (ряд.1.2 КЗ до декларації з податку на прибуток) за ІV квартал 2010 року та зроблено висновок про їх заниження. За висновками відповідача, операція з придбання частки статутного капіталу ТОВ «СМНВО» була проведена з урахування податку на додану вартість, а операція з її продажу без податку на подану вартість, внаслідок чого умови цих операцій є не співставними, а операція з продажу завідомо збитковою.

Підпунктом 8.4.11 пункту 8.4 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», чинного на час виникнення спірних правовідносин, до продажу основних фондів та нематеріальних активів прирівнюються операції з внесення таких основних фондів та нематеріальних активів до статутного капіталу іншої особи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем при передачі майна як внеску до статутного фонду ТОВ «СМНВО» нарахований податок на додану вартість у розмірі 130 273 168,60 грн. та відображений у складі податкових зобов'язань декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року, що встановлено також в ході перевірки та розгляду скарги.

Відповідно до підпункту 3.2.1 пункту 3.2 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість», не є об'єктом оподаткування операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, Міністерством фінансів України, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону.

Таким чином, суди дійшли обґрунтованого висновку, що господарська операція з продажу 78,32188915% частки статутного капіталу ТОВ «СМНВО» здійснена позивачем без нарахування податку на додану вартість у відповідності до норм підпункту 3.2.1 пункту 3.2 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість», а висновок податкового органу щодо неспівставності умов операцій з продажу корпоративних прав, є безпідставним.

Також, попередні судові інстанції обґрунтовано не взяли до уваги посилання контролюючого органу на різну оцінку майна при внесенні до статутного фонду ТОВ «СМНВО» та оцінки цієї частки статутного капіталу при її продажу, оскільки оцінка майна позивача при внесенні його до статутного фонду ТОВ «СМНВО» здійснена на підставі звіту про оцінку майна групи інвентаризаційних об'єктів основних засобів, що знаходяться на балансі позивача, який підготовлений суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Бізнес - Група співдружностей». Вартість продажу частки статутного капіталу фонду ТОВ «СМНВО» визначена на підставі акта оцінювача ПП «Екскорт» від 02 грудня 2010 року.

Отже, незалежна оцінка вказаного майна та майнових прав, проведена належними суб'єктами оціночної діяльності.

Виходячи з викладеного збільшення статутного капіталу ТОВ «СМНВО» за рахунок внесення майна позивача у вересні 2010 року та наступний продаж частки статутного капіталу у жовтні 2010 року, здійснене позивачем з дотриманням вимог чинного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

За наведених обставин, у відповідача були відсутні правові підстави для визначення підприємству податкових зобов'язань з податку на прибуток, з огляду на що висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог та скасування спірних податкових повідомлень-рішень відповідає правильному застосуванню положень Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах залишити без задоволення.

2. Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року у справі №2а-1870/9636/12 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.