Постанова № 5655178, 29.09.2009, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-8790/09/0470 Категорія статобліку- 6.13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2009 року м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юхно І.В.

при секретарі - Чупіній О.В.

за участі прокурора Антоненко Н.М.

представника позивача Шевченко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Прокурора Центрально-Міського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Південної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі

до Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу за рахунок активів платника податків, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Центрально-Міського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Південної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу за рахунок активів платника податків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що субєкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 є платником земельного податку відповідно до закону. Відповідач має податковий борг з єдиного податку станом 07.05.2009 року в сумі 791 грн.40 коп., який утворився внаслідок несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобовязання протягом граничних строків. В добровільному порядку суму податкового боргу відповідач не сплачує, що стало підставою для звернення податкового органу до суду з даним позовом.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги та просили задовольнити їх в повному обсязі, виходячи з підстав, викладених в адміністративному позові.

Відповідач у судове засідання не зявився повторно, Відповідно до ст. 35 КАС України, судом на адресу відповідача зазначену в ЄДРПОУ направлялися судові повістки. Отже суд вважає його належним чином повідомленим про розгляд справи.

За даних обставин та відповідно до вимог ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній доказами без участі відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив наступне.

Субєкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності фізична особа, рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області від 31.08.1999р. за №22270010001016567, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та копією свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с.6). Відповідач з 14.09.1999 р. перебуває на обліку в Південній державній податковій інспекції у м. Кривому Розі як платник окремих видів податків, в тому числі, плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, про що свідчить довідка податкового органу №544 від 12.06.2009р.(а.с.8) Відповідачем самостійно обчислено суму податкового зобовязання та зазначено її у податковому розрахунку земельного податку, що складений відповідачем та наданий до податкового органу.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про плату за землю» №2535-ХІІ від 03.07.1992 року, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Статтею 15 Закону України «Про плату за землю» №2535-ХІІ від 03.07.1992 року встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (стаття 14 Закону України «Про плату за землю» №2535-ХІІ від 03.07.1992 року).

Згідно статті 27 Закону України «Про плату за землю», контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Законом України «Про систему оподаткування» №1251-ХІІ від 25.06.1991 року встановлено, що земельний податок є обовязковим платежем, а платниками податків та зборів (обовязкових платежів) є юридичні та фізичні особи, на яких згідно із законодавством покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі) у встановлені законом строки.

Відповідно до інформації Південної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі, станом на 07.05.2009 року субєкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 має податковий борг зі сплати земельного податку з фізичних осіб в сумі 791, 40 грн., який виник внаслідок несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобовязання по земельному податку за 2007-2008 р.р.

Порядок погашення зобовязань юридичних та фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами визначено Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 року.

Статтею 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 року визначено податковий борг як податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого зобовязання.

Відповідно до статті 4 Закону України №2535-ХІІ від 03.07.1992 року, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації і в такому випадку обчислена сума податкового зобовязання вважається узгодженою та не може бути оскаржена в адміністративному порядку.

Відповідно до статті 6 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, з метою погашення податкового боргу відповідача податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно пп. 5.4.1 п.5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у визначені законом строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до пункту «а» пп. 6.2.3 пункту 6.2 ст. 6 закону України № 2181, перша податкова вимога надсилається платнику податків контролюючим органом не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Друга податкова вимога, у відповідності до пункту "б" пп. 6.2.3 пункту 6.2 ст. 6 Закону України № 2181, направляється платнику податків не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) йому першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Позивачем відповідно до пп. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України № 2181, було відправлено відповідачу поштою першу податкову вимогу № 1/67 від 03.08.2007 р. на суму 140,85 грн.(а.с.15), яка отримана відповідачем 03.10.2007 р, що підтверджується підписом на повідомленні про отримання (а.с.14), а також, другу податкову вимогу № 2/17 від 10.01.2008 р. на суму 900 грн. 51 коп. (а.с.17).

21.02.2008 р. Південною державною податковою інспекцією у м. Кривому Розі складено акт про неможливість вручення другої податкової вимоги платнику податків у звязку з поверненням податкової вимоги поштою (а.с.19).

У звязку з цим, на підставі ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 від 21.12.2000 р. та п.49 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом ДПА України від 03.07.2001 р. № 226, другу податкову вимогу субєкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 від 10.01.2008 р. на суму 900 грн. 51 коп. розміщено на дошці податкових оголошень.

Таким чином, суми заборгованості зі сплати земельного податку, є узгодженими, і набули статусу податкового боргу платника податків.

Дані щодо погашення відповідачем податкової заборгованості в сумі 791, 40 грн. в матеріалах справи відсутні.

Згідно пункту 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу України", державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднанні державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

У відповідності до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. Закону України № 2181, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, що відповідно до п. 1.6 ст. 1 цього ж Закону, є зверненням на активи платника податків в рахунок погашення податкового боргу.

У відповідності до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України № 2181, джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, до компетенції адміністративного суду віднесено розгляд справ за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 94, 122, 128, 160-162, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Прокурора Центрально-Міського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Південної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі до Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу за рахунок активів платника податків - задовольнити.

Стягнути за рахунок активів субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 гуртожиток, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь державного бюджету (р/р 33214813700026,код бюджетної класифікації 13050300, отримувач УДК у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, код ОКПО 24237497, банк одержувача ГУДК у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, МФО 805012) в рахунок погашення податкового боргу з земельного податку у сумі 791 (сімсот девяносто одна) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Повний текс постанови складений 30.09.2009р.

Суддя І. В. Юхно