Ухвала суду № 56551185, 16.03.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про роз'яснення рішення

16 березня 2016 року Справа № 805/728/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Бабаш Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області про розяснення судового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання дій протиправними, стягнення недорахованої та невиплаченої різниці середньої заробітної плати за липень вересень 2014 року, стягнення недорахованої та невиплаченої різниці вихідної допомоги, стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з заявою про розяснення судового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання дій протиправними, стягнення недорахованої та невиплаченої різниці середньої заробітної плати за липень вересень 2014 року, стягнення недорахованої та невиплаченої різниці вихідної допомоги, стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, стягнення моральної шкоди, яка обґрунтована тим, що у резолютивній частині постанови суду від 30.04.2015 року зобовязано податковий орган сплатити заборгованість з недорахованої та невиплаченої як різниці середньої заробітної плати за серпень-вересень 2014 року, вихідної допомоги при звільненні та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день винесення рішення на загальну суму 50884,83 грн. без зазначення сум податків, що підлягають сплаті до бюджету, а саме податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування та військового збору, та ким саме повинні бути перераховані вказані податки.

Відповідач зазначає, що на виконання вищезазначеного судового рішення 08.12.2015 року на рахунок позивача було перераховано 40176,50 грн. з відрахуванням утриманих податків, а саме: податку на доходи фізичних осіб у розмірі 9567,97 грн., єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування у розмірі 377,09 грн., військового збору у розмірі 763,27 грн. Проте, Управлінням Державної казначейської служби у м. Словянську Донецької області у листі від 18.02.2016 року №04-15/460 повідомлено про наявність заборгованості у розмірі 10687,92 грн. у звязку з примусовим виконанням постанови Донецького окружного адміністративного суду від 30.04.2015 року по справі №805/728/15-а.

Так, відповідачем, керуючись приписами Податкового кодексу України, беручи до уваги, що визначені вищевказаною постановою суми, що підлягають стягненню на користь позивача, не відносяться до доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб, здійснено нарахування, утримання та сплату до бюджету податку на доходи фізичних осіб із сум виплат, зазначених у постанові від 30.04.2015 року по справі №805/728/15-а.

Також, відповідачем у відповідності до приписів р. 16-1 підр. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України здійснено нарахування, утримання та сплату до бюджету військового збору із сум виплат, зазначених у постанові суду від 30.04.2015 року.

Стосовно утримання єдиного внеску, відповідач посилається на ч. 2 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», мотивуючи це тим, що даний порядок нарахування єдиного внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду середню заробітну плату за вимушений прогул. Також, відповідач зазначив, що нарахування єдиного внеску на суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, присуджену до стягнення на користь позивача постановою суду від 30.04.2015 року, відповідачем не здійснювалось.

Таким чином, просив розяснити порядок виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 30.04.2015 року по справі №805/728/15-а, а саме вказати, чи враховується у сумі, що підлягає стягнення за рішенням суду у загальному розмірі 50884,83 грн. суми податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, військового збору; якою із сторін повинні бути перераховані вказані вище суми податків до бюджету.

Позивачем до суду надано заяву, в якій останній вказує на те, що у відповідності до приписів Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» (що мав юридичну силу на момент трудових правовідносин), Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 року №455 (чинної на момент трудових відносин позивача) з визначеної судом суми заборгованості з недорахованої та невиплаченої як різниці середньої заробітної плати за серпень-вересень 2014 року у розмірі 2454,43 грн. підлягає сплаті єдиний внесок у розмірі 34,7% у розмірі 851,69 грн. за рахунок підприємства відповідача, та у розмірі 2,6% 63,81 грн. підлягає стягненню з позивача. Стосовно утримання відповідачем із визначеної судом суми заборгованості, що підлягає стягненню на користь позивача, сум податку на доходи фізичних осіб, позивач зазначає, що згідно п. 168 Податкового кодексу України та Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004р. №44, виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями), що утримують військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у звязку з виконанням ними своїх обовязків під час проходження служби, що повязані з утриманням податку на доходи фізичних осіб. Тобто позивач вважає, що податок на доходи фізичних осіб, нарахований відповідачем на суму, присуджену до стягнення постановою суду від 30.04.2015 року, на підставі вказаних норм законодавства компенсується позивачу. Крім того, позивач вказує на те, що він не був найманим працівником та не отримував заробітну плату, а проходив службу у податковій міліції, у звязку з чим з нього не підлягає стягненню військовий збір. Крім того, як зазначає позивач, відповідно до довідки про нараховане та виплачене на його користь грошове забезпечення за 2014 рік не вбачається утримання відповідачем із нарахованих йому сум грошового забезпечення військового збору. Крім того, стосовно утримань із нарахованої та присудженої до стягнення на користь позивача судом суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, позивач зазначає, що зазначена сума є компенсацією збитків в розумінні приписів Цивільного кодексу України, у звязку з чим на підставі пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України вказана сума є такою, що не включається до оподатковуваного доходу.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду заяви, в судове засідання не зявився, просив здійснити розгляд заяви про розяснення судового рішення за його відсутності.

Представник відповідача не заперечував проти здійснення розгляду заяви в порядку письмового провадження.

У відповідності до ст.128 КАС України, суд розглядає заяву у порядку письмового провадження.

Розглянувши зазначену заяву, суд вважає її такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30.04.2015 року у справі №805/728/15-а позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання дій протиправними, стягнення недорахованої та невиплаченої різниці середньої заробітної плати за липень вересень 2014 року, стягнення недорахованої та невиплаченої різниці вихідної допомоги, стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, стягнення моральної шкоди задоволено частково.

Визнано дії Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області щодо відмови у перерахуванні середньої заробітної плати з урахуванням премій, перерахуванні грошової допомоги з урахуванням середньої заробітної плати з урахуванням премій, виплати середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні протиправними.

Стягнуто з Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з недорахованої та невиплаченої як різниці середньої заробітної плати за серпень-вересень 2014 року, вихідної допомоги при звільненні у загальному розмірі 14 503 (чотирнадцять тисяч пятсот три) грн. 50 коп.

Стягнуто з Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день винесення рішення у розмірі 36 381 (тридцять шість тисяч триста вісімдесят одна) грн. 33 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.06.2015 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2015 р. у справі № 805/728/15-а залишено без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2015 р. у справі № 805/728/15-а залишено без змін.

За результатами касаційного оскарження вказаного судового рішення касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2015 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.06.2015 року повернуто скаржнику.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04.02.2016 року замінено боржника у виконавчому провадженні Державну податкову інспекцію у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на Державну податкову інспекцію у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39902174; 84122, Донецька обл., місто Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3).

За приписами ч. 1, 2 ст. 170 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Заявник в своїй заяві про розяснення судового рішення вказує на незрозумілість резолютивної частини постанови суду від 30.04.2015 року в частині визначення сум податків, що підлягають сплаті до бюджету, а саме податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування та військового збору, та ким саме повинні бути перераховані вказані податки.

Так, з постанови Донецького окружного адміністративного суду від 30.04.2015 року по вказаній справі вбачається, що з Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість з недорахованої та невиплаченої як різниці середньої заробітної плати за серпень-вересень 2014 року у розмірі 2454,43 грн., вихідної допомоги при звільненні у загальному розмірі 12049,07 грн. та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день винесення рішення у розмірі 36381,33 грн., у загальному розмірі 50884,83 грн.

Стосовно проведення утримань із присудженої на користь позивача суми заборгованості з недорахованої та невиплаченої як різниці середньої заробітної плати за серпень-вересень 2014 року у розмірі 2454,43 грн. та вихідної допомоги при звільненні у загальному розмірі 12049,07 грн., суд зазначає, що оскільки періодом, за який судом винесено рішення щодо донарахування відповідних сум є серпень вересень 2014 року, тобто період, коли ОСОБА_1 перебував на службі в органах податкової міліції, нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування та військового збору із зазначених сум здійснюється в такому самому порядку, як і при виплаті грошового забезпечення позивача за вказаний період.

Щодо оподаткування недорахованої та невиплаченої як різниці середньої заробітної плати за серпень-вересень 2014 року у розмірі 2454,43 грн. та вихідної допомоги при звільненні у загальному розмірі 12049,07 грн.

Відповідно до пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

Згідно пп. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164 Кодексу загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Згідно пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 цього Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Пунктом 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України передбачено, що ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у звязку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

За приписами п. 168.5 ст. 168 цього кодексу суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Таким чином, враховуючи те, що законодавством встановлений певний порядок утримання з грошового забезпечення працівників податкової міліції податку на доходи фізичних осіб та компенсації такого податку у зв'язку з виконанням ними обов'язків несення служби, із присудженої на користь позивача недорахованої та невиплаченої як різниці середньої заробітної плати за серпень-вересень 2014 року у розмірі 2454,43 грн. та вихідної допомоги при звільненні у загальному розмірі 12049,07 грн. необхідно здійснити нарахування і утримання податку на доходи фізичних осіб за відповідною ставкою та компенсацію даного податку у зв'язку з перебуванням ОСОБА_1 на службі в органах податкової міліції у вказаний період.

Відповідно до п. 1, 9 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у звязку з вагітністю та пологами, допомогу або компенсацію відповідно до законодавства, - для осіб, зазначених у пунктах 9-14 цієї частини; військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби), особи рядового і начальницького складу..

Згідно ч. 6 ст. 8 цього Закону єдиний внесок для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону (військових частин та органів, які виплачують грошове забезпечення особам, зазначеним у пункті 9 частини першої статті 4 цього Закону), встановлюється у розмірі 34,7 відсотка суми грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 10 цієї статті єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 9 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 2,6 відсотка грошового забезпечення.

Таким чином, з суми, визначеної судом як недорахована та невиплачена як різниця середньої заробітної плати за серпень-вересень 2014 року у розмірі 2454,43 грн., підлягає утриманню єдиний внесок у розмірі 2,6%.

Також, суд зазначає, що згідно ч. 7 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується Кабінетом Міністрів України. Не нараховується єдиний внесок на виплати, які компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на

особливий період.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 р. №1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, п. 2 якого визначено одноразову допомогу працівникам, які виходять на пенсію згідно із законодавством та колективними договорами (включаючи грошову допомогу державним службовцям та науковим (науково-педагогічним) працівникам), військовослужбовцям при звільненні з військової служби.

Таким чином, на суму вихідної допомоги при звільненні у загальному розмірі 12049,07 грн., визначену в постанові суду від 30.04.20015 року, єдиний внесок не нараховується.

Крім того, суд зазначає, що справляння військового збору здійснюється відповідно до п. 161 підр.10 розд. ХХ Податкового кодексу України (в редакції, станом на 01.09.2014 року).

Обєктом оподаткування військовим збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у звязку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

При цьому, відповідно до пп. 1.4 п. 161 розд. ХХ Податкового кодексу України, нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу (пп. 1.5 п. 161 розд. ХХ Податкового кодексу України).

Враховуючи наведене, беручи до уваги період виникнення спірних правовідносин у даній справі, утримання військового збору з недорахованої та невиплаченої як різниці середньої заробітної плати за серпень-вересень 2014 року у розмірі 2454,43 грн. та вихідної допомоги при звільненні у загальному розмірі 12049,07 грн. не здійснюється.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з суми заборгованості з недорахованої та невиплаченої як різниці середньої заробітної плати за серпень-вересень 2014 року у розмірі 2454,43 грн. підлягає утриманню єдиний внесок: 2454,43*2,6% = 63,82 грн.; нарахуванню, утриманню та компенсації податок на доходи фізичних осіб за ставкою 15%. З визначеної судом суми вихідної допомоги при звільненні у загальному розмірі 12049,07 грн. підлягає нарахуванню, утриманню та компенсації податок на доходи фізичних осіб за ставкою 15%.

Стосовно проведення відповідачем утримань з визначеної судом суми середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день винесення рішення у розмірі 36381,33 грн.

Як вже зазначалось судом, оподаткування податком на доходи фізичних осіб здійснюється згідно з розділом IV Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент винесення судового рішення).

Так, п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України встановлено, зокрема, що об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом (пп. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України).

Згідно з пп. 168.1.1 п. 168.1ст.168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує ,надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у звязку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті - мінімальна заробітна плата).

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.

У відповідності до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014року за № 80-VIІІ, розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2015 року складає 1218 грн.

Позивач в наданій до суду заяві вказує на положення пп. 164.2.14 «а» п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, за яким до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю.

При цьому, суд критично ставиться до позиції позивача стосовно ототожнення понять «середній заробіток за час затримки розрахунку» та «збитки, завдані платнику податків внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди», оскільки в даному судовому рішенні не встановлено порушення прав позивача внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, як і не визначено наявності завдання позивачу самої матеріальної шкоди.

Також, суд зауважує, що керуючись вищенаведеними приписами Податкового кодексу України в частині визначення обєкту оподаткування військовим збором та обовязків відповідальних осіб щодо військового збору, з суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, визначеної судом у розмірі 36381,33 грн., підлягає нарахуванню, утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету військовий збір за ставкою 1,5%.

Крім того, суд зазначає, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до п. 5 розділу І Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 № 1170, не є базою нарахування єдиного внеску, у звязку з чим нарахування єдиного внеску на дану суму відповідачем не здійснювалось. Зазначені обставини не є спірними між сторонами.

Таким чином, з визначеної в постанові суду від 30.04.2015 року суми середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день винесення рішення у розмірі 36381,33 грн. підлягає утриманню податок на доходи фізичних осіб та військовий збір наступним чином: 12180*15% + (36381,33-12180)*20% + 36381,33*1,5% = 7212,99 грн.

Таким чином суд вважає за необхідне задовольнити заяву Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області та розяснити порядок виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 30.04.2015 року по справі №805/728/15-а, в частині визначення сум податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування та військового збору, та якою із сторін повинні бути перераховані вказані вище суми податків до бюджету.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 128, 160, 165, 170 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Заяву Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області про розяснення судового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання дій протиправними, стягнення недорахованої та невиплаченої різниці середньої заробітної плати за липень вересень 2014 року, стягнення недорахованої та невиплаченої різниці вихідної допомоги, стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, стягнення моральної шкоди задовольнити.

Розяснити, що відповідно до постанови Донецького окружного адміністративного суду від 30.04.2015 року по справі №805/728/15-а Державній податковій інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області необхідно здійснити:

з суми заборгованості з недорахованої та невиплаченої як різниці середньої заробітної плати за серпень-вересень 2014 року у розмірі 2454,43 грн.:

- нарахування, утримання та сплату до бюджету єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування у розмірі 63 (шістдесят три) грн. 82 коп.;

- нарахування, утримання та компенсацію податку на доходи фізичних осіб за ставкою 15%.

з суми вихідної допомоги при звільненні у загальному розмірі 12049,07 грн.:

- нарахування, утримання та компенсацію податку на доходи фізичних осіб за ставкою 15%.

з суми середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день винесення рішення у розмірі 36381,33 грн.:

- нарахування, утримання та сплату до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військовий збору у загальному розмірі 7212 (сім тисяч двісті дванадцять) грн. 99 коп.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Бабаш Г.П.