Постанова № 56551069, 16.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 березня 2016 року справа № 808/4065/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юрко І.В., суддів: Гімона М.М., Чумака С. Ю.,

секретарі судового засідання:Федосєєвої Ю.В.,

за участі представника відповідача: Карленко Н.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року у справі №808/4065/15 за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними дії, скасування наказу та податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 23 липня 2015 року звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача по призначенню документальної позапланової перевірки позивача з питань правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності, за період 01.01.2013 року по 31.12.2013 року у зв'язку з наданням платником заперечень по акту планової перевірки від 26.02.2015 №108/08-25-17-020/НОМЕР_1;

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №67 від 19.03.2015 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки (із змінами, внесеними наказом №69 від 23.03.2015 року)»;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0005271700 від 20.04.2015 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано винесене Державною податковою інспекцією у Заводському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області податкове повідомлення- рішення від 20.04.2015 року № 0005271700.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимогах відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.

Позивач в судове засідання апеляційної інстанції не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Позивач подав до суду заперечення проти апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін. Крім того, представник позивача надіслав до суду електронною поштою клопотання, яким просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідно до вимог частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, та явка яких у відповідності до статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України не визнавалась судом обов'язковою, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Заводському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України повноваження.

Судо першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Заводському районі м.Запоріжжя в період з 02.02.2015 року по 19.02.2015 року проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за вказаний, за результатами якої 26.02.2015 року складено акт №108/08-25-17-020/НОМЕР_1 (а.с.12-27).

Згідно висновків перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем п.138.1, 138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.164.1 ст.164, п.177.2, пп.177.5.1 п.175.5 ст.175, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, в частині завищення сум витрат, що призвело до перекручення даних податкової декларації про майновий стан і доходи при визначенні сум оподатковуваного чистого доходу за 2013 рік, у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в розмірі 51711,39 грн..

10.03.2015 року позивач подав до ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області заперечення на вказаний вище акт перевірки (а.с.28-32).

19.03.2015 року відповідачем, на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.78.1.5 п.78.1 ст.78 ПК України прийнято наказ №67 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, пунктом 1 якого призначено з 20.03.2015 документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, у зв'язку з наданням платником заперечень до акту перевірки від 26.02.2015 року №108/08-25-17-020/НОМЕР_1 (а.с.36).

23.03.2015 року наказом ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя №69 внесено зміни до наказу №67 від 19.03.2015 року, в частині зміни особи, якій доручено проведення позапланової перевірки позивача.

В період з 20.03.2015 року по 26.03.2015 співробітниками ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності, за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, у зв'язку з наданням платником заперечень до акту планової документальної перевірки від 26.02.2015 року №108/08-25-17-020/НОМЕР_1, за результатами якої 02.04.2015 року складено акт перевірки №276/08-25-17-020/НОМЕР_1(а.с.50-60).

Під час здійснення повторної перевірки контролюючий орган дійшов висновку про підтвердження висновків акту №108 та наявність в діях позивача порушень приписів п.138.1, 138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.164.1 ст.164, п.177.2, пп.177.5.1 п.175.5 ст.175, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України.

20.04.2015 року контролюючим органом, на підставі акту перевірки №276/08-25-17-020/НОМЕР_1 від 02.04.2015 року, прийнято податкове повідомлення - рішення №0005271700, яким збільшено позивачу податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 77576,09 грн., в т.ч. за основним платежем 51717,39 грн. та 25858,70 грн. за штрафними санкціями (а.с.73).

Не погодившись з оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ГУ ДФС у Запорізькій області та ДФС України (а.с.76-81).

Рішенням ГУ ДФС у Запорізькій області №432/14/08-01-10-04-13 від 18.06.2015 року та рішенням ДФС України №6706/99-99-10-01-03-14 від 10.07.2015 року скарги позивача залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення залишено без змін (а.с.82-85).

Позивач, не погодившись з оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням, наказом на призначення позапланової перевірки та діями відповідача під час перевірки, оскаржив їх до суду.

Задовольняючи частково адміністративний позов та скасовуючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв при помилковому розумінні норм чинного законодавства, а також необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення став висновок контролюючого органу про неможливість підтвердити факт здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ «Капіталбуд Сервіс», ТОВ «Грейн Опт», ТОВ «В.Г.М.» та ТОВ «Аквелія» з транспортування товарів до покупців, які позивачем відображені у книзі обліку доходів та витрат, як суми понесених витрат та включені до складу загальних витрат.

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України фінансовий результат до оподаткування збільшується:

- на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

- на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

- на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта.

Згідно п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України фінансовий результат до оподаткування зменшується:

- на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті;

- на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;

- на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 164.1 ст.164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Відповідно до п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно зрозділом IIIцього Кодексу.

Згідно пп.177.5.1 п.175.5 ст.175 Податкового кодексу України авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада). У разі зменшення суми отриманого доходу за попередній календарний квартал поточного року більше ніж на 20 відсотків у порівнянні з розрахунковою очікуваною сумою доходу на такий квартал платник податку має право зменшити суму авансового платежу, що підлягає сплаті у наступний строк, встановлений цим підпунктом, пропорційно зменшенню суми зазначеного доходу. Для такого зменшення суми авансового платежу фізичною особою - підприємцем до настання строку сплати такого авансового платежу до контролюючого органу подається заява у довільній формі, що містить розрахунок зменшення суми авансового платежу та коротке пояснення обставин, що призвели до зменшення суми отриманого доходу.

Протягом 2013 року позивач здійснював діяльність з оптової торгівлі цукром, шоколадними та кондитерськими виробами.

Для виготовлення кондитерських виробів позивачем укладено договори з ТОВ «Фабрикант» на виготовлення продукції, відповідно до умов яких ФОП ОСОБА_2 поставляє ТОВ «Фабрикант» сировину, а отримує готову продукцію.

З матеріалів справи вбачається, що 03.01.2013 року між позивачем та ТОВ «Капіталбуд Сервіс» укладено договір №1 на транспортне обслуговування, відповідно до умов якого виконавець (ТОВ «Капіталбуд Сервіс») забезпечує організацію автотранспортних послуг згідно попереднього замовлення замовника (ФОП ОСОБА_2) автотранспортом на наступних умовах після заявки замовника, яка може бути надана в усній або письмовій формі. Ціна послуг формується виконавцем, узгоджується з замовником і складається із обсягу наданих послуг за місяць. Приймання - передача виконаних робіт здійснюється в кінці кожного місяця, про що сторони складають відповідний акт (а.с.111-112).

На підтвердження здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Капіталбуд Сервіс» до перевірки надавались та наявні в матеріалах справи: акти здачі- приймання робіт (надання послуг), податкові накладні, рахунки на оплату (а.с.113-118).

Крім того, з матеріалів справи вбачається встановлено, що 03.05.2013 року між позивачем та ТОВ «Грейн Опт» укладено договір №1 на транспортне обслуговування, відповідно до умов якого виконавець (ТОВ «Грейн Опт») забезпечує організацію автотранспортних послуг згідно попереднього замовлення замовника (ФОП ОСОБА_2) автотранспортом на наступних умовах після заявки замовника, яка може бути надана в усній або письмовій формі. Ціна послуг формується виконавцем, узгоджується з замовником і складається із обсягу наданих послуг за місяць. Приймання - передача виконаних робіт здійснюється в кінці кожного місяця, про що сторони складають відповідний акт (а.с.119).

На підтвердження господарських операцій між позивачем та ТОВ «Грейн Опт» надані акти здачі-приймання робіт (надання послуг), податкові накладні, рахунки на оплату (а.с.120-134).

Також, матеріалами справи підтверджується, що 01.10.2013 між позивачем та ТОВ «В.Г.М.» укладено договір №1 на транспортне обслуговування, відповідно до умов якого виконавець (ТОВ «В.Г.М.») забезпечує організацію автотранспортних послуг згідно попереднього замовлення замовника (ФОП ОСОБА_2) автотранспортом на наступних умовах після заявки замовника, яка може бути надана в усній або письмовій формі. Ціна послуг формується виконавцем, узгоджується з замовником і складається із обсягу наданих послуг за місяць. Приймання - передача виконаних робіт здійснюється в кінці кожного місяця, про що сторони складають відповідний акт(а.с.135).

На підтвердження здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «В.Г.М.» надано акти здачі-приймання робіт (надання послуг), податкові накладні, рахунки на оплату (а.с.136-138).

Крім того, 01.03.2013 року між позивачем та ТОВ «Аквілея» укладено договір №1 на транспортне обслуговування, відповідно до умов якого виконавець (ТОВ «Аквілея») забезпечує організацію автотранспортних послуг згідно попереднього замовлення замовника (ФОП ОСОБА_2) автотранспортом на наступних умовах після заявки замовника, яка може бути надана в усній або письмовій формі. Ціна послуг формується виконавцем, узгоджується з замовником і складається із обсягу наданих послуг за місяць. Приймання - передача виконаних робіт здійснюється в кінці кожного місяця, про що сторони складають відповідний акт(а.с.139).

На підтвердження здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Аквілея» надано акти здачі-приймання робіт (надання послуг), податкові накладні, рахунки на оплату (а.с.140-145).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявність первинних документів є достатньою підставою для відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку, а так як дані податкового обліку базуються на даних бухгалтерського обліку, висновок відповідача щодо безпідставності формування валових витрат та незаконності віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту за даними операціями є необґрунтованим, що зумовлює відсутність підстав для висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій.

В акті перевірки відсутні зауваження щодо правильності оформлення первинних бухгалтерських документів підприємства.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що для з'ясування відповідності податкової адреси, вказаної платниками податків ТОВ «Капіталбуд Сервіс», ТОВ «Грейнт Опт», ТОВ «В.Г.М.» та ТОВ «Аквілея» в договорах на транспортне обслуговування ним було використано дані ІС «Довідково-Пошукова Система» та АІС «Податковий Блок» та встановлено:

- ТОВ «Капіталбуд Сервіс» припинено, але не знято з обліку. За даними податкового розрахунку №1-ДФ сум нарахованих (виплачених) на користь платників податків доходів та сум утриманого з них податку за I квартал 2013 року, наймані працівники звільнені 29.03.2013 року;

- ТОВ «Грейн Опт» визнано банкрутом. За даними податкового розрахунку ф.№1-ДФ сум нарахованих (виплачених) на користь платників податків доходів та сум утриманого з них податку за IV квартал 2013 року, наймані працівники звільнені 31.12.2013 року;

- ТОВ «В.Г.М.» визнано банкрутом. За даними податкового розрахунку ф.№1-ДФ сум нарахованих (виплачених) на користь платників податків доходів та сум утриманого з них податку за IV квартал 2013 року, наймані працівники звільнені 29.11.2013 року;

- ТОВ «Аквілея» - внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. За даними податкового розрахунку ф.№1-ДФ сум нарахованих (виплачених) на користь платників податків доходів та сум утриманого з них податку за II квартал 2013 року, наймані працівники - 1, керівник підприємства, не звільнено.

Вказані посилання апелянта колегія суддів до уваги не приймає, оскільки з актів здачі-приймання робіт (надання послуг), які містяться в матеріалах справи, вбачається, що зазначені контрагенти надали позивачу автопослуги до дати звільнення найманих працівників (а.с.113-115, 120-124, 136, 140-141).

Крім того, податковим органом а ні в суді першої, в ні в суді апеляційної інстанції не спростовано того факту, що вказані вище контрагенти позивача на час здійснення перевірки позивача були зареєстровані як платники податку та сплачують його.

Далі, апелянт посилається на ту обставину, що контрагенти позивача - ТОВ «Капіталбуд Сервіс», ТОВ «В.Г.М.», ТОВ «Аквілея» не мають зареєстрованого виду діяльності, як вантажний транспорт, проте надають послуги з автоперевезень.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що платник податку не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару (робіт/послуг) вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків.

Щодо посилань апелянта на відсутність у ТОВ «Капіталбуд Сервіс», ТОВ «Грейнт Опт», ТОВ «В.Г.М.» та ТОВ «Аквілея» на день складення (підписання) акта позапланової документальної виїзної перевірки автотранспортних засобів, суд зазначає, що відповідно до вищевказаних договорів про надання транспортних послуг контрагенти позивача зобов'язувались надати позивачу послуги з організації автотранспортних послуг, при цьому суд зазначає, що ані укладені договори, а ні чинне законодавство не забороняє автотранспортним підприємствам залучати орендовані транспортні засоби та третіх осіб для виконання умов укладених договорів. Крім того, на день складання акта перевірки автотранспортні засоби могли бути відчужені зазначеними підприємствами іншим особам.

Стосовно відсутності товарно-транспортних накладних, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що товарно-транспортна накладна є документом, який підтверджує лише факт перевезення вантажу з пункту навантаження до пункту відвантаження та не може свідчити про наявність чи відсутність господарських операцій взагалі. Товарно-транспортні накладні повинні досліджуватись контролюючим органом виключно в сукупності з іншими первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.

Крім того, представником відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції надано копію листа, яким заступник начальника СУ ФР ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє начальника управління правової роботи ГУ ДФС у Запорізькій області, що СУ ФР ГУ ДФС у Запорізькій області здійснювалось розслідування у кримінальному провадженні № 12014080000000240 від 25.07.2014 року за ознаками кримінальних порушень, передбачених ч.2 ст.357, ч. 1 ст. 366, ч.2 ст.205 КК України за фактом створення ФСГД ТОВ «Старт Альянс», ТОВ «Аквілея» та інші, з копіями протоколів допита свідків.

Представник податкового органу пояснив, що вказаними документами підтверджується факт фіктивного створення ТОВ «Аквілея», а тому господарські операції позивача з цим контрагентом не носили характеру реальних.

Колегія суддів критично оцінює вказані документи та зазначає наступне.

Як вбачається з протоколів допиту свідка ОСОБА_3, показання свідок давав у кримінальному провадженні № 12012080000000202 від 03.10.2013 року по кримінальному правопорушенню, передбаченому ч.4 ст.189 КК України, що не відповідає даним супроводжувального листа.

Крім того, посилання представника на вказані протоколи допиту свідка як на доказ відсутності реальності господарських операцій позивача з ТОВ «Аквілея» є безпідставним, оскільки в матеріалах справи та апеляційній скарзі відповідача відсутні будь - які докази наявності обвинувального вироку в кримінальній справі або відомостей щодо визнання в судовому порядку угоди, укладеної між позивачем та його контрагентом нікчемною або недійсною.

Отже, вищезазначені факти унеможливлюють визначення вказаних протоколів допиту свідка в якості належних доказів по даній справі.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Державною податковою інспекцією у Заводському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області не доведено правомірність прийняття податкового повідомлення рішення від 20.04.2015 року № 0005271700.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача по призначенню документальної позапланової перевірки позивача, визнання протиправним та скасування наказу відповідача №67 від 19.03.2015 року про проведення такої перевірки колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині. Постанова суду першої інстанції в цій частині апеляційним судом не переглядається, оскільки сторонами не оскаржувалась.

Проте, колегія суддів зазначає, що вирішивши спір в цій частині позовних вимог по суті, суд першої інстанції в резолютивній частині постанови про прийняте рішення в цій частині не зазначив.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Однак, резолютивну частину постанови суду першої інстанції слід змінити, додавши абзац про відмову в задоволенні решти позовних вимог.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне вирішити питання щодо судових витрат.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2015 року відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у зазначеній справі та відкрито апеляційне провадження.

Відповідно до норм статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» із змінами, внесенеми Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року №484-VIII.

Підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору складає 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при поданні адміністративного позову до Запорізького окружного адміністративного суду було сплачено судовий збір на загальну суму 255,78 грн. (а.с.3,4).

Таким чином, апелянту при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду необхідно було сплатити 281,36 грн. (255,78х110% = 281,36).

Згідно частини 1 статті 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Оскільки сплату судового збору було відстрочено до прийняття рішення по справі, суд вважає за необхідне стягнути на користь спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 281,36 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року у справі №808/4065/15 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року у справі №808/4065/15 змінити.

В резолютивній частині постанови додати абзац 3 наступного змісту «В задоволенні решти позовних вимог відмовити».

В іншій частині постанову суду залишити без змін.

Стягнути до спеціального фонду Державного Бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 281 (двісті вісімдесят одна) гривня 36 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

В повному обсязі постанову складено 17 березня 2016 року.

Головуючий суддя: І.В. Юрко

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: С.Ю. Чумак