Постанова № 56550385, 18.02.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 лютого 2016 рокусправа № 804/7060/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромаштрейд" до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агромаштрейд» (далі - ТОВ «Агромаштрейд», Позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС (далі - митниця, Відповідач) про визнання протиправним та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 05.11.2014 № 110000003/2014/000004/2; від 09.10.2014 № 110100000/2014/0000176/1; від 05.12.2014 № 110110000/2014/000023/1; від 24.12.2014 № 110110000/2014/000025/1; від 29.12.2014 № 110110000/2014/000028/1; від 19.01.2015 № 110110000/2015/000006/1; від 17.01.2015 № 110080000/2015/000006/1.

Позивач у позовній заяві посилався на те, що ним до Дніпропетровської митниці заявлено до митного оформлення наступні товари: „навісне сільськогосподарське обладнання для оброблення ґрунту: плуги Кентавр ПНМ 1-20", „рукава з вулканізованої гуми", „рукава високого тиску з вулканізованої гуми", „грунтофрези", „ножі для грунтофрези", „плуг 1-20 DW 150R", „шланги з вулканізованої гуми". Зазначені товари заявлені до митного оформлення за ціною контракту, тобто за 1 методом визначення митної вартості. Проте, Дніпропетровською митницею безпідставно прийняті рішення про коригування митної вартості товару та відмовлено у митному оформленні. Вимогу щодо надання додаткових документів митницею висунуто безпідставно, без врахування фактичних правовідносин, які мали місце при даній імпортній операції. Вимагаючи додаткові документи, зокрема, банківські платіжні документи, документи на підтвердження транспортних витрат, страхові документи, митниця, відповідно, втрутилась в господарську діяльність підприємства, оскільки порушення строків оплати, передбачених зовнішньоекономічним договором стосується виключно дисципліни виконання господарських зобов'язань між суб'єктами приватного права і не може бути підставою для невизнання митної вартості товару, проігноровані доводи підприємства про те, що перевезення здійснено з фідерним коносаментом, отже всі витрати на перевантаження на фідерне судно входять до загальної суми фрахту вантажу, не враховано той факт, що за даною зовнішньоекономічною операцією страхування не здійснювалось. До того ж, митницею неправомірно здійснено порівняння рівня заявленої митної вартості із наявною в електронній базі митного органу інформацією.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2015 адміністративний позов ТОВ «Агромаштрейд» задоволено. При вирішенні спору суд дійшов висновку, що позивачем було надано митному органу усі необхідні документи, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту), а тому висновки відповідача щодо не підтвердження позивачем митної вартості товар є необґрунтованими.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції у даній справі подав апеляційну скаргу, в якій послався на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи не було з'ясовано усі обставини, які мають значення для вирішення справи та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення судового рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції від 30.06.2015 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі. Крім цього відповідач звернув увагу на порушення позивачем строків звернення до суду з вимогами про скасування рішень про коригування митної вартості від 09.10.2014р. № 110100000/2014/200176/1, від 05.11.2014 року № 1100000003/2014/000004/2.

Представник Відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник Позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, подав письмові заперечення та зазначив, що рішення судом першої інстанції прийнято законно та обґрунтовано.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем 05.12.2014 до Дніпропетровської митниці ДФС з метою здійснення митного оформлення подано митну декларацію (далі - МД) № 110110000/2014/003102 на товари: „грунтофрези DW 160G" та „грунтофрези DW 120G".

Вказаний товар надійшов на адресу Позивача на виконання зовнішньоекономічного контракту від 11.08.2014 № GН/2, сторонами якого є компанія „Weifang Guihua Agricultral Equipment Co.Ltd", Китай (продавець) та ТОВ „Торговий Дім „Металпромресурс", Україна (покупець), а також додатку до цього контракту від 11.08.2014 № 2014-В, відповідно до якого вантажоотримувачем товару визначено Позивача.

В результаті проведеного відповідно до ст. 54 МКУ контролю наданих до митного оформлення документів, посадовою особою митниці встановлено, що умовами поставки товару за даним зовнішньоекономічним контрактом сторонами визначено FOB, згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс-2010. Відповідно до вказаних умов поставки покупець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару та понести витрати, пов'язані з доставкою товару до місця призначення.

Позивачем до документів митного оформлення за МД від 05.12.2014 № 110110000/2014/003102 (відмовлена) надано договір транспортного експедирування від 05.09.2014 № 0509/14-06, укладений між експедитором «Стачентра Лимитед» та клієнтом ТОВ «ТД «Металпромресурс», яким передбачено складання заявки. Вказаний документ декларантом до митного оформлення не надано, що підтверджується відомостями графи 44 цієї МД. У зв'язку із відсутністю документів на підтвердження транспортної складової заявленої митної вартості товару, під час консультацій декларанта зобов'язано, згідно вимог ст.53, протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.

У зв'язку із відсутністю всіх даних, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товару, ненаданням додаткових документів, митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 05.12.2014 № 110110000/2014/000023/1.

Під час дії гарантійних зобов'язань Позивач, відповідно до ст. 55 МКУ звернувся до митниці листом від 20.02.2015 № 21 про перегляд прийнятого рішення про коригування митної вартості та надав додаткові документи, а саме: звіт комісіонера від 31.12.2014 до договору комісії від 01.07.2014 №138-K; платіжне доручення в іноземній валюті від 21.11.2014 № 191; лист ТОВ «Формаг» від 04.12.2014; інвойс від 20.11.2014 № 142735; висновок експерта Дніпропетровської ТПП від 02.12.2014 № ГО-5457.

За результатом розгляду додатково наданих документів митницею повідомлено Позивача про те, що висновок експерта Дніпропетровської ТПП від 02.12.2014 № ГО-5457 не може бути використано у якості документа, що підтверджує заявлену декларантом митну вартість товарів, оскільки зазначений висновок визначає ринкову вартість товару та ґрунтується на інформації мережі Інтернет, яка не містить даних для проведення розрахунків. Отже, використана експертом інформація унеможливила проведення обчислення формування митної вартості товару, що оцінюється, з урахуванням періоду та умов поставки, якісних характеристик товару, які мають вплив на формування вартості товару згідно умов контракту. Додатково наданий інвойс від 20.11.2014 № 142735, виставлений експедитором «Стачентра Лимитед» не містить відомостей про суму експедиційних послуг, пов'язаних з доставкою вантажу. Відповідно до п.1.1 договору комісії від 01.07.2014 № 138-К, укладеного між комітентом ТОВ «Агромаштрейд» та комісіонером ТОВ «ТД Металпромресурс», комітент доручає комісіонеру, а комісіонер від свого імені та за рахунок комітента зобов'язується за винагороду придбати та імпортувати в Україну продукцію для комітента. Згідно п.5.1.4 комісіонер укладає з третьою особою (перевізником, транспортним експедитором) договір про надання послуг з перевезення продукції. Відповідно до п.5.1.5 та п.6.1 комісіонер надає звіт комітенту про виконання доручення. Звіт має містити інформацію про загальну кількість придбаної продукції; ціну придбання одиниці продукції; суму, на яку придбана продукція; розмір комісійної винагороди; суму витрат, понесених при виконанні доручень. У наданому листом від 20.02.2015 № 21 звіті комісіонера від 31.12.2014 до договору комісії від 01.07.2014 № 138-K відсутні відомості про вартість послуг з перевезення товарів «грунтофреза DW160G» та «грунтофреза DW120G».

Позивачем 24.12.2014 до Дніпропетровської митниці ДФС з метою здійснення митного оформлення подано МД № 110110000/2014/003215 на товари: „ножі для грунтофрези ІТ185, ІТ 230" та „ножі для грунтофрези ІТ260, ІТ 245".

Вказаний товар надійшов на адресу Позивача на виконання зовнішньоекономічного контракту від 13.05.2013 № YF/1, сторонами якого є компанія „Yancyeng Ferma Machnery Co.Ltd", Китай (продавець) та ТОВ Спеціалізоване підприємство з оцинкування труб „Комінметінвест", Україна (покупець), а також додатків до цього контракту від 15.08.2014 № 1, від 18.12.2013 № 2013-2, від 15.08.2014 № 4, відповідно до яких вантажоотримувачем товару визначено Позивача.

В результаті проведеного відповідно до ст. 54 МКУ контролю наданих до митного оформлення документів, посадовою особою митниці встановлено, що відповідно до п.3.5 зовнішньоекономічного контракту від 13.05.2013 № YF/1, поставка партії товару здійснюється продавцем впродовж 30 днів після отримання передоплати в розмірі та в порядку, передбаченому п.5.2 контракту. Пунктом 5.2 зазначеного зовнішньоекономічного контракту передбачена 100% передоплата кожної партії товару впродовж 90 днів з моменту підписання відповідної специфікації (додатку) до контракту. У зв'язку цим, декларант зобов'язаний був надати до митниці банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Позивачем до документів митного оформлення документів, що підтверджують здійснення попередньої оплати з поставлений товар не надано. Умовами поставки товару за даним зовнішньоекономічним контрактом сторонами визначено DDU м. Дніпропетровськ, згідно Правил Інкотермс-2010. Документів на підтвердження транспортних витрат Позивачем до митниці не надано.

У зв'язку із ненаданням додаткових документів, митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 24.12.2014 № 110110000/2014/000025/1.

Під час дії гарантійних зобов'язань Позивач, відповідно до ст. 55 МКУ звернувся до митниці листом від 13.03.2015 № 37 про перегляд прийнятого рішення про коригування митної вартості та надав додаткові документи, а саме: звіт комісіонера від 31.12.2014 до договору комісії від 02.07.2014 № 78-K, платіжне доручення в іноземній валюті № 181.

За результатом розгляду додатково наданих документів митницею повідомлено Позивача про те, що за митною декларацією від 25.12.2014 № 110110000/2014/003230 товар імпортовано на суму 5040,00 дол.США. Відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 181, товар оплачено на суму 3070,00 дол.США. У зв'язку з тим, що умовами зовнішньоекономічного контракту від 13.05.2013 № YF/1 здійснення часткової оплати не передбачено, зазначене платіжне доручення неможливо ідентифікувати із спірною партією імпортованого товару.

Позивачем 29.12.2014 до Дніпропетровської митниці ДФС з метою здійснення митного оформлення подано МД № 110110000/2014/003242 на товари: „грунтофрези 100 DW 150R" та „плуг 1-20 DW 150R".

Вказаний товар надійшов на адресу Позивача на виконання зовнішньоекономічного контракту від 26.05.2014 № RD/4, сторонами якого є компанія „Weifang Runda Machnery Co.Ltd", Китай (продавець) та ТОВ „Торговий Дім Металпромресурс", Україна (покупець), а також додатків до цього контракту від 10.07.2014 № 2 до додатку від 26.05.2014 № 2014-2, від 11.07.2014 № 3 до додатку від 16.06.2014 № 2014-2А, відповідно до яких вантажоотримувачем товару визначено Позивача.

В результаті проведеного відповідно до ст. 54 МКУ контролю наданих до митного оформлення документів, посадовою особою митниці встановлено, що умовами поставки товару за даним зовнішньоекономічним контрактом сторонами визначено FOB, згідно Інкотермс-2010. Відповідно до вказаних умов поставки покупець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару та понести витрати, пов'язані з доставкою товару до місця призначення. За відомостями морських коносаментів, наданих Позивачем до документів митного оформлення, відправлення заявленої партії товару здійснено з порту Qingdao, Китай. При цьому, згідно п.3 додатку № 2014-2A до зовнішньоекономічного контракту умовами поставки визначено FOB Qingdao, Ukraine. Відповідно до п.5.1 договору перевезення від 26.06.2014 № 26/06/2014, замовник зобов'язується сплатити виконавцю морський фрахт, а також всі платежі, пов'язані з морським перевезенням вантажів. У наданих декларантом до митного оформлення документах на морське перевезення зазначено різні назви транспортних засобів, а саме: у коносаменті від 06.08.2014 № NAB21432H862 зазначено транспортний засіб MSC VALERIA, у коносаменті від 06.08.2014 № NFYFT5M00 - транспортний засіб Georg Schulte. Зазначене може свідчити про перевантаження товару та пов'язані з цим витрати, що є складовими митної вартості. Документів про вартість вказаних операцій декларантом до митного оформлення не надано.

Крім того, відповідно до п.1.2 договору № 26/06/2014 ТОВ ТД „Металпромресурс" (Замовник) на міжнародні перевезення з компанією „HD Logistic Management LTD" (Виконавець) зобов'язується оплатити фрахт, а також інші відповідні платежі, що стосуються виконання цього договору. Відповідно до інформації, зазначеної на морському коносаменті від 06.08.2014 № NAB21432H862, на дату відвантаження - 06.08.2014 здійснена передоплата фрахту (freight prepaid). При цьому, наданий декларантом рахунок-фактура № НВ0982, виставлений 19.09.2014, що унеможливило ідентифікацію цього рахунку. До того ж, відповідно до п.1.3 договору № 26/06/2014 Виконавець зобов'язаний покривати всі виконані перевезення лише належним чином оформленим договором на перевезення (коносаментом HD Line), а зобов'язання оплати вартості перевезення цим договором покладені на Замовника - ТОВ ТД „Металпромресурс". Таким чином, наданий рахунок-фактура від 19.09.2014 № НВ0982 не кореспондується з відомостями морського коносамента щодо дати фактично здійсненої оплати за перевезення заявленої партії товару.

Лист транспортної компанії „HD Logistic Management LTD" від 20.05.2015, в якому зазначено, що у коносаменті від 06.08.2014 № NAB21432H862 була допущена помилка при відображенні умов оплати фрахту є неналежним доказом у справі, оскільки даний лист транспортної компанії не надавався до митниці ні під час здійснення митного оформлення, ні під час дії гарантійних зобов'язань. Документами, що підтверджують здійснення оплати за перевезення, є банківські платіжні документи, які Позивачем до митниці не надані.

Стосовно наданого до матеріалів справи платіжного доручення в іноземній валюті від 30.10.2014 № 113, відповідно до якого компанії „HD Logistic Management LTD" за договором № 26/06/2014 та інвойсом від 19.09.2014 № НВ0982 здійснено оплату в сумі 8500 дол. США, колегія суддів також зазначає, що оскільки зазначене платіжне доручення до митниці не надавалось, отже не могло вплинути на прийняте митницею спірне рішення.

Вказаний факт підтверджується відомостями графи 44 МД від 29.12.2014 №110110000/2014/003242 (відмовлена) та від 30.12.2014 № 110110000/2014/003253 (оформлена), а також листом Позивача від 16.03.2015 № 40 про надання додаткових документів згідно частини 8 статті 55 МК України.

Відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 26.05.2014 № RD/4, умовами оплати визначено 100% передоплату протягом 90 днів з моменту відвантаження товару згідно підписаних специфікацій. За наданими до митного оформлення морськими коносаментами № NAB21432H862 та № NFYFT5M00 відвантаження оцінюваних товарів здійснено з порту Qingdao, Китай, 06.08.2014. З урахуванням вищезазначених положень зовнішньоекономічного контракту, на дату митного оформлення оплата за заявлені товари вже повинна бути здійснена. Однак, ні під час здійснення митного оформлення, ні під час дії гарантійних зобов'язань банківські платіжні документи Позивачем надані не були.

Відповідно до положень ч.2 ст. 53 МК України, якщо здійснювалось страхування, документами, які підтверджують митну вартість є страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У графі „супровідні документи на вантаж" наданої до митного оформлення екологічної декларації № 59100, експедитором зазначений страховий поліс, проте до митниці зазначений документ Позивачем не надано.

У зв'язку із ненаданням додаткових документів, митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 29.12.2014 № 110110000/2014/000028/1.

Під час дії гарантійних зобов'язань Позивач, відповідно до ст. 55 МКУ звернувся до митниці листом від 16.03.2015 № 40 про перегляд прийнятого рішення про коригування митної вартості та надав додаткові документи, а саме: витяг звіту комісіонера; інвойс на перевезення; лист компанії „HD Logistic Management LTD" щодо складових вартості перевезення.

За результатом розгляду додатково наданих документів митницею повідомлено Позивача про те, що банківські платіжні документи, що підтверджують оплату оцінюваного товару, відсутні серед документів, що надані до митниці листом від 16.03.2015 № 40. Наданий Позивачем лист компанії „HD Logistic Management LTD", Канада, від 12.03.2015, яким підтверджено наявність перевантаження партій товару у Грецькому порту та включення вартості перевалки до загальної вартості морського перевезення не містить жодних числових значень щодо вартості цього перевантаження. Наданий до митного оформлення та листом від 16.03.15 № 40 рахунок-фактура від 19.09.2014 № НВ0982 містить інформацію про вартість морського фрахту, включаючи BAF, CAF, PSS Qingdao-Odessa, тобто, включаючи морські надбавки в залежності від коливання цін на ринку палива (BAF), для компенсування втрат від коливання курсу валют (CAF) та надбавку за високий сезон (PSS). Відомості про включення вартості стівідорних витрат та послуг на перевантаження у наданому рахунку-фактурі № НВ0982 відсутні. Враховуючи зазначене, відсутнє документальне підтвердження відомостей про включення вартості перевантаження у заявлену декларантом транспортну складову товару.

Позивачем 19.01.2015 до Дніпропетровської митниці ДФС з метою здійснення митного оформлення подано МД № 110110000/2015/000102 на товар „грунтофрези 100 DW 150R".

Вказаний товар надійшов на адресу Позивача на виконання зовнішньоекономічного контракту від 23.10.2014 № RD/6, сторонами якого є компанія „Weifang Runda Machnery Co.Ltd", Китай (продавець) та ТОВ „Торговий Дім Металпромресурс", Україна (покупець), а також додатку від 23.10.2014 № 2014-3В, відповідно до якого вантажоотримувачем товару визначено Позивача.

В результаті проведеного відповідно до ст. 54 МКУ контролю наданих до митного оформлення документів, посадовою особою митниці встановлено, що умовами поставки товару за даним зовнішньоекономічним контрактом сторонами визначено FOB, згідно Інкотермс-2010. Відповідно до вказаних умов поставки покупець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару та понести витрати, пов'язані з доставкою товару до місця призначення. Декларантом до документів митного оформлення надано договір перевезення від 26.06.2014 № 26/06/2014, укладений між виконавцем «HD Logistic Management» та замовником ТОВ «ТД «Металпромресурс», пунктом 3.1 якого передбачено складання заявки. Зазначений документ декларантом до митниці не надано. Відповідно до п.5.1 договору перевезення від 26.06.2014 № 26/06/2014, замовник зобов'язується сплатити виконавцю морський фрахт, а також всі платежі, пов'язані з морським перевезенням вантажів. У наданих декларантом до митного оформлення документах на морське перевезення зазначено різні назви транспортних засобів, а саме: у коносаменті від 03.12.2014 № NAB21449H862 зазначено транспортний засіб MSC RAPALLO, а у коносаменті від 03.12.2014 № NFYG50K00 зазначено транспортний засіб WESTERTAL. Вказані обставини можуть свідчити про перевантаження товару та пов'язані з цим витрати, що є складовими митної вартості.

У зв'язку із недостатністю наданих на підтвердження заявленої митної вартості документів, ненаданням витребуваних митним органом додаткових документів, митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 19.01.2015 № 110110000/2015/000006/1.

Під час дії гарантійних зобов'язань Позивач, відповідно до ст. 55 МКУ звернувся до митниці листом від 18.03.2015 № 45 про перегляд прийнятого митницею рішення про коригування митної вартості та надав додаткові документи, а саме: лист транспортно-експедиційної компанії; інвойс на перевезення; платіжне доручення в іноземній валюті від 17.02.15 № 176; витяг зі звіту комісіонера.

За результатом розгляду додатково наданих документів митницею повідомлено Позивача про те, що листом ТОВ "Інтернешнл Карго Сервіс Дейч.Ді", (Україна, м.Одеса) від 15.01.2015 №1501-15/1 підтверджено факт перевантаження товару у Грецькому порту та включення вартості перевалки до загальної вартості морського перевезення. Враховуючи те, що до митного оформлення заявлено відомості про забезпечення перевезення за договором від 26.06.2014 № 26/06/14 з компанією HD Logististic Management LTD, Канада, відомості, надані ТОВ "Інтернешнл Карго Сервіс Дейч.Ді", (Україна, м.Одеса), не можуть бути використані для підтвердження повноти включення транспортних витрат оцінюваної партії товару.

Наданий листом від 18.03.15 № 45 рахунок-фактура від 26.12.2014 № НS0036 містить інформацію про вартість морського фрахту контейнерів з оцінюваним товаром, включаючи BAF, CAF, PSS Qingdao-Odessa. Тобто, включаючи морські надбавки в залежності від коливання цін на ринку палива (BAF), для компенсування втрат від коливання курсу валют (CAF) та надбавку за високий сезон (PSS). Відомості про включення вартості стівідорних витрат та послуг на перевантаження відсутні у наданому рахунку фактурі № НS0036. Крім того, відповідно до п.1.2 договору № 26/06/2014 ТОВ ТД „Металпромресурс" (Замовник) на міжнародні перевезення з компанією „HD Logistic Management LTD" (Виконавець), Замовник зобов'язується оплатити фрахт, а також інші відповідні платежі, що стосуються виконання цього договору. Відповідно до інформації, зазначеної на морському коносаменті від 06.08.2014 № NAB21449H862, на дату відвантаження (06.08.2014) здійснена передоплата фрахту (freight prepaid). При цьому, рахунок-фактура № НS0036 в оплату вартості перевезення виставлений 26.12.2014. Відповідно до п.1.3 договору № 26/06/2014 Виконавець зобов'язаний покривати всі виконані перевезення лише належним чином оформленим договором на перевезення (коносаментом HD Line), а зобов'язання оплати вартості перевезення цим договором покладені на Замовника (ТОВ ТД „Металпромресурс"). Таким чином, наданий рахунок-фактура від 26.12.2014 № НS0036 не кореспондується з відомостями морського коносамента щодо дати фактично здійсненої оплати за перевезення заявленої партії товару.

Крім того, при митному оформленні митної декларації від 30.12.2014 № 110110000/2014/003253 на партію товару, що надійшла за вказаним морським коносаментом від 06.08.2014 № NAB21449H862 за тим же договором на перевезення від 26.06.14 № 26/06/14 з компанією HD Logististic Management LTD, Канада, декларантом надано рахунок на перевезення від 19.09.2014 № НВ0982, відповідно до якого ціна перевезення за одиницю складає 1 700 дол.США, тоді як за рахунком - фактурою від 26.12.2014 № НS0036, наданим листом від 18.03.15 № 45, вартість перевезення складає 1 600 дол.США за один контейнер.

У графі „супровідні документи на вантаж" наданої до митного оформлення екологічної декларації № 2165, експедитором зазначений страховий поліс. До митного оформлення та листом від 18.03.2015 № 44 страхові документи Позивачем не надано.

Позивачем 17.01.2015 до Дніпропетровської митниці ДФС з метою здійснення митного оформлення подано МД № 110080000/2015/000426 на товар „рукава з вулканізованої гуми" та „шланги з вулканізованої гуми".

Вказаний товар надійшов на адресу Позивача на виконання зовнішньоекономічного контракту від 10.02.2014 № PNGL-2014, сторонами якого є компанія „PENGLAI AOFENGLIAN RUBBER AND PLASTIC PRODUCTS CO.LTD", Китай (продавець) та ТОВ „Торговий Дім Металпромресурс", Україна (покупець), а також додатку від 05.11.2014 № 4, відповідно до якого вантажоотримувачем товару визначено Позивача.

В результаті проведеного відповідно до ст. 54 МКУ контролю наданих до митного оформлення документів, посадовою особою митниці встановлено, що назва транспортного засобу, зазначена в графі 21 МД від 17.01.2015 № 110080000/2015/100426, екологічній декларації від 13.01.2015 № 81305 (MSC ELOISE) не відповідає назві транспортного засобу, зазначеній в коносаменті від 19.11.2014 № NAB21447H301 (MSC RAVENNA V.00447/S), тобто існує вірогідність існування іншого морського коносаменту, подання якого як транспортного документу відправлення є обов'язковим (ст.335 МКУ), а також наявність різних коносаментів та різних морських транспортних засобів свідчить про проведення відповідних вантажно-розвантажувальних операцій. В гр.7 екологічної декларації зазначено реквізити та печатка експедитора ТОВ "I.C.S.H.D"(печатка "Інтернешнл Карго Сервіс Ейч .Ді"), що не співпадає з назвою експедитора HD Logistic Management, який надав інформацію про транспортні витрати на перевезення контейнерів.

У зв'язку із недостатністю наданих на підтвердження заявленої митної вартості документів, ненаданням витребуваних митним органом додаткових документів, митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 17.01.2015 № 110080000/2015/000006/1.

Під час дії гарантійних зобов'язань Позивач, відповідно до ст. 55 МКУ звернувся до митниці листом від 18.03.2015 № 44 про перегляд прийнятого митницею рішення про коригування митної вартості та надав додаткові документи, а саме: лист транспортно-експедиційної компанії; платіжне доручення в іноземній валюті від 17.02.15 № 176; витяг зі звіту комісіонера; підтвердження заявки на доставку вантажу; довідку транспортно-експедиційної компанії.

За результатом розгляду додатково наданих документів митницею повідомлено Позивача про те, що відповідно до умов зовнішньоекономічного договору від 10.02.2014 № PNGL-2014, додатку до цього договору від 05.11.2014 № 4, передоплата здійснюється протягом 90 днів з моменту підписання специфікації у розмірі 44 986,48 дол.США. Оплата у розмірі 11 229,95 дол.США здійснюється протягом 360 днів від дати підписання специфікації. Враховуючи зазначене, на дату подання листа повинна бути здійснена оплата у розмірі 44 986,48 дол.США. Банківські платіжні документи на підтвердження оплати за товар Позивачем до митниці не надано.

Додатково наданим до митниці листом компанії HD Logististic Management LTD, Канада, підтверджено наявність перевантаження партій товару у Грецькому порту та включення вартості перевалки до загальної вартості морського перевезення, зазначеної у інвойсі від 29.12.2014 № HS0049. Наданий до митного оформлення рахунок від 29.12.2014 № HS0049 містить інформацію про вартість морського фрахту, включаючи BAF, CAF, PSS Qingdao-Odessa. Тобто, включаючи морські надбавки в залежності від коливання цін на ринку палива (BAF), для компенсування втрат від коливання курсу валют (CAF) та надбавка за високий сезон (PSS). Включення витрат, пов'язаних з перевантаженням контейнерів у морський фрахт не зазначено у наданому інвойсі № HS0049. Враховуючи зазначене, документальне підтвердження заявлених відомостей про включення вартості перевантаження у заявлену декларантом транспортну складову товару, відсутнє.

Додатково наданий лист ТОВ "Інтернешнл Карго Сервіс Дейч.Ді", (Україна, м.Одеса), яким зазначено, що транспортно-експедиційні послуги по контейнеру CAXU8071745 здійснювались лише по території України не може бути використаний для підтвердження транспортних витрат, оскільки до митного оформлення заявлено відомості про забезпечення перевезення за договором від 26.06.14 № 26/06/14 з компанією HD Logististic Management LTD, Канада.

У графі „супровідні документи на вантаж" наданої до митного оформлення екологічної декларації від 30.01.2015 № 1305 вказаний страховий поліс. До митного оформлення та листом від 18.03.2015 № 44 страхові документи Позивачем не надано.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Митним кодексом України (в редакції від 13.03.2012).

Митним кодексом України встановлено, що митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Порядок визначення митної вартості товарів, методи визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України передбачено Митним кодексом України та іншими актами законодавства, прийнятими у відповідності до вимог цього Кодексу.

Так, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, в силу приписів статті 49 Митного кодексу України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, згідно з приписами пункту 2 частини другої статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною четвертою статті 52 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 57 цього Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з приписами статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено обов'язок декларанта подавати додаткові документи (за наявності) до визначеного частиною другою цієї статті загального переліку. При цьому такий обов'язок виникає у декларанта виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У такому випадку декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності): 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга статті 54 Митного кодексу України).

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару.

Надання неналежних документів або часткове надання витребуваних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

Згідно ч.2 ст.53 МК України, серед документів, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Отже, за умови попередньої оплати, передбаченої умовами зовнішньоекономічної операції, банківські платіжні документи віднесені законодавцем до обов'язкових документів, які подаються декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару. Відсутність факту оплату не звільняє декларанта від обов'язку підтвердження заявленого ним рівня митної вартості товару.

Згідно ч.2 ст.53 МК України, серед документів, що підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до положень п.11 ст.58 МК України, витрати на транспортування після ввезення на митну територію України не включаються до митної вартості товару за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню.

Відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65, собівартість перевезень (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі поточні витрати транспортних підприємств, безпосередньо пов'язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення. Підпунктом 8 пункту 29 Методичних рекомендацій зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов'язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг транспортно-експедиторських, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду). Враховуючи викладене, плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих вантажів на умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в тому числі в разі надання послуги на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, нерозділеної до та після перетину митного кордону України, страхові витрати є частиною загальних витрат на транспортування, тому в межах вимог законодавства з питань державної митної справи (зокрема, частини четвертої, десятої статті 58 Митного кодексу України), Податкового кодексу України (пункту 190.1 статті 190) є обов'язковою для включення до бази оподаткування таких товарів.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що дані перевезення здійснювались на умовах фідерного перевезення, тобто доставка товару здійснювалась малотоннажними фідерними судами за договором морського перевезення не з оригінальним вантажовласником, а з океанською лінією і за її рахунок. Позивачем у якості договору перевезення надано до митниці коносаменти. Коносамент - це перевізний документ, що підтверджує укладання договору перевезення з судновласником.

Відповідно до ст. 137 Кодексу торговельного мореплавства України від 23.05.1995 № 176/95-ВР, після приймання вантажу до перевезення перевізник вантажу, капітан або агент перевізника зобов'язані видати відправнику коносамент, який є доказом приймання перевізником вантажу, зазначеного в коносаменті.

Перевізник може видати інший, ніж коносамент, документ на підтвердження отримання вантажу для перевезення. Такий документ є першорядним доказом укладання договору морського перевезення і приймання перевізником вантажу, як його описано в цьому документі.

Надані Позивачем коносаменти викладені іноземною мовою та не містить інформації щодо укладання їх на умовах фідерного перевезення.

Щодо страхових витрат, колегія суддів зазначає наступне:

Вираз „немає зобов'язань" Правил Інкотермс означає, що продавець не несе зобов'язань щодо забезпечення страхування. Проте, відсутність у Сторін зобов'язань по укладенню договору страхування не означає, що такий договір не може бути укладений Продавцем або Покупцем.

Екологічна декларація подається відповідно до Положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць, затверджений наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 08.09.1999 № 204 (далі - Положення). Додатком 6 Положення затверджена форма екологічної декларації, яка містить графу «Супровідні документи на вантаж». При цьому перелік документів, які зазначаються у вказаній графі, Положенням не визначений.

Тому зазначення в цій графі такого документа, як страховий поліс, свідчить про укладення договору страхування. Крім того, наявність страхового полісу відповідає заявленому характеру переміщення вантажу (морський транспорт).

В даних спірних правовідносинах у митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої позивачем митної вартості товару, оскільки надані декларантом документи на підтвердження заявленої митної вартості не містили всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, а саме: відсутність банківських платіжних документів на підтвердження контрактної вартості товару; відсутність банківських платіжних документів на підтвердження транспортних витрат; відсутність документів на підтвердження страхових витрат, які є складовими частинами митної вартості товару у розуміння ст. 58 МКУ.

За вказаними обставинами митниця мала обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При витребуванні додаткових документів митниця діяла відповідно до норм митного законодавства. При цьому Відповідач, відповідно до наведених законодавчих норм надав Позивачу можливість підтвердження заявленої митної вартості чи коригування митної вартості шляхом надання додаткових документів, однак Позивач витребуваних документів на підтвердження заявленої митної вартості не надав. Враховуючи встановлені розбіжності та відмову Позивача від надання додаткових документів у митниці не було можливості застосувати митну вартість, визначену Позивачем, що дало митниці підстави для коригування митної вартості товарів за резервним методом згідно з положеннями ст. 64 МКУ. Митниця у рішеннях послідовно довела неможливість застосування попередніх методів. Рішення митниці та Картки відмови за формою та змістом відповідають встановленим законом вимогам.

В апеляційній скарзі відповідач зазначив щодо неналежного вирішення судом першої інстанції його клопотання про залишення без розгляду позовної заяви в частині вимог щодо скасування рішень про коригування митної вартості від 09.10.2014 № 110100000/2014/200176/1 та від 05.11.2014 № 1100000003/2014/000004/2 у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду з цими позовними вимогами.

Щодо рішень про коригування митної вартості від 09.10.2014 № 110100000/2014/200176/1 та від 05.11.2014 № 1100000003/2014/000004/2 колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що про коригування митної вартості за резервним методом Позивачу стало відомо з моменту прийняття Дніпропетровською митницею оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів від 09.10.2014 № 110100000/2014/200176/1 та від 05.11.2014 № 1100000003/2014/000004/2.

Отримання Позивачем Рішень митниці підтверджується їх направленням засобами електронного зв'язку відповідно 09.10.2014 та 05.11.2014, про що свідчать роздруківки електронних повідомлень з ЄАІС.

Крім того, за бажанням підприємства 09.10.2014 та 06.11.2014 митницею здійснено митне оформлення товарів, щодо яких прийняті оскаржувані рішення, під гарантійні зобов'язання зі сплатою всіх митних платежів за митними деклараціями № 110100000/2014/227779 та № 110110000/2014/002866 відповідно. В графах 44 вказаних декларацій під кодом 1501 зазначені Рішення про коригування митної вартості товарів від 09.10.2014 № 110100000/2014/200176/1 та від 05.11.2014 № 1100000003/2014/000004/2.

Таким чином, перебіг строку звернення до суду, передбачений ст. 99 КАСУ, розпочався 10.10.2014 та 06.11.2014 відповідно для рішень про коригування митної вартості товарів від 09.10.2014 № 110100000/2014/200176/1 та від 05.11.2014 № 1100000003/2014/000004/2.

Позивачем подано адміністративний позов з пропущенням строку звернення до суду, що підтверджується датою штампу реєстрації вхідної кореспонденції Дніпропетровського окружного адміністративного суду, а саме: 04.06.2015.

Обґрунтовуючи свою правову позицію, Позивач посилається на приписи статті 55 МК України, якою передбачена можливість подання декларантом протягом 80 днів після митного оформлення товару під гарантійні зобов'язання додаткових документів на підтвердження митної вартості, таким чином шестимісячний строк звернення до суду, на думку позивача потрібно обчислювати з наступного дня після отримання відповіді митниці щодо розгляду наданих додаткових документів.

Проте колегія суддів не може прийняти до уваги такі доводи Позивача з огляду на те, що строк звернення до суду повинен обчислюватись відповідно до положень ст. 99 КАС України саме з дня, коли особа дізналась про порушення свої прав, свобод чи інтересів.

Матеріалами справи підтверджено, що висловлюючи свою незгоду з оскаржуваним рішенням при поданні додаткових документів під час дії гарантійних зобов'язань, відповідно до ст. 55 МКУ, Позивач вважав, що його права порушені.

Крім того, Позивач не був позбавлений права та можливості звернутись до суду з позовом про скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 09.10.2014 № 110100000/2014/200176/1 та від 05.11.2014 № 1100000003/2014/000004/2 в межах строку звернення до суду.

Також колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції при розгляді клопотання митниці про залишення без розгляду адміністративного позову в частині скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 09.10.2014 № 110100000/2014/200176/1 та від 05.11.2014 № 1100000003/2014/000004/2 не додержано процесуальної форми судового рішення. Відповідна ухвала, як окремий документ в матеріалах справи відсутня. Проте, згідно журналу судового засідання від 30.06.2015 року (т. 2 а.с.55) суд виходив до нарадчої кімнати для ухвалення рішення та після виходу з нарадчої кімнати проголосив вступну та резолютивну частини ухвали. Фактично судом першої інстанції відмовлено в задоволенні зазначеного вище клопотання митниці, проте, підстави для відмови у задоволені клопотання судом в окремому процесуальному документі не наведено, що є порушенням ст.ст. 99, 100, ч.4, ч.5 ст. 160 КАС України.

Отже, у відповідності до ст.100 ст. 155 КАС України позовна заява в частині скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 09.10.2014 № 110100000/2014/200176/1 та від 05.11.2014 № 1100000003/2014/000004/2 підлягає залишенню без розгляду , за відсутності поважних причин пропуску строку звернення до суду.

Враховуючи наведене, проаналізувавши обставини справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 09.10.2014 № 110100000/2014/200176/1 та від 05.11.2014 № 1100000003/2014/000004/2 слід залишити без розгляду, а в іншій частині позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.160, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року по справі № 804/7060/15 - скасувати.

Позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару № 110100000/2014/200176/1 від 09.10.2014 року, № 110000003/2014/000004/2 від 05.11.2014 року - залишити без розгляду.

В іншій частині в задоволені адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Шлай