Ухвала суду № 56548157, 02.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2016 року м. Київ К/800/50349/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Інспекція)

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2015

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2015

у справі № 810/3610/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні маркетингові технології" (далі - Товариство)

до Інспекції

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У червні 2014 року Товариство звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило:

визнати протиправними дії Інспекції з проведення зустрічної звірки Товариства, результати якої оформлені актом від 16.05.2014 № 1402/26-55-22-07/38921615 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.02.2014 по 31.03.2014»;

заборонити відповідачеві використовувати факти, викладені у названому акті, як доказову інформацію при виявленні порушень вимог законодавства при проведенні перевірок контрагентів Товариства.

Справа розглядалася судами неодноразово. Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.04.2015 прийняті у справі рішення скасованою, а справу було направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому касаційний суд зауважив, що саме по собі проведення зустрічної звірки не змінює суб'єктивний стан податкових прав і обов'язків платника, а тому такі дії не можуть виступати предметом оскарження в адміністративному суді, а захист прав платника на майбутнє не відповідає завданням адміністративного судочинства. Водночас касаційний суд наголосив, що відповідні дії не можуть слугувати джерелом для формування податкової інформації щодо платника, у зв'язку з чим для належного захисту прав позивача у справі адміністративному суду слід вирішити питання про вихід за межі позовних вимог у разі встановлення відповідного порушення.

За наслідками нового розгляду справи постановою Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2015, позов задоволено частково; визнано протиправними оспорювані дії Інспекції з проведення зустрічної звірки платника, оформленої актом від 16.05.2014 № 1402/26-55-22-07/38921615 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.02.2014 по 31.03.2014»; в решті позовних вимог відмовлено. Одночасно суди вийшли за межі позовних вимог та зобов'язали відповідача вилучити з інформаційної бази даних «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію, викладену в названому акті, і відновити задекларовані платником показники податкової звітності.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанції, Інспекція звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та повністю відмовити у позові. Мотивуючи касаційні вимоги, відповідач зазначає, що дії з проведення зустрічної перевірки позивача та з внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення зустрічної перевірки, є лише формою збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби функцій з податкового контролю, а відтак жодна з розглядуваних дій не впливає на суб'єктивний стан прав та обов'язків платника.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог з урахуванням з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що за результатами здійснення зустрічної звірки Товариства Інспекцією складено акт від 16.05.2014 № 1402/26-55-22-07/38921615 «Про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.02.2014 по 31.03.2014», в якому викладено висновок податкового органу про непідтвердженість факту постачання товарів та послуг в адресу цього платника, відсутність фактичного провадження ним господарської діяльності та відсутність у Товариства об'єктів оподаткування ПДВ і податку на прибуток.

На підставі цих висновків Інспекцією було внесено відповідні зміни до автоматизованої інформаційної системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» за лютий, березень 2014 року.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 08.04.2015 було зазначено, що дії з оформлення результатів зустрічної звірки актом про неможливість проведення зустрічної звірки є, по суті, виконанням службовими особами своїх обов'язків, а самі по собі висновки вказаного акту не створюють відносин владного підпорядкування, що є необхідною ознакою публічно-правових відносин. Проведення зустрічних звірок є лише процедурним заходом зі збору податковим органом інформації щодо дотримання платником податкового законодавства у рамках податкового контролю.

Так, нормативно поняття зустрічної звірки закріплено у пункті 73.5 статті 73, згідно з якою зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 2.1, 2.2 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом від 22.04.2011 № 236 (які діяли на час виникнення спірних правовідносин), для проведення зустрічних звірок відбираються суб'єкти господарювання (контрагенти платника податків), щодо яких виникла необхідність у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків, в тому числі відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Необхідність проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання визначається посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби (далі - органи ДПС) за результатами проведеного аналізу даних та встановлених розбіжностей в податкових деклараціях, автоматизованих інформаційних системах органів державної податкової служби України (АІС ДПА України, Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, Єдиний реєстр податкових накладних тощо), а також аналізу податкової інформації та документів, отриманих із внутрішніх (у т. ч. від підрозділів податкової міліції тощо) або зовнішніх джерел (у т. ч. від платників податків), які свідчать (можуть свідчити) про порушення такими платниками податків податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.

Отже, основною ознакою зустрічної звірки є її похідний характер, оскільки така звірка здійснюється у випадку необхідності одержання додаткової інформації у рамках проведення інших заходів з податкового контролю. Відповідна необхідність виникає у випадку, зокрема, виявлення податковим органом розбіжностей та суперечностей у документах контрагентів.

Аналіз наведених законодавчих положень також свідчить на користь висновку про те, що зустрічна звірка не може підміняти собою податкову перевірку (камеральну, документальну або фактичну), мати самостійний предмет контролю, відмінний від предмета проведених контрольних заходів відносно контрагента, оскільки в інакшому випадку це означало б невизначене розширення дискреційних повноважень податкових органів у сфері податкового контролю. А відтак при проведенні зустрічної звірки податковий орган вправі витребовувати та досліджувати лише ті документи, що стосуються взаємовідносин платника з певним, конкретним контрагентом, по якому виявлено розбіжності, та формувати висновки лише по операціями з таким контрагентом.

При цьому відповідно до пункту 4.4 названих Методичних рекомендацій у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України. При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу ДПС забезпечує проведення такої звірки.

Втім оспорювані за даним позовом дії Інспекції з проведення зустрічної звірки та оформлення її результатів актом від 16.05.2014 № 1402/26-55-22-07/38921615 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.02.2014 по 31.03.2014» не відповідають наведеним вимогам. Адже фактично Інспекцією за наслідками аналізу податкових декларацій Товариства, відомостей, що містяться в інформаційних базах даних органів державної податкової служби, акта про неможливість проведення зустрічної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Біем-Пром» було сформовано висновок, зокрема, про завищення позивачем податкових зобов'язань з ПДВ на 5 203 962 грн. по усім контрагентам, з якими позивач перебував у господарських правовідносинах за період з грудня 2013 року по лютий 2014 року.

Таким чином, фактично відповідачем було проведено невиїзну податкову перевірку Товариства, оформлену актом від 16.05.2014 № 1402/26-55-22-07/38921615 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.02.2014 по 31.03.2014». У зв'язку з цим суди цілком правомірно визнали протиправними зазначені дії відповідача.

Незаконність дій податкового органу зі здійснення зазначених контрольних заходів має наслідком й незаконність дій Інспекції з подальшого використання даних, одержаних в результаті цих заходів, зокрема, з їх включення до інформаційної бази даних податкового органу.

Наведене зумовлює правильність оскаржуваних судових рішень про часткове задоволення даного позову з урахуванням виходу за межі позовних вимог.

Норми права при вирішенні спору застосовані судами правильно. Порушень процесуальних норм, що тягнуть скасування судових актів, не виявлено.

За таких обставин, керуючись статтями 220, 2201, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві відхилити.

2. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2015

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2015 у справі № 810/3610/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України у відповідній частині.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько