Постанова № 56547737, 17.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 760/20171/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Українець В.В.

Суддя-доповідач: Губська О.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 березня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 19 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, стягнення коштів, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, у якому просив:

визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо непризначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності II групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та статей 16 - 16-3 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей;

стягнути з Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ: 00034022) на користь ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу у разі настання інвалідності II групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, відповідно ст.16 - 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності, у сумі 243600 (двісті сорок тисяч шістсот) грн.

зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу у разі настання інвалідності II групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та статей 16 - 16-3 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності;

провести судовий розгляд справи у порядку скороченого провадження;

допустити постанову до негайного виконання;

зобов'язати надати до суду звіт про виконання судового рішення.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що у зв'язку з настанням інвалідності ІІ групи внаслідок виконання обов'язків військової служби у нього з 27.05.2015 виникло право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16 - 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25 грудня 2013 року №975 (далі за текстом - Постанова № 975) у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності.

Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 19 січня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

На зазначене рішення суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу, у якій апелянт, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив його скасувати, та ухвалити постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Відповідачем подано письмові заперечення на апеляційну скаргу, у яких він просив залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З наявних у справі матеріалів вбачається, що наказом першого заступника начальника ГШ ЗС України від 29 травня 1999 року № 0ІОМ ОСОБА_2 було звільнено з військової служби в запас за станом здоров'я.

Згідно з випискою із акту огляду МСЕК від 10.12.2004 до довідки серії КИ-1 №005680, копія якої міститься у матеріалах справи, за результатами первинного огляду 10.12.2004 позивачеві встановлено ІІ групу інвалідності з 08.12.2004 строком до 01.01.2006 (дата чергового переогляду - 10.12.2005). Причиною інвалідності вказано захворювання, пов'язане з проходженням військової служби.

Під час повторного огляду 21.12.2005 ОСОБА_2 групу інвалідності змінено на ІІІ з 14.12.2005 довічно, причиною якої зазначено захворювання, пов'язане з проходженням військової служби, що підтверджується копією виписки із акта огляду МСЕК до довідки серії КА-1 № 023771.

20.09.2013 проведено повторний огляд позивача, встановлено йому ІІІ групу інвалідності довічно, причиною якої вказано травму, пов'язану з виконанням обов'язків військової служби (копія виписки з акту огляду МСЕК до довідки серії АВ №0074233 від 20.09.2013).

Згідно з актом огляду МСЕК до довідки серії АВ № 0429133 від 27.05.2015 за наслідками повторного огляду ОСОБА_2 встановлено ІІ групу інвалідності з 27.05.2015 довічно, причиною інвалідності зазначено травму, пов'язану з виконанням обов'язків військової служби.

У липні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Київського міського військового комісаріату із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому другої групи інвалідності через травму, пов'язану із виконанням обов'язків військової служби.

Листом від 17.07.2015 № 6790 заява була направлена для розгляду до уповноваженого органу Міністерства оборони України - Департаменту фінансів Міністерства оборони України.

Листом від 05.11.2015 № 10873 Київський міський військовий комісаріат повідомив заявника, що його документи були опрацьовані Департаментом фінансів Міністерства оборони України, встановлено відсутність підстав для подання пропозицій Міністру оборони України щодо призначення одноразової грошової допомоги, оскільки інвалідність встановлена до набуття чинності нової редакції статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", дія відповідних нормативно-правових актів на позивача не поширюється, тому документи ОСОБА_2 повернулися як такі, що не відповідають вимогам постанови КМ України від 25.12.2013 № 975.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції мотивував свою позицію, тим що 20.09.2013 позивачеві встановлено третю групу інвалідності в результаті вже повторного огляду, натомість первинний огляд та встановлення інвалідності позивачеві відбулися у 2004 році.

Перевіривши обґрунтованість висновків суду першої інстанції, з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про таке.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час встановлення позивачу ІІ групи інвалідності) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі за текстом - Порядок № 975).

Згідно з другим абзацом п. 2 цієї Постанови (не Порядку) допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Відповідно до п. 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно з п. "б" ч. 1 ст. 16-2 названого Закону одноразова грошова допомога у разі встановлення військовослужбовцю II групи інвалідності призначається і виплачується у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Аналогічне положення міститься у підпункті 1 пункту 6 Порядку № 975.

Відповідно до ч. 2 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у випадках, передбачених підпунктами 4 - 9 пункту 2 статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов'язаним або резервістам.

Згідно з п. 11 Порядку № 975 Військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

За змістом пунктів 12 та 13 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється зокрема Міноборони.

Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Отже, наведеними вище положеннями чинного законодавства чітко розмежовані повноваження уповноваженого органу (військового комісаріату) та головного розпорядника бюджетних коштів, тобто Міністерства оборони України.

Верховний Суд України в постановах від 18 березня 2014 року (справа № 21-11а14) та від 22 квітня 2014 року (справа № 21-484а13) сформулював правову позицію у подібних правовідносинах, згідно з якою підставою для повідомлення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги є рішення суб'єкта владних повноважень, прийняте з цього питання.

Відповідач звернув увагу суду, що у Міністерстві оборони України рішення щодо призначення чи відмови у призначенні одноразової грошової допомоги приймає комісія з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, утворена наказом Міністра оборони України від 12.04.2007 року № 168 «Про організацію роботи та призначення комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби».

З матеріалів справи вбачається, що листом Київського міського військового комісаріату від 17.07.2015 № 6790 відповідно до заяви ОСОБА_2 щодо виплати одноразової грошової допомоги згідно із Постановою № 975, направлено Департаменту фінансів Міністерства оборони України відповідні документи позивача для опрацювання: паспорт; індентифікаційний номер; копія довідки МСЕК КИ-1 № 005680 від 10.12.2004 (огляд первинний); довідка МСЕК КА-1 № 023771 від 21.12.2005 (огляд повторний) довідка МСЕК АВ № (0074233 від 20.09.2013 (огляд повторний) довідка МСЕК АВ № 0429133 від 27.05.2015 (огляд повторний) витяг із наказу від 21.06.1999 № 118 довідка ВЛК від 16.07.2008 (а.с. 26).

Листом від 05.11.2015 № 10873 Київський міський військовий комісаріат повідомив заявника, що його документи були опрацьовані Департаментом фінансів Міністерства оборони України, встановлено відсутність підстав для подання пропозицій Міністру оборони України щодо призначення одноразової грошової допомоги.

Поряд із цим, у власних письмових поясненнях (а.с. 39) відповідач вказав, що заява позивача з доданими документами Комісією з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби не розглядалась, пропозиції не формувались, протокол не складався і Міністру оборони України для прийняття рішення не подавався.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що заява ОСОБА_2 щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у разі інвалідності, визначеної Порядком N 975, Міністерством оборони України у встановлені законодавством порядок та строки не розглянута, у свою чергу, протиправне неприйняття відповідачем рішення призвело до порушення прав позивача.

Згідно із частиною другою статті 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до частини першої статті 162 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Частиною третьою статті 162 КАС України надано адміністративному суду повноваження на прийняття іншої постанови (не передбаченої переліком частини 2), яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень

Таким чином, оскільки звернення про виплату одноразової грошової допомоги відповідач не розглянув та відповідного рішення не прийняв, а також те, що суд не може підміняти орган, на який покладено вирішення цього питання, то колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними дій Міністерства оборони України щодо нерозгляду заяви ОСОБА_2 щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 та зобов'язання Міністерства оборони України розглянути заяву ОСОБА_2 щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 у відповідності до вимог законодавства.

Крім того, колегія суддів, враховуючи позицію Вищого адміністративного суду України (справа К/9991/59612/11 від 18 лютого 2014 року) звертає увагу на те, що відповідачами у даній справі є Міністерство оборони України, а предметом позову - визнання протиправними дії відповідача і зокрема зобов'язання його здійснити призначення та виплату одноразової грошової допомоги внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби.

Статтею 18 Кодексу адміністративного судочинства України визначено предметну підсудність адміністративних справ.

Відповідно до частини 1 статті 24 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України, їхньої посадової чи службової особи, виборчої комісії (комісії з референдуму), члена цієї комісії розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів.

Суд першої інстанції не врахував зазначені вище обставини та допустив помилку в застосуванні норм процесуального права.

За вказаних обставин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача є помилковим. Вирішуючи спір, суд прийняв рішення із порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно із ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова - скасуванню.

Керуючись статтями 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 19 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, стягнення коштів, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 19 січня 2016 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо не розгляду заяви ОСОБА_2 про призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі інвалідності.

Зобов'язати Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_2 щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі інвалідності у порядку та на умовах, встановленими Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» і вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та прийняти відповідне рішення.

В іншій частині адміністративний позов залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України).

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає (ч. 10 ст. 183-2 КАС України).

Головуючий суддяО.А. Губська СуддяА.Б. Парінов СуддяО.О. Беспалов

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.