Постанова № 56547665, 15.03.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2016 р. Справа№ 910/26857/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Тарасенко К.В.

Тищенко О.В.

розглянув апеляційну скаргу ТОВ "Корвара" на рішення господарського суду м. Києва від 15.12.2015 у справі № 910/26857/14 (суддя Отрош І.М)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корвара"

до Міністерства оборони України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

Товариства з обмеженою відповідальністю "Стінес"

про стягнення 95 836,38 грн.

за участю представників сторін:

позивача-Винник Т.М. за довіреністю

відповідача - Бойко В.Г. за довіреністю

третя особа - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 15.12.2015 у справі № 910/26857/14 позовні вимоги ТОВ "Корвара" до Міністерства оборони України про стягнення 95 836,38грн. задоволені частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 79 863,65грн. основного боргу, та 1 597,28грн. судового збору.

Частково не погоджуючись з рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав апеляційні вимоги, просить рішення місцевого суду скасувати в частині не задоволених вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечував, просив залишити їх без задоволення, рішення суду без змін.

Представник третьої особи не з'явився.

Пленум Вищого господарського суду України у постанові № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»зазначив, що за ст. 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи приписи ст. 102 ГПК України, наявність поштових повідомлень про отримання сторонами у справі ухвали апеляційного господарського суду про призначення справи до розгляду, відсутність будь-яких клопотань, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність представника третьої особи.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, 03.04.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стінес" (виконавець) та Міністерством оборони України (замовник) укладено договір № 286/5/14/2 про надання послуг щодо прання та хімічного чищення текстильних і хутряних виробів (послуги прання) для Державних потреб (за кошти Державного бюджету України) (далі договір - 1), відповідно до якого виконавець зобов'язується у 2014 надати послуги щодо прання та хімічного чищення текстильних і хутряних виробів (послуги прання) (далі - послуги) білизни обмундирування, спецодягу та іншого речового майна (далі - майно) (для військових частин (установ), дислокованих у Одеській, Миколаївській та Херсонській областях), а замовник - прийняти та оплатити надані послуги в кількості, у строки і виключно за цінами згідно положень договору. Платіжні зобов'язання замовника виникають при наявності відповідного бюджетного призначення (бюджетного асигнування) на 2014рік.

Розрахунки за надані послуги проводяться після фактичного їх виконання щомісячно, протягом 30 банківських днів (за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати надання виконавцем замовнику належним чином оформленого рахунку-фактури за надані послуги, підписаного керівником, головним бухгалтером та засвідченого мастичною печаткою виконавцю (якщо посада головного бухгалтера не передбачена штатним розписом, то про це зазначається у рахунку-фактурі).

До рахунку - фактури додаються: акт приймального контролю якості та кількості наданих послуг, в якому повинні бути оригінали підписів представника замовника та виконавця, засвідчені мастичними печатками, який є підтвердженням приймання наданих послуг за якістю та кількістю. Без вищезазначених документів або відсутності в них встановленої інформації, оплата за надані послуги не проводиться.

02.07.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стінес" (виконавець) та Міністерством оборони України (замовник) укладено договір № 286/5/14/8 про надання послуг щодо прання та хімічного чищення текстильних і хутряних виробів (послуги прання) для Державних потреб (за кошти Державного бюджету України) (далі договір - 2), відповідно до якого виконавець зобов'язується у 2014 надати послуги щодо прання та хімічного чищення текстильних і хутряних виробів (Лот 3. послуги прання) білизни обмундирування, спецодягу та іншого речового майна (для військових частин (установ), дислокованих у Кіровоградській, Дніпропетровській та Запорізькій областях), а замовник - прийняти та оплатити надані послуги в кількості, у строки і виключно за цінами згідно з положеннями договору.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

ТОВ «Стінес» звернулось до господарського суду з вимогами про стягнення 95 836,38грн. заборгованості, мотивуючи вимоги тим, що відповідач не сплатив вартість наданих за договором про надання послуг щодо прання та хімічного чищення текстильних і хутряних виробів (послуги з прання) для державних потреб (за кошти Державного бюджету України) № 286/5/14/2 від 03.04.2014 та договором про надання послуг щодо прання та хімічного чищення текстильних і хутряних виробів (послуги з прання) для державних потреб (за кошти Державного бюджету України) № 286/5/14/8 від 02.07.2014 послуг за актами приймального контролю якості та кількості наданих послуг з прання, складеними в період з 26.09.2014 по 30.09.2014, а саме в розмірі 95836,38 грн., у зв'язку з чим станом на час подання позову заборгованість за таким договором складає 95836,38 грн.

В ході розгляду справи встановлено, що первісний кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Стінес" відступило своє право вимоги за договором про надання послуг щодо прання та хімічного чищення текстильних і хутряних виробів (послуги з прання) для державних потреб (за кошти Державного бюджету України) № 286/5/14/2 від 03.04.2014 та договором про надання послуг щодо прання та хімічного чищення текстильних і хутряних виробів (послуги з прання) для державних потреб (за кошти Державного бюджету України) № 286/5/14/8 від 02.07.2014 Товариству з обмеженою відповідальністю "Корвара" на підставі укладеного між ними договору про відступлення права вимоги № 01/15СК від 30.01.2015.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.02.2015, при першому розгляді даної справи, здійснено заміну первісного позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Стінес" його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю "Корвара" в порядку статті 25 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2015, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2015, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Корвара" задоволено повністю; стягнуто з Міністерства оборони України грошові кошти у розмірі 95 836 грн. 38 коп.

Скасовуючи рішення попередніх інстанцій та направляючи дану справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України в постанові від 13.10.2015 №910/26857/14 вказав на те, що висновок судів попередніх інстанцій щодо правомірності включення до рахунків за надані послуги сум податку на додану вартість з посиланням на те, що ціна договору не може бути змінена після його виконання (ст. 632 Цивільного кодексу України, ч.5 ст.40 Закону України "Про здійснення державних закупівель") є помилковим, оскільки сума податку на додану вартість є самостійною складовою ціни договору, яка не визначає вартісну оцінку самої послуги, натомість відповідна складова встановлюється сторонами договору з метою компенсації споживачем послуг суми податку на додану вартість виконавцю, на якого законом покладений обов'язок його сплатити. Окрім того, Вищий господарський суд України в постанові від 13.10.2015 №910/26857/14 вказав на те, що судами попередніх інстанцій не надана правова оцінка правомірності відступлення права вимоги, за яким відбулось процесуальне правонаступництво позивача, так як спір між виконавцем та замовником послуги виник у зв'язку з відмовою замовника сплачувати частину ціни послуг, яка складає податок на додану вартість.

Приймаючи оскаржуване рішення про часткове задоволення позовних вимог, господарський суд виходив з того, що ТОВ "Стінес" надано відповідачу послуги прання та хімічного чищення текстильних і хутряних виробів (послуги прання) відповідно до умов договору про надання послуг щодо прання та хімічного чищення текстильних і хутряних виробів (послуги з прання) для державних потреб (за кошти Державного бюджету України) № 286/5/14/2 від 03.04.2014 на суму 75 952,50 грн. з урахуванням ПДВ (20%) та договору про надання послуг щодо прання та хімічного чищення текстильних і хутряних виробів (послуги з прання) для державних потреб (за кошти Державного бюджету України) № 286/5/14/8 від 02.07.2014 на суму 19 883,88 грн. з урахуванням ПДВ (20%), що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими їх печатками актами приймального контролю якості та кількості наданих послуг з прання, складених 26.09.2014 та 30.09.2014 на загальну суму 95 836,38 грн. з урахуванням ПДВ (20%).

Разом з тим, суд зазначив, що умова договору про надання послуг щодо прання та хімічного чищення текстильних і хутряних виробів (послуги з прання) для державних потреб (за кошти Державного бюджету України) № 286/5/14/2 від 03.04.2014 та договору про надання послуг щодо прання та хімічного чищення текстильних і хутряних виробів (послуги з прання) для державних потреб (за кошти Державного бюджету України) № 286/5/14/8 від 02.07.2014, викладена у п. 4.1, відповідно до якої розрахунки за надані послуги проводяться відповідачем після фактичного їх виконання за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків, по суті не містить конкретно визначеного строку здійснення оплати.

Проте, на думку місцевого суду, вказівка у договорах, що розрахунки за надані послуги проводяться відповідачем після фактичного їх виконання за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків, не може бути відкладальною обставиною в розумінні статті 212 Цивільного кодексу України, оскільки відкладальною є та обставина, щодо якої невідомо, настане вона чи ні, та, яка обумовлює настання чи зміну і прав і обов'язків, при чому для обох сторін правочину, тобто сторони в момент укладення договору можуть визначити обставину, у випадку настання якої виникне зобов'язання між сторонами, тобто права і обов'язки у обох сторін.

Відмова відповідача від підписання рахунків, отже і сплати обумовлювалась включенням до рахунків ПДВ, в зв'язку з переходом виконавця послуг на спрощену систему оподаткування. Оскільки сума податку на додану вартість є самостійною складовою ціни договору, яка не визначає вартісну оцінку самої послуги, а відповідна складова встановлюється сторонами договору з метою компенсації споживачем послуг суми податку на додану вартість виконавцю, на якого законом покладений обов'язок його сплатити, то за відсутності обов'язку виконавця послуг сплатити податок на додану вартість, виключається його право на отримання компенсації від споживача суми вказаного податку, а отже суд дійшов висновку про відсутність підстав для включення суми ПДВ (20%) до вартості послуг за підписаними ТОВ "Стінес" та відповідачем та скріпленими їх печатками актами приймального контролю якості та кількості наданих послуг з прання за 26.09.2014 та 30.09.2014.

Здійснивши перерахунок вартості наданих послуг за договорами про надання послуг, суд зазначив, що вартість послуг за договором № 286/5/14/2 від 03.04.2014 без урахування ПДВ (20%) складає 63 293,75грн., а за договором № 286/5/14/8 від 02.07.2014 без урахування ПДВ (20%) - 16 569,90грн.

Щодо правонаступництва, то господарський суд виходив з того, що хоча умовами договору про відступлення права вимоги № 01/15СК від 30.01.2015 новий кредитор (Товариство з обмеженою відповідальністю "Корвара") одержує замість первісного кредитора (Товариства з обмеженою відповідальністю "Стінес") вимагати від боржника (Міністерства оборони України) оплати заборгованості, в тому числі, за спірними актами приймального контролю якості та кількості наданих послуг з прання, датованими 26.09.2014 та 30.09.2014 з урахуванням ПДВ (20%), право на отримання відшкодування якого у первісного кредитора було відсутнє, останній в силу ст. 519 Цивільного кодексу України відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги в частині ПДВ.

Заперечуючи в частині незадоволених вимог, ТОВ «Ковара» вказує на те, що матеріали справи свідчать про повне та належне виконання зобов'язань за договорами; відповідачу було відомо про перехід ТОВ «Стінес» на спрощену систему оподаткування, а висновок суду про те, що ПДВ є самостійною складовою ціни договору, тому його включення до рахунку є неправомірним оскільки предметом спору є борг за виконання діючих договорів, а не право чи відсутність на відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ст. ст. 901, 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з статтею 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Зі змісту договорів про надання послуг, укладений між відповідачем та третьою особою, вбачається, що ціна послуг складається з урахуванням ПДВ 20%.

Відповідно до п. 298.1.4 ПК України суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

01.07.2014 ТОВ "Стінес" в порядку ст. 298 Податкового кодексу України перейшло на спрощену систему оподаткування, за ставкою єдиного податку 5 % доходу (4 група), яка передбачає включення ПДВ до складу єдиного податку про що повідомлено відповідача листами № 89 від 03.07.2014 та № 102 від 03.07.2014, в зв'язку з чим, відповідачу також було запропоновано внести відповідні зміни до договорів.

Разом з тим, відповідач листами від 02.10.2014 запропонував внести зміни в рахунки та акти приймального контролю якості, а також надіслав для підписання додаткові угоди до укладених договорів, якими вартість послуг зменшувалась на 15% з розрахунку зменшення ПДВ.

Частиною 5 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі крім випадків, зокрема, зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок.

Пунктами 294.1, 294.3 ПКУ визначено, що податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік. Для суб'єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому таким особам виписано свідоцтво платника єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.

Відповідно до п. 187.1 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань (зі сплати податку на додану вартість) з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Акти приймального контролю якості та кількості наданих послуг з прання датовані 26.09.2014 та 30.09.2014, а також несплачені відповідачем рахунки датовані вереснем 2014року, тобто після переходу ТОВ "Стінес" на спрощену систему оподаткування (01.07.2014).

За таких обставин у виконавця послуг, відсутнє право на отримання компенсації від споживача суми вказаного у договорах податку, незважаючи на те, що послуги надані за періоди що передували його переходу на спрощену систему оподаткування, так як акти з виконання робіт сформовані у вересні 2014р. (після переходу на спрощену систему оподаткування).

Таким чином, колегія суддів вважає ґрунтовними висновки місцевого господарського суду щодо перерахування заявленої до стягнення суми боргу без урахування 20% ПДВ.

Частинами першою, третьою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. До необхідних документів відноситься договір, на підставі якого виникло право первісного кредитора, первісні бухгалтерські документи (накладні, що засвідчують факт передачі товару, платіжні доручення про сплату грошових коштів, акти приймання-передачі робіт або послуг тощо).

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 ПКУ базою оподаткування податком на додану вартість є операції з постачання товарів/послуг.

Таким чином відповідно до статті ЦКУ та підпункту 14.1.255 пункту 14.1 статті 14 ПКУ вбачається, що операції з відступлення права вимоги грошових зобов'язань не відносяться до операцій з придбання/виготовлення товарів/послуг. Відступлення права вимоги - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Заперечення нового кредитора що послуги виконані в повному обсязі, отже оплата повинна бути проведена з врахуванням 20% ПДВ не заслуговують уваги з огляду на те, що існування між сторонами спору відносно визначення вартості послуг вказує на не безумовність подібної вимоги, на що також вказує звернення третьої особи до відповідача з листами від 03.07.2014 про необхідність внесення змін до договору щодо переходу виконавця послуг на спрощену систему оподаткування та пропозиція відповідача про внесення змін у ціну договорів, шляхом зменшення її на 15% ПДВ.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що фактично відповідач та третя особа звертались один до одного з ідентичною пропозицією щодо визначення оподаткування, проте позитивного результату не досягли.

Також, матеріали справи не містять доказів того, що за договором про відступлення права вимоги, укладеного між позивачем та третьою особою, зобов'язання з оплати здійснені скаржником з урахуванням ПДВ 20%.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, а рішення господарського суду є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.

Керуючись ст. ст. 99, 101,103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТОВ "Корвара" залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 15.12.2015 у справі № 910/26857/14 - без змін.

2. Матеріали справи повернути господарському суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді К.В. Тарасенко

О.В. Тищенко