Постанова № 56547195, 16.03.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2016 року Справа № 904/9914/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідача

суддів: Герасименко І.М., Сизько І.А.

при секретарі судового засідання Однорог О.В.

від відповідача: ОСОБА_1, представник, довіреність №99 від 10.12.2015р.;

представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Хайдельбергцемент Україна", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2016р. у справі № 904/9914/15

за позовом Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу",

Донецька область, м. Маріуполь

до Публічного акціонерного товариства "Хайдельбергцемент Україна",

м. Дніпропетровськ

про стягнення 246 667,64 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2016р. (суддя - Мілєва І.В.) позов з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 20.01.2016р. задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Хайдельбергцемент Україна" на користь Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" в особі Амвросіївського виробничого управління водопровідноканалізаційного господарства Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу 246 667,64 грн та витрати по сплаті судового збору - 3 700,01 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2016р., прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги вказує на невідповідність висновків, викладених у рішенні, нормам законодавства та обставинам справи. Зазначив, що виставлений Позивачем рахунок №11113/3 від 21.11.2013р. на суму 38 879,25 грн за період з 21.10.2013р по 21.11.2013р. оплатив 27.11.2013р. платіжним дорученням №4127979; акт від 21.11.2013р. №37 не містить в собі розрахунків, передбачених п. 2.5 договору, тому обов`язок щодо сплати суми в розмірі 246 667,64 грн за період з 25.10.2013р. по 21.11.2013р. відсутній. Звернув увагу на порушення судом першої інстанції принципу процесуальної рівності сторін, встановленого ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, бо оцінка доказів, представлених Відповідачем, судом не надана.

Позивач проти апеляційної скарги заперечив. Зазначив, що складений сторонами акт від 21.11.2013р. містить помилкові обсяги водоспоживання, про що Відповідач не міг не знати, враховуючи наявні умови договору. Тому, здійснений Позивачем перерахунок відповідає п. 3.3. Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України та в ньому врахована оплата, що здійснена Відповідачем згідно виставленого рахунку на суму 38 879,25 грн. Вважає рішення суду правомірним, обґрунтованим та просить залишити його без змін.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.03.2016р., на підставі протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 15.03.2016р. у зв`язку із перебуванням на лікарняному судді Пруднікова В.В., справа прийнята до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Сизько І.А., Герасименко І.М.

В судовому засіданні 16.03.2016р. представник Відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити. Позивач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, не зважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

З огляду на те, що письмові клопотання від сторін про відкладення розгляду справи до суду не надходили, а наявних матеріалів у справі достатньо для вирішення спору по суті, апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника Позивача, який був присутнім у судовому засіданні 02.03.2016р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Апеляційним судом при перегляді справи встановлено, що 22.01.2013р. між Комунальним підприємством "Компанія "Вода Донбасу" як виробником (надалі Позивач) та Публічним акціонерним товариством "Хайдельбергцемент Україна" як споживачем (надалі Відповідач) був укладений договір про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення №37/149 (далі - Договір) строком дії з дати підписання по 31.12.2013р. (п. 12.1. Договору).

Відповідно до пункту 1 Договору Позивач подає своїми водопровідними мережами питну воду до водопровідного вводу Відповідача в межах узгоджених розрахункових обсягів з урахуванням технічних можливостей Позивача, а Відповідач оплачує Позивачу послуги з централізованого питного водопостачання. Також, Позивач зобов`язався приймати та очищувати стічні води, а Відповідач оплачувати послуги по централізованому водовідведенню.

Згідно п. 2.3. Договору Відповідач зобов'язаний за свій рахунок придбати і встановити прилади обліку питної води. Кількість води, використаної Відповідачем, визначається за показами повірених і опломбованих Позивачем приладів обліку.

У разі закінчення строку дії повірки приладу обліку Відповідач зобов'язаний звернутися до Позивача із заявою про необхідність вивести з експлуатації прилад обліку на період проведення повірки. За період повірки приладу обліку води, але не більше 1 місяць, розрахунок за спожиту воду здійснюється за середньодобовими витратами за попередні два розрахункові місяці. У разі не проведення своєчасної повірки приладу обліку і не введення його в експлуатацію протягом місяця після зняття приладу обліку води на повірку або після закінчення міжповірочного інтервалу, витрати води визначаються по пропускній здатності труби вводу в точці підключення при швидкості руху води в ній 2 м/сек і дії її повним перерізом протягом 24 годин на добу (п. 2.5. Договору, що кореспондується із п. 3.3. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України надалі Правила).

Згідно схеми водопостачання від 16.01.2013р. на вводі у Відповідача встановлено прилад обліку питної води - УВР-011, діаметр труби вводу становить 80 мм (а.с. 18). Згідно свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки УВР-011А2.1-К №448 повірка чинна до 29.09.2013р. (а.с. 16).

24.09.2013р. представниками Позивача було вручено Відповідачу припис №37 про закінчення строку повірки приладу обліку води та зобовязання в 30-ти денний строк провести його повірку або заміну на новий.

Відповідно до акту №37 від 24.09.2013р., підписаного сторонами, у зв`язку із закінченням строку повірки вузол обліку холодної води УВР 011 №448 був виведений із експлуатації (а.с. 15).

22.11.2013р. Позивачем був отриманий лист Відповідача №10/4-8 про прийняття до обліку водоміра УВР-011 (головне виробництво) після проходження держповірки та 04.12.2013р. було складено акт вводу в експлуатацію вузла обліку питної води (а.с. 78).

У зв`язку із порушенням встановленого Договором строку на повірку приладу обліку, Позивач на підставі п. 2.5 Договору та п.3.3. Правил здійснив нарахування за спожиту воду за період з 25.10.2013р. по 25.11.2013р. по перерізу труби у сумі 305 941,42 грн. Згідно уточненого перерахунку (а.с.80-83) нарахування за спожиту за період з 25.10.2013р. по 21.11.2013р. воду склало 285 546,89 грн, та не сплачено відповідачем в добровільному порядку.

Вказане стало підставою звернення із даним позовом.

Зі встановленого судом слідує, що укладений сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором надання послуг та відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Спірні відносини регулюються не лише умовами укладеного Договору, а й діючим законодавством, зокрема, Законом України «Про питну воду та питне водопостачання», статтею 19 якого встановлено, що порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, яким були затверджені Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 5.14 Правил усі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці. Задовільні результати повірки підтверджуються свідоцтвом про повірку або записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційної документації. Засоби обліку опломбовуються з нанесенням відбитка повірочного тавра в місцях, що передбачені експлуатаційною документацією. У випадку тривалості повірки понад місяць об'єм води визначається відповідно до п. 3.3 цих Правил до дня установки повіреного засобу обліку.

Сторонами було складено та підписано акти зняття показників електронного засобу обліку води від 21.10.2013р. та від 21.11.2013р., якими зафіксовано надання послуг Відповідачу у жовтні - листопаді 2013 року по середнім показникам, зокрема, у спірний період листопад 2013р. - по подачі води в об`ємі 3062 м3, прийняття стоків 3473 м3 (а.с. 47). За даним актом Відповідачу було нараховано до сплати 38 879,25 грн, про що виставлений рахунок №11113/3 від 21.11.2013р. (період нарахування з 21.10.2013р. по 21.11.2013р.) а.с.48.

Разом з тим, прилад обліку води був поданий Відповідачем для введення в експлуатацію зі спливом місячного терміну, встановленого п. 2.5 Договору, що не заперечується сторонами, та в силу умов договору та п.3.3. Правил визначення обсягів спожитої без приладу обліку води повинно здійснюватися за формулою (Q = пD2/4*V*t) з урахуванням пропускної здатності труби вводу в точці підключення при швидкості руху води в ній 2 м/сек і дії її повним перерізом протягом 24 годин на добу (п. 2.5. Договору).

Здійснений позивачем розрахунок (а.с.83) плати за використану воду за період з 25.10.2013р. по 21.11.2013р. у сумі 285 546,89 грн відповідає цим вимогам.

Враховуючи здійснену Відповідачем оплату в сумі 38 879,25 грн, Позивачем зменшений відповідно розмір оплати за спожиту за період з 25.10.2013р. по 21.11.2013р. воду та заявлено до стягнення 246 667,64 грн.(а.с. 81). Вказано на помилковість складання акту по середньому водоспоживанню та направлення рахунку на суму 38 879,25 грн.

З огляду на те, що розрахунок за використану воду за період з 25.10.2013р. по 21.11.2013р. у сумі 285 546,89 грн відповідає умовам Договору, здійснений вірно за визначеною п.3.3. Правил формулою, а проведена Відповідачем оплата по рахунку №11113/3 від 21.11.2013р. в сумі 38 879,25 грн зарахована в частину його зменшення, позовні вимоги в сумі 246 667,64 грн є правомірними, як і рішення суду про стягнення цього боргу.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються наведеним вище, бо оплата виставленого рахунку за певний період не може бути підставою несплати решти коштів за надані послуги в цей період в разі, якщо вони є правомірно нарахованими, проте не були заявлені до сплати своєчасно. Розрахунок вартості спожитої води відповідно до п. 2.5. договору та рахунок на її оплату №2010114/6 від 05.02.2014р. на суму 305 941,42 грн було вручено представнику відповідача, що підтверджується відповідними відмітками на копії листа №289/03 від 05.02.2014р. (а.с.20). Невірне визначення первісно позивачем суми до сплати не перешкоджало відповідачу здійснити вірний розрахунок та провести оплату.

Враховуючи викладене, підстав для скасування чи зміни рішення суду відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області без змін.

Судові витрати по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Хайдельбергцемент Україна", м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2016р. у справі № 904/9914/15 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з часу її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.

Повний текст постанови складений 18.03.2016р.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.А. Сизько

Суддя І.М. Герасименко