Рішення № 56546742, 14.03.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2016Справа №910/1856/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП ЛІЗИНГ» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» про стягнення 1 391,17 грн. Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Шагін О.В. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП ЛІЗИНГ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» про стягнення заборгованості в сумі 1 391,17 грн., з якої: 1 333,57 грн. - основний борг, 19,18 грн. - 3% річних та 38,42 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних із експлуатацією наземного транспортного засобу №5315 від 27.04.2015 щодо обов'язку повернути частину страхового платежу.

За результатами автоматичного розподілу справ у Господарському суді міста Києва, справу №910/1856/16 передано для розгляду судді Грєховій О.А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2016 порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 14.03.2016.

Представник позивача в судовому засіданні 14.03.2016 підтримав позовні вимоги у повному обсязі, а також подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Відповідач в засідання господарського суду свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, проте про час та місце слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 14.03.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

27.04.2015 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Нова» (страховик), Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП ЛІЗИНГ» (страхувальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Грас Савуа Україна» (повірений страховика) було укладено Договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних із експлуатацією наземного транспортного засобу №5315, предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користування і розпорядженням застрахованими транспортними засобами та додатковим обладнанням до них; відшкодуванням страхувальником та/або експлуатантом заподіяної ним шкоди життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок експлуатації транспортних засобів (п. 2.1. договору).

Додатком №1 до Договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних із експлуатацією наземного транспортного засобу №5315 від 27.04.2015 сторони узгодили перелік даних про наземні транспортні засоби для укладення договору страхування.

За умовами п. 1 Договору страхова сума по договору становить 8 066 322 грн., сума загального страхового платежу становить 41 944 87 грн.; перелік ризиків, застрахованих по відношенню до конкретного транспортного засобу, страхові суми, тарифи, платежі і франшизи за ризиками КАСКО, Цивільна відповідальність, Нещасний випадок, зазначені у додатку 2 до цього договору.

Одночасно, згідно до додатком 2 до Договору №5315 від 27.04.2015, страховий тариф за ризиками КАСКО складає 0,52 %, франшиза від страхової суми за ризиками ДТП, ПДТО, ІВП становить 1%, за ризиками «викрадення» та «повна конструктивна загибель» - 5%

Термін сплати страхових платежів обумовлений в п. 2 договору визначений наступним чином:

Розмір частин страхового платежу, грн.Строки сплати частин страхового платежуПеріоди дії договору в частині зобов'язань страховика (з 00:00 до 24:00)10 486,21До 26 червня 2015р.З 31 травня 2015р. До 30 серпня 2015р.10 486,22До 26 вересня 2015р.З 31 серпня 2015р. До 30 листопада 2015р.10 486,22До 26 грудня 2015р.З 31 листопада 2015р. До 30 лютого 2016р.10 486,22До 26 березня 2016р.З 31 лютого 2016р. До 30 травня 2016р.

Період дії договору - будь-який із зазначених у розділі 1 договору проміжків часу, протягом якого страховик несе зобов'язання за договором, за умови отримання страховиком (на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Грас Савуа Україна» від страхувальника сум страхових платежів у терміни, зазначені у розділі 1 договору. ТОВ «Грас Савуа Україна» на основі п.п.3.2 та 3.3 договору доручення №В9/01.08.12 від 01.08.2012 зобов'язаний протягом (одного) робочого дня з дати отримання страхової премії перерахувати її на розрахунковий рахунок страховика. Днем виконання зобов'язань страхувальника по сплаті страхової премії вважається день надходження платежу в повному обсязі на поточний рахунок чи в касу ТОВ «Грас Савуа Україна» (п. 13.1 договору).

Відповідно до п.13.2 договору, якщо страхувальником порушено термін сплати страхового платежу (його частини), що відповідає певному періоду дії договору, то дія договору призупиняється з 00 год. 00 хвил. першого дня періоду дії договору, сплату страхового платежу за яким прострочено, якщо інше не обумовлено договором.

Пунктом 12.2 договору сторони погодили, що якщо інше не зазначено в розділі 1 договору, останній набирає чинності з моменту підписання, а в частині зобов'язань страховика діє протягом проміжків часу, зазначених у розділі 1 договору як «періоди дії договору», за умови сплати страхувальником сум страхових платежів у терміни, зазначені у розділі 1 договору.

За змістом п.п.12.4, 12.4.1 договору, дію договору може бути достроково припинено за вимогою страхувальника або страховика. При цьому, у разі дострокового припинення дії договору на вимогу страхувальника, страховик повертає йому 65% суми страхового платежу за період, що залишився до закінчення дії договору, з вирахуванням фактичних виплат за цим договором. Якщо вимога страхувальника обумовлена порушенням страховиком умов договору, останній повертає страхувальнику сплачені ним страхові платежі повністю.

Про намір достроково припинити дії договору будь-яка сторона зобов'язана письмово повідомити іншу не пізніше ніж за 30 робочих днів до дати припинення, якщо сторони не дійшли згоди про інше (п.12.5 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач 05.06.2015 перерахував перший страховий платіж у розмірі 10486,21 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4617 від 05.06.2015.

26.06.2015 Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП ЛІЗИНГ» на адресу відповідача був направлений лист №1801/06 від 25.06.2015 про припинення дії Договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних із експлуатацією наземного транспортного засобу №5315 від 27.04.2015, а також про повернення суми страхового платежу. Вказаний лист було отримано відповідачем 01.07.2015, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи.

Проте, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Нова» суму страхового платежу не повернуло, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

За приписами ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором є договором страхування, а відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За приписами ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Частиною 4 статті 997 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо страхувальник відмовився від договору страхування (крім договору страхування життя), страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення строку договору, з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, та фактично здійснених страховиком страхових виплат.

Аналогічні приписи містить норма частини 4 статті 28 Закону України "Про страхування", відповідно до якої у разі дострокового припинення дії договору страхування, крім договору страхування життя, за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з відрахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором страхування. Якщо вимога страхувальника обумовлена порушенням страховиком умов договору страхування, то останній повертає страхувальнику сплачені ним страхові платежі повністю.

Як зазначалося вище, в п.п. 12.4, 12.5 договору сторони погодили, що дію договору може бути достроково припинено за вимогою страхувальника або страховика. Про намір достроково припинити дії договору будь-яка сторона зобов'язана письмово повідомити іншу не пізніше ніж за 30 робочих днів до дати припинення, якщо сторони не дійшли згоди про інше.

Отже, оскільки лист №1801/06 від 25.06.2015 про припинення дії Договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних із експлуатацією наземного транспортного засобу №5315 від 27.04.2015, отриманий відповідачем 01.07.2015, то зазначений правочин припинив свою дію з 12.08.2015, а у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» виникло зобов'язання з повернення страхового платежу.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми страхового платежу за період, що залишився до закінчення дії договору (з 13.08.2015 по 30.08.2015), суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх зобов'язань, в частині повернення страхових платежів, підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 1 333,57 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення 3% річних в сумі 19,18 грн. та інфляційних втрат в сумі 38,42 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п.5.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Оскільки в даному випадку обов'язок відповідача з повернення страхових платежів виник у зв'язку з розірванням договору, а не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у нього обов'язку повернути страховий платіж в заявленому позивачем розмірі.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням витрат по сплаті судового збору в цій частині на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 43, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» (02660, м. Київ, вулиця Марини Раскової , будинок 11; код ЄДРПОУ 31241449) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП ЛІЗИНГ» (01033, м. Київ, вулиця Жилянська, будинок 43; код ЄДРПОУ 35912126) 1 333 (одну тисячу триста тридцять три) грн. 57 коп. основного боргу та 1 320 (одну тисячу триста двадцять) грн. 95 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову - відмовити.

4. Після набрання рішенням господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Повне рішення складено: 16.03.2016

Суддя О.А. Грєхова