Рішення № 56546702, 14.03.2016, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2016 р. Справа № 918/113/16

Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Політики Н.А., при секретарі судового засідання Конончук С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради

до Громадської організації "Патріотичне об'єднання бійців АТО"

про стягнення заборгованості в сумі 19 042 грн. 66 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність №08-30 від 14.01.2015р.;

від відповідача - не з'явився.

У судовому засіданні 14 березня 2016 року, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради звернулось (далі Управління, позивач) до господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Громадської організації "Патріотичне об'єднання бійців АТО" (далі - Організація, відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 19 042 грн. 66 коп., з яких 17 013 грн. - заборгованість по орендній платі, 2 029 грн. 29 коп. - пеня.

Ухвалою суду від 18 лютого 2016 року позовну заяву №08-136 від 16.02.2016р. прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №918/113/16, розгляд якої призначено на 29 лютого 2016 року.

29 лютого 2016 року від позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло письмове підтвердження того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору. (а.с.22)

Ухвалою суду від 29 лютого 2016 року розгляд справи відкладено на 14 березня 2016 року.

03 березня 2016 року від позивача на адресу суду надійшов лист з додатками. (а.с.31-32)

У судовому засіданні 14 березня 2016 року представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач не забезпечив явку свого уповноваженого представника у призначені судові засідання 29 лютого та 14 березня 2016 року, витребуваних судом документів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвали суду про порушення провадження у даній справі та про відкладення розгляду справи були надіслані відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а саме: 33027, м. Рівне, вул. Д. Галицького, 19, оф. 300. Проте вказані поштові відправлення були повернуті підприємством поштового звязку з посиланням на закінчення терміну їх зберігання. (а.с.20, 29)

Отже, за змістом вищезазначеної норми відповідач завчасно та належним чином був повідомлений про місце, дату та час судового засідання, крім того, останньому надавалося достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, письмових пояснень та додаткових документів.

Така сама правова позиція знайшла своє відображення в пункті 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" яким роз'яснено, що за змістом цієї норми (статті 64 ГПК України), зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців), і не повернуто підприємством звязку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Незявлення Відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судові засідання, матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, у звязку з чим суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

15 жовтня 2015 року між Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - Орендодавець) та Громадською організацією "Патріотичне об'єднання бійців АТО" (далі - Орендар) укладено Договір оренди нежитлового приміщення №2062. (далі - Договір оренди) (а.с. 7-8)

За умовами п. 1.1 договору оренди Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення (далі - майно) площею 70,2 кв.м. на 1 поверсі та площею 1029 кв.м. на 1-3 поверхах будівлі за адресою: м. Рівне, вул. Будівельників, 1. Майно перебуває на балансі управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради. вартість майна (визначена відповідно до звіту про незалежну оцінку майна) складає:

- нежитлові приміщення площею 70,2 кв.м. станом на 30.06.2015 - 345 800,00 грн.

- нежитлові приміщення 1029 кв.м. станом на 31.08.2015 - 2 446 400,00 грн..

Згідно п.1.2. Договору оренди напрям використання орендованого майна: розміщення громадської організації на площі, що не використовується для провадження підприємницької діяльності.

Відповідно до п.2.1. Договору оренди Орендар вступає у строкове платне користування майном у строк, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та Акта прийому-передачі вказаного майна.

Пунктом 2.3. Договору оренди визначено, що у разі припинення чи розірвання цього договору майно повертається Орендарем Орендодавцю протягом трьох робочих днів з дня припинення чи розірвання цього договору в такому ж стані, в якому воно було отримане, про що сторонами складається акт прийому-передачі майна.

Строк договору оренди встановлюється на два роки одинадцять місяців - з 15 жовтня 2015 року по 14 вересня 2018 року. (п. 3.1. Договору оренди).

За змістом п.3.2 Договору оренди у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка майна була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка майна.

Пунктом 4.1. Договору оренди визначено, що орендна плата за цим договором визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що є власністю територіальної громади міста Рівного, затвердженої рішенням Рівненської міської ради і встановлюється в сумі 9 232,91 грн. в місяць.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. (пункт 4.2. Договору оренди)

Відповідно до п.4.3. Договору оренди розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць.

Згідно п.4.2. Договору оренди орендна плата сплачується Орендарем до 20 числа поточного місяця.

Пунктом 4.5. Договору оренди визначено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п.6.2.4. Договору оренди Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату.

Договір оренди нежитлового приміщення №2062 від 15.10.2015 року підписаний уповноваженими представниками та скріплено печатками сторін.

На виконання умов договору оренди №2062 Управлінням, відповідно до акту прийому - передачі нежитлового приміщення №330 від 15.10.2015 року передано, а Громадською організацією "Патріотичне об'єднання бійців АТО" прийнято нежитлові приміщення по вул. Будівельників,1. (а.с. 32)

Судом встановлено, що договір оренди нежитлового приміщення №2062 від 15.10.2015р. розірвано 30 листопада 2015 року, що підтверджується угодою про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 15.10.2015 №2062. (а.с. 11)

Як встановлено судом, що нежитлове приміщення по вул. Будівельників, 1 м. Рівне повернуто Управлінню 30 листопада 2015 року, що підтверджується Актом прийому - передачі нежитлового приміщення №340 від 30.11.2015 року. (а.с. 10)

Проте, відповідач свої зобов'язання в частині оплати орендної плати належним чином не виконав, внаслідок таких неправомірних дій за період з 15 жовтня по 30 листопада 2015 року у орендаря виникла заборгованість з орендної плати в сумі 17 013 грн. 37 коп., що стверджується розрахунком заборгованості з орендної плати по договору оренди №2062 від 15.10.2015 р. (а.с.13).

22 січня 2016 року позивач надіслав відповідачу претензію №08-44 від 21.01.2016р. з вимогою сплатити заборгованість з орендної плати в сумі 17 013 грн. 37 коп. та 1 531 грн. 06 коп. - пені, проте дана претензія залишена без відповіді та задоволення.

Судом встановлено, що сума основного боргу за договором оренди нежитлового приміщення від 15 жовтня 2015 року №2062 складає 17 013 грн. 37 коп., що підтверджується належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які б могли свідчити про погашення вказаної заборгованості перед позивачем.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та ст. 174 Господарського кодексу України (далі ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець (позивач у справі) передає або зобов'язується передати наймачеві (відповідач у справі) майно у користування за плату на певний строк.

В силу ч. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Водночас, передане за договором оренди майно є комунальним, тому на спірні правовідносини поширюється дія спеціального закону - Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 762 ЦК України).

Згідно з ст. ст. 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі, незалежно від результатів господарської діяльності.

Крім того у абзаці 3 пункту 5.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України відображено правову позицію, якою роз'яснено, що з урахуванням положень статей 653, 795 ЦК України та умов договору, якщо останніми передбачено, що після закінчення або дострокового розірвання договору оренди нарахування орендної плати за фактичне користування майном припиняється з моменту підписання акта приймання-передачі приміщення орендодавцеві, нарахування орендної плати за відповідний період є правомірним.

Судом встановлено, що відповідно до п.4.6. Договору оренди нежитлового приміщення №2062 від 15.10.2015 р., після закінчення дії даного договору орендна плата сплачується на день фактичної передачі майна за актом прийому-передачі. Орендоване приміщення було здане 30 листопада 2015 року, що підтверджується Актом №340 прийому-передачі (а.с.10).

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 17 013 грн. 37 коп. основного боргу з орендної плати є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до п.4.5 Договору оренди №2062 від 15 жовтня 2015 року позивач просить стягнути з відповідача 2 029 грн. 29 коп. пені за неналежне виконання зобов'язань щодо сплати орендної плати.

Пунктом 4.5. Договору оренди №2062 від 15 жовтня 2015 року передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п.4.2. Договору оренди №2062 орендна плата сплачується Орендарем до 20 числа поточного місяця.

Згідно ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 ЦК України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За змістом ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

Нарахування пені Управлінням проведено в межах шестимісячного строку нарахування штрафних санкцій, визначеного ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Суд, здійснивши власний розрахунок суми пені заявленої позивачем за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE, встановив, що розмір пені становить 2 030 грн. 86 коп., при заявленому 2 029 грн. 29 коп., оскільки суд не може вийти за межі позовних вимог, задоволенню підлягає розмір пені заявлений позивачем в сумі 2 029 грн. 29 коп..

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради до Громадської організації "Патріотичне об'єднання бійців АТО" про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 17 013 грн. 37 коп. та пені в сумі 2 029 грн. 29 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача у зв'язку із задоволенням позову в сумі1 378 грн..

Керуючись статтями 1, 12, 22, 32-34, 43, 49, 75, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Громадської організації "Патріотичне об'єднання бійців АТО" (33027, м. Рівне, вул. Д. Галицького, 19, оф. 300, код ЄДРПОУ 39980069) на користь Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12а, код ЄДРПОУ 26259593) 17 013 (сімнадцять тисяч тринадцять) грн. 37 коп. заборгованості з орендної плати, 2 029 (дві тисячі двадцять девять) грн. 29 коп. пені.

Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено та підписано 18.03.2016р.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12а);

3 - відповідачу рекомендованим (33027, м. Рівне, вул. Д. Галицького, 19, оф. 300).