Ухвала суду № 56546511, 18.03.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.03.2016 р. Справа№ 914/511/16

Суддя Сухович Ю.О. розглянувши матеріали

зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «АГРО – СОЮЗ», м.Львів

до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», м.Київ

про визнання договору поруки від 19.03.2015р. дійсним

у справі № 914/511/16

за позовом Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк”, м.Київ

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “АГРО – СОЮЗ”, м.Львів

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “КАВЕРТОН”, м. Київ

про визнання недійсним договору поруки від 19.03.2015р.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «АГРО – СОЮЗ» подано зустрічну позовну заяву б/н від 15.03.2016р. (вх. №769 від 16.03.2016р.) до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання договору поруки від 19.03.2015р. дійсним у справі № 914/511/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «АГРО – СОЮЗ» та відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КАВЕРТОН» про визнання недійсним договору поруки від 19.03.2015р.

Вирішуючи питання про прийняття зустрічного позову б/н від 15.03.2016р. (вх. №769 від 16.03.2016р.) для подальшого спільного розгляду разом з первісним, суд прийшов до висновку про наявність підстав для її повернення зважаючи на наступне.

Відповідно до ч.5 ст.22 ГПК України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

Згідно ст.60 ГПК України, відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов’язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Основні вимоги, що пред'являються до форми та змісту позовної заяви, а також вимоги щодо надання разом з нею певних доказів, визначені ст. ст. 54 - 57 ГПК України.

В силу ч.1 ст.56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів листом з описом вкладення.

Пунктом 2 ч.1 ст.57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

З вищенаведеного випливає, що особа, яка подає позов, в тому числі й зустрічний, повинна подати докази надіслання другій стороні копії зустрічної позовної заяви, яка подана до суду. Відповідно, якщо копію зустрічної позовної заяви надіслано поштою, то документом, який підтверджує надсилання, є квитанція поштового відправлення або фіскальний чек поштового відділення з описом вкладення у цінний лист.

Однак, в порушення наведених вище норм, Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «АГРО – СОЮЗ» не долучено до позову жодних доказів скерування ПАТ «Укрсоцбанк» копії зустрічної позовної заяви і доданих до неї документів.

Таким чином, згідно п.6 ст.63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Крім того, відповідно до п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з ч.2 ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Як вбачається з додатків до зустрічної позовної заяви б/н від 15.03.2016р. (вх. №769 від 16.03.2016р.), доказів сплати судового збору позивачем не долучено. Натомість, в прохальній частині поданого зустрічного позову Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «АГРО – СОЮЗ» на підставі ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір», просить звільнити його від сплати судового збору.

В обґрунтування неможливості сплати судового збору за подання до господарського суду зустрічної позовної заяви позивач зазначив, що він перебуває у скрутному матеріальному становищі, оскільки відносно нього порушено провадження у справі про банкрутство.

З приводу клопотання про звільнення позивача за зустрічним позовом від сплати судового збору суд, зазначає наступне.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Слід зазначити, що положення ст.8 Закону України "Про судовий збір" дають право суду на звільнення від сплати судового збору лише за наявності виключних обставин.

Однак, закон не визначає обставин, які беззаперечно свідчать про наявність у суду обов'язку вчинення відповідних дій. Обґрунтування відповідних обставин покладається на заінтересовану сторону. Тобто, звільнення від сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком. При цьому, це право суду закон пов'язує із встановленням обставин, які свідчать про дійсну складність фінансового становища сторони, яка звертається з відповідним клопотанням.

В обгрунтування важкого майнового стану та неможливості сплати позивачем судового збору за подання зустрічної позовної заяви у встановленому порядку і розмірі, останній зазначає про порушення проти нього провадження у справі про банкрутство.

Проте, на думку суду, позивачем не наведено обставин, які б мали виключний характер та свідчили про наявність належних підстав для звільнення від сплати судового збору. Така обставина, як порушення провадження у справі про банкрутство та твердження про скрутне фінансове становища без надання належних доказів на підтвердження такого факту є недостатнім для підтвердження неможливості сплати позивачем судового збору при поданні зустрічної позовної заяви.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже самі лише обставини, пов'язані з порушенням відносно позивача за зустрічним позовом справи про банкрутство та посилання на відсутність коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Оскільки наведені позивачем обставини, не мають характеру виключних, у суду відсутні обгрунтовані підстави для звільнення позивача від сплати судового збору. Відтак, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Несплата судового збору тягне за собою наслідки, визначені у п.4 ст.63 ГПК України, згідно якої суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Враховуючи наведене, зустрічну позовну заяву б/н від 15.03.2016р.(вх. №769 від 16.03.2016р.) Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «АГРО – СОЮЗ» належить повернути заявнику без розгляду на підставі п.п.4,6 ч.1 ст. 63 ГПК України

З огляду на викладене, керуючись п.п.4,6 ч.1 ст.63,86 ГПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Повернути зустрічну позовну заяву б/н від 15.03.2016р.(вх. №769 від 16.03.2016р.) Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «АГРО – СОЮЗ» без розгляду.

Додаток: зустрічна позовна заява з долученими матеріалами всього на 3 аркушах.

Суддя Сухович Ю.О.