Рішення № 56546473, 10.03.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2016р. Справа№ 914/4420/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Хустська пересувна механізована колона», м. Хуст Закарпатської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого об’єднання «Облсількомунгосп», м. Львів

про: стягнення 97004,06 грн. заборгованості

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Зусько І.С.

Представники сторін: не з’явилися

Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 10.03.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хустська пересувна механізована колона» до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого об’єднання «Облсількомунгосп» про стягнення 97004,06 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 28.12.2015 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 21.01.2016 року. Ухвалою суду від 21.01.2016 року розгляд справи відкладено на 09.02.2016 року. В судовому засіданні 09.02.2016 року оголошено перерву до 23.02.2016 року. Ухвалою суду від 23.02.2016 року продовжено строк розгляду спору, розгляд справи відкладено на 10.03.2016 року.

Позивач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив. 10.03.2016 року на адресу суду надійшло електронне повідомлення № 7 (вх.№9465/16) позивача, відповідно до якого останній повідомив, що мирову угоду між сторонами не укладено, відтак, просив суд розглянути справу без участі представника позивача за наявними в справі матеріалами.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання був належно повідомлений.

Розглянувши матеріали справи, повно та об’єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

На виконання Замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого об’єднання «Облсількомунгосп» (Замовник) Товариством з обмеженою відповідальністю «Хустська пересувна механізована колона» (Підрядник) виконано для Замовника комплекс будівельно-монтажних робіт по ізоляції стальних труб та перевезення на будівництві газопроводу від с. Грушово до с. Діброва Тячівського району Закарпатської області на суму 97004,06 грн., що підтверджується долученими до справи Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/ ф.КБ-3 за грудень 2012 року та Актом приймання виконаних будівельних робіт ф.КБ-2 за грудень 2012 року.

Вказані Довідка про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/ ф.КБ-3 та Актом приймання виконаних будівельних робіт ф.КБ-2 за грудень 2012 року підписані представниками та скріплені печатками обох сторін без зауважень щодо строків, якості чи вартості виконаних робіт.

10.12.2015 року позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою №135 про оплату вказаних виконаних робіт на загальну суму 97004,06 грн. в семиденний строк. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення вказаний лист-вимогу одержано відповідачем 14.12.2015 року.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач у своєму відзиві (вх.№1821/16 від 18.01.2016 року) на позовну заяву зазначив, що Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничого об’єднання «Облсількомунгосп» на виконання робіт щодо газифікації сіл Тячівського району Закарпатської області у 2012-2013 роках було авансовано та перераховано 844266 (вісімсот сорок чотири тисячі двісті шістдесят шість тисяч) гривень, що підтверджується відповідними платіжними документами. Відтак, оплата виконаних будівельно-монтажних робіт по ізоляції стальних труб та перевезення на будівництві газопроводу від с. Грушово до с. Діброва Тячівського району Закарпатської області була авансована відповідачем ще задовго до фактичного їх виконання.

У запереченні (вх.№4882/16 від 08.02.2016 р.) на відзив відповідача позивач зазначив, що намагаючись спростувати позовні вимоги позивача, відповідач посилається на перерахування грошових коштів на цілі, які не стосуються спірного Акту приймання виконаних робіт.

Перераховані відповідачем кошти у 2012-2013 роках на суму 844266,00 грн., на які посилається відповідач у відзиві на позовну заяву, були використані позивачем за цільовим призначенням, а саме, на придбання матеріалів для виконання робіт по газифікації сіл Тячівського району, а саме, на будівництві підвідного газопроводу до с. Нересниця Тячівського району Закарпатської області згідно договору підряду від 21.11.2013 р., укладено з відповідачем на суму 655753,44 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт ф.КБ-3 та Актом приймання виконаних підрядних робіт ф.КБ-2 за 2013 року на суму 655753,44 грн., підписаних відповідачем.

Також, перераховані відповідачем кошти на суму 844266,00 грн. були частково використані позивачем на придбання матеріалів при будівництві підвідного газопроводу до с. Солотвино Тячівського району Закарпатської області, що підтверджується відповідними довідкою про вартість виконаних підрядних робіт ф.КБ-3 та Актами приймання виконаних підрядних робіт ф.КБ-2 за 2013 року всього на загальну суму 2159723,09 грн., копії яких долучені до матеріалів справи.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов’язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов’язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно з ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Матеріалами справи підтверджено належне виконання позивачем комплексу будівельно-монтажних робіт по ізоляції стальних труб та перевезення на будівництві газопроводу від с. Грушово до с. Діброва Тячівського району Закарпатської області на суму 97004,06 грн., що підтверджується долученими до справи Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/ ф.КБ-3 за грудень 2012 року та Актом приймання виконаних будівельних робіт ф.КБ-2 за грудень 2012 року.

Вказані Довідка про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/ ф.КБ-3 та Актом приймання виконаних будівельних робіт ф.КБ-2 за грудень 2012 року підписані представниками та скріплені печатками обох сторін без зауважень щодо строків, якості чи вартості виконаних робіт.

Відповідач своїх зобов’язань щодо оплати вартості виконаних позивачем робіт не виконав.

Частиною 2 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.12.2015 року позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою №135 про оплату вказаних виконаних робіт на загальну суму 97004,06 грн. в семиденний строк. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення вказаний лист-вимогу одержано відповідачем 14.12.2015 року.

В якості заперечень проти позовних вимог відповідач посилається на те, що оплата спірних будівельно-монтажних робіт по ізоляції стальних труб та перевезення на будівництві газопроводу від с. Грушово до с. Діброва Тячівського району Закарпатської області була авансована Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничого об’єднання «Облсількомунгосп» ще задовго до фактичного їх виконання, а саме: на виконання робіт щодо газифікації сіл Тячівського району Закарпатської області у 2012-2013 роках було авансовано та перераховано 844266 (вісімсот сорок чотири тисячі двісті шістдесят шість тисяч) гривень, що підтверджується відповідними платіжними документами.

Однак, суд не бере до уваги вказаних тверджень відповідача, оскільки позивачем доведено, що жоден з проведених платежів відповідачем, які підтверджуються наданими ним платіжними дорученнями, не були здійснені в погашення боргу за виконані роботи, що є предметом даного спору. Так, перераховані відповідачем кошти у 2012-2013 роках на суму 844266,00 грн., на які посилається відповідач у відзиві на позовну заяву, були використані позивачем за цільовим призначенням, а саме, на придбання матеріалів для виконання робіт по газифікації сіл Тячівського району, а саме, на будівництві підвідного газопроводу до с. Нересниця Тячівського району Закарпатської області згідно договору підряду від 21.11.2013 р., укладено з відповідачем на суму 655753,44 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт ф.КБ-3 та Актом приймання виконаних підрядних робіт ф.КБ-2 за 2013 року на суму 655753,44 грн., підписаних відповідачем. Крім того, перераховані відповідачем кошти на суму 844266,00 грн. були частково використані позивачем на придбання матеріалів при будівництві підвідного газопроводу до с. Солотвино Тячівського району Закарпатської області, що підтверджується відповідними довідкою про вартість виконаних підрядних робіт ф.КБ-3 та Актами приймання виконаних підрядних робіт ф.КБ-2 за 2013 року всього на загальну суму 2159723,09 грн., копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідачем до матеріалів справи не долучено належних доказів про оплату виконаних позивачем будівельних робіт саме за Актом приймання виконаних будівельних робіт ф.КБ-2 за грудень 2012 року на суму 97004,06 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на викладене, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 97004,06 грн. заборгованості.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки спір виник з вини відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір у розмірі 1455,10 грн. слід покласти на нього у повному обсязі.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 599, 610, 837 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з боржника – Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого об’єднання «Облсількомунгосп» (79058, м. Львів, проспект В. Чорновола, будинок 67; код ЄДРПОУ 01337475) на користь стягувача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Хустська пересувна механізована колона» (90400, Закарпатська область, м. Хуст, вул. Івана Франка, будинок 203; код ЄДРПОУ 00910392) 97004,06 грн. заборгованості та 1455,10 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

У відповідності до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 15.03.2016 р.

Суддя Кидисюк Р.А