Рішення № 56546385, 15.03.2016, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 березня 2016 року Справа № 913/53/16

Провадження №34/913/53/16

Господарський суд Луганської області у складі:

судді Іванова Антона Володимировича

при секретарі судового засідання Калашніковій В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", м. Луганськ

до Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, м.Сєвєродонецьк

про стягнення заборгованості в розмірі 83 678,18 грн.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю №25 від 04.01.2016 року,

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (позивач) звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача - Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області про стягнення заборгованості в розмірі 83 678,18 грн. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання покладених на відповідача обов'язків за Договором №612 від 11.06.2014 року та Договором №612 від 26.08.2015 року, в частині повної та своєчасної оплати за спожиту електричну енергію, з урахуванням чого та враховуючи приписи ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму основного боргу в розмірі 53029,96 грн., інфляційні нарахування в розмірі 18408,26 грн., 3% річних в розмірі 1787,93 грн., пеню в розмірі 10 452,30 грн. та судові витрати.

У відповідності до вимог ст. 21 Господарського процесуального кодексу України 12.01.2016 року здійснено автоматичний розподіл в автоматизованій системі документообігу суду та справу передано на розгляд судді Іванову А.В.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 12.01.2016 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 02.02.2016 року на 14:20 год.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 02.02.2016 року розгляд справи було відкладено на 15.03.2016 року о 12:00 год. Крім того, вказаною ухвалою суду було клопотання позивача (вх. № 983/16) про продовження строку розгляду справи - задоволено та продовжено строк розгляду справи № 913/53/16 на 15 днів, до 27.03.2016 року.

Представник позивача в призначене судове засідання з'явився та звернувся до суду з заявою про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 2229/16 від 15.03.2016 року), відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача - Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, на свою користь 18408,26 грн. - інфляційних нарахувань, 1787, 93 грн. - 3 % річних; 10452,30 грн. - пені; 1218,00 грн. - судового збору та повернути позивачу суму судового збору у розмірі 37,00 грн. сплаченого за платіжним дорученням № 725 від 24.12.2015 року.

В обґрунтування вказаної заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивач посилається на те, що 29.12.2015року відповідачем було сплачено на рахунок позивача суму заборгованості за спожиту активну електроенергію в розмірі 53029,96 грн., що підтверджується банківською випискою за 29.12.2015 року. До заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивачем додані докази направлення останньої на адресу відповідача, банківську виписку від 30.12.2015 року.

У судовому засіданні представник позивача заяву (вх. № 2229/16 від 15.03.2016 року) про зменшення розміру позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України підтримав та просив суд продовжити розгляд справи з урахуванням наданих змін та стягнути з відповідача 18408,26 грн. - інфляційних нарахувань, 1787,93 грн. - 3 % річних; 10452, 30 грн. - пені; 1218,00 грн. - судового збору та повернути позивачу суму судового збору у розмірі 37,00 грн. сплаченого за платіжним дорученням № 725 від 24.12.2015 року. Надав пояснення по суті справи.

Розглянувши надану представником позивача заяву (вх. № 2229/16 від 15.03.2016 року) про зменшення розміру позовних вимог, керуючись ст. 22 ГПК України та п. 3.11., п. 3. 12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", суд, приймає вказану заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Отже, судом розглядається позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" про стягнення з відповідача - Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області 18408,26 грн. - інфляційних нарахувань, 1787, 93 грн. - 3 % річних; 10452,30 грн. - пені; 1218,00 грн. - судового збору та повернути позивачу суму судового збору у розмірі 37,00 грн. сплаченого за платіжним дорученням № 725 від 24.12.2015 року.

Відповідач витребувані судом документи не надав, явку повноважних та компетентних представників у судові засідання 02.02.2016 року та 15.03.2016 року не забезпечив. Разом з цим, 12.03.2016 року до господарського суду Луганської області повернулась ухвала суду від 02.02.2016 року, яка була направлена на адресу відповідача (93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Богдана Ліщини, будинок 37-Н), з поштовою довідкою з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до положень Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18, відповідно до якої зазначено, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Також у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 зазначено, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про належне повідомлення учасників процесу про час та місце судового засідання.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез'явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд встановив наступне.

11.06.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» (позивачем, постачальником) та Управлінням державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області (відповідачем, споживачем) було укладено договір про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти № 612, у відповідності до умов якого постачальник зобовязався у 2014 році поставити споживачу електричну енергію (ДКПП 016:2010 35.11.1) для забезпечення потреб електричних установок Споживача з загальною дозволеною потужністю 60.0 кВт, величини якої по кожному обєкту зазначені у додатку до Договору «Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії Споживача», а споживач - оплатити постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до Договору (далі - Додатки), що є його невід'ємною частиною.

Так, п.3.1. Договору, передбачено, що сума цього Договору становить - 55749,00 грн., в тому числі ПДВ: 619,44 грн.

Сторонами у п.13.1. Договору, погоджено термін його дії, а саме, до 31.12.2014 року.

Крім того, 26.08.2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» (позивачем, постачальником) та Управлінням державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області (відповідачем, споживачем) було укладено договір про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти № 612, у відповідності до умов якого Постачальник зобовязується у 2015р поставити Споживачу електричну енергію (ДКПП 016:2010 35.11.1) для забезпечення потреб електричних установок Споживача з загальною дозволеною потужністю 60,0 кВт, величини якої по кожному обєкту зазначені у додатку до Договору «Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії споживача», а споживач - оплатити постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до Договору (далі - Додатки), що є його невід'ємною частиною.

Так, відповідно до п.2.1. вказаних Договорів, постачальник повинен поставити споживачу електричну енергію, якісні характеристики якої відповідають параметрам, визначеним ГОСТ 13109-97.

Так, п.3.1. Договору, передбачено, що сума цього Договору становить 154 494,00 грн. ,в тому числі ПДВ: 25749,00 грн.

Пунктом 13.1. Договору, сторонами визначено, що він діє до 31.12.2015 року.

Так, на виконання п.6.3. вказаних Договорів, постачальник зобов'язався постачати споживачу електричну енергію, як різновид товару у визначених сторонами обсягах.

Як встановлено судом, позивач належним чином та своєчасно виконував свої зобов'язання за Договором № 612 від 11.06.2014 року та за Договором №612 від 26.08.2015 року, а саме, за січень 2014 року - грудень 2014 року, жовтень 2015 року - листопад 2015 року відпустив відповідачу активну електричну енергію на загальну суму 53029,69 грн., що підтверджується Актом 612-РБ/1/1 прийняття - передавання товарної продукції за січень 2014 року; Актом 612-РБ/2/1 прийняття - передавання товарної продукції за лютий 2014 року; Актом 612-РБ/З/1 прийняття - передавання товарної продукції за березень 2014 року; Актом 612-РБ/4/1 прийняття - передавання товарної продукції за квітень 2014 року; Актом 612-РБ/5/1 прийняття - передавання товарної продукції за травень 2014 року; Актом 612-РБ/6/1 прийняття - передавання товарної продукції за червень 2014 року; Актом 612-РБ/7/1 прийняття - передавання товарної продукції за липень 2014 року; Актом 612-РБ/8/1 прийняття - передавання товарної продукції за серпень 2014 року; Актом 612-РБ/9/1 прийняття - передавання товарної продукції за вересень 2014 року; Актом 612-РБ/10/1 прийняття - передавання товарної продукції за жовтень 2014 року; Актом 612-РБ/11/1 прийняття - передавання товарної продукції за листопад 2014 року; Актом 612-РБ/12/1 прийняття - передавання товарної продукції за грудень 2014 року; Актом 612-РБ/2/1 прийняття - передавання товарної продукції за лютий 2015 року; Актом 612-РБ/З/1 прийняття - передавання товарної продукції за березень 2015 року; Актом 612-РБ/4/1 прийняття - передавання товарної продукції за квітень 2015 року; Актом 612-РБ/4/1 прийняття - передавання товарної продукції за травень 2015 року; Актом 612-РБ/10/1 прийняття - передавання товарної продукції за жовтень 2015 року; Актом 612-РБ/11/1 прийняття - передавання товарної продукції за листопад 2015 року.

Пунктом 6.1. спірних Договорів, споживач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлену електричну енергію.

Оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії за діючими роздрібними тарифами, встановленими відповідно до Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та здійснювати інші платежі згідно з умовами Додатку «Порядок розрахунків». Здійснювати компенсацію перетікань реактивної електричної енергії. Сплачувати плату за перетікання реактивної електричної енергії між електричною мережею Постачальника та електричними установками Споживача згідно Додатку «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Так, у відповідності до пунктів 4.1. та 4.2. вказаних Договорів, розрахунки проводяться шляхом оплати Споживачем за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію згідно з вимогами Додатка «Порядок розрахунків».

Облік електричної енергії, спожитої Споживачем та (або) іншими субєктами господарювання, електроустановки яких приєднані до його технологічних електричних мереж (субспоживачем, електропередавальною організацією), здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та Правилами користування електричною енергією (далі - ГІКЕЕ). затвердженими в установленому порядку. У разі порушення Споживачем вимог нормативно - технічних документів щодо встановлення та експлуатації розрахункових засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електричну енергію, а обсяги спожитої електричної енергії визначаються постачальником згідно з вимогами Додатка «Порядок розрахунків».

Відповідно до п.1. Порядку розрахунків, що є невідємною частиною спірних договорів, споживач здійснює розрахунки за електричну енергію за діючими роздрібними тарифами, встановленими відповідно до Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульова ним тарифом, та згідно з тарифними групами та класами напруги кожного приєднання. За електричну енергію, що обліковується на окремій площадці вимірювання розрахунки здійснюються за одним тарифом.

Розрахунковим вважається період, який починається з 16 числа поточного місяця та триває до 15 числа (включно) наступного місяця. Назва розрахункового періоду вказана у додатку «Обсяги постачання електричної енергії споживачу» і визнача ється назвою календарного місяця, у якому закінчився розрахунковий період.

На період з 01.01.2014р. по 31.12.2014 р. та на період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року застосовується роздрібний тариф.

Разом з цим, в порушення умов договору відповідач оплату за отриману активну електричну енергію у встановлені договором строки не здійснив.

Як встановлено судом, заборгованість по сплаті за спожиту в січні 2014 року - грудні 2014 року, жовтні 2015 - листопаді 2015 року активну електроенергію в сумі 53029,96 грн., відповідачем здійснено лише 29.12.2015 року, про що свідчить надана позивачем виписка банку за період з 29.12.2015 року по 29.12.2015 року.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Так, враховуючи викладене, позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні нарахування в розмірі 18 408,26 грн., 3% річних в розмірі 1787,93 грн., пеню в розмірі 10452,30 грн.

Так, в силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування надані позивачем інфляційні нарахування в розмірі 18 408,26 грн., 3% річних в розмірі 1787,93 грн. суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, згідно пункту 7.4.1 Договорів, у разі порушення споживачем передбачених Додатком «Порядок розрахунків» строку розрахунку за активну електричну енергію та інших платежів Споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно з ч.6. ст. 232 Господарсько Кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши нарахування пені у розмірі 10 452,30 грн., суд приходить до висновку, що наданий позивачем розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки нараховані у відповідності до положень статтей 216, 217, 230, 232 Господарсько Кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України та постановою № 18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір в розмірі 1218,00 грн. покладається на відповідача, судовий збір в розмірі 37,00 грн., у відповідності до положень п.1. ч.1. ст. 7 ЗУ "Про судовий збір" підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 525, 526, 530, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 216, 217, 230, 232 Господарського кодексу України, ст. 7 ЗУ "Про судовий збір", ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області (93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Богдана Ліщини, будинок 37-Н, код ЄДРПОУ 08682772) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (91021, м. Луганськ, кв-л Гайового, 35-А, на п/р № 26006304703374 ФЛОУ АТ «Ощадбанк» у м. Сєвєродонецьк, МФО 304665, код ЄДРПОУ 31443937) інфляційні нарахування в розмірі 18408,26 грн., 3% річних в розмірі 1787,93 грн., пеню в розмірі 10 452,30 грн. та судовий збір в розмірі 1218,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (91021, м. Луганськ, кв-л Гайового, 35-А, на п/р № 26006304703374 ФЛОУ АТ «Ощадбанк» у м. Сєвєродонецьк, МФО 304665, код ЄДРПОУ 31443937) з Державного бюджету України суму сплаченого судового збору у розмірі 37,00 грн., сплаченого платіжним дорученням № 725 від 24.12.2015 року, про що винести відповідну ухвалу суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 17.03.2016 року.

Суддя А.В.Іванов