Рішення № 56545485, 18.03.2016, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 березня 2016 р. Справа № 903/68/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ауреус»

до відповідача приватного підприємства «Бекон-Дерно»

про стягнення 40227грн. 76коп.

Суддя Суряк О.Г.

Представники :

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність від 22.06.2015р.

від відповідача: н/з

Позивачу розяснено права та обовязки, передбачені ст.22 ГПК України.

Заяви про відвід судді та фіксацію судового процесу технічними засобами не поступило.

В судовому засіданні відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач - ТОВ «Торговий дім «Ауреус» звернувся до суду з позововом про стягнення з відповідача - ПП «Бекон-Дерно» 40228,20грн., з них: 33150грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору поставки №13/2018 від 30.09.2015р., 3676,47грн. пені, 895,05грн. інфляційних нарахувань та 2506,68 30% річних за прострочення виконання грошових зобовязань.

Свої вимоги обґрунтовує наступним.

Згідно договору поставки та видаткової накладної №ТУ-00000158 від 29.10.2015р. позивач поставив відповідачу свинину морожену з свійських свиней на суму 33150грн.. Однак у строк, встановлений п.5.3. договору, відповідач не здійснив розрахунки за поставлений товар внаслідок чого, з 02.11.2015 року утворився борг в сумі 33 150,00 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.10.2015 року. Також, за прострочення виконання договірних зобовязань відповідачу нараховано 3676,47грн. пені, 895,05грн. інфляційних нарахувань та 2506,68 30% річних згідно п.8.2 договору.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав суду оригінали документів, для огляду. Водночас, в порядку ст.22 ГПК України подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить зменшити позовні вимоги в частині стягнення пені, а саме замість 3676,47грн. просить стягнути 3676,03грн. пені, в звязку з помилкою в розрахунку. Всього просить стягнути з відповідача 40227,76грн.

Відповідно до ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Заява позивача про зменшення позовних вимог подана до прийняття рішення, відповідає вимогам ст.22 ГПК України та прийнята судом.

Відповідач в судове засідання не зявився, відзиву на позовну заяву не подав, хоча належним чином та завчасно був повідомлений про розгляд справи в суді.

11.03.2016р. на адресу суду від відповідача надійшло клопотання (№01-54/2153 від 14.03.2016р.), згідно якого він повідомляє, що директор підприємства 15.03.2016р. перебуватиме у відрядженні, посада юрисконсульта у відповідача відсутня, а тому просить відкласти розгляд справи.

Представник позивача заперечив проти відкладення розгляду справи.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відхилено судом з наступних підстав.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд звертає увагу на те, що представництво інтересів в суді не обмежене певним колом осіб, а надання додаткових пояснень та доказів по справі в господарському судочинстві не ставиться в залежність від явки уповноважених представників у судове засідання.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Крім того, відповідач був повідомлений про розгляд справи у суді 17.02.2016р. (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №4301033794260), тобто він мав достатньо часу для подачі суду своїх доводів та заперечень на позов, проте не скористався таким правом.

Статтею 77 ГПК України встановлені обставини, за яких господарський суд відкладає в межах строків, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Враховуючи те, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалась обовязковою, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи в даному судовому засіданні за наявними в ній матеріалами згідно ст.75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

30.09.2015р. між позивачем - ТОВ «Торговий дім «Ауреус» (Продавець) та відповідачем - ПП «Бекон-Дерно» (Покупець) було укладено договір поставки №13/2018.

Згідно п.1.1, 1.2 та п.1.3 договору Продавець передає у власність Покупця товар, а Покупець зобовязується прийняти цей товар в кількості, асортименті та по цінах згідно з Додатками до цього договору, які є невідємною його частиною та оплатити вартість цього товару. Під додатками до цього договору розуміються видаткові накладні, що видаються Продавцем або зміни до договору. Покупець зобовязується прийняти та сплатити вартість товару в строк та на умовах цього договору.

Пунктом 5.3 договору встановлено, що структура оплати відстрочка платежу на протязі трьох календарних днів з дати отримання товару.

На виконання умов договору на підставі довіреності №4 ПП «Бекон-Дерно» від 29.10.2015р. та видаткової накладної №ТУ-00000158 від 29.10.2015р. позивач поставив відповідачу товар (свинину морожену з свійських свиней) на загальну суму 33150грн.

Факт отримання відповідачем даного товару підтверджується підписом представника відповідача та печаткою ПП «Бекон-Дерно» на видатковій накладній №ТУ-00000158 від 29.10.2015р. та товарно-транспортній накладній №ТУ-0000690 від 29.10.2015р. в графі «отримав».

Відповідач, в порушення договірних зобовязань, у встановлений договором строк, оплату отриманого товару не здійснив, внаслідок чого у нього з 02.11.2015р. утворилася заборгованість перед позивачем на суму 33150грн., що також підтверджується двостороннім актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.10.2015р.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно ч.1, 7 ст.193 ГК України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На день розгляду спору заборгованість відповідача становить 33150грн., не погашена, не оспорена, підтверджена матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами у договорі.

Згідно ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п.8.2 договору, у випадку порушення строку оплати товару, Покупець сплачує Продавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня), від несплаченої суми за кожний день затримки. При цьому Сторони дійшли згоди, що нарахування пені не обмежується строком передбаченим ч.6 ст.232 ГК України і така пеня підлягає сплаті за весь період прострочення. Також Сторони погодили, що для стягнення пені застосовується позовна давність три роки. У випадку порушення Покупцем строків оплати отриманого товару більш як на 60 календарних днів, Покупець, на вимогу Продавця додатково сплачує 30 відсотків річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В звязку з порушенням ПП «Бекон-Дерно» умов договору, відповідачу, враховуючи заяву позивача про зменшення позовних вимог, нараховано 895,05грн. інфляційних за період листопад - грудень 2015 року., 3676,03грн. пені та 2506,68 30% річних за період з 02.11.2015р. по 01.02.2016р. включно, які є підставними та підлягають до стягнення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір по справі підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст. 11, 509, 599, 626, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства «Бекон-Дерно» (45260, Волинська обл., Ківерцівський район, с.Дерно, вул..Жовтнева, 23, код ЄДРПОУ 37522076) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ауреус» (43010, Волинська обл.., м.Луцьк, вул..Нікішева, 1, код ЄДРПОУ 36347578) 40227грн. 76коп. (з них: 33150грн. заборгованості, 3676,03грн. пені, 895,05грн. інфляційних нарахувань та 2506,68 30% річних), а також 1378грн. витрат по сплаті судового збору.

Повний текст рішення складено

18.03.2016

СуддяО. Г. Сур'як