Ухвала суду № 56544809, 11.03.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710 У Х В А Л А

11.03.16 року № 820/11795/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

суддів - Мар'єнко Л.М., Нуруллаєва І.С.,

за участю секретаря судового засідання - Цибульник Г.В.,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Міністерства юстиції України, - Богуцької В.В.,

представника третьої особи - Ореховського О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові клопотання представника третьої особи про передачу до іншого суду адміністративної справи за позовом ОСОБА_5 до Міністерства юстиції України, Міністра юстиції України Петренка Павла Дмитровича, Першого заступника Міністра юстиції України Севостьянової Наталії Іларіонівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - політична партія "ЗА КЕРНЕСА!" (За Конструктивні Економічні Реформи, Несприйняття Екстремізму, Спротив Авторитаризму), про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним і скасування наказу,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_5 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, Міністра юстиції України Петренка Павла Дмитровича, Першого заступника Міністра юстиції України Севостьянової Наталії Іларіонівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - політична партія "ЗА КЕРНЕСА!" (За Конструктивні Економічні Реформи, Несприйняття Екстремізму, Спротив Авторитаризму), про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним і скасування наказу.

10 березня 2016 року до суду надійшло клопотання представника третьої особи про передачу адміністративної справи за позовом ОСОБА_5 за підсудністю до Окружного адміністративного суду м. Києва.

В обґрунтування заявленого клопотання представник третьої особи зазначив, що оскаржуваний позивачем наказ не є актом індивідуальної дії, а є нормативно-правовим актом, тому по суті позовні вимоги стосуються адміністративних спорів, визначених частиною 3 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник третьої особи в судовому засіданні заявлене клопотання підтримав в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти заявленого клопотання про передачу справи до іншого суду.

Представник відповідача - Міністерства юстиції України, в судовому засіданні при вирішенні клопотання третьої особи про передачу справи до іншого суду поклався на розсуд суду.

Відповідачі - Міністр юстиції України Петренко Павло Дмитрович та Перший заступник Міністра юстиції України Севостьянова Наталія Іларіонівна в судове засідання не прибули та представників не направили, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

У відповідності до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідачів - Міністра юстиції України Петренка Павла Дмитровича, Першого заступника Міністра юстиції України Севостьянової Наталії Іларіонівни.

Розглянувши заявлене клопотання, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням зміни позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо не вчинення передбачених законом дій із належної перевірки документів, поданих на реєстрацію політичної партії "ЗА КЕРНЕСА!" (За Конструктивні Економічні Реформи, Несприйняття Екстремізму, Спротив Авторитаризму);

- визнати протиправним наказ Міністерства юстиції України № 1707/5 від 09.09.2015 "Про реєстрацію політичної партії "ЗА КЕРНЕСА!" (За Конструктивні Економічні Реформи, Несприйняття Екстремізму, Спротив Авторитаризму)", як такий, що видано за результатами неналежної перевірки та неповноважною посадовою особою - Першим заступником Міністра юстиції України Н. Севостьяновою, і скасувати його;

- визнати протиправною бездіяльність Міністра юстиції України щодо не вчинення дій із внесення подання до Верховного Суду України про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії "ЗА КЕРНЕСА!" (За Конструктивні Економічні Реформи, Несприйняття Екстремізму, Спротив Авторитаризму) відповідно до статті 24 Закону України "про політичні партії в Україні";

- визнати протиправною бездіяльності Міністра юстиції України щодо не розгляду та ненадання відповіді на його звернення від 25.12.2015.

Як вже зазначено судом вище, в обґрунтування заявленого клопотання про передачу справи до іншого суду представник третьої особи зазначив, що оскаржуваний позивачем наказ не є актом індивідуальної дії, а є нормативно-правовим актом.

Проте, суд вважає таке твердження представника третьої особи помилковим, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 3 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб'єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, крім випадків, передбачених цим Кодексом, адміністративні справи з приводу оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель, адміністративні справи, відповідачем у яких є закордонне дипломатичне чи консульське представництво України, його посадова чи службова особа, а також адміністративні справи про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

Колегія суддів зазначає, що нормативно-правовий акт - це офіційний акт-волевиявлення (рішення) уповноважених суб'єктів права, що встановлює (змінює, скасовує) правові норми з метою регулювання суспільних відносин.

Отже, нормативно-правовий акт становить рішення правотворчого органу, спрямоване на встановлення, зміну або скасування дії норм права.

Нормативно-правовий акт виконує дві рівнозначні функції: функцію юридичного джерела права і функцію форми права, тобто виступає як спосіб існування і вираження норм права.

Видами нормативно-правового акту за юридичною чинністю є закони та підзаконні нормативні акти.

Однією з ознак нормативно-правового акта є те, що він завжди містить нові норми права або змінює (скасовує) чинні, чітко формулює зміст юридичних прав і обов'язків.

Суд зазначає, що нормативно-правовий акт містить у собі правові норми, встановлює нові права і обов'язки, яких раніше не було, або змінює (скасовує) їх. Інші юридичні акти не встановлюють нових норм права.

Також, нормативно-правовий акт містить норми права загального характеру, тоді як індивідуальний акт має індивідуальну спрямованість. Він стосується конкретної особи або вирішення конкретної юридичної справи

Таким чином, враховуючи викладене, суд зазначає, що оспорюваний ОСОБА_5 у даній адміністративній справі наказ Міністерства юстиції України № 1707/5 від 09.09.2015 "Про реєстрацію політичної партії "ЗА КЕРНЕСА!" (За Конструктивні Економічні Реформи, Несприйняття Екстремізму, Спротив Авторитаризму)" за своєю суттю є правовим актом та не має ознак нормативно-правового акту.

Також, щодо посилань представника третьої особи на частину 3 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає, що зазначеною нормою Кодексу чітко визначено, що окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ вирішуються адміністративні справи про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії.

Проте, предметом розгляду даної адміністративної справи не є вимоги про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії або заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії.

Відповідно до частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, враховуючи викладене, та беручи до уваги заявлені позивачем вимоги даного адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначена адміністративна справа територіально підсудна Харківському окружному адміністративному суду на підставі частини 2 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 19, 22, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання представника третьої особи про передачу до іншого суду адміністративної справи за позовом ОСОБА_5 до Міністерства юстиції України, Міністра юстиції України Петренка Павла Дмитровича, Першого заступника Міністра юстиції України Севостьянової Наталії Іларіонівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - політична партія "ЗА КЕРНЕСА!" (За Конструктивні Економічні Реформи, Несприйняття Екстремізму, Спротив Авторитаризму), про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним і скасування наказу - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Повний текст ухвали виготовлено 16 березня 2016 року.

Головуючий суддя Р.В. Мельников

Судді Л.М. Мар'єнко

І.С. Нуруллаєв