Ухвала суду № 56544161, 28.01.2016, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/5043/15-к

1-кп/296/57/16

У Х В А Л А

Іменем України

28 січня 2016 року Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді: Скрипка О.В.,

при секретарі: Батюх А.М.,

за участю прокурора: Сукманського К.В.,

обвинуваченого: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому підготовчого судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №120150600200001301 відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючий, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого,

по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Корольовського районного суду м. Житомира знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 27.04.2015 р. обвинуваченому ОСОБА_1 обрано міру запобіжного заходу у виді особистого зобовязання.

В звязку з тим, що обвинувачений ОСОБА_1, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не зявився в судові засідання 27 травня 2015 р. та 15 червня 2015 р., згідно пояснень ОСОБА_2 за місцем проживання обвинувачений відсутній і місце його перебування невідоме, в звязку з цим ухвалою суду від 15.06.2015 року ОСОБА_3Ю оголошено розшук.

28 січня 2016 року ОСОБА_1 був затриманий та доставлений до суду.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 міри запобіжного заходу із особистого зобовязання на тримання під вартою.

Проти даного клопотання обвинувачений ОСОБА_1 заперечив та пояснив, що повісток до суду не отримував, про здійснення приводу його в судове засідання йому було відомо, але на той час був відсутній по місцю проживання, оскільки працював різноробочим.

Розглянувши дане клопотання, вислухавши думку обвинуваченого та прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу у вигляді особистого зобовязання на тримання під вартою підлягає задоволенню з таких підстав.

30.04.2015 р. до Корольовського районного суду м. Житомира в порядку ст. 291 КПК України надійшли матеріали кримінального провадження №12015060020001301 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

В судовому засіданні встановлено, що 23.04.2015 року ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру за ч. 2 ст. 185 КК України, під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 23.04.2015 року підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання. 23 червня 2015 року закінчився строк досудового розслідування, який визначений відповідно до ст. 219 КК України, а саме 2 місяці з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, а в подальшому 30.04.2015 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 був направлений прокуратурою м. Житомира до суду та надійшов 30 квітня 2015 року, з клопотанням про продовження строку досудового розслідування слідчий чи прокурор не звертався, тому строк дії запобіжного засобу вважається продовженим.

В той же час як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, під час розгляду даного кримінального провадження ОСОБА_1 ухилявся від явки до суду, в звязку з чим до нього неодноразово був застосований привід в судове засідання, який виконаний не був оскільки ОСОБА_1 був відсутній за місцем свого проживання, тому був оголошений в розшук, також враховуючи те, що останній раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив дане кримінальне правопорушення під час умовно дострокового-звільнення, стан здоров'я обвинуваченого не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув'язнення, також враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 знаючи свої обовязки, які визначені ст. 42 КПК України та покладені на нього обовязки ухвалою слідчого судді, допустив порушення їх виконання, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризику передбаченого ст. 177 КПК України не встановлено, тому суд вважає за необхідне по даному кримінальному провадженні змінити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід з особистого зобовязання на тримання під вартою.

Положенням статті 178 КПК України закріплено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.

Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно змінити запобіжний захід з особистого зобовязання на тримання під вартою строком на 60 днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Натомість, ураховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177, 178, 182 КПК України, сімейний стан та майновий стан обвинуваченого, характер справи, тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та наслідки вчинення протиправних діянь, суд вважає необхідним визначати розмір застави у кримінальному провадженні.

Згідно п.1 ч.5 ст.182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину середньої тяжкості, розмір застави визначається у межах від одного до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, а саме те, що він на даний час не працює, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, вважаю за необхідне визначити розмір застави у розмірі 10 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та дотримання вимог ст. 177 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 182, 183, 315, 350 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу у вигляді особистого зобовязання на тримання під вартою задовольнити.

Змінити запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання на тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, строком на 60 днів, а саме: з 28.01.2016 р. по 27 березня 2016 року (включно), взявши під варту в залі судового засідання.

Визначити суму застави у розмірі 10 мінімальних заробітних плат в сумі 13 780 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), які необхідно внести на депозитний рахунок: рахунок отримувача ТУ ДСА України в Житомирській області (код ЄДРПОУ 26278626, МФО 811039 в ГУ ДКСУ у Житомирській області, м. Житомир, реєстраційний рахунок - 37317006001562). Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по кримінальному провадженні №12014060020002678, та надати документ, що це підтверджує прокурору, суду.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі слідчого ізолятора м. Житомира.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Копію ухвали направити учасникам судового провадження та СІЗО Житомирської УВП №8.

Ухвала суду є остаточною, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя О. В. Скрипка

.