Ухвала суду № 56540080, 17.03.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2321/16

Головуючий у першій інстанції Гудіна Н. І.

Доповідач Панасенков В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - судді Панасенкова В.О.

Громіка Р.Д.

суддів: Драгомерецького М.М. ,

при секретарі: Колмакові В.І.,

за участю: представнику стягувача АТ «Укрексімбанк» - Бондарєва В.Ф., та представник Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області - Мельниченко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області - Мельниченко Анни Володимирівни, на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2015 року за скаргою стягувача Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі Філії АТ «Укрексімбанк» в м. Одесі на рішення, дії та бездіяльність Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, боржник ОСОБА_5,

в с т а н о в и л а:

21 серпня 2015 року стягувач Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» в особі Філії АТ «Укрексімбанк» в м. Одесі (далі - АТ «Укрексімбанк») звернулось до суду з вказаною скаргою, яку обґрунтували наступними обставинами: 11 лютого 2015 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Іскренко О.Є. було відкрито виконавче провадження ВП №46484447 за виконавчим листом №523/278/14-ц, виданим 03 лютого 2015 року Суворовським районним судом м. Одеси по цивільній справі про стягнення з ОСОБА_5 на користь АТ «Укрексімбанк» заборгованість у розмірі 926057,87 дол. США, що за курсом НБУ станом на 09 січня 2014 року еквівалентно 7401980,56 грн. та судові витрати в сумі 3654 грн. В рамках вказаного виконавчого провадження, постановою від 11.02.2015 р. накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику, та оголошена заборона його відчуження. Листом №063/03-02/597 від 05 березня 2015 року Філією Банка повідомлено державного виконавця Іскренко О.С., що в іпотеці банку знаходиться належне боржнику майно, а саме: дачні будівлі і гараж, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2/6, та земельні ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер НОМЕР_2) та АДРЕСА_1, 30/12 (частини з/д), 30/14 (кадастровий номер НОМЕР_1). 15 липня 2015 року старшим державним виконавцем Іскренко О.С. складені акти опису й арешту вказаного заставленого нерухомого майна. На запити Філії Банку щодо здійснення виконавчих дій по виконанню судового рішення, у тому числі спрямованих на реалізацію заставленого майна, стосовно наявності або відсутності іншого майна, крім заставленого, інформація від державного виконавця не отримана. Поряд з цим Банком було отримано лист Відділу примусового виконання рішень №091-8261 від 11 червня 2015 року про те, що з 01 липня 2014 року в Одеської області проводиться експеримент із запровадження реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів згідно Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, який не передбачає продаж земельних ділянок та майна, зазначеного в ч. 8 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження». АТ «Укрексімбанк» не погодилось з такою позицію відділу ДВС, оскільки на теперішній час є чинним Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затверджене Наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року №68/5, яке визначає умови і порядок проведення прилюдних торгів з продажу нерухомого майна, у тому числі і земельних ділянок. 16 липня 2015 року АТ «Укрексімбанк» оскаржило бездіяльність державного виконавця Іскренко О.С. начальнику відділу примусового виконання рішень та просило провести виконавчі дії в рамках виконавчого провадження в порядку, передбаченому чинним законодавством України. Постановою в.о. начальника відділу примусового виконання рішень Плахути Д.В. від 24 липня 2015 року дії старшого державного виконавця Іскренка О.С. визнані законними. Вказана відповідь відділу примусового виконання рішень, яка є незаконною, отримана 10 серпня 2015 року.

Посилаючись на ці обставини, та на ст. ст. 383, 384 ЦПК України ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», стягувач АТ «Укрексімбанк» просить суд поновити строк для подання скарги, визнати бездіяльність державного виконавця Іскренка О.С. в частині невиконання ним заходів щодо отримання відомостей від уповноважених органів стосовно наявності або відсутності належного ОСОБА_5 нерухомого/рухомого майна, крім заставленого, визнати незаконною відмову державного виконавця Іскренка О.С. у здійсненні заходів щодо підготовки до реалізації заставленого нерухомого майна, а саме: дачних будівель і гаражу, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2/6, та земельні ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер НОМЕР_2) та АДРЕСА_1, 30/12 (частини з/д), 30/14 (кадастровий номер НОМЕР_1) відповідно до Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року №68/5, скасувати постанову в.о. начальника відділу примусового виконання рішень Плахути Д.В. від 24 липня 2015 року (а.с. 2-6).

Представник суб'єкта оскарження, Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, та боржник ОСОБА_5 в судове засідання не з'явились.

Ухвалою суду першої інстанції скарга стягувача АТ «Укрексімбанк» задоволена. Суд визнав бездіяльність державного виконавця Іскренка О.С. в частині невиконання ним заходів щодо отримання відомостей від уповноважених органів стосовно наявності або відсутності належного ОСОБА_5 нерухомого/рухомого майна, крім заставленого, по виконавчому провадженню №46484447, визнав незаконною відмову державного виконавця Іскренка О.С. у здійсненні заходів щодо підготовки до реалізації заставленого нерухомого майна, а саме: дачних будівель і гаражу, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2/6, та земельні ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер НОМЕР_2) та АДРЕСА_1, 30/12 (частини з/д), 30/14 (кадастровий номер НОМЕР_1) відповідно до Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року №68/5, постанову в.о. начальника відділу примусового виконання рішень Плахути Д.В. від 24 липня 2015 року скасував (а.с. 45-50).

В апеляційній скарзі представник Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області - Мельниченко А.В., просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні скарги стягувача, мотивуючи тим, що судом першої інстанції порушені норми процесуального та матеріального права, а саме: судом не враховано, що на теперішній час наказом Міністерства юстиції України №2710/5 від 22 грудня 2015 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2015 року за №1620/28065, «Про реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів» затверджено Порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, згідно якого арештоване майно - рухоме або нерухоме майно боржника (крім земельних ділянок та майна, вилученого з обігу згідно із законом або обмежено обороноздатного, та майна, зазначеного в ч. 8 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження»), на яке звернуто стягнення і яке підлягає примусовій реалізації. Наказом Міністерства юстиції України №2710/5 від 22 грудня 2015 року визнано такими, що втратили чинність Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затверджене Наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року №68/5та Тимчасовий порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 16 квітня 2014 року №656/5 «Про проведення експерименту із запровадження порядку реалізації арештованого майна проведення електронних торгів». Тому державний виконавець діяв в межах повноважень та чинного законодавства (а.с. 51-53).

В запереченні на апеляційну скаргу АТ «Укрексімбанк» просив суд скаргу відхилити у зв'язку з безпідставністю її доводів.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги представника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області - Мельниченко А.В., пояснення на апеляцію представнику стягувача ПАТ «Укрексімбанк» - Бондарєва В.Ф., та представник Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області - Мельниченко А.В., перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково за таких підстав.

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтями 383, 384 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

У п. 1 постанови №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця и іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07 лютого 2014 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснив, що одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом. Іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього закону та інших законів, а також рішенням, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно до ч. 1 ст. 6 вказаного Закону, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Судом першої інстанції встановлено, що 11 лютого 2015 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області Іскренко О.Є. було відкрито виконавче провадження ВП №46484447 за виконавчим листом №523/278/14-ц, виданим 03 лютого 2015 року Суворовським районним судом м. Одеси по цивільній справі про стягнення з ОСОБА_5 на користь АТ «Укрексімбанк» заборгованість у розмірі 926057,87 дол. США, що за курсом НБУ станом на 09 січня 2014 року еквівалентно7401980,56 грн. та судові витрати в сумі 3654 грн.

В рамках вказаного виконавчого провадження, постановою від 11.02.2015 р. накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику, та оголошена заборона його відчуження.

Листом №063/03-02/597 від 05 березня 2015 року Філією Банка повідомлено державного виконавця Іскренко О.С., що в іпотеці банку знаходиться належне боржнику майно, а саме: дачні будівлі і гараж, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2/6, та земельні ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер НОМЕР_2) та АДРЕСА_1, 30/12 (частини з/д), 30/14 (кадастровий номер НОМЕР_1).

15 липня 2015 року старшим державним виконавцем Іскренко О.С. складені акти опису й арешту вказаного заставленого нерухомого майна. На запити Філії Банку щодо здійснення виконавчих дій по виконанню судового рішення, у тому числі спрямованих на реалізацію заставленого майна, стосовно наявності або відсутності іншого майна, крім заставленого, інформація від державного виконавця не отримана.

Однак Банком було отримано лист Відділу примусового виконання рішень №091-8261 від 11 червня 2015 року про те, що з 01 липня 2014 року в Одеській області проводиться експеримент із запровадження реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів згідно Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, який не передбачає продаж земельних ділянок та майна, зазначеного в ч. 8 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження». АТ «Укрексімбанк» не погодилось з такою позицію відділу ДВС, оскільки на теперішній час є чинним Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затверджене Наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року №68/5, яке визначає умови і порядок проведення прилюдних торгів з продажу нерухомого майна, у тому числі і земельних ділянок.

16 липня 2015 року АТ «Укрексімбанк» оскаржило бездіяльність державного виконавця Іскренко О.С. начальнику відділу примусового виконання рішень та просило провести виконавчі дії в рамках виконавчого провадження в порядку, передбаченому чинним законодавством України. Постановою В.о. начальника відділу примусового виконання рішень Плахути Д.В. від 24 липня 2015 року дії старшого державного виконавця Іскренка О.С. визнані законними. Вказана відповідь відділу примусового виконання рішень, яка є незаконною, отримана 10 серпня 2015 року.

Задовольняючи скаргу стягувача АТ «Укрексімбанк», суд першої інстанції виходив з того, що бездіяльність, дії та рішення Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області щодо порядку виконання виконавчого провадження ВП №46484447 за виконавчим листом №523/278/14-ц, виданим 03 лютого 2015 року Суворовським районним судом м. Одеси по цивільній справі про стягнення з ОСОБА_5 на користь АТ «Укрексімбанк» заборгованість у розмірі 926057,87 дол. США, що за курсом НБУ станом на 09 січня 2014 року еквівалентно7401980,56 грн. та судові витрати в сумі 3654 грн., здійснені з порушенням діючого законодавства.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції в повному обсязі погодитись неможливо, виходячи з наступного.

Згідно із частин 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» . Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

В порушення ч. 4 ст. 10 ЦПК України судом першої інстанції не витребувана належно засвідчена копія виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №522/1610/14-ц, виданого 27.04.2015 р. Приморським районним судом м. Одеси та не досліджена в судовому засіданні.

Частинами 1 та 2 статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

У п. 4 вказаної постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначено, що відповідно до статті 383 ЦПК, частини першої статті 12, частини четвертої статті 82 Закону про виконавче провадження право на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, мають лише сторони виконавчого провадження, якщо вважають, що порушено їх права чи свободи. При цьому вони набувають процесуального статусу заявника.

На підставі статті 8 Закону про виконавче провадження сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Суди мають ураховувати, що до учасників виконавчого провадження, які мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, належать також представники сторін за законом чи договором, які діють від їх імені.

Як вбачається з матеріалів справи боржником у справі є ОСОБА_9, але він не приймав у часті у справі, що порушує його права.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про те, що рішення, дії та бездіяльність старшого державного виконавця не відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження». Тому ухвала суду першої інстанції у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею питання новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 324 ЦПК України ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 2 п. 4, 312 ч. 1 п.3, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області - Мельниченко Анни Володимирівни, задовольнити частково, ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2015 року скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала суду апеляційної інстанції подальшому оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області: В.О. Панасенков

Р.Д. Громік

М.М. Драгомерецький