Ухвала суду № 56538808, 17.03.2016, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

55213, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. К. Маркса, 18, тел./факс 8 (05161) 4-26-20

У Х В А Л А

17 березня 2016 року м. Первомайськ

Справа :484/525/16-ц

Номер провадження : 2/484/1060/16

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі

судді Фортуни Т.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Левицької І.С.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду м. Первомайськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління освітою Первомайської міської ради про визнання незаконною чинну редакцію наказу про звільнення та про зобовязання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання незаконним наказу Управління освітою Первомайської міської ради Миколаївської області № 499-к/тр від 09.12.2015 р. в чинній редакції та зобовязання відповідача викласти зазначений наказ (внести зміни) у редакції, наданій позивачем, з метою приведення наказу у відповідність до заяви ОСОБА_1 від 08.01.2015 р., рішень Апеляційного суду Миколаївської області від 28.05.2015 р. у справі № 484/168/15-ц та від 29.09.2015 р. у справі № 484/1360/15, вимог ч. 1 ст. 3 Закону України «Про відпустки» та ч. 1 ст. 38 КЗпП України, ст. 57 Закону України «Про освіту», пунктів 8.3.1., 8.3.5 Галузевої Угоди на 2011-2015 роки між Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України Типових форм первинної облікової документації зі статистики праці, затверджених наказом Держкомстату України від 05.12.2008 р. № 489 (із змінами).

Ухвалою суду 09 березня 2016 року відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання.

У попередньому судовому засіданні встановлено, що позивачем заявлено дві вимоги до відповідача, які є вимогами, що випливають із трудових правовідносин, а саме: про визнання незаконним наказу Управління освітою Первомайської міської ради Миколаївської області № 499-к/тр від 09.12.2015 р. в чинній редакції та про зобовязання відповідача внести зміни до зазначеного наказу.

Згідно з частинами 3, 4 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру; за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Пільг щодо сплати судового збору за подання позовної заяви за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин Законом України «Про судовий збір» станом на час звернення до суду не передбачено.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній участині першійцієї статті.

Відповідно до п. 28 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", якщо факт недоплати судового збору з'ясовано судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд залежно від конкретних обставин справи може: зобов'язати позивача (заявника) доплатити належну суму судового збору і подати суду відповідні докази у встановлений ним строк та за необхідності оголосити перерву в її розгляді (стаття 191 ЦПК); у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням положеньстатті 88 ЦПКУкраїни або ж залишити позов (заяву, скаргу) без розгляду на підставі пункту 8 частини першоїстатті 207 ЦПК України.

Статтею 82 ЦПК України передбачено підстави для відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати.

Пунктом 29 вищезазначеної Постанови передбачено, що відповідно достатті 8Закону України «Про судовий збір» тастатті 82ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зістаттею 10 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

З урахуванням вимогстатті 11ЦПК України суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться устатті 8 Закону України «Про судовий збір», з власної ініціативи.

Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання про необхідність оголосити перерву у судовому засіданні та надати позивачу строк для усунення недоліків, а саме: надання доказів сплати судового збору за подання позовної заяви, яка містить дві вимоги немайнового характеру.

Розяснити позивачу, що суд, у разі неподання доказів оплати судового збору, може стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням положеньстатті 88 ЦПКУкраїни або ж залишити позов (заяву, скаргу) без розгляду на підставі пункту 8 частини першоїстатті 207 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючисьст.ст. 191, 210 ЦПК України, суд

ухвалив:

надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків до 22.03.2016 р.;

оголосити перерву у попередньому судовому засіданні у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління освітою Первомайської міської ради про визнання незаконною чинну редакцію наказу № 499-к/тр від 09.12.2015 р. про звільнення та про зобовязання вчинити дії до 22.03.2016 р. о 13:30.

Копію ухвали направити позивачу ОСОБА_1; представнику позивача Адвокатському ОСОБА_2 ОСОБА_3, в особі керуючого адвоката ОСОБА_3; відповідачу Управлінню освітою Первомайської міської ради.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення на зазначену ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Т.Ю. Фортуна