Рішення № 56536366, 25.02.2016, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 25.02.2016

Справа № 334/10043/13-ц

Провадження № 2/334/405/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2016 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Дубини Л.А., при секретарі Філіпповій Ю.В., за участю адвокат ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні у м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Правобережного відділення з обслуговування побутових споживачів до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії, -

у с т а н о в и в :

ВАТ „Запоріжжяобленерго в особі Правобережного районного відділення електричних мереж звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідачів у солідарному порядку заборгованості за спожиту електричну енергію у якому вказує, що 18.10.2010 року рейдовою бригадою Правобережного відділення електричних мереж проведено перевірку дотримання «Правил користування електричною енергією для населення» за адресою: АДРЕСА_1, де мешкають відповідачі.

Перевіркою встановлено: самовільне підключення електричної проводки до електричної мережі, що не є власністю споживача поза розрахунковим засобом обліку, після встановлення електроскопу ( п.48 ПКЕЕН). По даному факту було складено ОСОБА_5 № 00113373 від 18.10.201 року та відповідно до п.3.3. Методики визначено обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією для населення на суму 1234,76 грн.

За аналогічне порушення 05.10.2010 року було складено ОСОБА_5 №00112658 та визначено обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією для населення на суму 805,68 грн.

Загальна сума несплаченої електричної енергії становить 2040,44 грн.

Обгрунтовуючи свої вимоги нормами ст. 526,527,543 ЦК України позивач просив суд стягнути з солідарно з відповідачів вартість не облікованої електричної енергії у сумі 2040,44 грн., а також понесені судові витрати на оплату судового збору у сумі 229,40 грн.

Уточнивши 11.11.2015 року позовні вимоги позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів вартість не облікованої електричної енергії у сумі 2040,44 грн., а також понесені судові витрати на оплату судового збору у сумі 229,40 грн. при цьому змінив підставу позову, і обгрунтував свої вимоги положеннями ст.ст. 1212,1213 ЦК України, тобто вважає, що відповідачі набули майно без достатньої правової підстави.

У судовому засідання представник позивача уточнені позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 та його адвокат проти позову заперечують, з тих підстав, що ОСОБА_3 був лише власником частини квартири АДРЕСА_2, ніколи в ній не проживав, не укладав з енергопостачальною організацією договору на споживання електричної енергії не укладав і не споживав електричну енергію за вказаною адресою.

Крім того, ОСОБА_3 і його адвокат просять застосувати строки позовної давності, т.я. на їх думку, позивач звернувся до суду з пропуском установленого загального строку позовної давності - 3 роки, а тому у задоволенні позову просять відмовити і стягнути на користь ОСОБА_3 понесені ним витрати на оплату правової допомоги адвоката.

Відповідачі ОСОБА_4 і ОСОБА_2 у судове засідання не зявилися, причини неявки суду не повідомили, про час і місце судового розгляду були повідомлені через засоби масової інформації, шляхом поміщення оголошення у газеті «Запорізька правда», а отже. вважаються такими, що повідомлені про час і місце судового розгляду і відповідно до ст. 169 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши пояснення учасників процесу, думку адвоката, дослідивши матеріали справи та оцінивши у сукупності надані докази, суд дійшов такого висновку.

Судом установлено, що квартира АДРЕСА_3 перебувала у спільній частковій власності відповідачів, при цьому ОСОБА_3 належало 3/20 частин на підставі Договору дарування від 12.05.2004 року р.№652 і 37/600 частин на підставі Договору дарування від 30.06.2004 року р.№908; ОСОБА_4 186/300 частин на підставі Договору дарування від 03.03.2005 року р.№129; ОСОБА_2 37/300 частин на підставі Договору купівлі-продажу від 20.12.1999 року р.№1902 і 37/600 частин на підставі Свідоцтва про право на спадщину від 20.05.2004 року р. №3-174. (а.с.10).

При цьому ОСОБА_2 був зареєстрований за вказаною адресою до 05.04.2013 року і зняти й з реєстрації за рішенням суду ( а.с. 14), ОСОБА_3 і ОСОБА_4Д, ніколи зареєстрованим у вказаній квартирі не були і не проживали там ( а.с. 43 зворот, 53,78).

05.10.2010 року рейдовою бригадою Правобережного відділення електричних мереж проведено перевірку дотримання «Правил користування електричною енергією для населення» за адресою: АДРЕСА_1.

Перевіркою встановлено: самовільне підключення електричної проводки до електричної мережі, що не є власністю споживача з метою безоблікового споживання електроенергії після припинення електропостачання. Порушення здійснювалося відкрито, відкритою електропроводкою.

За результатами перевірки складено ОСОБА_5 № №00113373.

При цьому в акті зазначено, що він складений у присутності ОСОБА_6, яка мешкає у АДРЕСА_4, а споживачем є ОСОБА_7. Зі змісту ОСОБА_5 слідує, що ОСОБА_6 від підписання акта відмовилася, а споживач ОСОБА_7 - була відсутня ( а.с. 3).

На підставі даного акту здійснено Розрахунок обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення та затверджено його на засіданні комісії з розгляду ОСОБА_5 про виявлення порушення Правил користування електричною енергією для населення, що підтверджується протоколом №1828 від 04.11.2010 року; причетною до порушення ПКЕЕН визначено ріку Н.М. (а.с. 4,5)

Відповідно до п.3.3. Методики визначено обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією для населення на суму 805,68 грн.

Крім того, 18.10.2010 року рейдовою бригадою Правобережного відділення електричних мереж проведено перевірку дотримання «Правил користування електричною енергією для населення» за адресою: АДРЕСА_1.

Перевіркою встановлено: самовільне підключення електричної проводки до електричної мережі, що не є власністю споживача поза розрахунковим засобом обліку ( після встановлення електроскопу №0000383). Електроенергія споживається, але приладом обліку не враховувалась.

За результатами перевірки складено ОСОБА_5 № №00112658.

При цьому в акті зазначено, що він складений у присутності ОСОБА_8, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_5, а споживачем є ОСОБА_7, яка при складанні акта була відсутня ( а.с. 6).

На підставі даного акту здійснено Розрахунок обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення та затверджено його на засіданні комісії з розгляду ОСОБА_5 про виявлення порушення Правил користування електричною енергією для населення, що підтверджується протоколом №1838 від 11.11.2010 року; причетною до порушення ПКЕЕН визначено ріку Н.М. (а.с. 7,8)

Відповідно до п.3.3. Методики визначено обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією для населення на суму 1234,76 грн.

Відповідно до ст.1 Закону України « Про електроенергетику» споживачами енергії є субєкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю

Відповідно до ст. 26 вказаного Закону споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Відповідно до п.2 Правил користування електричною енергією для населення обєкт споживання житловий будинок, гараж , майстерня або інша електрифікована споруда, що належить споживачу на правах власності або користування.

Відповідно до п.3 Правил споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією і укладається на три роки.

Відповідно до п.9 Правил споживання електричної енергії без приладів обліку не допускається, крім випадків, передбачених цими Правилами.

У квартирах або інших обєктах споживання, розташованих за однією адресою встановлюється один прилад обліку незалежно від кількості господарських будівель. За наявності декількох наймачів ( власників) квартири прилади обліку встановлюються для кожного із них.

Судом установлено, що у даній квартирі був встановлений один прилад обліку.

Договір на постачання електричної енергії з енергопостачальною організацією на постачання електричної енергії за вказаною адресою ні з ким зі співвласників не укладався.

З роздруківки компютерної програми «Побут», наданої позивачем вбачається, що особовий рахунок № 734006-73400623 відкрито на ОСОБА_7 (а.с.9).

Відповідно до приписів п.53 Правил у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією складається акт, який підписується представником енергопотачальника та споживачем.

Як убачається з ОСОБА_5 №00113373 від 05.10.20101 року та № 00112658 від 18.10.2010 року , споживач ОСОБА_7 була відсутня при їх складанні. Так само, засідання Комісії з розгляду ОСОБА_5 про виявлення порушення Правил користування електричною енергією для населення 04.11.2010 року і 11.11.2010 року також проводилися у відсутності споживача.

З наданих суду відповідачем ОСОБА_3 письмових доказів: копії паспорта громадянина України, довідки з місця проживання ( а.с.43,53) вбачається, що він ніколи не був зареєстрованим і не проживав у ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому його не може бути визнано споживачем електричної енергії.

Так само, ОСОБА_4 також не була зареєстрована за вказаною адресою ( а.с.78) , а доказів, що вона проживала у вказані квартирі і споживала електричну енергію, суду позивачем не надано, а тому її також не може бути визнано споживачем електричної енергії.

Щодо відповідача ОСОБА_5, то він хоча і був зареєстрований у вказаній квартирі до 2013 року ( а.с.14) , між тим, невідомо, чи проживав у ній та чи споживав електричну енергію, доказів цьому позивачем суду не надано.

Згідно ст. 10 та ст.. 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено, що відповідачі є споживачами електричної енергії і вони причетні до порушень Правил користування електричної енергії та що вони безпідставно набули майно у вигляді електричної енергії, і у них виник обовязок відшкодування вартості спожитої і несплаченої електричної енергії.

Відповідно до ст.. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 261 ЦК ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ч.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

ОСОБА_3 заявив суду про застосування строків позовної давності і у звязку з цим відмовити у задоволенні позову.

Так, порушення Правил користування електричною енергією було виявлено 05.10.2010 року і 18.10.2010 року, а з даним позовом до суду позивач звернувся 04.11.2013 року, тобто поза межами 3-річного строку позовної давності.

Доводи представника позивача, що строк позовної давності починає свій перебіг з моменту складання протоколу Комісії з розгляду ОСОБА_5 про виявлення порушення Правил користування електричною енергією для населення, тобто, 04.11.2010 року і 11.11.2010 року, є неспроможними, і судом до уваги не приймаються, т.я. вони суперечать положенням закону.

У даному випадку перебіг строку позовної давності починається з моменту виявлення порушень Правил і складання ОСОБА_5 про порушення цих Правил, а саме з 05.10.2010 року і 18.10.2010 року, відповідно.

Так само є недоведеними доводи позивача, що про зміну власника вказаної квартири йому стало відомо у листопаді 2011 року при розгляді Ленінським районним судом м. Запоріжжя справи за позовом ВАТ «Запоріжжяобленерго» до ОСОБА_9, оскільки суду доказів цьому не надано.

Відтак, ВАТ «Запоріжжяобленерго» звернувся з даним позовом до суду поза межами строку позовної давності, і його сплив є підставою для відмови у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обовязок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобовязання.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обовязку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

З наведеного витікає, що солідарне зобовязання є неподільним, тому у задоволенні позову про стягнення з відповідачів вартості необлікованої електричної енергії у солідарному порядку необхідно відмовити у повному обсязі у звязку зі спливом строків давності.

У відповідності зі ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні вимог і про стягнення судових витрат.

Щодо вимог відповідача ОСОБА_3 про стягнення на його користь витрат на оплату правової допомоги, то відповідно до ст.84 ЦПК України витрати на оплату правової допомоги несуть сторони, а отже, вимоги ОСОБА_3 задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60,84, 88, 212, 213 ЦПК України, ст. ст. 256,257, 261, 267, 541, 543, 1212 ЦК України, суд, -

В и р і ш и в:

В і д м о в и т и ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Правобережного відділення з обслуговування побутових споживачів у задоволенні позову до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: Дубина Л. А.