Рішення № 56535651, 14.03.2016, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Стр. 1 із 4

Справа №303/7640/15-ц

2/303/309/16

Номер рядка стат. звіту - 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2016 року м.Мукачево

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в особі головуючого - судді Камінського С.Е.,

при секретарі Федорці В.В.,

за участю: представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль» до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути солідарно з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 Аваль заборгованість за кредитним договором № 014/5558/82/38681 від 11.04.2008 року, в сумі 14560,45 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ 334799,01 грн. та судові витрати.

Позов мотивує тим, що відповідно до кредитного договору № 014/5558/82/38681 від 11.04.2008 року, ВАТ «ОСОБА_3 Аваль», правонаступником якого є ПАТ «ОСОБА_3 Аваль», був наданий кредит ОСОБА_4 у сумі 2000,00 доларів США з терміном повернення до 11.04.2018 року із сплатою 14,00% річних за користування кредитними коштами. В забезпечення виконання зобовязань за вказаним кредитним договором між банком і ОСОБА_1 було укладено договір поруки. З метою зменшення фінансового навантаження на позичальника між банком та позичальником було укладено додаткові угоди: 11.04.2008 року Додаткова угода №1, відповідно до умов якої сторони домовились, що позичальник до 10.10.2008 року зобовязується оформити та представити банку державний акт на право власності на земельну ділянку, після чого укласти додаткову угоду до договору іпотеки про передачу в іпотеку земельної ділянки; 28.01.2009 року Додаткова угода №2 відповідно до умов якої сторони домовились, збільшити строк кредиту, дата остаточного погашення кредиту є 11.11.2025 року та з 28.01.2009 року процентна ставка складає 11% річних та діє до 27.01.2010 року, а з 28.01.2010 року встановлюється на попередньому рівні та складає 14% річних. Позичальник припинив належним чином виконувати свої грошові зобовязання за кредитним договором, а саме здійснювати щомісячні обовязкові платежі відповідно до сум та в строки, передбачені графіком погашення. 12.08.2015 року позичальнику та поручителю були направлені вимоги про дострокове виконання зобовязань за кредитним договором та договором поруки. Станом на 02.11.2015 року заборгованість ОСОБА_4 перед банком за кредитним договором № 014/5558/82/38681 від 11.04.2008 року становить 14560,45 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ - 334799,01 грн., яка складається із: 13204,10 доларів США, що становить

Стр. 2 із 4

303611,47 грн. - заборгованість за кредитом, у тому числі прострочена заборгованість за кредитом 348,36 доларів США, що становить 8010,09 грн. ; заборгованість за відсотками - 1356,35 доларів США, що становить 31187,54 грн., у тому числі прострочена заборгованість за відсотками - 1244,93 доларів США, що становить 28625,58 грн. Зазначена сума заборгованості для банку є значною та щоденно збільшується, згідно умов кредитного договору.

Представник позивача надіслав до суду заяву з клопотанням про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задоволити.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_1 в судове засідання не зявилися повторно, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причину неявки суд не повідомили.

Представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечила проти задоволення позову в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1, пояснила, що ОСОБА_1 є поручителем згідно договору поруки № 014/5558/82/38681 від 11.04.2008 року та без її відому та погодження між ВАТ «ОСОБА_3 Аваль» та ОСОБА_4 було укладено дві додаткові угоди до кредитного договору № 014/5558/82/38681 від 11.04.2008 року, тобто без погодження і дозволу поручителя збільшено обсяг відповідальності, що виявилося в зміні основного зобовязання шляхом відстрочення виконання, що призвело до збільшення періоду за який нараховуються проценти за користування грошовими коштами. Також надала письмове заперечення проти позову про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому зазначила, що відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 року за № 5, якщо в договорі поруки такі умови (можливість зміни процентів за основним зобовязанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди) сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положення ч.1 ст. 559 ЦК України порука припиняється у разі зміни основного зобовязання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Боржник почав порушувати умови кредитного договору з січня 2015 року та не виконав вимоги про дострокове погашення заборгованості перед банком, саме з цієї дати у банку виникло право предявляти вимоги до поручителя щодо погашення заборгованості по кредиту та право на стягнення коштів. Всупереч ч. 4 ст. 559 ЦК України банк протягом шести місяців від настання строку на предявлення вимоги не предявив до поручителя вимог про сплату кредитної заборгованості, тому з липня 2015 року порука припинилась. Оскільки порука є припиненою, вимоги банку до поручителя не підлягають задоволенню.

Заслухавши пояснення представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2, дослідивши письмові докази у справі, оцінивши їх в сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; кожна з сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються відповідними нормами Цивільного кодексу України.

За ст.ст.526, 527 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. При цьому боржник зобовязаний виконати свій обовязок.

Згідно ст.554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

У відповідності до ч.1 ст.559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Згідно ч.4 ст.559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку,

Стр. 3 із 4

встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Згідно ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

У судовому засіданні належними і допустимими доказами встановлено, що 11.04.2008 року між ВАТ «ОСОБА_3 Аваль», правонаступником якого є ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 014/5558/82/38681, на підставі якого відповідачу було надано кредит у сумі 20000 (двадцять тисяч) доларів США з терміном повернення до 11.04.2018 року із сплатою 14,00% річних за користування кредитними коштами.

Також між ВАТ «ОСОБА_3 Аваль» та ОСОБА_4 було укладено додаткові угоди:

- 11.04.2008 року Додаткова угода №1, відповідно до умов якої сторони домовились, що позичальник до 10.10.2008 року зобовязується оформити та представити банку державний акт на право власності на земельну ділянку, після чого укласти додаткову угоду до договору іпотеки про передачу в іпотеку земельної ділянки;

- 28.01.2009 року Додаткова угода №2 відповідно до умов якої сторони домовились, збільшити строк кредиту, дата остаточного погашення кредиту є 11.11.2025 року та з 28.01.2009 року процентна ставка складає 11% річних та діє до 27.01.2010 року, а з 28.01.2010 року встановлюється на попередньому рівні та складає 14% річних.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 02.11.2015 року борг ОСОБА_4 перед банком за кредитним договором № 014/5558/82/38681 від 11.04.2008 року становить 14560,45 доларів США, що в еквіваленті за курсом Національного банку України є 334799,01 грн., яка складається із: 13204,10 доларів США, що становить 303611,47 грн. - заборгованість за кредитом, у тому числі прострочена заборгованість за кредитом 348,36 доларів США, що становить 8010,09 грн. ; заборгованість за відсотками - 1356,35 доларів США, що становить 31187,54 грн., у тому числі прострочена заборгованість за відсотками - 1244,93 доларів США, що становить 28625,58 грн.

У забезпечення виконання зобовязань за вказаним кредитним договором між банком і ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 014/5558/82/38681 від 11.04.2008 року, згідно якого ОСОБА_1 виступила поручителем ОСОБА_4 і взяла на себе зобовязання перед банком відповідати за зобовязанням ОСОБА_4, що виникають з умов кредитного договору в повному обсязі.

Відповідно до п.9.1 Кредитного договору у разі невиконання чи неналежного виконання грошових зобовязань банк має право вимагати дострокового виконання позичальником зобовязань за цим договором.

Позичальник ОСОБА_4 не виконував взяті на себе зобовязання перед банком з приводу повернення кредиту починаючи з січня 2015 року.

ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» звернулося до поручителя ОСОБА_1

Стр. 4 із 4

листом з вимогою про виконання грошових зобовязань позичальником ОСОБА_4 12.08.2015 року, тобто після закінчення строку встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Оскільки кредитор - ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» протягом шести місяців від дня припинення виконання позичальником ОСОБА_4 зобовязань не предявив до поручителя ОСОБА_1 вимоги про його виконання, порука припинилася.

Крім цього, в порушення вимог ч.1 ст.559 ЦК України Додаткова угода № 1 від 11.04.2008 року та Додаткова угода № 2 від 28.01.2009 року між ВАТ «ОСОБА_3 Аваль» та позичальником ОСОБА_4 були укладені без згоди поручителя ОСОБА_1

Зі змісту Додаткової угоди № 2 вбачається, що за домовленістю між кредитором і позичальником було збільшено обсяг відповідальності за кредитним договором, зокрема з 28.01.2010 року збільшена процентна ставка за користування кредитом до 14 % річних та продовжено строк остаточного погашення кредиту 11 листопада 2025 року, що також має наслідком припинення договору поруки.

Одже, обовязок відповідача ОСОБА_1 перед позивачем ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» є припиненим, а тому відповідач - позичальник ОСОБА_4 повинен одноосібно, самостійно нести відповідальність перед банком за кредитним договором.

З врахуванням всіх наведених обставин позов Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором є обгрунтованим і його необхідно задоволити.

У той же час, оскільки у даному випадку встановлено, що у відповідності до вимог ч.1, 4 ст.559 ЦК України порука ОСОБА_1 є припиненою, у задоволенні позовних вимог до неї про солідарне стягнення боргу слід відмовити.

Згідно ст.88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджується позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 526, 527, 554, 559, 610, 611, 612, 625, 1049 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 208, 209, 212-218, 223 ЦПК України, суд

Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль» до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3 в користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 Аваль (код ЄДРПОУ 14305909) заборгованість за кредитним договором № 014/5558/82/38681 від 11.04.2008 року, в сумі 14560 (чотирнадцять тисяч пятсот шістдесят) доларів США 45 центів та судовий збір у розмірі 5021 (пять тисяч двадцять одна) грн. 99 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали учать у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий С.Е. Камінський