Рішення № 56535513, 16.03.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/273/2016(м)

265/7409/14-ц

Головуючий у 1 інстанції Щербіна А.В.

Категорія 24 Доповідач Песоцька Л.І.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16 березня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Песоцької Л.І.

суддів Ткаченко Т.Б., Мальцевої Є.Є.

секретар Зливка І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до житлово-комунального підприємства «Азовжитлокомплекс», третя особа комунальне комерційне підприємство «Маріупольтепломережа», про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, за апеляційною скаргою житлово-комунального підприємства «Азовжитлокомплекс» на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20 січня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2014 року позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до житлово-комунального підприємства «Азовжитлокомплекс» (далі - ЖКП «Азовжитлокомплекс») про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири.

Свої вимоги обґрунтовували тим, що вони є власниками квартири АДРЕСА_1, який знаходиться на балансі ЖКП «Азовжитлокомплекс». На протязі декілька років внаслідок неналежного стану покрівлі будинку та труб центрального опалення, які знаходяться на технічному поверсі над їх квартирою, неодноразово відбувалося залиття їх квартири. На неодноразові звернення щодо ремонту покрівлі та заміни труб ЖКП «Азовжитлокомплекс» не реагувало. 26 жовтня 2014 року о 5 годині 30 хвилин внаслідок пориву труби на технічному поверсі сталося чергове залиття їх квартири гарячою водою.

Після уточнення позовних вимог позивачі просили стягнути з відповідача на їх користь 20 328 грн. у відшкодування майнової шкоди, по 10 000 грн. кожній у відшкодування моральної шкоди та відшкодувати витрати на сплату судового збору і проведення судової експертизи.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20 січня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ЖКП «Азовжитлокомплекс» на користь: ОСОБА_1 - 20 328 грн. у відшкодування майнової шкоди, 1 000 грн. - у відшкодування моральної шкоди та 487 грн. 60 коп. - витрат на судовий збір; ОСОБА_2 - 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди, 1800 грн. - у відшкодування витрат на проведення судової експертизи та 243 грн. 60 коп. - на судовий збір; ОСОБА_3 - 1 000 у відшкодування моральної шкоди та 243 грн. 60 коп. витрат на судовий збір.

В апеляційній скарзі ЖКП «Азовжитлокомплекс» ставить питання про скасування рішення і ухвалення нового рішення про відмову в позові, посилаючись на невідповідність висновків суду щодо відповідальності ЖКП за шкоду, заподіяну позивачам, та неправильне вирішення питання про відшкодування судових витрат.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ЖКП «Азовжитлокомплекс» ОСОБА_4, яка просила задовольнити скаргу, позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які просили рішення залишити без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення судом норм процесуального права.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 і неповнолітній ОСОБА_5 по 1/4 частці кожній відповідно до свідоцтва про право власності на житло (а.с.17, 18).

ЖКП «Азовжитлокомплекс» є балансоутримувачем зазначеного будинку (а.с.19, 20, 85-88, 94-97).

14 грудня 2011 року між ЖКП «Азовжитлокомплекс» та ОСОБА_1 укладено договір № 201 про надання послуг з утримання будинку № 66 по пр. 1 Травня в м. Маріуполі та прибудинкової території (далі - договір з утримання будинку), предметом якого є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території (прибирання внутрішньобудинкових приміщень і прибудинкової території, санітарно - технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, поточний ремонт і таке інше), а споживачем - своєчасної оплати цих послуг за встановленим тарифом в строки та на умовах, передбачених договором (а.с.19).

Підпунктами 4.4.3 та 4.4.6 договору передбачено, що виконавець зобов'язаний утримувати внутрішньобудинкові санітарно-технічні мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та поточний ремонт, вживати своєчасні заходи до ліквідації аварійних ситуацій; здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинку (а.с.20).

Відповідно до довідки приватного підприємства «Ремонтно-аварійна служба» 26 жовтня 2015 року о 5 годині 35 хвилин ОСОБА_2 за адресою її проживання (квартира АДРЕСА_3) був зроблений виклик до служби з приводу залиття квартири з горища (а.с. 72).

Згідно з актом ЖКП «Азовжитлокомплекс» 26 жовтня 2014 року о 4 годині при виникненні аварійної ситуації в системі центрального опалення (гідроудар) відбулося залиття квартири АДРЕСА_3, унаслідок чого в залі: стеля - гипсокартон намокла і відпала, 18 кв. м; стельовий карниз відпав, 18 кв. м.; шпалери намокли і частково відпали, 6 кв. м.; підлога - ламінат намок і здувся, 18 кв. м.; килим намок 3 х 4 кв. м.; прасувальна дошка при падінні стелі прийшла в непридатність; в кухні: стеля - гіпсокартон намокла, шпаклівка стелі пожовтіла і частково мається відшарування на 7 кв. м.; шпалери намокли і здулися, 6 кв. м.; підлога - ламінат намок і здувся, 7 кв. м.; кухонний гарнітур залитий; у коридорі: шпалери намокли і здулися, 4 кв. м.; підлога - ламінат намок і здувся - 1 кв. м. (а.с.73, 74).

Згідно з актом ЖКП від 12 листопада 2014 року при повторному огляді квартири позивачів встановлені пошкодження: в залі відсутні стеля - гіпсокартон - 18 кв. м., стельовий карниз - 18 кв. м.; шпалери на стінах брудні і частково відпали - 40,8 кв. м.; підлога - ламінат здувся-18 кв. м.; килим здано в хімчистку; двері розбухли і не закриваються; в кухні намокла стеля - гіпсокартон, частково є лущення шпаклівки - 7 кв. м.; стельовий карниз частково відпав; шпалери на стінах частково відпали; крагіс, покритий лінолеумом, здувся; в кухонних меблях частково відшарувалася фурнітура; у коридорі підлога - ламінат здувся - 1 кв. м.; прасувальна дошка прийшла в непридатність (а.с.75).

Задовольняючи частково позовні вимоги і покладаючи відповідальність за відшкодування шкоди на відповідача, суд виходив із того, що залиття квартири сталося внаслідок пориву труби системи центрального опалення над квартирою позивачів, технічне обслуговування та утримання якої є зобов'язанням ЖКП «Азовжитлокомплекс», і останнім не доведено, що було вжито необхідні заходи до недопущення пориву та що це сталося не з його вини. З висновками суду не можна не погодитись.

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі Закон) передбачено, що балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі балансоутримувач) власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом; виконавець суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Статтею 20 Закону передбачено, що споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг.

Згідно зі ст. 21 Закону виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством.

Відповідно до п. п. 5, 6 ч. 2 ст. 24 Закону, балансоутримувач зобов'язаний, відповідно, забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил та забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Пунктом 2.1.4. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17 травня 2005 року № 76, передбачено, що профілактичні огляди жилих будинків та їх конструктивних елементів здійснюються відповідними спеціалістами виконавця послуг відповідно до встановленої періодичності.

Відповідно до п. 2.1.5. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій періодичність проведення профілактичного обслуговування елементів жилих будинків та граничні строки невідкладної ліквідації виявлених несправностей елементів жилих будинків, а саме системи водопроводу, каналізації, гарячого водопостачання проводиться кожні 3-6 місяців.

Згідно з п. 5.3.4. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій під час обслуговування системи водопроводу і каналізації необхідно, зокрема, регулярно проводити огляд санітарно-технічного устаткування, водопровідно-каналізаційних систем та будинкових засобів обліку та регулювання води на них, контролюючи промерзання трубопроводів, витік води та ін.; здійснювати не рідше одного разу на рік профілактичне обслуговування запірної арматури (з прогонкою вентилів кранів), прочищення дворової та не рідше двох разів у рік - будинкової каналізаційної мережі; усувати засмічення в системі.

При цьому у спорах про відшкодування шкоди діє презумпція заподіювача шкоди, згідно з якою саме відповідач доводить відсутність своєї вини у завданні шкоди.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 неодноразово зверталася до ЖКП «Азовжитлокомплекс» із письмовими заявами про необхідність огляду та ремонту крівлі та труб системи опалення на технічному поверсі, посилаючись на неодноразове залиття її квартири (а.с. 21-24).

У відповіді від 23 травня 2014 року ЖКП обіцяло виконати роботи лише з часткової заміни лежака центрального опалення над їх квартирою з перевіркою якості робіт після запуску опалення в строк до 25 жовтня 2014 року (а.с. 141).

В акті відповідача від 4 червня 2014 року зазначено про часткову заміну трубопроводу центрального опалення згідно з графіком (а.с. 144).

З довідки ремонтно-аварійної служби вбачається, що при виїзді у зв'язку із залиттям квартири позивачів 26 жовтня 2015 року ремонтниками виявлено, що на горищі будинку № 66 по вул. 1 Травня згнив лежак центрального опалення (а.с. 72).

Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи залиття сталося в результаті пориву труби опалення над квартирою позивачів, вартість відновлювального ремонту внаслідок залиття становить 20328 грн. (а.с. 126-135).

Задовольняючи позов в частині відшкодування майнової шкоди, суд правильно виходив із того, що унаслідок неналежного надання ЖКП «Азовжитлокомплекс» послуг позивачам завдана майнова шкода, розмір на відшкодування якої визначено відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи. Визначаючи розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню, суд, урахувавши всі обставини справи, виходив із засад розумності та справедливості.

Не погоджуючись з висновками суду, відповідачем не надано доказів відсутності його вини у завданні шкоди позивачам, що є його обов'язком згідно із ст. ст. 10, 60 ЦПК України.

Доводи відповідача про те, що порив труби опалення стався через гідроудар у зв'язку із запуском КПП «Маріупольтепломережа» системи опалення з порушенням технології, голослівні.

Як пояснила представник відповідача, доказів факту гідроудару ЖКП не має. Із заявами та претензіями ЖКП до ККП «Маріупольтепломережа» після пориву труби опалення не зверталось.

Порив стався саме в тому місці, де трубопровід потребував ремонту або заміни, на що позивачі неодноразово звертали увагу, звертаючись в ЖКП.

Згідно з договором № 127 на відпуск теплової енергії, укладеним між ККП «Маріупольтепломережа» та ЖКП «Азовжитлокомплекс», КПП «Маріупольтепломережа» забезпечує житловий фонд тепловою енергією, а ЖКП здійснює утримання і технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем опалення. Межею розподілу відповідальності між КПП та ЖКП є зовнішня стіна будинку (а.с.85-86).

З пояснень представника третьої особи КПП «Маріупольтепломережа» вбачається, що запуск системи опалення було проведено з дотриманням відповідної технології, згідно з записами технологічного журналу котельної за 26 жовтня 2014 року різкого та значного підвищення тиску теплоносія, збоїв у технологічному процесі не зафіксовано; котельна знаходиться на значній відстані від будинку позивачів.

З урахуванням зазначеного колегія суддів вважає, що підстав для скасування рішення і відмови в задоволенні позову немає.

Проте, доводи щодо неправильного вирішення питання щодо відшкодування витрат на сплату судового збору, є обґрунтованими.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до роз'яснень, викладених в п. 36 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина перша статті 88 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом № 3674-УІ). Якщо вимогу пропорційності розподілу позову точно визначити неможливо (наприклад, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну.

Позовні вимоги про відшкодування майнової шкоди судом задоволено в повному обсязі. Тому обґрунтовано позивачу ОСОБА_1 відшкодовано витрати на сплату судового збору в розмірі 243 грн. 60 коп.

Обґрунтовано відшкодовано витрати в розмірі 1 800 грн., понесені на проведення судової будівельно-технічної експертизи, яка проводилась для визначення розміру майнової шкоди.

Позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди судом задоволено частково, але витрати позивачів на сплату судового збору в зазначеній частині вимог відшкодовано в повному обсязі.

Тому колегія суддів вважає за необхідне рішення суду в частині відшкодування витрат на сплату судового збору змінити, витрати на сплату судового збору за вимогами про відшкодування моральної шкоди розподілити між сторонами порівну, стягнувши з відповідача у відшкодування витрат на сплату судового збору на користь ОСОБА_1 365 грн. 40 коп. (243,60 + 121,80), на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - по 121 грн. 80 коп.

Оскільки в задоволенні апеляційної скарги про скасування рішення суду і відмову в задоволенні позову відмовлено, а рішення суду змінено лише в частині відшкодування витрат на судовий збір, витрати відповідача в частині сплати судового збору за подання апеляційної скарги відшкодуванню не підлягають. .

Керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів

В и р і ш и л а:

апеляційну скаргу житлово-комунального підприємства «Азовжитлокомплекс» задовольнити частково.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20 січня 2016 року змінити в частині відшкодування витрат на сплату судового збору.

Стягнути з житлово-комунального підприємства «Азовжитлокомплекс» у відшкодування витрат на сплату судового збору на користь ОСОБА_1 365 грн. 40 коп.; на користь ОСОБА_2 - 121 грн. 80 коп. і на користь ОСОБА_3 - 121 грн. 80 коп.

У решті частини рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання чинності безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді Л.І. Песоцька

Т.Б.Ткаченко

Є.Є.Мальцева