Ухвала суду № 56535506, 18.03.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11/775/26/2016(м)

226/2333/13-к

Єдиний унікальний номер 226/2333/13-к

Номер провадження 11/775/26/2016(м) доповідач Кір'яков П.І.

Категорія ч.1 ст.286 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 року м. Маріуполь

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого - судді Кір'якова П.І.,

суддів Свіягіної І.М., Шаліної Т.О.,

при секретарі Меркуловій Я.О.

за участю прокурора Заїка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Маріуполі Донецької області апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Димитрівського міського суду Донецької області від 16 квітня 2014 року, яким

ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Саврань Одеської області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, неодруженого, неповнолітніх дітей не має, раніше не судимого, працюючого водієм державного підприємства «Укренерговуголь», який мешкає за адресою: АДРЕСА_1

визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та призначено покарання у вигляді обмеження волі строком на 3 роки, з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 2 роки.

У зв'язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звільнено від відбування покарання,-

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з вироком, ОСОБА_1., 04.08.2004 року о 20-15 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, в порушенні п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, згідно якому водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, керуючи по довіреності технічно справним автомобілем ГАЗ - 31029, державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, рухався наь вказаному автомобілі по вулиці Ватутіна в м.Димитров Донецької області у напрямку від Димитрівської ЦГБ до центру міста. В районі перехрестя вказаної автодороги з під'їзною автодорогою до «Промінвестбанку» м. Димитров Донецької області, ОСОБА_1. проявив неуважність, та в порушенні п.11.4 Правил дорожнього руху України, згідно з яким водій на дорозі з двостороннім рухом, маючий по меншій мірі 2 смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на зустрічну смугу для руху, виїхав на смугу зустрічного руху та рухаючись по лівій частині автодороги, скоїв зіткнення з рухаючимся по своїй смузі для руху у зустрічному напрямку автомобілем ВАЗ 2107 державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4,в результаті зіткнення спричинив потерпілим: водію вказаного автомобілю ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження, у вигляді ран, зобоїв, саден м'яких тканин голови, шиї, посттравматичного артіріта правого скроневого мозку, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я, які викликали розлад здоров'я на строк понад 6 днів, але не більш 21 дня; а також пасажиру вищевказаного автомобілю ОСОБА_5 середній ступені важності тілесні ушкодження, які потребують для свого лікування понад 21 день, у вигляді закритого осколкового чрезвертельного перелому правого стегна, забитих ран обличчя, садна грудної клітки, кінцівок.

Не погодившись з вироком суду обвинувачений ОСОБА_1. звернувся з апеляційною скаргою в який просив вирок суду скасувати, провадження по справі - закрити.

В апеляційній скарзі посилався на незаконність та необґрунтованість вироку, зазначив що деякі документи є фальсифіковані та посилався на порушення судом вимог ст.62 Конституції України.

Зазначив, що свідки: ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10 неодноразово змінювали свої свідчення чим вводили суд в оману. Що могло призвести до зайняття судом обвинувальної сторони.

Вважає що авто-технічні експертизи не є дійсними оскільки були проведені з порушенням вимог ст. 197 КПК України (1960 року) та не відповідають фактичним обставинами у справі. Також вважає що транспортний засіб без підставно не був переданий експертній установі для проведення експертизи.

Наголосив на те, що свідок ОСОБА_11 затвердив що лише два підписи в протоколах огляду схожі на його, а інші йому не належать,у зв'язку з чим було заявлено клопотання про проведення почеркознавчої експертизи однак в клопотанні було відмовлено.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження та вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст.323 КПК України (в редакції 1960 року) вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим.

Дані вимоги кримінально процесуального закону України судом першої інстанції виконані в повному обсязі.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1, є доведеним. Дії засудженого судом кваліфіковані правильно за ч.1 ст.286 КК України.

Зокрема вина ОСОБА_1 підтверджена показами потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 які суду пояснили, що 04.08.2004 року приблизно о 19-20 годині ОСОБА_13 був за рулем авто ВАЗ 2107 білого кольору та рухався від ларька батька, що розташований біля універмагу «Мир» по вул.Артема м.Димитров, в бік Димитрівської міської лікарні по вул.Ватутіна. ОСОБА_12 знаходився на передньому пасажирському сидінні, оби два були у тверезому стані. Першим від ларька поїхав їх приятель ОСОБА_7 на автомобілі ІЖ його брата, та рухався попереду у попутному напрямку. Близь перехрестя біля «Промінвестбанка» він побачив в зустрічному напрямку автомобіль «Волга» зеленого кольору, який виїхав на їх смугу для руху та став наближатись до бордюрного каменя з їх боку. Він одразу пригальмував та встиг прийняти лівіше, в цю мить і сталось зіткнення. Після чого втратили свідомість та їх було доставлено до лікарні.

Також це підтверджено поясненнями свідка ОСОБА_7, який пояснив що він рухався на автомобілі «Москвіч», позаду рухався ОСОБА_12 по вул. Ватутіна в напрямку лікарні. Не доїжджаючи 50 метрів до перехрестя перед лікарні, на його смугу для руху виїхала зелена «Волга», яка рухалась в зустрічному напрямку, зі швидкістю близько 70 км/ч. Щоб уникнути від зіткнення, він заїхав на майданчик для такси, після чого не зупиняючись, поїхав далі. В дзеркалі заднього виду бачив авто ОСОБА_12 в районі ДК. Біля дома ОСОБА_7 чекав потерпілого десь 30-40 хвилин, не дочекавшись поїхав в зворотному напрямку до лікарні, де побачив ту саму «Волгу» зеленого кольороу і автомобіль Карпова після ДТП. Зазаначив, що водій автомобіля «Волга» знаходився у стані алкогольного сп'яніння, шатався та щось бормотав.

Також свідки ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_10 дали пояснення, що бачили як ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння рухався по дорозі, та рухався з лівого ряду в правий та наоборот. Близь магазину біля стадіону «Шахтар», знов виїхавши на зустрічну смугу скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ 2107.

Свідок ОСОБА_14 пояснив, що він працював інспектором розшуку Димитрівського відділення ДАІ коли прибув на місце ДТП то побачив, що капотом ВАЗ 2107 стояв у напрямку ДЦГЛ в напрямку м-на Східний, а автомобіль «Волга» знаходився капотом по напрямку вул. Артема, яка перпендикулярна по відношенню к вул. Ватутіна. Зробив висновок що в ДТП винен ОСОБА_1.

Свідок ОСОБА_15 пояснив, що з обвинуваченим ОСОБА_1. підтримував дружні стосунки на момент вчинення кримінального правопорушення. В День його вчинення ОСОБА_1. приїжджав до нього у гараж на своєму автомобілі «Волга» темно - зеленого кольору, де разом із знайомим Віталіком пили чи горілку чи самогон. Десь через пів години чи через годину ОСОБА_1 поїхав та скоїв ДТП.

Також факт вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1, підтверджений: рапортом оперативного дежурного Димитровского РО ГУМВС України в Донецькій області від 04.08.2004 року, протоколом огляду місця подій від 04.08.2004 року, протоколами додаткових оглядів місця подій, протоколом медичного засвідчення №299 від 04.08.2004 року, згідно з який у ОСОБА_1 були знайдені ознаки алкогольного сп'яніння, протоколом відтворення обставин подій від 14.09.2004 року за учатю потерпілого ОСОБА_13

Згідно з висновками судової авто технічної експертизи №4434/18 від 27.09.2004 року, водій автомобіля ГАЗ - 31029 ОСОБА_1. мав технічну можливість уникнути зіткнення, а водій автомобіля ВАЗ - 2107 ОСОБА_13 не мав технічної можливості уникнути зіткнення. Покази ОСОБА_1 про обставини подій суперечать законам механіки та є технічно неспроможними, покази ОСОБА_13 навпаки не суперечать законам механіки.

Відповідно до висновку додаткової судово авто-технічної експертизи та транспортної - тросеологічної експертизи №880/18-881-19 від 17.03.2005 року, в момент зіткнення автомобіль ГАЗ - 31029 рухався у напрямку до центру міста Димитров, що свідчить про технічну неспроможність показів ОСОБА_1 в часті напрямку руху автомобілю. В момент зіткнення двигун автомобілю ГАЗ - 31029 працював. Також підтвердила факт того що автомобіль ВАЗ - 2107 не мав технічної можливості уникнути зіткнення, а водій ГАЗ-31029 навпаки мав можливість уникнути зіткнення.

Відповідно до висновків повторної транспортної - тросеологічної експертизи № 4554/4555 від 14.08.2007 року, покази водія ОСОБА_1, про те що він рухався в напрямку ЦГБ, зупинився, після чого сталося зіткнення з автомобілем ВАЗ 2107, є технічно не спроможними. При вказаних обставинах зіткненням б не сталося. На автомобілі ГАЗ - 31029 ушкодження, які могли б утворитися при пересуванні автомобіля відсутні. В момент зіткнення автомобіль ГАЗ-31029 знаходився в стані руху, та його двигун працював. Пошкодження з переднього правого боку утворились внаслідок наїзду на бодюрний камінь. У зазначеній дорожній обставини водій ОСОБА_1, мав діяти згідно з вимогами п.11.4 Правил дорожнього руху України, але він їх не виконав.

Також вказані дії підтверджуються висновками судово - медичного експерта № 802 від 03.11.2004 року та №379/802 від 15.12.2004 року, згідно з яким ОСОБА_1. 04.08.2004 року отримав легкі тілесні пошкодження від дії тупого предмету.

Суд першої інстанції зробив правильну оцінку доказів у їх сукупності і прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 в скоєнні злочину, за яке він засуджений.

Тому доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в своїй невинності колегія суддів відкидає, як голослівні.

При визначенні міри покарання суд першої інстанції врахував дані про особу засудженого ОСОБА_1 Та обтяжуючи та пом'якшуючи обставини у справі.

Призначене судом першої інстанції ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України оскільки є достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Апеляційних підстав для скасування вироку колегією судді не було встановлено.

Колегія суддів вважає, що вирок є законним і обґрунтованим, підстав для пом'якшення призначеного покарання немає.

Керуючись ст. ст. 366, 377, 379 КПК України колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 - залишити без задоволення

Вирок Димитровського міського суду Донецької області від 16 квітня 2014 року - залишити без змін.

Ухвалу може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту проголошення, а обвинуваченими в той самий строк з дня вручення їм копії судового рішення.

СУДД