Ухвала суду № 56535501, 17.03.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/258/2016(м)

221/5362/15-ц

Головуючий в 1 інстанції Ромахов В.І.

Доповідач Гаврилова Г.Л.

Категорія 53

У Х В А Л А

Іменем України

17 березня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Гаврилової Г.Л.

суддів Сороки Г.П., Лопатіної М.Ю.

секретарі - Собецької О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Калінінської сільської ради Волноваського району Донецької області про зобов'язання виплати середньомісячної заробітної плати, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Волноваського районного суду Донецької області від 02 лютого 2016 року

В С Т А Н О В И Л А:

В грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому зазначила, що вона працювала ведучим спеціалістом на госрозрахунковій ділянці по вирощуванню сільгосппродукції ПАТ «ММК імені Ілліча». 11.11.2010 року її було обрано на посаду голови Калінінської сільської ради Волноваського району Донецької області. 12.11.2015року вона була звільнена з посади голови Калінінської ради у зв'язку з закінченням повноважень. 20.11.2015року вона звернулась до ПАТ «ММК імені Ілліча» з заявою надати їй попереднє місце роботи, або на випадок відсутності надати рівноцінну роботу. Попередня її робота була скорочена; надані вакансії не підходили до її кваліфікації, а пропозиція зайняти посаду економіста в бюро бухгалтерського обліку ХМФ, яка підходила їй по кваліфікації, виявилась незручною, оскільки відсутнє транспортне сполучення з с. Кіровське, де вона мешкає, з смт. Донське,де розташоване дане бюро, тому вона змушена була відмовитися. 04.12.2015 року відповідно до вимог ч.2ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» вона звернулась до Калінінської сільської ради щодо виплати їй середньої заробітної плати на період працевлаштування, але їй було відмовлено.

Просила зобов'язати Калінінську сільську раду виплатити їй середньомісячний заробіток у розмірі 3332,77грн., починаючи з 12.11.2015року по день її працевлаштування, але не пізніше шести місяців , тобто до 12.05.2016 року.

Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 02 лютого 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Калінінської сільської ради Волноваського району Донецької області про зобов'язання виплати середньомісячної заробітної плати відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування своєї скарги апелянт зазначає, що суд не взяв до уваги її права, як колишнього депутата, на працевлаштування на попередній роботі , а при неможливості надати таку - іншої рівнозначної. Оскільки вона відмовилась від рівнозначної роботи з поважних причин - у зв'язку із знаходженням місця роботи в іншому населеному пункті, у неї виникло право, зокрема і на підставі ст. 32 КЗоТ України , на збереження середнього заробітку протягом 6 місяців на час працевлаштування.

Заслухавши суддю - доповідача, позивачку та її представника ОСОБА_2, які просили задовольнити позовні вимоги,заперечення представника відповідача ОСОБА_3, яка просила судове рішення залишити без змін, дослідивши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та, обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, та це підтверджується матеріалами справи, що з 03.05.2007 року позивачка ОСОБА_1 працювала на різних посадах в ПАТ «ММК імені Ілліча», з 01.10.2009 року по 10.11.2010 року працювала ведучим спеціалістом на госпрозрахунковій ділянці по вирощуванню сільгосппродукції у цьому ж підприємстві. ( а.с. 62-62)

Згідно довідки ПАТ «ММК імені Ілліча» госпрозрахункова ділянка по вирощуванню сільгосппродукції ПАТ «ММК імені Ілліча» як структурна одиниця ПАТ «ММК імені Ілліча» з 12.07.2011 року ліквідована , згідно наказу № 199 від 12.04.2011 року «Про зміну організаційної структури ПАТ «ММК імені Ілліча». ( а.с. 73)

Судом також встановлено, що рішенням Калінінської сільської ради Волноваського району Донецької області від 11.11.2010року № VI/ 1-2 було призначено головою Калінінської ради Волноваського району Донецької області шостого скликання ОСОБА_1(а.с.4).

Рішенням Калінінської сільської ради Волноваського району Донецької області від 12.11.2015 року повноваження ОСОБА_1 припинено (а.с.5).

20.11.2015 року ОСОБА_1 звернулась до ПАТ «ММК імені Ілліча» з заявою надати їй попереднє місце роботи, або на випадок її відсутності - надати рівноцінну роботу.

Згідно протоколу засідання відділу кадрів ПАТ «ММК імені Ілліча» від 04.12.2015 року ОСОБА_1 було запропоновано вакантні посади у структурних підрозділах комбінату станом на 04.12.2015р. , зокрема, і аналогічна до раніше займаної посади та кваліфікації позивачки - посада економіста в бюро бухгалтерського обліку ХМФ смт. Донське, але від посади ОСОБА_1 відмовилась у зв'язку із відсутністю транспортного сполучення з с. Кіровське, де вона мешкає, з смт. Донське. (а.с.13, 14)

04.12.2015 року позивач, відповідно до вимог ч.2ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», звернулась з заявою до Калінінської сільської ради щодо виплати їй середньої заробітної плати на період працевлаштування, але отримала відмову за безпідставністю заявлених вимог.

Відмовляючи у задоволені позову, суд виходив з того, що підстав для зобов'язання сільської Ради виплатити позивачці як колишньому депутату, який працював на постійній основі, середню заробітну плату з 12 листопада 2015 року на період її працевлаштування, але не пізніше 12 травня 2016 року не має.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду.

Відповідно до частини другої статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому ж самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.

Отже, зазначена норма встановлює право працівника, звільненого з роботи внаслідок обрання на виборну посаду у раді, на одержання після закінчення його повноважень за виборною посадою попередньої роботи (посади) на тому ж підприємстві, в установі, організації або надання йому рівноцінної роботи (посади) на тому ж підприємстві.

У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету.

Отже, за змістом даної статті колишній депутат місцевої ради для отримання середньої заробітної плати на час працевлаштування має надати до ради докази про неможливість його працевлаштування підприємством, де він працював до обрання, на попередній або рівноцінній роботі (посаді) на цьому ж підприємстві.

Судом встановлено, що попередня робота позивачки у зв'язку із ліквідацією ділянки по вирощуванню сільгосппродукції як структурної одиниці ПАТ «ММК імені Ілліча» відсутня; позивачці 04.12.2015 року пропонувалась рівноцінна робота в тому ж підприємстві , проте, остання відмовилась у зв'язку із відсутністю прямого сполучення між населеними пунктами між її місцем проживання з с. Кіровське Волноваського району та смт. Донське Волноваського району, де знаходиться місце роботи.

Разом з цим, умовою збереження за колишнім депутатом середнього заробітку відповідно до частини другої статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" є відсутність як попередньої роботи (посади) на тому ж підприємстві, в установі, організації так і іншої рівноцінної роботи (посади) на тому ж самому підприємстві.

Отже, позивачці була пропонована рівноцінна робота на тому ж підприємстві, що узгоджується з приписами ч.2 ст. 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", а доводи апеляції щодо розташування робочого місяця в іншої місцевості, не має у даному випадку правового значення та не впливає на висновок суду.

Посилання апелянта та положення статті 32 КЗОТ України, не є уважними, оскільки приписи даної статті регулюють порядок переведення на іншу роботу працівника на інше робоче місце або в іншу місцевість, тоді як правовідносини, які склались між сторонами регулюються ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад" , згідно якої умовою надання роботи (посади) депутату є надання як попередньої так і за її відсутності - іншої рівноцінної на тому ж самому підприємстві, в установі, організації, або за згодою депутата, на іншому підприємстві та не пов'язується із місцерозташуванням робочого місця.

За таких обставин, переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги , судова колегія погоджується з висновками суду щодо відмови у задоволені позову, а доводи апеляційної скарги про порушення норм матеріального права є безпідставними.

Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, та є безумовною підставою для скасування рішення у справі не встановлено.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Волноваського районного суду Донецької області від 02 лютого 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання чинності безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді: Гаврилова Г.Л.

Сорока Г.П.

Лопатіна М.Ю.