Рішення № 5653524, 03.08.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" серпня 2009 р.Справа № 28/41-09-986 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Банк "Фінанси та Кредит" в особі, якою є Філія "Одеське регіональне управління" Банку "Фінанси та Кредит" ВАТ до відповідача Фізична особа-підприємець ОСОБА_2

про розірвання договору оренди

За зустрічним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

до Відкритого акціонерного товариства «Банку "Фінанси та Кредит" в особі, якою є Філія "Одеське регіональне управління" Банку "Фінанси та Кредит" ВАТ

про стягнення заборгованості по орендній платі.

Суддя

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: ОСОБА_3 - за дорученням;

СУТЬ СПОРУ: позивач, Відкрите акціонерне товариство «Банк "Фінанси та Кредит" в особі, якою є Філія "Одеське регіональне управління" Банку "Фінанси та Кредит" ВАТ /надалі Банк/ звернувся до господарського Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, в якій просить визнати розірваним з 19.01.2009 року договір оренди нерухомого майна від 19.07.2006 року посвідчений приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу ОСОБА_4 за №4251 укладений між позивачем та відповідачем, не стягувати з позивача орендну плату по договору оренди нерухомого майна з моменту фактичного припинення користування приміщенням тобто з 19 січня 2009 року та зобовязати відповідача підписати акт прийому-передачі майна по договору оренди, стягнути судові витрати.

27 березня 2009 року представник відповідача надав до канцелярії суду зустрічну позовну заяву про стягнення заборгованості по договору оренди в сумі 36921,27 гривень. Зустрічна позовна заява була прийнята судом ухвалою від 27.03.2009 року до спільного розгляду з первісним позовом.

Представник відповідача в судовому засіданні 01.04.2009 року надав заперечення на позовну заяву, в яких вимоги позивача не визнає вважає їх необґрунтованими та безпідставними.

29 квітня 2009 року позивач надав уточнення до позовної заяви в якій просить суд на підставі ч.3 ст.776 ЦК України, ч.4, 5 ст.188 ГК України розірвати укладений між позивачем та відповідачем договір оренди нерухомого майна від 19.07.2006 року посвідчений приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу за №4251, на підставі ст..762 ЦК України не стягувати з позивача орендну плату по договору оренди нерухомого майна 19.07.2006 року з моменту фактичного припинення користування приміщенням з 19.01.2009 року та зобовязати відповідача підписати акт прийому передачі майна за договором оренди.

В судовому засіданні 29.04.2009 року представник позивач надав відзив на зустрічну позовну заяву в якому просить суд у задоволені зустрічного позову відмовити повністю.

Представник відповідача 29.04.2009 року надав уточнення до позовної заяви в якій просить суд стягнути з Банку заборгованість по орендній платі в сумі 36494,26 гривень.

Сторони 29 квітня 2009 року звернулися до суду з клопотанням про продовження строку розгляду справи на два місяці та ухвалою суду від 29 квітня 2009 року строк розгляду справи продовжено до 4 липня 2009 року.

06.07.2009 року представник відповідача надав уточнення до зустрічної позовної заяви в якій просить суд стягнути з Банку заборгованість по орендній платі в сумі 37102,40 гривень, моральну шкоду в розмірі 50000 гривень та судові витрати в розмірі 2000 гривень.

В свою чергу позивач 06.07.2009 року надав уточнення до позовної заяви та просить суд на підставі ч.3 ст.778 ЦК України стягнути з відповідача суму витрат у розмірі 21537,51 гривень, понесені у звязку із поліпшенням орендованого майна, на підставі ч.3 ст.776 ЦК України, ч.4, 5 ст.188 ГК України розірвати договір, на підставі ст..762 ЦК України не стягувати з позивача оренду плату по договору з моменту фактичного припинення користування приміщенням та зобовязати відповідача підписати акт прийому-передачі майна по договору оренди.

Ухвалою голови суду від 6 липня 2009 року строк розгляду справи продовжено до 4 серпня 2009 року.

22.07.2009 року позивач надав до канцелярії суду (вх.№18327) відзив на зустрічну позовну заяву в якому зустрічні вимоги не визнає та просить суд у задоволені зустрічного позову відмовити повністю, також надано письмові заперечення на відзив (вх.18328).

По справі оголошувалася перерва до 3 серпня 2009 року.

Представник позивача в судове засідання не зявився.

Представник відповідача в судове засідання зявився, зустрічну позовну заяву підтримує та просить суд у задоволені первісного позову відмовити повністю

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

19 липня 2006 року між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 та Банком «Фінанси та Кредит»ТОВ було укладено договір оренди нежитлового приміщення, відповідно до умов якого відповідачу було передано у тимчасове платне користування нежитлове приміщення квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 47,2 кв.м., посвідчений приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу ОСОБА_4 за №4251.

П. 1.2. договору оренди передбачає, що обєкт належить орендодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 05.12.2002 року.

Відповідно до умов укладеного договору від 19.07.2006 року, а саме п.п. 2.1., розмір орендної плати в місяць встановлений 75,43 гривень за 1 кв.м., що за курсом НБУ на момент підписання договору складає 14 доларів 94 цента, а за всю площу орендованого майна 3560,25 гривень, що за курсом НБУ на момент підписання договору складає 705 доларів США. У разі зміни курсу національної грошової одиниці України відносно до долару США орендар вносить наступні платежі у розмірі визначеному відповідно до цього договору та помноженому на коефіцієнт зміни курсу національної грошової одиниці України. А відповідно до п.2.3 договору орендар сплачує орендну плату щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.

У відповідності до п. п. 7.1-73 зазначеного договору за невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність згідно із чинним законодавством України та договором. У разі прострочення орендної плати орендар зобовязаний виплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки, від суми несвоєчасно виконаного зобовязання, за кожний день прострочки. Сплата неустойки не звільняє винну сторону від виконання свої зобовязань за цим договором в натурі.

Строк дії договору, відповідно до п. 10.1. зазначеного договору, вважається укладеним з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі і діє до 19 липня 2009 року.

Крім того за умовами вказаного договору, припинення чи розірвання договору можливе тільки за взаємною згодою сторін.

Сторони 19 липня 2006 року підписали акт прийому-передачі обєкту в оренду.

Як зазначає позивач у своїй позовній заяві та уточненнях до неї, договірні зобовязання останнім виконувалися належним чином та у встановлені строки, що підтверджується виписками банку та не заперечується відповідачем.

Оплата орендних платежів була припинена в лютому місяці 2009 року, як зазначає позивач, у звязку з тим, що на адресу відповідача 03.12.2008 року за №7456 було направлено лист зі змісту якого вбачається, що у звязку з недоцільністю подальшого фінансування відділення №17 Філії «Одеське РУ»ВАТ «Фінанси та Кредит»та на підставі п.2 ст. 188 ГК України пропонуємо припинити дію договору оренди нерухомого майна з 19 січня 2009 року. Також у звязку з тим, що відповідь та представник для підписання акту прийому-передачі не зявився на адресу відповідача 09.01.2009 року було направлено телеграму, яку було вручено 14.01.2009 року ОСОБА_2.

19 січня 2009 року було складено акт в складі комісії: начальник відділу адміністрування та супроводження регіональної мережі ОСОБА_5, в.о. начальника відділення №17 ОСОБА_6, представника КП «ЖСК «Північний»ОСОБА_7 та фізичної особи підприємця ОСОБА_8, про те, що приміщення знаходиться у гарному стані , відділенням проведено поточний ремонт за згодою орендодавця від 19.07.2006 року. Майно відділення відсутнє, приміщення порожнє, орендодавець для отримання приміщення та підписання акту прийому-передачі не зявився. Крім того вказаним актом зафіксовані показники лічильників.

Також позивач надав докази, що підтверджують виконання ремонтних робіт на суму 21 537,51 гривень, які було проведено з дозволу орендодавця, тому позивач уточнив свої вимоги та просить суд стягнути з відповідача вартість поліпшення, вказані уточнення були прийняті судом до спільного розгляду.

Відповідач не погоджуючись з вимогами позивача надав докази, що підтверджують відсутність ФО-П ОСОБА_2 в місті Одесі, оскільки в період з 25 грудня 2008 року по 7 лютого 2009 року останній знаходився на лікуванні в Сакському центральному клінічному санаторію, тому отримувати кореспонденцію не міг.

Сторони 1 липня 2009 року підписали акт звірки розрахунків, за яким несплачений борг за підрахунками орендаря складає 2654,30 гривень, а орендодавця - складає 31777,78 гривень.

Згідно акту від 24 липня 2009 року приміщення повернуто власнику.

Проаналізувавши надані сторонами докази у сукупності, суд дійшов наступних висновків:

Аналізуючи позовні вимоги про розірвання договору, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Так сторони 19 липня 2006 року уклали договір оренди нежитлового приміщення квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 47,2 кв.м., та був посвідчений приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу ОСОБА_4 за №4251, зі строком дії оренди до 19.07.2009 року. Умови вказаного договору відповідають нормам чинного законодавства щодо таких типів договорів, жодна із сторін вимоги про визнання недійсним не висувала. За таких обставин суд вважає, що зобовязання за договором оренди повинні виконуватися належним чином.

Відповідно до змісту ч.3 ст.778 ЦК України, якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

З матеріалів справи вбачається, що за згодою власника приміщення - орендодавця було проведено поточний ремот, вартість якого склададє 21 537,51 гривень, за таких обставин вимога позивача щодо стягнення вартості зроблених поліпшень, суд вважає обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи.

Згідно п.3 ст.. 776 ЦК України, якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право: 1) відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту; 2) вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до ст..188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Вимога позивача щодо розірвання договору за вказаними нормами задоволенню не підлягає, оскільки в матеріалах справи міститься доказ того, що орендодавець знаходився на лікуванні в період з 25 грудня 2008 року по 7 лютого 2009 року та фактично не міг отримувати повідомлення, яке направлялося зі сторони орендаря. Також суд звертає увагу позивача, що умовами договору чітко встановлено: припинення чи розірвання договору можливе тільки за взаємною згодою. Взаємної згоди сторони не досягли тому договір припинив свою дію 24 липня 2009 року, в момент підписання акту та повернення обєкту оренди.

Також вимога позивача про не стягнення орендної плати з моменту фактичного припинення користування приміщенням, відповідно до ст..762 ЦК України, не підлягають задоволенню, оскільки зі змісту ст..762 ЦК України, вбачається, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Щодо заявлених зустрічних вимог про стягнення заборгованості по орендній платі та упущену вигоду, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно до п. п.1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Крім того, обовязок орендаря своєчасно та повністю сплачувати орендну плату встановлений п.2.3 договору оренди, який є обовязковим для виконання сторонами за змістом ст.629 ЦК України.

Як вбачається із матеріалів справи, умови договору оренди позивачем за зустрічним позовом були виконані належним чином, про що свідчить акт приймання передачі від 19.07.2006 року та актом повернення майна від 24.07.2009 року.

Заявлена сума упущеної вигоди - сума орендної плати за 19 днів липня місяця 2009 року, яка складає 3327,03 гривень та підлягає задоволенню, оскільки сторони підписали акт прийому-передачі орендованого приміщення 24 липня 2009 року.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з розрахунку заборгованості, Банком було припинено оплату орендної плати з 20 січня 2009 року, в порушення вищезазначених приписів закону та договору, у звязку з чим, вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення орендної плати з лютого 2009 року по липень 2009 року в сумі 31777,78 гривень, обгрунтована, підтверджена матеріалами справи та підлягає задоволенню.

У відповідності до п. 7.2 вказаних договорів, у разі несвоєчасної сплати орендних платежів, орендар сплачує на користь орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки за кожний день прострочення виконання та згідно ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Сума пені заявлена на підставі наданого розрахунку, яка перевірена судом, є обґрунтована та такою , що підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача за зустрічним позовом про стягнення моральної шкоди в сумі 50000 гривень, якої він зазнав, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Статтею 1167 Цивільного кодексу України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

З наведених положень чинного законодавства України вбачається, що для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправної поведінки заподіювача шкоди; причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; а також наявність вини заподіювача шкоди. Наведені підстави деліктної відповідальності є загальними, оскільки їх наявність необхідна переважно для всіх випадків відшкодування шкоди. В свою чергу, відсутність одного із елементів складу цивільного правопорушення звільняє сторону від цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки її поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Так, обов'язковою умовою деліктної відповідальності є протиправність поведінки заподіювача. Протиправна поведінка в цивільних правовідносинах означає порушення особою вимог правової норми, що полягає в здійсненні заборонених дій. Правова природа деліктного зобов'язання ґрунтується на принципі „генерального делікту”, згідно з яким кожному заборонено завдавати шкоди майну чи особі та будь-яке завдання шкоди іншому вважається протиправним, якщо особа не уповноважена на це (напр., завдання шкоди внаслідок здійснення права на самозахист).

Обов'язковою умовою деліктної відповідальності є також причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою, який характеризується наступними ознаками: по перше, причинний зв'язок існує там, де є тимчасова послідовність явищ, тобто причина завжди передує результату, а останній це тільки та зміна в зовнішньому світі, яка створюється дією причин; по-друге причина з необхідністю породжує свій наслідок.

Позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути витрати повязанні з наданням правової допомоги, що підтверджується квитанцією про сплату 2000 гривень, а також те, що представник ФО-підприємця ОСОБА_2 - ОСОБА_3 приймала участь у справі та готувала свої вимоги та заперечення стосовно даного спору, суд вважає суму витрат на послуги адвоката обґрунтованою та стягує з Банку заявлену суму відповідно до ст..44 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу слід покласти на позивача.

Позивачем за платіжним дорученням 591 від 03.03.2009 року перераховано до бюджету 85 гривень державного мита та за платіжним дорученням №2049 від 03.07.2009 року в сумі 130, 38 гривень, всього позивачем перераховано 215,38 гривень.

Позивач за зустрічним позовом є інвалідом 2 групи та від сплати судових витрат звільнений відповідно до п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мита", докази знаходяться в матеріалах справи.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, код ДРФО НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 у Філії «Одеське РУ»ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 328823, код ОКПО 21017660) на користь Відкритого акціонерного товариства «Банку "Фінанси та Кредит" в особі, якою є Філія "Одеське регіональне управління" Банку "Фінанси та Кредит" ВАТ (юридична адреса: м.Київ вул..Артема,60; юридична адреса філії: 65043 м. Одеса вул.. Армійська, 18/Б, п/р 3519601000980 у філії «Одеське РУ»ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 328823, код 21017660) вартість поліпшення орендованого майна на суму 21537 /двадцять одна тисяча пятсот тридцять сім/ гривень 51 копійка , витрати по сплаті державного мита в сумі 215 (двісті п'ятнадцять) гривень 38 копійок, витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 59 (п'ятдесят дев'ять) гривень.

3. В решті позову відмовити.

4.Зустрічний позов задовольнити частково.

5. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Банку "Фінанси та Кредит" в особі, якою є Філія "Одеське регіональне управління" Банку "Фінанси та Кредит" ВАТ (юридична адреса: м.Київ вул..Артема,60; юридична адреса філії: 65043 м. Одеса вул.. Армійська, 18/Б, п/р 3519601000980 у філії «Одеське РУ»ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 328823, код 21017660) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, код ДРФО НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 у Філії «Одеське РУ»ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 328823, код ОКПО 21017660) заборгованість по орендній платі в сумі 31777 /тридцять одна тисяча сімсот сімдесят сім/ гривень 78 копійок, пеню в сумі 1997 /одна тисяча девятсот девяносто сім/ гривень 59 копійок упущену вигоду в сумі 3327 / три тисячі триста двадцять сім/ гривень 03 копійки, судові витрати в сумі 2000 /дві тисячі/ гривень.

6.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Банку "Фінанси та Кредит" в особі, якою є Філія "Одеське регіональне управління" Банку "Фінанси та Кредит" ВАТ (юридична адреса: м.Київ вул..Артема, 60; юридична адреса філії: 65043 м. Одеса вул.. Армійська, 18/Б, п/р 3519601000980 у філії «Одеське РУ»ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 328823, код 21017660) на користь держави (одержувач ГУДКУ в Одеській області МФО 828011, ЗКПО 23213460, р/р 31114095700008, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області) 371 (триста сімдесят одна) гривна 02 копійки державного мита.

7. В решті зустрічних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 07.08.2009року.

Суддя