Ухвала суду № 56533855, 18.03.2016, Теплицький районний суд Вінницької області

Справа № 144/672/15-ц

Провадження № 2/144/10/16

У Х В А Л А

"18" березня 2016 р. Теплицький районний суд Вінницької області

в складі: головуючої - судді Задорожної Л.І.,

секретаря судового засідання Кошмелюк А.С.,

за участю позивача ОСОБА_1, представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, представників відповідача ОСОБА_5 та ОСОБА_6,

розглянувши в судовому засіданні в смт Теплик заяву представника відповідача ОСОБА_5 про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи,

встановив:

В червні 2015 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ТОВ «Теплик-Агро» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 3,1806га, який було укладено 27 грудня 2014 року, та про повернення земельної ділянки.

02 жовтня 2015 року позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій ОСОБА_1 просить визнати недійсною угоду про внесення змін до договору оренди землі від 19 грудня 2014 року між ним та відповідачем ТОВ «Теплик-Агро», яку було зареєстровано 27 грудня 2014 року Реєстраційною службою Теплицького районного управління юстиції, та зобовязати відповідача повернути земельну ділянку площею 3,1806га.

Відповідно ухвали Теплицького районного суду від 07 жовтня 2015 року у справі було призначено судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої було доручено експертам ДНДЕКЦ. На вирішення експертів було поставлено питання чи виконано позивачем ОСОБА_1 підпис на угоді від 19 грудня 2014 року про внесення змін до договору оренди землі від 05 липня 2011 року, яку було укладено між ОСОБА_1 та ТОВ «Теплик-Агро».

В судовому засіданні було досліджено висновок експерта №192 від 22 січня 2016 року, відповідно якого досліджуваний підпис від імені ОСОБА_1 в угоді про внесення змін до договору оренди землі від 19 грудня 2014 року, яку було укладено між ОСОБА_1 та ТОВ «Теплик-Агро», виконаний не ОСОБА_1Ф, а іншою особою.

Представник відповідача ОСОБА_5, яка діє на підставі довіреності від 23 лютого 2016 року, після дослідження висновку експертів просить призначити у справі повторну судову почеркознавчу експертизу, яку доручити Вінницькому відділенню Київського НДІСЕ, посилаючись на те, що досліджений висновок експерта викликає сумнів, оскільки експертиза проведена без дотримання Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки матеріалів та призначення судових експертиз, затверджених наказом МЮ №53/5 від 08 жовтня 1998 року, так як на експертизу було подано вільні зразки підпису ОСОБА_1 в меншій кількості, ніж просив експерт у своєму клопотанні, а в Журналі інструктажів на робочому місці ПрАТ «Теплицьке АТП 10553» взагалі відсутні підписи позивача, також, експертом не вказано, що технічні засоби, які використовувались для проведення експертизи, були сертифікованими, та те, що у висновку вказано про виявлені збіжності за переважним напрямком, нахилом, розміром елементів підписів, ступенем та характером натиску, формою лінії основи підпису, напрямку лінії основи підпису, що свідчить про схожість підписів в досліджуваних обєктах, тому необхідно усунути сумнів у правильності висновку судової експертизи.

Представники позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які діють на підставі договорів про надання правової допомоги, та позивач ОСОБА_1 заперечують проти призначення повторної почеркознавчої експертизи, оскільки відповідач таким чином намагається затягнути час розгляду справи, підстав для проведення такої експертизи немає.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, з огляду на матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст.150 ЦПК України визначено, що у випадку, коли висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб.

Як зазначено у п. 17 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 р. №8 «Про судову експертизу у кримінальних та цивільних справах», суд при дослідженні експертного висновку повинен з'ясувати: чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; достатність поданих експертові об'єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, зміст та висновки почеркознавчої експертизи № 192, суд вважає, що експертний висновок є логічним, послідовним та містить опис та обґрунтування наданим висновкам та вичерпні конкретні відповіді на поставлені питання, а також загальний підхід до проведення експертного дослідження, ґрунтується на досліджених експертами матеріалах справи, письмових доказах, що узгоджується з вимогами п.4.15 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 за №53/5. Експерт попереджався

- 2 -

про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України, про що свідчить відповідний підпис в тексті висновку. Проти призначення проведення експертизи Державному НДЕКЦ представники відповідача не заперечували, відводів експертам не заявлялось.

Враховуючи наведені обставини у їх сукупності, суд приходить висновку, що висновок експерта №192 не порушує встановлений нормами ст. 3 Закону України «Про судову експертизу» принцип об'єктивності дослідження, та є повним й обґрунтованим.

Суд вважає, що доводи представника відповідача не ґрунтуються на законі, а є вільним трактування вказівки експерта на виявлені при дослідженні співпадіння, яка до того ж вилучена з контексту, оскільки далі експерт у своєму висновку дає оцінку встановленим співпадінням у підписі, вказуючи що вони не стійкі, не суттєві та на зроблений категоричний висновок не впливають. Будь-яких належних доказів на підтвердження наявності підстав сумніватись у неупередженості та об'єктивності експерта, або доказів, які б спростовували повноту експертного висновку, суду не надано.

Щодо вказівки представника на те, що про технічні засоби, за допомогою яких проводилась експертиза, експертом не вказано, що вони сертифіковані, то вона не заслуговує уваги, оскільки висновок не містить результатів будь-яких вимірювань.

З огляду на викладене, суд вважає, що підстави, передбачені ч. 2 ст. 150 ЦПК України, для призначення повторної судової почеркознавчої експертизи відсутні, а тому клопотання про проведення повторної експертизи не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 143-145, 150, 168, 209, 210 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_5 про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи - відмовити.

Ухвала окремо від рішення суду в апеляційному порядку оскарженню не підлягає, однак заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на саме рішення суду першої інстанції.

Суддя: