Рішення № 5653319, 30.06.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.09 Справа № 5/67/09

Суддя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Едвік” (49024, м. Дніпропетровськ, вул. Желваковського, буд. 111)

до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2 (71500, АДРЕСА_1)

про стягнення 4 256,29 грн.

Суддя Проскуряков К.В.

У судовому засіданні брали участь представники:

Від позивача Зуєв В.А., довіреність б/н від 25.05.2009 р.

Від відповідача не зявився СУТНІСТЬ СПОРУ:

30.04.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю “Едвік”, м. Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Запорізької області із позовною заявою про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 заборгованості за договором поставки від 19.12.2008 № 48 у сумі 7633,46 грн.

Ухвалою суду від 30.04.2009 р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 03.06.2009 р. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.06.2009 р. розгляд справи відкладений до 30.06.2009 р. У судовому засіданні 30.06.2009р., за згодою представника позивача, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представника позивача, розгляд справи відбувся без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги, зазначивши, що 19.12.2008 р. між ТОВ “Едвік”, та фізичної особою підприємцем ОСОБА_2 укладено договір поставки № 48. У звязку з невиконанням відповідачем своїх зобовязань, виникла заборгованість у сумі 7633,46 грн., з яких 1548,09 грн. - сума основного боргу та 6085,37 грн.- штрафних санкцій. Заборгованість позивач підтверджує товарно-транспортними накладними № 497706 від 20.01.2009 р., № 497871 від 20.01.2009 р.

В обґрунтування позову посилається на умови договору поставки від 19.12.2008 р. № 48, ст.ст. 22, 193, ч. 1 ст. 222 ГК України, ст. 625 ЦК України. Просить позов задовольнити.

03.06.2009 р. до господарського суду Запорізької області надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, у якій позивач остаточно просить стягнути заборгованість у сумі 4 256,29 грн., з яких 1 148,09 грн. сума основного боргу та 3 108,20 грн. штрафних санкцій.

Відповідач у судові засідання двічі не зявлявся, відзив та документи, витребувані ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.04.2009 р. не надав. Про дату, час і місце призначеного судового засідання було повідомлено своєчасно та належним чином, шляхом направлення на його адресу відповідних ухвал.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

19.12.2008 р. між ТОВ “Едвік” та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір поставки № 48.

Відповідно до п.1.1. Постачальник зобовязується доставити товар, згідно заявки Покупця, а Покупець зобовязується прийняти та оплатити товар на встановлених цим договором умовах.

Пунктом 1.2. договору обумовлено, право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця в момент фактичної передачі товару. Датою поставки товару вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товарно-транспортної) накладної.

Пунктом 4.5. закріплюється, що поставка вважається виконаною Постачальником, якщо він поставив Товар до пункту поставки Покупця.

Відповідно до розділу 5 п. 5.1. загальна сума даного договору складає суму вартості товару отриманого Покупцем по всім накладним.

Згідно з п.5.3. даного договору Покупець зобовязаний провести оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника або в касу Поставника на протязі десяти днів з дня поставки.

Пунктом 5.4. вказаного договору встановлюється, що за результатами кожного місяця Постачальник готовить акт звірки взаємних розрахунків і направляє його Покупцю. Покупець повинен на протязі однієї календарної неділі з моменту отримання акту звірки підписати його та надати Постачальнику, або надати письмову мотивувальну замітку до нього. У разі якщо на протязі однієї календарної неділі з моменту отримання акту, Покупець не надає Постачальнику підписаний зразок акту звірки, або письмову мотивувальну замітку до нього, такий акт звірки вважається признаним та узгодженим зі сторони Покупця.

У п.6.2. договору закріплено, що у випадку несвоєчасної оплати за поставлений товар Покупець зобовязаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки виконання зобовязання.

Відповідно до п.6.3. встановлюється, що у випадку якщо прострочка платежу перевищила 30 календарних днів, Покупець зобовязаний виплатити Постачальнику штраф у розмірі 3 000 грн. за кожен випадок такої прострочки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем зобовязання за договором поставки від 19.12.2008 р. №48 були виконані, шляхом поставлення товару на адресу м. Енергодар, вул. Промислова, 12, відповідно до п. 2.1. договору, що підтверджується товарно-транспортними накладними № 497706 від 20.01.2009 р., № 497871 від 20.01.2009 р.

Тобто, граничний строк оплати за товарно-транспортними накладними №497706№ та № 497871 30.12.2009 р.

Відповідач доказів здійснення оплати за поставлений позивачем товар за договором поставки від 19.12.2008 р. №48 суду не надав.

05.06.2009 р. позивач направив на адресу відповідача акт звірки взаємних розрахунків від 13.03.2009 р., що підтверджується фіскальним чеком від 05.06.2009 р. № 5034. Відповідач від підписання акту відмовився, відповідно до п. 5.4. договору акт звірки вважається визнаним та узгодженим сторонами.

Оцінивши представлені докази в їх сукупності вважаю, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань. Аналогічні норми містяться в ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обовязкову силу для сторін. Будучи повязаними взаємними правами та обовязками (зобовязаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобовязання.

Згідно зі ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з наведеного, 19.12.2008 р. між ТОВ “Едвік” та фізичної особою підприємцем ОСОБА_2 укладено договір поставки № 48. За вказаним договором позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 2 046, 09 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними № 497706 від 20.01.2009 р. на суму 1 808, 40 грн., № 497871 від 20.01.2009 р. на суму 237, 69 грн. Граничний термін оплати вартості поставленого товару 30.12.2009 р.

Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог від 03.06.2009 р. у звязку із частковою сплатою відповідачем суми заборгованості у розмірі 500 грн. 12.02.2009 р. та 400 грн. 25.03.2009 р., що підтверджується узгодженими між ТОВ “Едвік” та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 актами звірки взаємних розрахунків станом на 13.03.2009 р. та 01.06.2009 р., сума основного боргу складає 1 148,09 грн.

Станом на 30.06.2009 р. підлягає стягненню 1 148,09 грн. заборгованості за основною сумою боргу.

Відповідно до вимог статті 546 ЦК України виконання зобовязань може забезпечуватися згідно з законом або договором, неустойкою. Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визначається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Статтями 224, 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено. Учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобовязання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобовязаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобовязання, а також сплатити штрафні санкції.

Пункт 1 статті 623 ЦК України зазначає, що боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до Постанови Правління Національного Банку України “Про регулювання грошово-кредитного ринку” від 21 квітня 2008 р. № 107 з 30 квітня 2008 року облікову ставку встановлено в розмірі 12 % річних.

Отже, станом на 30.06.2009 р. відповідно до п. 6.2. договору відповідачу нарахована та підлягає стягненню пеня у сумі 108, 20 грн. відповідно до розрахунку, який міститься в матеріалах справи.

Також, відповідно до розрахунку, наданого позивачем та п. 6.3 договору з відповідача підлягає стягненню штраф у розмірі 3 000 грн.

Таким чином, на день розгляду справи загальна сума заборгованості відповідача складає 4 256,29 грн. та підтверджується розрахунками позивача, які містяться в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст. ст. 49, 66, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 (71500, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Едвік” (49024, м. Дніпропетровськ, вул. Желваковського, буд. 111; код ЄДРПОУ 31971041, р/р 26000502113001 в КБ “Приват Банк”, м. Дніпропетровськ, МФО 305299) заборгованість за основною сумою боргу в сумі 1 148 (одна тисяча сто сорок вісім) грн. 09 (девять) коп., пеню у сумі 108 (сто вісім) грн. 00 коп. та штраф у розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп., 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя К.В.Проскуряков

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 10.08.2009 р.