Рішення № 56522394, 17.03.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1231/16 Справа № 202/23627/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Слюсар Л. П. Доповідач - Єлізаренко І.А.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2016 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Єлізаренко І.А.

суддів - Гайдук В.І., Демченко Е.Л.

за участі секретаря - Гулієва М.І.о

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «ПриватБанк» на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулися з позовом до ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» посилився на те, що відповідно до договору №DNHDNN00000001 від 22 серпня 2008 року відповідач ОСОБА_3 отримав кредит на суму 25 000 грн., зі сплатою за користування відсотків у розмірі 38% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, терміном на 36 місяців з кінцевим терміном повернення 22 серпня 2011 року. В порушення умов договору свої зобов'язання належним чином відповідач ОСОБА_3 не виконував. Вимоги до ОСОБА_3, що випливають з кредитного договору № DNHDNN00000001 від 22 серпня 2008 року, були забезпечені шляхом укладання з відповідачем ПАТ «Акцент - Банк» договору поруки №167 від 20 жовтня 2010 року, у зв'язку з чим вони є солідарними відповідачами за пред'явленим до стягнення боргом, тому просили суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № DNHDNN00000001 від 22 серпня 2008 року у розмірі 166 127 грн. 77 коп. та стягнути з ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 10 000 грн., стягнути з ОСОБА_3 на користь банку витрати на юридичну допомогу у розмірі 3 200 грн. та судові витрати.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня 2013 року позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № DNHDNN00000001 від 22 серпня 2008 року у розмірі 166 127 грн. 77 коп. Стягнуто з ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 10 000 грн. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання щодо судових витрат (а.с.26, 27).

17 березня 2014 року відповідач ОСОБА_3 звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 19 червня 2013 року (а.с.30-33).

Ухвалою суду від 24 квітня 2014 року заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня 2013 року у справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - скасовано (а.с.70,71).

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2014 року відмовлено ПАТ КБ «ПриватБанк» у задоволенні позовних вимог (а.с.91-93).

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просять рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2014 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги банку у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2015 року рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2014 року залишено без змін (а.с.128-130).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 листопада 2015 року ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (а.с.147,148).

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №DNHDNN00000001 від 22 серпня 2008 року, відповідно до умов якого ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 25 000 грн., зі сплатою за користування відсотків у розмірі 38% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, терміном на 36 місяців - до 22 серпня 2011 року (а.с.8-11).

В якості забезпечення зобов'язань за вищевказаним кредитним договором між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ПАТ «Акцент-Банк» було укладено договір поруки № 167 від 20 жовтня 2010 року. Розмір відповідальності поручителя перед кредитором обмежувався сумою, зазначеною у додатку-1 до цього договору в розмірі 10 000 грн. (а.с.6,7).

Відповідачем ОСОБА_3 було допущено невиконання умов кредитного договору.

Згідно розрахунку, наданого ПАТ КБ «ПриватБанк», станом на 27 березня 2013 року, заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором становить 176 127 грн. 77 коп., яка складається із: 23 914 грн. 47 коп. - заборгованість за кредитом, 14 587 грн. 12 коп. - заборгованість по процентам за користуванням кредитом, 754 грн. 67 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 128 008 грн. 28 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитним договором, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 8 363 грн. 23 коп. - штраф (процентна складова) (а.с.4,5).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» суд першої інстанції посилався на те, що банк звернувся до суду з пропуском строку позовної давності, однак, погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, що відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1054 ЦК України, обов'язком позичальника за кредитним договором є зокрема повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.

З матеріалів справи вбачається між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №DNHDNN00000001 від 22 серпня 2008 року, відповідно до умов якого ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 25 000 грн., зі сплатою за користування відсотків у розмірі 38,40% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, терміном на 36 місяців - до 22 серпня 2011 року (а.с.8-11).

В якості забезпечення зобов'язань за вищевказаним кредитним договором між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ПАТ «Акцент-Банк» було укладено договір поруки № 167 від 20 жовтня 2010 року. Розмір відповідальності поручителя перед кредитором обмежувався сумою, зазначеною у додатку-1 до цього договору в розмірі 10 000 грн. (а.с.6,7).

Відповідачем ОСОБА_3 було допущено невиконання умов кредитного договору та згідно розрахунку, наданого ПАТ КБ «ПриватБанк», станом на 27 березня 2013 року, заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором становить 176 127 грн. 77 коп., яка складається із 23 914 грн. 47 коп. - заборгованість за кредитом, 14 587 грн. 12 коп. - заборгованість по процентам за користуванням кредитом, 754 грн. 67 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 128 008 грн. 28 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитним договором, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 8 363 грн. 23 коп. - штраф (процентна складова) (а.с.4, 5).

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а відповідно до вимог ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідач ОСОБА_3 звернувся до суду першої інстанції із заявою, в якій просив застосувати строк позовної давності у даних правовідносинах (а.с. 74-77).

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір від 22 серпня 2008 року укладено терміном на 36 місяців, тобто до - 22 серпня 2011 року (а.с.8-11).

Зі штемпелю вхідної кореспонденції суду вбачається, зі вказаними позовними вимогами ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду 11 квітня 2013 року, тобто позивачем не було пропущено трирічний строк позовної давності з дня закінчення строку дії договору (а.с.2-3).

З наданого банком розрахунку вбачається, що останній платіж за кредитним договором відповідачем ОСОБА_3 було здійснено 10 листопада 2008 року (а.с.4).

Отже, враховуючи що відповідачем ОСОБА_3 було подано заяву про застосування строку позовної давності, трирічний строк позовної давності, в межах якого повинно бути стягнуто суму заборгованості за кредитним договором з відповідача ОСОБА_3, має відраховуватися з 11 квітня 2010 року до 11 квітня 2013 року, тобто з дати звернення ПАТ КБ «ПриватБанк» зі вказаними позовними вимогами до суду, та сума заборгованості за вищевказаний період часу, яка підлягає стягненню з ОСОБА_3, згідно наданого банком розрахунку заборгованості - станом на 27 березня 2013 року, становить: 9 773 грн. 65 коп. - заборгованість за кредитом, 3 818 грн. 18 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 754 грн. 67 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Стосовно вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з відповідача ОСОБА_3 пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором слід зазначити, що до вимог в цій частині має бути заснований строк позовної давності 1 рік і річний строк, в межах якого повинно бути проведено таке стягнення має відраховуватися з 11 квітня 2012 року до 11 квітня 2013 року та сума пені, що підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк», згідно наданого банком розрахунку заборгованості станом на 27 березня 2013 року, становить - 2 958 грн. 82 коп.

Щодо вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з відповідача ОСОБА_3 500 грн. штрафу (фіксована частина) та 8 363 грн. 23 коп. штрафу (процентна складова) слід зазначити, відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Тобто, відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Така ж правова позиці висловлена в постанові Верховного Суду України у справі №6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року.

Отже, враховуючи вищезазначене в частині вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_4 на користь банку штрафів за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором слід відмовити.

Стосовно вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо стягнення суми з ПАТ «Акцент-Банк» за договором поруки слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 2 ст. 118 ЦПК України позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою.

Відповідно до роз'яснень, викладених в абзаці 1 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» (далі - постанова Пленуму Верховного Суду України № 2), вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами 1 і 2 статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) або ГПК України (статті 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Абзацом 3 пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 роз'яснено, що вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, якщо відсутня спільність предмета позову. Не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства.

Такий висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року по справі № 6-745ц15.

Виходячи з того, що суд помилково прийняв до розгляду позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» до ПАТ «Акцент-Банк» про стягнення заборгованості, рішення суду в цій частині на підставі ст. ст. 205, 310 ЦПК України необхідно скасувати, а провадження у справі закрити, повідомивши позивача ПАТ КБ «ПриватБанк», що розгляд його позовних вимог до ПАТ «Акцент-Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором віднесено до юрисдикції господарських судів.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Стосовно вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо стягнення з відповідача ОСОБА_3 на їх користь 3 200 грн. за надання юридичних послуг слід зазначити, граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних із правовою допомогою, передбачені ст.84 ЦПК України, та передбачені Законом України від 01 січня 2012 року «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», де у ст.1 зазначено, розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Доказів на підтвердження того, що вищевказана сума була перерахована ПАТ КБ «ПриватБанк» за надання юридичних послуг у даній цивільній справі, а також участі осіб, які надавали правову допомогу, у судовому засіданні матеріали справи взагалі не містять, а тому вимоги щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 3 200 грн. за надання юридичної допомоги задоволенню не підлягають.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - скасувати.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №DNHDNN00000001 від 22 серпня 2008 року, яка складається із: 9 773 грн. 65 коп. - заборгованість за кредитом, 3 818 грн. 18 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 754 грн. 67 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 2 958 грн. 82 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

В іншій частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «ПриватБанк» до ОСОБА_3 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

Провадження у справі в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором - закрити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя

Судді