Рішення № 56517, 26.07.2006, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" липня 2006 р. Справа № 15/158

Господарський суд Рівненської області у складі судді Коломис В.В., за участю секретаря судового засідання Михалевської Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Підприємця ОСОБА_1

до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Рівнепасвантажтранс”

про відшкодування завданих збитків в сумі 51.609,91 грн.

за участю представників:від позивач -юр. ОСОБА_2 (дов. НОМЕР_1),

від відповідача- Бородін О.П. (дов. в справі).

Статті 20, 22, 91, 107 ГПК України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, визначених ст. 20 ГПК України, відсутні.

В судовому засіданні оголошувалася перерва.

СУТЬ СПОРУ: Позивач -підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Рівненської області із позовом до відповідача -ВАТ “Рівнепасвантажтранс” про відшкодування завданих збитків в сумі 51609,91 грн. Позивач заявлені позовні вимоги мотивує тим, що в зв'язку з невиконання відповідачем рішення арбітражного суду Рівненської області у справі 1р/349-М-2 від 04.10.2000 р. про стягнення з відповідача 85,3 тони аміачної селітри на суму 28149,00 грн., у позивача виникли збитки в розмірі 51609,91 грн. Під збитками позивач розуміє витрати, які необхідно понести для закупівлі 85,3 тонни аміачної селітри, тобто відновлення свого порушеного права, після виконання наказу господарського суду Рівненської області від 11 квітня 2006 р. по справі № 1р/349-М-2 про примусове виконання рішення, тобто зміни способу виконання рішення арбітражного суду Рівненської області у справі 1р/349-М-2 від 04.10.2000 р., шляхом звернення стягнення на кошти відповідача (стягнення з ВАТ “Рівнепасвантажтранс” на користь позивача 28149,00 грн.).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог наводить доводи суть яких полягає в наступному:

04.10.2000 р. рішенням арбітражного суду Рівненської області у справі 1р/349-М-2 зобов'язано відповідача передати позивачу 85,3 тонни аміачної селітри на суму 28149,00 грн. По справі був виданий наказ та направлений позивачем на виконання, проте, в зв'язку з відсутністю селітри у відповідача, що підтверджується актом державного виконавця відділу ДВС “Про відсутність аміачної селітри на Відкритому акціонерному товаристві “Рівнепасвантажтранс” від 24.03.2005 р., позивач був змушений подати заяву про зміну способу виконання рішення арбітражного суду Рівненської області шляхом звернення стягнення на кошти відповідача. Отриманих коштів від відповідача, позивачу недостатньо для закупівлі 85,3 тонни аміачної селітри, оскільки вартість селітри в період з 04.10.2000 р. (тобто дати винесення рішення арбітражного суду Рівненської області у справі 1р/349-М-2) по 11.04.2006 р. (дати видачі наказу Господарського суду Рівненської області по справі № 1р/349-М-2) збільшилась більш чим втричі, що підтверджується довідкою ВАТ “Рівнеазот” від 14.06.2006 р. № 1961.

Представник відповідача позов не визнав та відповідно до ст. 59 ГПК України подав відзив на позовну заяву позивача, в якому наводить доводи суть яких полягає в наступному.

Між АТП-15627, правонаступником якого є відповідач, та ВАТ “Рівнеазот” був укладений договір № 642 від 08.10.98 р. про відповідальне збереження згідно якого селітра відпускалась по накладних АТП-15627 зі складу ВАТ “Рівнеазот”. 26.04.99 АТП-15627 виписало позивачу накладну № 15 для отримання ним 240 тон селітри на суму 79.200,00 грн., проте позивач в березні-квітні 2000 року селітру отримував меншими партіями, а пізніше ні сам позивач ні його представники для отримання селітри не звертались. Гарантійний термін зберігання аміачної селітри в умовах ДЕСТ 2-85 -6 місяців і зволікання позивача з отримання товару, на його думку, призвело до виникнення збитків у самого відповідача, оскільки листом НОМЕР_2 ВАТ “Рівнеазот” не підтвердив наявності селітри на складі, тоді як станом на січень 2002 року аміачна селітра у останнього була в наявності.

 Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, вивчивши подані ними письмові докази, як кожен окремо, так і в їх сукупності, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підприємця ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.

При цьому суд встановив та врахував таке.

04.10.2000 р. арбітражним судом Рівненської області у справі 1р/349-М-2 винесено рішення, згідно якого зобов'язано відповідача передати позивачу 85,3 тони аміачної селітри на суму 28149,00 грн. На виконання рішення були видані накази.

Відповідно до ухвали Господарського суду Рівненської області від 30.05.02 р. був виданий дублікат наказу на передачу аміачної селітри.

24.03.2005 р. державними виконавцями відділу державної виконавчої служби було складено Акт “Про відсутність аміачної селітри на Відкритому акціонерному товаристві “Рівнепасвантажтранс”.

В подальшому позивач звернувася до господарського суду з заявою про зміну способу виконання рішення шляхом звернення стягнення на кошти відповідача.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 22.09.2005 р. у справі № 1р/349-М-2 було змінено спосіб виконання рішення арбітражного суду від 04.10.2000 р. у справі № 1р/349-М-2 і, відповідно, присуджено до стягнення з ВАТ “Рівнепасвантажтранс” на користь підприємця ОСОБА_1 28.149,00 грн.

В подальшому Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.12.2005 р. вищезазначена ухвала через порушення судом норм процесуального права була скасована. Натомість, заява підприємця ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення апеляційним судом була розглянута і, відповідно, спосіб виконання рішення арбітражного суду від 04.10.2000 р. було змінено шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 28.149,00 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.02.2006 р., постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.12.2005 р. у справі № 1р/349-М-2 було залишено без змін.

11 квітня 2006 р. на виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 19.12.2005 р. Господарським судом Рівненської області по справі № 1р/349-М-2 був виданий наказ про примусове виконання рішення та стягнення з відповідача на користь позивача 28149,00 грн., тобто вартості 85,3 тони аміачної селітри згідно рішення арбітражного суду Рівненської області у справі 1р/349-М-2 від 04.10.2000 р.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.

Доводи позивача стосовно зміни ціни на аміачну селітру за період з 04.10.2000 р., тобто дати винесення рішення арбітражного суду Рівненської області у справі 1р/349-М-2, по 11.06.2006 р., тобто дати видачі наказу господарського суду Рівненської області по справі № 1р/349-М-2 підтверджуються відповіддю ВАТ “Рівнеазот” (виробника селітри по Рівненській області) №1961 від 14.06.2006р. на запит президента Рівненської Торгово- промислової палати Ярощука М.Я.

Таким чином, сума додаткових витрат, яких необхідно понести позивачу після виконання наказу господарського суду Рівненської області по справі № 1р/349-М-2 від 11.04.2006 р., для закупівлі 85,3 тон аміачної селітри і, відповідно, для поновлення становища, яке існувало до порушення, становить 51.609,91 грн. та відповідачем, в свою чергу, не оспорена.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Право на відшкодування збитків передбачено ч. 1 ст. 22 ЦК України.

Постановою Вищого господарського суду України від 23 лютого 2006 р. по справі 1р/349-М-2 встановлено факт зволікання відповідача з виконанням рішення арбітражного суду Рівненської області у справі 1р/349-М-2 від 04.10.2000 р. про стягнення з відповідача 85,3 тони аміачної селітри на суму 28149,00 грн.

Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, відповідно до ст. 35 ГПК України, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У відповідністю зі ст. 34 ГПК України - господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Поданий відповідачем примірник накладної НОМЕР_3 та копія податкової накладної від 26.04.1999 р. не є доказами виконання наказу суду на передачу селітри, виданого згідно рішення арбітражного суду Рівненської області у справі 1р/349-М-2.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Натомість, доводи, якими відповідач спростовував викладені в позовній заяві обставини, є безпідставними, необгрунтованими і надуманими, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Позов обгрунтований і на підставі ст.ст. 224-226 Господарського кодексу України, ст.ст. 623 Цивільного кодексу України підлягає до задоволення.

Судові витрати, передбачені ст. 44 ГПК України і понесені позивачем в зв'язку із зверненням до суду за захистом порушеного права, на підставі ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з відповідача -Відкритого акціонерного товариства “Рівнепасвантажтранс” (33018, вул. Курчатова, 9, м. Рівне, код ЄДРПОУ 03118436, р/р 26007301585066 в ПІБ м. Рівне, МФО 333335),- на користь позивача- підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_4, р/р НОМЕР_5 в ПІБ м. Рівне, МФО 333335),-51609 грн. 91 коп. завданих збитків, 516 грн. 09 коп. сплаченого державного мита та 118 грн. 00 коп. сплаченої інформаційно-технічної послуги по забезпеченню судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Коломис В. В.

Повний текст рішення складено в повному обсязі та підписано «27» липня 2006 року.