Постанова № 56516472, 15.03.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2016 р.Справа № 916/2760/15Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Бєляновського В.В.,

суддів: Величко Т.А.,

Поліщук Л.В.

при секретарі - Альошиній Г.М.

за участю представників:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Петрова М.В.

Від третьої особи: Петрова М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Текнор"

на рішення господарського суду Одеської області

від 21.09.2015 року

по справі № 916/2760/15

за позовом: Ізмаїльської міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Текнор"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3

про визнання укладеним договору оренди

ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 року Ізмаїльська міська рада звернулася до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Текнор" про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,0416 га, кадастровий № НОМЕР_1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, для розміщення та експлуатації магазину, між Ізмаїльською міською радою Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Текнор", в запропонованій позивачем редакції.

Позовні вимоги з посиланням на ст. ст. 13, 142 Конституції України, ст. ст. 179, 181, 187 ГК України, ст. ст. 116, 124, 125, 126 ЗК України, ст. ст. 16, 641 ЦК України, ст. 6 Закону України «Про оренду землі» обґрунтовувалися обставинами ухилення відповідача від укладення такого договору на виконання рішення міської ради, яким йому надано у довгострокову оренду зазначену земельну ділянку для розміщення та експлуатації об'єкту нерухомості, що належить відповідачеві на праві власності.

ТОВ "Альфа-Текнор" заперечувало проти позову посилаючись на те, що враховуючи ставки орендної плати за користування землею по м. Ізмаїлу воно не має бажання без необхідності отримувати земельну ділянку в оренду та втратило інтерес до укладення договору оренди.

Рішенням господарського суду Одеської області від 21 вересня 2015 року (суддя Волков Р.В.) позов задоволено, визнано укладеним договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,0416 га, кадастровий № НОМЕР_1, яка розташована за адресою: Україна, АДРЕСА_1, для розміщення та експлуатації магазину, між Ізмаїльською міською радою Одеської області та ТОВ "Альфа-Текнор" в редакції, викладеній у резолютивній частині рішення.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням ТОВ "Альфа-Текнор" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати і у задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга з урахуванням її змісту обґрунтована порушенням норм матеріального права, а саме: ст. ст. 179, 180, 181, 189 ГК України, ст.ст. 218, 627, 638 ЦК України, ст. 120 ЗК України, 15, 17 Закону України «Про оренду землі».

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, ТОВ "Альфа-Текнор" є власником окремого об'єкту нерухомості - нежитлової будівлі загальною площею 289,1 кв.м., по АДРЕСА_1 у м. Ізмаїлі Одеської області, що підтверджується рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05.11.2007 року у справі № 2-3580/07, технічним паспортом на громадський будинок станом на листопад 2007 року та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 16856054 від 29.11.2007р. виданими Ізмаїльським міжміським бюро технічної інвентаризації.

27.02.2012 року ТОВ "Альфа-Текнор" звернулося до Ізмаїльського міського голови з заявою про видачу дозволу на розробку проекту землеустрою на відвід земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 15 років площею 0,04156 га за адресою: м. Ізмаїл, АДРЕСА_1 для розміщення та експлуатації магазину.

Рішенням Ізмаїльської міської ради від 30.03.2012р. № 1930-VI надано дозвіл ТОВ „Альфа-Текнор" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0416 га у довгострокову оренду терміном на 15 років для розміщення та експлуатації магазину по АДРЕСА_1.

12.04.2013 року ТОВ "Альфа-Текнор" звернулося до Ізмаїльського міського голови з заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0416 га у довгострокову оренду терміном на 15 років для розміщення та експлуатації магазину по АДРЕСА_1.

Рішенням Ізмаїльської міської ради від 31.10.2013р. № 3348-VI затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0416 га у довгострокову оренду терміном на 10 років ТОВ "Альфа-Текнор"для розміщення та експлуатації магазину; надано ТОВ "Альфа-Текнор" земельну ділянку у довгострокову оренду терміном на 10 років площею 0,0416 га, кадастровий № НОМЕР_1, із земель запасу та земель, які не надані у власність та постійне користування в межах населеного пункту, для розміщення та експлуатації магазину за адресою: АДРЕСА_1; встановлено орендну плату в розмірі 3,8% від нормативної грошової оцінки землі в рік із щорічним збільшенням на 0,05% в рік; доручено юридичному управлінню виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради підготувати договір оренди землі та надати його на підпис міському голові і видати ТОВ "Альфа-Текнор" договір оренди земельної ділянки.

У наступному, на виконання зазначеного рішення листами від 28.01.2014р. № 01/13-207 та від 30.07.2014р. № 03/13-1598 виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради двічі направлялися ТОВ "Альфа-Текнор" три примірники договору оренди землі та розрахунки розміру орендної плати з пропозицією підписати його у 20-ти денний строк після отримання даної пропозиції. Доказом надходження до відповідача вказаних листів є повідомлення підприємства поштового зв'язку про вручення поштового відправлення, які було вручено директору ТОВ "Альфа-Текнор" під розписку 13.02.2014р. та 02.08.2014р. відповідно.

Апеляційним судом відхиляється як безпідставне посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що зазначені пропозиції були йому надані від органу, який не є суб'єктом договірних відносин, оскільки в даному випадку виконавчий комітет міської ради діяв за дорученням та на виконання пунктів 6 та 8 рішення міської ради від 31.10.2013р. № 3348-VI.

Залишення відповідачем зазначених вище листів без відповіді та виконання стало підставою для звернення Ізмаїльської міської ради до господарського суду з даним позовом.

Судом першої інстанції установлено, і це підтверджується матеріалами справи, що технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, виготовлена МПП «АЛІДАДА» за замовленням відповідача 11.04.2013р. і погоджена ним. Зміст договору оренди землі у тексті позовної заяви містить кадастровий номер у пункті 2.2 і умови збереження стану об'єкта оренди, що викладені в пункті 5.4. Більш ширші умови використання земельної ділянки викладені у розділі "Права та обов'язки сторін". Розрахунок орендної плати за користування земельною ділянкою визначений в розмірі 3,85% від нормативної грошової оцінки в рік із щорічним збільшенням на 0,05% в рік. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення цього договору складає 446026,88 грн., яка міститься в матеріалах справи. Директором ТОВ "Альфа-Текнор" Паращиним В.Д. подавалась заява від 12.04.2013р. для затвердження Ізмаїльською міською радою технічної документації із землеустрою, що посвідчує право користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 площею 0,0416 га, що беззаперечно підтверджує намір землекористування всією площею земельної ділянки та спростовує твердження скаржника про те, що проектна організація МПП «АЛІДАДА» припустилася помилки в частині визначення площі земельної ділянки.

Відповідно до ст.ст. 142, 145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Статтею 12 ЗК України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, в тому числі і надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

В силу ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

З аналізу наведених норм матеріального права, які регулюють земельні правовідносини, вбачається, що надання земельної ділянки із земель державної або комунальної власності в оренду шляхом укладення відповідного договору здійснюється на підставі рішення ради, прийнятого за результатами розгляду заяви (клопотання) особи, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду, поданої відповідно до ст. 16 Закону України "Про оренду землі".

Отже, необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності є наявність рішення відповідного органу про передачу земельної ділянки в оренду

Як було встановлено судом першої інстанції, рішення Ізмаїльської міської ради від 31.10.2013р. № 3348-VI про затвердження проекту землеустрою та надання ТОВ "Альфа-Текнор" земельної ділянки площею 0,0416 га у довгострокову оренду терміном на 10 років для розміщення та експлуатації магазину на момент вирішення спору у даній справі є чинним.

Відповідно до ст.ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Згідно вимог ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою із сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Отже, на виконання ст. 181 ГК України відповідач повинен був в двадцятиденний строк підписати запропонований позивачем проект договору оренди землі або надати позивачу два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Відповідачем протокол розбіжностей до договору оренди земельної ділянки позивачу не надсилався, а відтак судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що сторонами не узгоджено усі істотні умови договору оренди земельної ділянки, зокрема щодо строку дії договору оренди, оскільки процедура узгодження умов договору має відбуватись шляхом направлення протоколу розбіжностей до нього, чого відповідачем виконано не було.

Відповідно до ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно із ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно ст. 648 ЦК України, зміст договору укладеного на підставі правового акта органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторони договору, має відповідати цьому акту.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що проект договору оренди земельної ділянки, який позивач двічі надсилав відповідачеві, відповідає вимогам ст. 15 Закону України "Про оренду землі" та Типовій формі договору оренди землі, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004р. № 220.

Відповідно до ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

За таких обставин, враховуючи існування чинного рішення органу місцевого самоврядування про надання відповідачу земельної ділянки в оренду, наявність прямої вказівки закону щодо обов'язковості укладання договору оренди землі із земель державної або комунальної власності, а також встановлений судом факт ухилення відповідача від укладення договору оренди земельної ділянки, висновок місцевого господарського суду щодо задоволення позовних вимог про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки в редакції позивача, колегія суддів апеляційної інстанції вважає обґрунтованим та правомірним.

При цьому колегія суддів також враховує, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.07.2015р. у справі № 916/5246/14, що набрала законної сили, з ТОВ "Альфа-Текнор" на користь Ізмаїльської міської ради стягнуто 1892,22 грн. збитків, завданих внаслідок використання без правовстановлюючих документів земельної ділянки площею 0,0416 га по АДРЕСА_1.

Щодо викладених в апеляційній скарзі тверджень відповідача про те, що за його розрахунками площа земельної ділянки має складати 0,0185 га, а не 0,0416 га, виходячи з того, що загальна площа земельної ділянки закріпленої за будинком АДРЕСА_1 складає 5069 кв.м., то по - перше: такі твердження об'єктивно нічим не підтверджені, а по - друге: вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції в постанові від 08.07.2015р. у справі № 916/5246/14 за участю тих самих сторін, яка відповідно до ст. 35 ГПК України має преюдиціальне значення для даної справи, а також судом першої інстанції при вирішенні даного спору, і колегія суддів погоджується з викладеними в оскаржуваному рішенні мотивами відхилення тверджень скаржника.

За приписами ст. 3 та ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Право власності на нерухоме майно підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Разом з тим, жодного належного доказу, який би свідчив про те, що співзасновник ТОВ "Альфа-Текнор" ОСОБА_3 є власником 1/175 частки будинку по АДРЕСА_1, відповідачем до суду не подано і таких доказів в матеріалах справи не міститься. Наведеним спростовується твердження скаржника, що частина нерухомості перейшла від товариства до нового власника.

Інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом першої інстанції, не впливають на правильність вирішення спору по суті.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.

Посилання скаржника на порушення судом першої інстанції норм матеріального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначеного судового акту не вбачається.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.

З огляду на приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Одеської області від 21 вересня 2015 року у справі № 916/2760/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Текнор" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Величко Т.А.

Поліщук Л.В.