Рішення № 56508535, 10.03.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1904/16Головуючий у першій інстанції Ільченко Н. А.

Доповідач Ващенко Л. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого - Ващенко Л.Г.

суддів - Вадовської Л.М., Плавич Н.Д.

при секретарі - Коноваленко Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 грудня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення порядку користування квартирою і усунення перешкод у її користуванні та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування квартирою і усунення перешкод у її користуванні,

ВСТАНОВИЛА:

25.06.2015 року, ОСОБА_2 звернувся із позовом про визначення порядку користування квартирою АДРЕСА_1 шляхом виділення йому у користування кімнати площею 13,6 м2 з балконом, а відповідачці - кімнати площею 11,8 м2 й залишити у загальному користуванні кухню, санвузол та коридор. Крім того, просив зобов'язати відповідачку не перешкоджати йому у користуванні кімнатю площею 13,6 м2 та приміщеннями загального користування.

Позов обгрунтовано тим, що спірна квартира належить сторонам на праві спільної часткової власності у рівних частках. Квартира складається з 2 жилих кімнат і приміщень загального користування. Між сторонами тривалий час виникають конфлікти з приводу користування квартирою, відповідачка створює позивачу перешкоди у користуванні квартирою.

Посилаючись на те, що між ним і відповідачкою склався порядок користування квартирою, згідно якого він займає жилу кімнату площею 13,6 м2, а відповідачка займає кімнату площею 11,8 м2, площа приміщень, які вони займають, відповідає у цілому розміру їхніх часток у праві власності, визначення порядку користування квартирою, яка належить сторонам, не змінює розмір часток у праві власності, позивач просив позов задовольнити.

Відповідачка позов не визнала, звернулась із зустрічним позовом про визначення порядку користування і виділення їй у користування кімнати площею 13,6 м2 з балконом, а ОСОБА_2 кімнати площею 11,8 м2 й залишення у загальному користуванні кухні, санвузла та коридорів, зобов'язання не чинити їй перешкод у користуванні квартирою.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25.12.2015 року позов ОСОБА_2 і зустрічний позов ОСОБА_3 задоволені частково: суд визначив порядок користування спірною квартирою, виділивши у користування ОСОБА_3 кімнату площею 13,6м2 з балконом, а у користування ОСОБА_2 кімнату площею 11,8 м2 й залишив підсобні приміщення у спільному сумісному користуванні сторін. ОСОБА_3 зобов'язано усунути перешкоди ОСОБА_2 у доступі до квартири та у користуванні кухнею, а ОСОБА_2 зобов'язано не перешкоджати ОСОБА_3.у користуванні кімнатою площею 13,6 м2 з балконом площею 0,6 м2. В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати і постановити нове рішення про задоволення його позову і про відмову у зустрічному позові, посилаючись на незаконність рішення суду, невідповідність висновків суду обставинам справи, неналежну оцінку судом доказів у справі.

У засіданні колегії суддів: позивач ОСОБА_2 і його представник скаргу підтримали; відповідачка ОСОБА_3 і її представник скаргу не визнали.

Рішення суду першої інстанції у частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення на підставі ст. 309 ч.1 п.п.3,4 ЦПК України, а у частині - залишенню без змін на підставі ст. 308 ЦПК України.

За змістом ст. 309 ч.1 п. п. 3, 4 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Позивач за первісним позовом ОСОБА_2 і позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 просили визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 і усунути їм перешкоди у користуванні спірною квартирою, яка належить їм на праві спільної часткової власності (а.с.3-5,22-24).

Між сторонами виникли правовідносини з приводу користування нерухомим майном, яке належить їм на праві спільної часткової власності і які регулюються нормами ЦК України.

Встановлено, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 \рідні брат та сестра\, на підставі свідоцтва про право власності на житло від 27.02.1997 року, разом із батьком ОСОБА_4 стали власниками у рівних частках квартири АДРЕСА_1 (а.с.8,25).

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.04.2001 року, сторони успадкували у рівних частках після смерті батька ОСОБА_4- 1\3 частину спірної квартири, яка складається з 2 кімнат жилою площею 25,4 м2 і загальною площею 43,3 м2 (а.с.7-11,26).

Станом на грудень 2015 року, тобто станом на час розгляду справи у суді першої інстанції, між сторонами склався порядок користування спірною квартирою, а саме: позивач ОСОБА_2 займав кімнату площею 13,6 м2 до якої примикає балкон, а відповідачка ОСОБА_3займала кімнату площею 11,8 м2, що підтверджується актом обстеження майстрами дільниці №8 ЖКС "Порто-Франківський" з участю ОСОБА_2 та ОСОБА_3.(а.с. 73).

Позивач ОСОБА_2 у зв'язку з цим пояснив колегії суддів, що кімнатою площею 13,6 м2 він користується тривалий час, у кімнаті знаходяться його речі.

Згідно акту обстеження спірної квартири майстрами дільниці №8 ЖКС "Порто-Франківський" від 09.12.2015 року, з участю сторін, відповідачка ОСОБА_3 чинить перешкоди позивачу ОСОБА_2 у користуванні приміщенням загального користування - кухнею (а.с.74).

Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна у натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності (ст. 358 ч.ч.1,3 ЦК України).

Зазначена норма права регулює порядок користування спільною частковою власністю без її поділу у натурі і при її застосуванні право спільної часткової власності не припиняється.

При встановленні порядку користування квартирою, у даному випадку, кожному із співвласників передається у користування конкретна частина жилого приміщення квартири, виходячи із його частки в праві спільної власності на квартиру.

Разом з тим, виділені у користування приміщення можуть бути і не ізольовані і не завжди точно відповідати належним співвласникам часткам, оскільки встановлення порядку користування майном не припиняє право спільної часткової власності на це майно (правова позиція Верховного Суду України від 03.04.2013 року у справі №6-12 цс13). Площа кімнати 13,6 м2 з балконом площею 0,6 м2, яку позивач ОСОБА_2 просить виділити йому у користування не відповідає належній йому частці у праві спільної часткової власності (13,6+11,8=25,4 м2 \площа житлових кімнат\; 25,4:2=12,7 м2 жилої площі припадає кожному із співвласників).

У разі виділення позивачу у користування жилої кімнати площею 13,6 м2, який має право на користування жилим приміщенням у квартирі площею 12,7 м2 , жила площа кімнати не буде відповідати належній йому частці на 0,9 м2.

Зважаючи на те, що: встановлення порядку користування майном не припиняє право спільної часткової власності на це майно; між сторонами склався порядок користування жилими приміщеннями квартири, а саме: позивач ОСОБА_2 займає жилу кімнату площею 13,6 м2 до якої примикає балкон, а відповідачка ОСОБА_3 займає кімнату площею 11,8 м2; жиле приміщення площею 13,6 м2 не відповідає частці у праві власності, проте невідповідність є незначною - 0,9 м2 або 90 см.; приміщення, яке виділяється у користуванні не завжди може точно відповідати належним співвласникам часткам, - колегія суддів дійшла висновку, що позов ОСОБА_2 про виділення йому у користування жилої кімнати площею 13,6 м2 з балконом є обгрунтованим, доведеним і підлягає задволенню.

Позивач ОСОБА_2 також просив зобов'язати відповідачку не чинити йому перешкод у користуванні кімнатою площею 13,6 м2 та приміщеннями загального користування квартири.

Оскільки власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування \ст. 391 ЦК України\, вимоги ОСОБА_2 у частині зобов'язання не чинити йому перешкод у користуванні жилою кімнатою і приміщеннями загального користування також підлягають задоволенню.

Зустрічний позов ОСОБА_3 про визначення порядку користування шляхом виділення їй у користування кімнати площею 13,6м2 з балконом задоволенню не підлягає з таких підстав.

ОСОБА_3 стверджувала, що кімнатою площею 13,6 м2 вона користувалась до 2012 року, а у 2012 році ОСОБА_2 закрив їй доступ до спірної кімнати.

Зазначені обставини належним доказами не доведені.

Так, у встановленому законом порядку, у період з 2012 року по 2015 рік, ОСОБА_3 не зверталась за захистом начебто порушеного її права на кімнату площею 13,6 м2 з посиланням на те, що ОСОБА_2, без її згоди змінив порядок користуваннямс жилими приміщеннями у спірній квартирі.

У грудні 2012 року, при обстеженні спірної квартири з участю ОСОБА_3 встановлено, що спірна кімната площею 13,6 м2 знаходиться у користуванні позивача ОСОБА_2

Пояснення свідка ОСОБА_5 не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони не узгоджуються з обставинам справи, встановленими судом.

Вимоги ОСОБА_3 про зобов'язання ОСОБА_2 не чинити їй перешкоди у користуванні квартирою стосуються кімнати площею 13,6 м2 з балконом, і, оскільки кімната площею 13,6 м2 з балконом 0,6 м2 виділяється у користування позивача ОСОБА_2, вимоги ОСОБА_3 у цій частині також не підлягають задоволенню (а.с.22-24).

Колегія суддів погоджується з рішенням суду у частині зобов'язання ОСОБА_3 усунути перешкоди ОСОБА_2 у доступі до квартири і користуванні кухнею, оскільки у матеріалах справи є належний і допустимий доказ того, що ОСОБА_3 перешкоджає позивачу ОСОБА_2 користуватись приміщенням кухні (а.с.74).

Приймаючи до уваги, що рішення суду у частині не відповідає обставинам справи і вимогам закону, а у частині є обгрунтованим, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду у частині визначення порядку користування і зобов'язання не перешкоджати у користуванні підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, а у частині зобов'язання усунути перешкоди у доступі до квартири та користуванні кухнею підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.п.1,2, 308, 309 ч.1 п. п. 3, 4 , 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 грудня 2015 року у частині визначення порядку користування квартирою і зобов'язання не перешкоджати у користуванні жилим приміщенням - скасувати.

Позов ОСОБА_2 про визначення порядку користування жилим приміщенням і зобов'язання не перешкоджати у користуванні - задовольнити.

Визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1, шляхом виділення у користування:

ОСОБА_2 кімнати жилою площею 13,6 м2 з балконом площею 0,6 м2;

ОСОБА_3 кімнати жилою площею 11,8 м2.

Залишити у спільному користуванні ОСОБА_2 і ОСОБА_3: кухню площею 6,3 м2, санвузол площею 2,7 м2, коридори площею 5,3 м2 та 3,0 м2.

Зобов'язати ОСОБА_3 не перешкоджати ОСОБА_2 у користуванні кімнатою площею 13,6 м2 та приміщеннями загального користування у квартирі АДРЕСА_1.

Відмовити ОСОБА_3 у зустрічному позові про визначення порядку користування жилим приміщенням.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 грудня 2105 року у частині зобов'язання ОСОБА_3 усунути перешкоди у доступі до квартири і користуванні кухнею - залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.

Рішення апеляційного суду може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України із розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішення законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області Л.Г. Ващенко

Л.М. Вадовська

Н.Д. Плавич