Рішення № 5650692, 24.07.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" липня 2009 р. Справа № 3/79

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Каскад-Транспорт» ЛТД

до відповідача Фізична особа-підприємець ОСОБА_2

про стягнення заборгованості за транспортні послуги в розмірі 8978 грн. 41 коп.

Суддя Мамченко Ю. А.

Представники:

від позивача : представник Новіцька О.С. (довіреність №б/н від 20.01.2009 року) ;

від відповідача : представник не зявився.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Каскад-Транспорт»ЛТД звернулося до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за транспортні послуги в розмірі 8978 грн. 41 коп., з них 8000 грн. 00 коп. основний борг, 978 грн.41 коп. пеня за прострочення розрахунків. В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги викладені у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву не надав. Ухвали суду про відкладення та продовження строку розгляду справи були направлені сторонам, зокрема відповідачу на адресу, яка зазначена у позовній заяві (м. Рівне, вул. Соборна, 112, к.31). Конверт направлений відповідачу повернувся до господарського суду Рівненської області з відміткою пошти про те, що адресат вибув з даної адреси 2 роки назад, також ухвала направлялася відповідачу на адресу зазначену у довідці з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (АДРЕСА_1). Конверт направлений відповідачу на дану адресу повернувся до господарського суду Рівненської області з відміткою пошти про те, що адресат не проживає.

У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У пункті 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 року № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році»зазначено, що законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов'язує сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі відповідача за наявними у справі матеріалами. Явка сторін визнавалась судом обов'язковою.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані ним письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно умов Договору № 023 від 01 червня 2008 року Відповідач замовив транспорт по організації та доставці вантажів у міжнародному і міжміському сполученні, а Позивач, зобов'язався надати транспортні послуги.

Згідно п.п 3.4 п.3 Даного Договору оплата за перевезення проводиться Відповідачем платіжним дорученням на банківський рахунок Позивача та п.п. 4.2.6 - зобов'язується проводити оплату в порядку і розмірах, встановлених у даному договорі й додатках до нього, на протязі 15-ти календарних днів після пред'явлення оригіналів рахунків, акту приймання-здачі виконаних робіт, податкової накладної та товарно-транспортної накладної.

Всього по договору на перевезення № 023 від 01 червня 2008 року Позивач надав Відповідачу послуги по перевезенню вантажу на загальну суму 18590,00 (вісімнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто гривень 00 копійок), що підтверджується наступними первинними документами:

Міжнародна Товарно-транспортна накладна (CMR) № 037461 Рахунок-фактура № СФ- 0000520 від 09.10.2008 року на суму 18590,00грн Акт виконаних робіт від 09.10.2008 року Згідно акту здачі - прийняття робіт від 09.10.2008 року передбачені Договором послуги по перевезенню вантажу були надані якісно, виконані в строк та в повному обсязі. Дані документи підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Відповідно до п.п 4.2.6. Договору на перевезення № 023 від 01 червня 2008 року оплата наданих послуг проводиться Відповідачем платіжним дорученням на банківський рахунок Позивача в порядку і розмірах, встановлених в даному договорі й додатках до нього, на протязі 15 календарних днів після пред'явлення оригіналів рахунків, акту приймання здачі виконаних робіт, податкової накладної та товарно-транспортної накладної.

Однак, Відповідач свої зобов'язання по оплаті за доставку вантажу в повному обсязі не виконав, а саме:

згідно банківської виписки від 03.15.2008 року на рахунок Позивача згідно рахунку №СФ-0000520 від 19.10.2008 року було перераховано 5000,00 грн.

згідно банківської виписки від 11.12.2008 року на рахунок Позивача згідно рахунку №СФ-0000520 від 09.10.2008 року було перераховано 5590,00 грн.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за невиконання зобов'язання становить 8000,00 грн.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч. 1 ст.193 ГК України зазначає, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Крім того, згідно п.п.6.2.2 Договору за прострочення сплати рахунків Позивача Відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України, від суми заборгованості, розрахованої за кожен день прострочення.

За прострочення виконання зобовязання по оплаті заборгованості позивачем на суму боргу на період з 09.10.2008 року по 13.04.2009 року нараховано пеню в розмірі 978 грн. 41 коп. Розрахунок перевірено судом та визнано вірним.

Відповідно до п.1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.2 статті 612 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до п.2 статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до п.1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 230 ГК України визначає штрафними санкціями господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З врахуванням вищевикладеного позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 8000 грн. 00 коп., пені 978 грн.41 коп., підтверджується матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1,) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Каскад-Транспорт»ЛТД (43023, м. Луцьк, вул. Єршова, 3, код ЄДРПОУ 21747631, р/р 26000230000001 ВРУ КБ «Приватбанк», МФО 303440) грошову заборгованість за транспортні послуги в розмірі 8978 грн. 41 коп., з них 8000 грн. 00 коп. основний борг, 978 грн.41 коп. пеня за прострочення розрахунків, 102 грн. 00 коп. витрат по оплаті держмита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мамченко Ю. А.

Повний текст рішення суддею підписаний «31 »липня 2009 року.