Рішення № 5650301, 22.07.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.09 Справа№ 31/91

Господарський суд Львівської області, розглянувши матеріали справи

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю „АвтоІМПЕКС”, м. Київ

до відповідача:Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Городок Львівської області

про:стягнення 9999,84 грн.

Суддя Артимович В.М.

При секретарі Митник М.Б.

Представники

від позивача:Шанайда Ю.Р.- представник;

від відповідача:не зявився. Представнику позивача розяснено права і обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, в тому числі право заявляти відводи. У відповідності до ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, про що сторона подала відповідне клопотання.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю „АвтоІМПЕКС”, м. Київ, надалі позивач, до фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Городок Львівської області, надалі відповідач, про стягнення 9999,84 грн..

Ухвалою суду від 07.07.2009 р. про порушення провадження у справі розгляд справи призначено на 22.07.2009 р.

Позивач в судове засідання подав копію акту звірки взаємних розрахунків станом на 14.07.2009 р. та позовні вимоги підтримав повністю. В судове засідання 22.07.2009 р. представник відповідача не зявився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно вимог ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 22.07.2009 р. згідно норми ст. 85 ГПК України за згодою позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення виготовлений, оформлений та підписаний 27.07.2009 р.

Розглянувши документи і матеріали, подані представником позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне:

Між позивачем та відповідачем протягом 2008 року існували договірні стосунки, повязані з поставкою автозапчастин та матеріалів, згідно яких позивач зобовязувався поставити товар відповідачеві, а відповідач в свою чергу приймати товар та оплачувати його вартість.

В порядку здійснення поставки відповідачу були передані товари, у тому числі на підставі:

- видаткової накладної № ЛТм-82712 від 22.12.2008 р. на суму 11539,88 грн.;

- видаткової накладної № ЛТм-82713 від 22.12.2008 р. на суму 762,96 грн.,

всього на загальну суму 12302,84 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, з боку відповідача розрахунки за поставлені запчастини не були проведені.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов”язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами , але за аналогією породжують цивільні права та обов”язки.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзац 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем вживались заходи для врегулювання спору у добровільному порядку, зокрема відповідачу було направлено претензію № 01/СМВ/059-L від 06.02.2009 р. з проханням погасити заборгованість по оплаті поставленого товару.

Як підтверджується матеріалами справи відповідачем було частково виконано зобов'язання по оплаті за поставлений товар. У звязку з цим виникла прострочена заборгованість відповідача перед позивачем , яка за станом на 18.03.2009 р. становить загальну суму 9999,84 грн. Відтак, позовні вимоги про стягнення основного боргу є підставними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем надано достатньо обєктивних та переконливих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а також те, що відповідач відзиву на позов не подав; доказів оплати боргу не представив, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „АвтоІМПЕКС”, м. Київ, задоволити повністю.

2. Стягнути із Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АвтоІМПЕКС” (03170, пров. Геофізиків, 12, м. Київ, код ЄДРПОУ 30440055) основний борг в сумі 9999,84 грн., сплачене державне мито в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 315,00 грн.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя Артимович В.М.