Ухвала суду № 56501852, 23.02.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/3309/16-ц

Провадження №2/760/2849/16;

У х в а л а

"23" лютого 2016 р. Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Усатова І.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кударенко Віра Миколаївна, -

В с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просить:

1.Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 квартиру НОМЕР_1, яка складається з однієї кімнати, загальною площею - 59,90 кв.м., житловою площею - 22,40 кв.м., що розташована у будинку АДРЕСА_1 реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 620732380000.

2.Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 квартиру НОМЕР_2, яка складається з однієї кімнати, загальною площею - 60,40 кв.м., житловою площею - 22,90 кв.м., що розташована у будинку АДРЕСА_1 реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 620779680000.

3.Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, загальною площею - 59,90 кв.м., житловою площею - 22,40 кв.м., укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко В.М. 17 квітня 2015 року та зареєстрований в реєстрі за №907.

4.Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, загальною площею - 60,40 кв.м., житловою площею - 22,90 кв.м., укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко В.М. 17 квітня 2015 року та зареєстрований в реєстрі за №911.

5.Витребувати у ОСОБА_4 квартиру НОМЕР_1, яка складається з однієї кімнати, загальною площею - 59,90 кв.м., житловою площею - 22,40 кв.м., що розташована у будинку АДРЕСА_1 та повернути її у спільну сумісну власність ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

6.Витребувати у ОСОБА_4 квартиру НОМЕР_2, яка складається з однієї кімнати, загальною площею - 60,40 кв.м., житловою площею - 22,90 кв.м., що розташована у будинку АДРЕСА_1 та повернути її у спільну сумісну власність ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

7.В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири НОМЕР_1, яка складається з однієї кімнати, загальною площею - 59,90 кв.м., житловою площею - 22,40 кв.м., що розташована у будинку АДРЕСА_1

8.В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири НОМЕР_1, яка складається з однієї кімнати, загальною площею - 59,90 кв.м., житловою площею - 22,40 кв.м., що розташована у будинку АДРЕСА_1

9.В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири НОМЕР_2, яка складається з однієї кімнати, загальною площею - 60,40 кв.м., житловою площею - 22,90 кв.м., що розташована у будинкуАДРЕСА_110.В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири НОМЕР_2, яка складається з однієї кімнати, загальною площею - 60,40 кв.м., житловою площею - 22,90 кв.м., що розташована у будинку АДРЕСА_1

Розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї матеріали, суддя дійшла висновку про те, що подана заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, так-як сплачено судовий збір не в повному обсязі виходячи з наступного.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено 4 немайнових вимог, 6 майнових вимог (4 визнання права власності, 2 витребування майна).

Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності» № 20 від 22.12.1995р. зі змінами та доповненнями від 25.05.1998р. визначено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору.

Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначає, що проведення незалежної оцінки майна є обов'язковим у випадках застави державного та комунального майна, відчуження державного та комунального майна способами, що не передбачають конкуренцію покупців у процесі продажу, або у разі продажу одному покупцю, визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів та в інших випадках, визначених законодавством або за згодою сторін.

Оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.

Таким чином, з метою усунення недоліків поданої позовної заяви і можливості вирішення питання про відкриття провадження у справі, позивачу в розумінні вимог ст. 57, 58, 59, 60, 64 ЦПК України необхідно надати належні докази вартості об'єктів нерухомого майна.

В п. 15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК України передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Пунктом 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом "Про Державний бюджет України на 2016 рік" установлено на 2016 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1378 гривні.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір", який діє на дату звернення з позовною заявою, встановлені ставки судового збору в таких розмірах: за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана: фізичною особою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216, статтею 1212 ЦК України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК України такий обов'язок покладається на позивача.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір", який діє на дату звернення з позовною заявою, встановлені ставки судового збору в таких розмірах: за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана: фізичною особою 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

В п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

В п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).

В п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог, судовий збір сплачується загальною сумою всіх вимог.

Таким чином, виходячи з того, що позивачем заявлено 4 немайнових вимог, 6 майнових вимог, то загальна сума судового збору, що підлягає сплаті становить 9094,80 грн.

Враховуючи викладене вище, та те, що позивачем сплачено судовий збір лише в розмірі 7993,00 грн., то позивачу необхідно доплатити судовий збір в розмірі 1101,80 грн.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.

При таких обставинах, керуючись ст. ст. 119, 121 ЦПК України, суддя -

У х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кударенко Віра Миколаївна - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяІ. А. Усатова