Постанова № 56501829, 02.03.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/1886/16-а

Провадження № 2-а/760/222/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2016 року, 16 годин 00 хвилин, м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі судді Шевченко Л. В., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України (відповідача-1), Київського міського військового комісаріату (відповідача-2), Головного управління Пенсійного фонду у м. Києві (відповідач-3), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, прийняв таку постанову.

Позиції осіб, які беруть участь у справі:

01.02.2016 позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати дії відповідача-1 щодо не включення йому в довідку про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії від 16.01.2016 №305/16, щомісячної додаткової грошової винагороди, яка передбачена постановою КМУ від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил України, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (далі-постанова); визнати протиправними дії відповідача-2 щодо оформлення та подання документів відповідачу-3, які не передбачили у складі грошового забезпечення позивача щомісячної додаткової грошової винагороди, яка визначена постановою; визнати протиправними дії відповідача-3 щодо призначення позивачу пенсії за вислугу років без врахування при її обчисленні щомісячної додаткової грошової винагороди, яка передбачена постановою; зобов'язати відповідача-1 видати позивачу довідку про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яка передбачена постановою та зобов'язати відповідача-3 здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугу років починаючи з 01.01.2016, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яка передбачена постановою та з врахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що при обчисленні пенсії за вислугу років відповідачем-3 враховувалося грошове забезпечення, а саме: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років у розмірі 40%, середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці.

Таким чином, для обчислення пенсії за вислугу років враховувалася сума грошового забезпечення у розмірі 7 344,03 грн.

Однак з довідки про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії позивача, яка видана відповідачем-1, випливає, що до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії не було включено щомісячну додаткову грошову винагороду.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія) та одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Таким чином, додаткова грошова винагорода є щомісячною, має постійний характер, а тому входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до статті 5 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» для обчислення пенсії враховуються всі види грошового забезпечення, що отримували зазначені особи, які мають право на пенсію за цим Законом, перед звільненням зі служби.

Позивач зауважив, що під час проходження військової служби отримував щомісячну додаткову грошову винагороду, факт отримання якої підтверджується роздавальною відомістю на виплату грошового забезпечення за червень 2015 року № 14/337, з якої випливає що з його грошового забезпечення здійснювалось нарахування та сплата страхових внесків.

На підставі вищезазначеного позивач стверджував, що для обчислення пенсії потрібно враховувати щомісячну додаткову грошову винагороду, оскільки вона входила до складу забезпечення.

Оскільки відповідач-1 та відповідач-2 для вирішення питання щодо призначення пенсії не включили щомісячну додаткову грошову допомогу до складу грошового забезпечення вважає їх дії протиправними.

Крім цього, позивач стверджував, що відповідач-3, знаючи вимоги чинного законодавства, щодо сум які беруться за основу розрахунку розміру пенсії, не проаналізував подані відповідачем-2 документи, не повернув їх для переоформлення чи доопрацювання, що призвело до порушення його права на соціальне забезпечення, оскільки при розрахунку розміру призначеної пенсії за вислугу років не було враховано щомісячну додаткову грошову винагороду, яку позивач отримував під час проходження військової служби.

Враховуючи вищевикладене, позивач вважає дії відповідачів протиправними, тому звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав.

18.02.2016 відповідач-1 подав до суду заперечення проти адміністративного позову.

Відповідач-1 заперечував проти задоволення позову, оскільки відповідно до норм чинного законодавства щомісячна грошова винагорода військовослужбовцям Збройних сил України має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин, її розмір не є фіксованим, а виплата може відбуватися не щомісячно, а тому не може бути підставою для нарахування на перерахунку пенсії військовослужбовцям.

На підставі вищезазначеного, просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

18.02.2016 відповідач-3 також подав до суду заперечення проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти вимог посилався на те, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнений з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішень Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах встановлених законом.

За наявності підстав для перерахунку призначеної пенсії компетентні органи державної влади повідомляють Пенсійний фонд України про підстави перерахунку пенсії військовослужбовцям.

Однак відповідач-3 стверджував, що Міністерство оборони України не повідомило його про необхідність проведення перерахунку пенсій військовослужбовців, оскільки КМУ своєю постановою від 22.09.2010 № 889 встановив грошову винагороду, яка не є складовою грошового забезпечення для обрахування розміру пенсії.

Відповідач-3 зазначив, що відповідно до норм чинного законодавства не передбачено такого додаткового виду грошового забезпечення як винагорода, та не передбачено його врахування до складу грошового забезпечення при обчисленні пенсії. Щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовцям не є додатковим видом грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія у розумінні статей 43, 63 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

У зв'язку з відсутністю правових підстав для перерахунку пенсії, просив відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

26.02.2016 відповідач-2 подав до суду заперечення проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти вимог посилався на те, що відповідно до вимог чинного законодавства рішення про призначення чи відмову у призначенні пенсії за вислугу років та визначення її розміру приймається виключно органом, який призначає такі пенсії, тобто головним управлінням Пенсійного фонду України в АРК, областях, містах Києва та Севастополі.

Київський міський військовий комісаріат не є органом, який призначає пенсії за вислугу років, він лише приймає документи, необхідні для призначення пенсії, передає їх органу, уповноваженому на призначення пенсії, яким є Головне управління Пенсійного фонду України, для ухвалення рішення про призначення чи відмову у призначенні пенсії.

Таким чином, стверджував що пред'явлені до нього вимоги є не обгрунтованими та задоволенню не підлягають, а тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

З'ясувавши обставини справи, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, суд

встановив:

Відповідно до частини шостої статті 26 Закону «Про військовий обов'язок і військову службу», з урахуванням вимог частини восьмої цієї ж статті ОСОБА_1 полковник юстиції, який перебуває у розпорядженні начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних сил України, колишній начальник відділу договірної та претензійно-позовної роботи управління правового забезпечення Генерального штабу Збройних сил України, звільнений з військової служби у запас за пунктом «г» (у зв'язку з проведенням організаційних заходів), з правом носіння військової форми одягу. Цей факт встановлений на підставі копії наказу Міністра оборони України Полторака С. Т. № 1024 (по особовому складу) від 08.12.2015 (а.с. 9).

ОСОБА_1 з 31.12.2015 виключений зі списків особового складу, всіх видів забезпечення, його календарна вислуга років у Збройних силах України складає 26 років 04 місяці, а пільгова 26 років 06 місяців. Цей факт встановлений на підставі копії витягу із наказу тимчасово виконуючого обов'язки начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних сил України Воробйова Г. П. від 31.12.2015 № 252 (а.с. 10).

Відповідно до інформації, яка зазначена у грошовому атестаті який виданий Фінансовим управлінням штабу Збройних сил України ОСОБА_1 на момент виключення зі списків особового складу отримував додаткові види грошового забезпечення, а саме: ВОВЗ - 100% у сумі 2 429 грн., надбавку за таємність - 15 % у сумі 240 грн. та премію - 45% у сумі 2 294 грн. (а.с. 11-12).

Згідно з копією роздавальної відомості на виплату грошового забезпечення за червень 2015 року № 14/377 грошове забезпечення ОСОБА_1 складалося з: окладу за військове звання, посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за секретність, премії та надбавки за почесне звання, з яких проводилося утримання ЄСВ (а.с. 14-15).

Відповідно до довідки про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення премії ОСОБА_1 від 15.01.2016 № 305/16, сума його щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, яка враховується під час обчислення пенсії становить 117 960,66 грн. Грошове забезпечення складається з посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, надбавки за виконання особливо важливих завдань, надбавки за роботу, яка передбачає допуск до державної таємниці та премії (а.с. 13).

Встановивши усі обставини справи та здійснивши загальну оцінку доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково з таких підстав.

Відповідно до положень статті 45 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Частина друга статті 19 Конституції України передбачає, що «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади і у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Міністра соціальної політики України, а також Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011, та організовує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства, здійснює контроль за їх реалізацією.

Управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є підвідомчими органами Фонду та разом утворюють систему органів Фонду.

Закон «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (стаття 1 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Відповідно до частини першої статті 9 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); та одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Кабінет Міністрів України у свої постанові № 889 від 22.09.2010 визначив Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Відповідно до пункту 2 вищезазначеної постанови встановлено, що військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду у таких розмірах:

з 01.04.2013 - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 01.09.2013 - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 01.01.2014 - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 01.04.2014 - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 01.07.2014 - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам, звільненим з військової служби, іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей може призначатися (за їх бажанням) пенсія на умовах і в порядку, передбачених Законом «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому для обчислення пенсій враховуються всі види грошового забезпечення, що отримували зазначені особи, які мають право на пенсію за цим Законом, перед звільненням зі служби.

Положення пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» № 393 від 17.07. 1992 визначає, що пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів, як щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Відповідно до вимог пункту 10 Положення про військові комісаріати, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 389 від 03.06.2013, обласні військові комісаріати забезпечують оформлення та подання документів органам Пенсійного фонду України для призначення (перерахунку) пенсій особам, звільненим з військової служби, і членам їх сімей відповідно до Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Однак при підготовці та поданні відповідачу-3 відповідних документів відповідач-2 не включив до складу грошового забезпечення, з якого повинна була розраховуватися пенсія, щомісячну додаткову грошову винагороду.

За правилами статті 43 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом.

При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За правилами статті 41 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески; суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, суд не враховує заперечення відповідача-1 та відповідача-3 що грошова винагорода не є складовою грошового забезпечення для обрахування розміру пенсії, оскільки з щомісячної додаткової грошової допомоги, яку позивач отримував під час проходження військової служби здійснювалося нарахування та сплата страхових внесків, а тому її розмір має бути включений до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.

Така правова позиція суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20.10.2015 № 559/3342/14-а, який та відповідно до вимог статті 2442 КАС враховується судом при розгляді цієї справи.

Суд на підставі грошового атестату серії НОМЕР_1 та довідки про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії від 15.01.2016 № 305/16 встановив, що розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 на момент звільнення з військової служби включав додаткову грошову, яка становила 60 % цього забезпечення.

Таким чином, відповідачі при визначенні ОСОБА_1 розміру пенсії за вислугу років неправомірно не включили до складу його грошового забезпечення щомісячну додаткову грошову винагороду, яку він отримував у період служби, що в свою чергу, призвело до неправильного розрахунку розміру пенсії, яка підлягає виплаті.

Однак суд констатує, що позовна вимога щодо зобов'язання відповідача-1 видати довідку про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яка передбачена постановою не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З матеріалів справи випливає, що позивач не звертався до відповідача-1 з вимогою щодо надання довідки про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії з урахуванням щомісячної додаткової грошової допомоги, а відповідач-1 в свою чергу не прийняв рішення про відмову у задоволенні його вимог.

Враховуючи відсутність рішення відповідача-1 про відмову ОСОБА_1 у видачі вищезазначеної довідки суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є передчасними, оскільки його права порушено не було, а тому не можуть бути предметом судового розгляду.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС «у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку».

Відповідно до частини першої статті 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 71 КАС «в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову».

Суд, констатує, що відповідачі не довели, що діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на обставини справи, досліджені у судовому засіданні докази та системний аналіз положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Розподіляючи судові витрати відповідно до статті 94 КАС, суд зазначає, що з Державного бюджету України на користь позивача належить стягнути судовий збір в розмірі 551, 20 грн.

На підставі пунктів 1, 2 частини першої статті 256 КАС постанова суду в частині здійснення призначення та виплати позивачу щомісячної додаткової грошової допомоги у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Керуючись статтями 19, 45 Конституції України, Законом «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Законом «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Законом «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», постановою Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», постановою Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07. 1992 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», постановою Кабінету Міністрів України № 389 від 03.06.2013 «Про затвердження Положення про військові комісаріати», статтями 2, 18, 99, 104-106, 158-163, 183-2, 254, 256 КАС, суд

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, Київського міського військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду у м. Києві, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо невключення в довідку про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення премії від 16 січня 2016 року № 305/16, виданої ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил України, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій»;

Визнати протиправними дії Київського міського військового комісаріату щодо оформлення та подання документів до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, які не передбачали у складі грошового забезпечення ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил України, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій»;

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років без врахування при її обчисленні щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил України, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій»;

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років починаючи з 01 січня 2016 року, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил України, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» із врахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Допустити негайне виконання постанови суду у межах суми стягнення за один місяць.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 551, 20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня 20 копійок) судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Л. В. Шевченко