Ухвала суду № 56499870, 15.03.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/3614/14-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Чех Н.А.

з участю секретаря - Кузьменко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики,

встановив:

03.03.2015 року Дніпровським районним судом м. Києва було розглянуто вказану справу та було постановлене рішення, відповідно до якого позов було задоволено. 19.02.2016 року відповідачем була подана заява про перегляд заочного рішення. Свою заяву аргументувала тим, що вона не була належним чином повідомлена про дату, час і місце судових засідань, у зв'язку з чим була позбавлена можливості надати власні докази та обґрунтувати безпідставність позову. Повістки не отримувала через те, що неправильно зазначена її адреса. Крім того, судом не було належним чином досліджено розписку від 25.10.2013 року. В цій розписці зазначено, що вона 15.12.2011 року взяла у ОСОБА_3 5 000,00 доларів США, еквівалент 40 000,00 грн., для передачі ОСОБА_4, яка в свою чергу зобов'язалася повернути ці гроші до 27.12.2011 року. Цей факт підтверджується розпискою ОСОБА_4 від 15.12.2011 року, в присутності ОСОБА_5. Проте, судом не було встановлено особу ОСОБА_4, та не залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог. Не враховано судом і факт наявності кримінального провадження № 12014100040001423, відкритого за фактом скоєння ОСОБА_4 та ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. Крім того, при збільшені позовних вимог, позивачем не було доплачено судовий збір. Вважає, що суд вийшов за межі позовних вимог. Порушено судом і строки розгляду справи, що призвело до значного зростання курсу долара. Послалася і на висновки Верховного суду України щодо правової природи договору (розписки). У зв'язку з викладеними обставинами просила переглянути рішення та відмовити у задоволенні позову. Копію рішення отримала 10.02.2016 року.

В судовому засіданні заявник та її представник підтримали обставини викладені в заяві, просили її задовольнити, скасувати рішення та призначити справу до розгляду в загальному порядку. Заявник підтвердила, що гроші у позивача брала, але вона їх передала ОСОБА_4.

В судовому засіданні позивач заперечувала щодо задоволення заяви, вважала рішення правильним, та таким, що не підлягає скасуванню.

Вислухавши пояснення заявника, її представника, позивача, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, судові повістки про день та час судових засідань направлялися за адресою, яка вказана у позовній заяві. Дана адреса була зазначена самою ОСОБА_1 в розписці від 25.10.2013 року. До відкриття провадження судом здійснювався запит щодо перевірки місця реєстрації відповідача. Оскільки, адреса відповідача як в розписці, так і в відповіді з Адресного бюро зазначена нерозбірливо, відповідач викликалася за різними адресами, в тому числі АДРЕСА_1, де відповідачем поштова кореспонденція не отримувалася, та була повернута за терміном зберігання.

Не приймається до уваги і посилання заявника на те, що кошти нею бралися для іншої особи, що порушено кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_4, яка мала бути у справі в якості третьої особи без самостійних вимог. В суді було встановлено, що ОСОБА_1 взяла у ОСОБА_2 5 000,00 доларів США. Дана обставина підтверджується розпискою, написаною та підписаною ОСОБА_1,що підтвердила в суді остання. З розписки наданої заявником слідує, що ОСОБА_4 отримала у ОСОБА_1 4 000,00 доларів США в якості позики, і зобов'язалася повернути 27.12.2011 року в розмірі 4 400,00 доларів США. В даному випадку було встановлено, що кошти ОСОБА_4 у ОСОБА_2 не отримувала, ОСОБА_4 позичила гроші саме у ОСОБА_1, що вказує на відсутність цивільно-правових відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Присутня різниця в розмірах коштів - заявник ОСОБА_1 написала розписку на 5 000.00 доларів США, тоді як ОСОБА_4 писала розписку ОСОБА_1 на суму 4 000,00 доларів США.

Не враховуються і звинувачення сторони заявника щодо тривалого часу розгляду справи, що призвело до значного збільшення курсу долара, оскільки, попередньо справа перебувала в провадженні іншого судді, та не розглядалася по суті у зв'язку з хворобою. 20.01.2015 року по справі було проведено повторний автоматичний розділ. Рішення прийнято 03.03.2015 року.

Усі викладені обставини, на які посилається сторона заявника, не є тими обставинами, чи доказами, які мають істотне значення для вирішення спору, що перебував на розгляді.

Таким чином, суду не було надано жодного доказу щодо наявності поважних причин неявки відповідача в судові засідання, та не було зазначено жодного доказу, який має істотне значення, і який не був відомий суду.

Всі викладені обставини, факти свідчать про те, що відсутні будь-які підстави для скасування та перегляду заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 03.03.2015 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 228, 231-232 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: