Рішення № 5649980, 09.07.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.07.09 Справа № 5/594-08. за позовом Відкритого акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім.. А.М. Кузьміна", м. Запоріжжя

до відповідача відкритого акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе", м. Суми

про стягнення 13 947 грн. 50 коп.

Суддя Гудим В.Д.

Представники:

Від позивача не зявився

Від відповідача предст. Жуков В.М. (дов. № 18-49/254 від 01.06.09 р.)

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить стягнути з відповідача суму неповернутої давальницької сировини у розмірі 18154 грн. 40 коп. згідно з п. 3 Специфікації № 1 до договору на переробку давальницької сировини № 4/53/1502083163 від 13.02.08 р.

13.10.08р. позивач подав пояснення № 1-21 від 10.10.08 р., в яких зменшує позовні вимоги та просить стягнути з відповідача суму неповернутої давальницької сировини у розмірі 13947 грн. 50 коп.

Відповідач подав відзив № 18-7/2945 від 24.10.08 р., в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач подав додаткові заперечення № 18-7/5312 від 20.11.2008 року, в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що оскільки стружка належить до відходів, а не до залишків, а позивач до відповідача не звертався з вимогою про повернення саме відходів, відповідач вважає , що спір між сторонами щодо повернення відходів відсутній, у звязку з чим позовні вимоги є безпідставними.

Відповідач подав додаткові матеріали, зокрема лист №110-955 від 8.01.09р. в якому ВАТ "Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім.. А.М. Кузьміна" просить ВАТ "Сумське машинобудівне науково виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" в строк до 15.01.09р. розглянути питання щодо повернення стружки групи Б11 в кількості 7,97тн., а також лист № 82-30/14 від 15.01.09р. в якому ВАТ "Сумське машинобудівне науково виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" звертається до ВАТ "Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім.. А.М. Кузьміна" з вимогою забрати в семиденний строк з моменту отримання листа стружку (підвид 326) загальною вагою 7542, 00 кг. на умовах поставки FCA м. Суми.

Відповідач подав клопотання, в якому наполягаючи на тому, що стружка належить до відходів, а сторони погодили, що поверненню підлягають виключно залишки давальницької сировини, вважає позовні вимоги про повернення вартості відходів давальницької сировини безпідставними та необґрунтованими.

Позивач надав пояснення до клопотання відповідача (а.с. 137-141, Т.1) в обґрунтування позовних вимог.

У судове засідання 25.06.09 року відповідач подав додаткові пояснення № 18-7/1181 від 24.06.09 р., в яких зазначив, що Національним стандартом України «Метали чорні вторинні» ДСТУ 4121-2002 не передбачено металобрухту групи Б-11. Крім того, відповідач зазначив, що не має жодних зобовязань перед позивачем забезпечувати відповідність відходів давальницької сировини вимогам ДСТУ 4121-2002, а саме щодо підготовки відходів давальницької сировини до переробляння, збирання їх по видам та підвидам, їх пакуванню та пресуванню, забезпечувати їх документом якості.

Також відповідач подав у судове засідання копію листа № 82-30/95 від 23.06.09 р., адресованого позивачу 24.06.09 р. з вимогою забрати відходи давальницької сировини.

Позивач подав додаткові пояснення № 1-21 від 03.07.09 р., в яких наполягає на задоволенні позовних вимог, виходячи з того, що переробник повинен повернути всі залишки та відходи саме тієї сировини, яка була йому поставлена, а посилання на ДСТУ лише конкретизує той вид відходів, який підлягає поверненню відповідно до того типу металу, який було поставлено.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

Відповідно до п. 1.1 укладеного між сторонами договору № 4/53/1502083163 від 13.02.2008 року на переробку давальницької сировини відповідач зобовязувався перекувати злитки з наступною попередньою механічною обробкою та виготовити заготівлі круглого перерізу, що вказані у специфікаціях (додатках), зі злитків позивача, які належать позивачу на праві приватної власності, та передати готову продукцію у власність позивачу, а позивач зобовязувався передати давальницьку сировину відповідачу, прийняти та оплатити готову продукцію на умовах, в порядку та у строки, встановлені даним Договором.

Факт відвантаження позивачем давальницької сировини (57,09 т злитків) на адресу відповідача підтверджується квитанцією про приймання вантажу від 21.02.08 р. № 47856552 (а.с. 26).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не було повернуто частину залишків давальницької сировини, а саме згідно з розрахунком (а.с. 79) після переробки у відповідача залишилося та підлягає поверненню 7,97 т стружки вартістю 13947,5 грн.

Як зазначає позивач, обовязок відповідача повернути залишки давальницької сировини підтверджується п. 1.1 Договору, у якому визначено, що давальницька сировина (злитки) належать позивачу на праві приватної власності та пунктом 3 Специфікації, який передбачає поставку залишків давальницької сировини на умовах FCA склад постачальника, м. Суми, залізничним транспортом або автотранспортом замовника, а також нормами чинного законодавства, зокрема ч. 1 ст. 840 Цивільного кодексу України, згідно з якою якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з вимогою повернути залишки давальницької сировини, або відшкодувати їх вартість, але претензія № 1-13 від 31.07.08 р. була залишена відповідачем без відповіді.

Як вбачається з відзиву відповідача, поданого у судове засідання 27.10.2008 р., станом на 24.10.2008 року на складі відповідача залишились залишки давальницької сировини вагою 128 кг, які позивач має право забрати будь-якого часу (а.с. 84).

Водночас, у своїх запереченнях відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що норми витрат давальницької сировини не погоджувались сторонами, а згідно з ч. 2 ст. 840 Цивільного кодексу України якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків.

Крім того, відповідач відносить стружку не до залишків давальницької сировини, а до відходів, повернення яких між сторонами не погоджувалось, у звязку з чим позовні вимоги є безпідставними, а обставини в обґрунтування порушення відповідачем прав позивача, не доведеними.

Спростовуючи твердження відповідача про те, що між сторонами не погоджувались норми витрат давальницької сировини, позивач посилається на те, що між сторонами погоджувалися норми обробки металу, що підтверджується підписаним обома сторонами Протоколом № 1420-08 (а.с. 37-38), відповідно до якого визначаються норми витрат сировини для переробки металу.

Також в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у процесі переробки будь-якої сировини залишаються два види відходів: поворотні та безповоротні. Безповоротні відходи складають сировину, яка у процесі переробки втрачається і не може бути повернута ( чад та окалина), поворотні відходи відповідно складають собою усі інші залишки, які можуть бути зібрані та збережені.

Стружка групи Б11 зазначена у ДСТУ 4121-2002 «Метали чорні вторинні» (п. 4.10, позиції 311, 315 та 323 (відповідно до Перевідної таблиці відходів від 18.12.03р), і є вторинною сировиною, що використовується для подальшого виготовлення металу.

Тому позивач вважає твердження відповідача про те, що стружка групи Б11 належить до безповоротних відходів, а тому не має подальшого використання і не підлягає поверненню, безпідставними та необґрунтованими. Стружка відноситься до металобрухту, який використовують як металургійну сировину у процесі виплавляння чавуну та сталі та з іншою метою (п. 1 ДСТУ 4121-2002). Саме тому ці залишки мають господарську цінність та вартість, і використовуються у господарській діяльності позивача.

Відповідно до ст. 840 Цивільного кодексу України, якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу, а також підрядник зобов'язаний надати звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Стаття 840 Цивільного кодексу України, яка встановлює обовязок підрядника надати замовнику звіт про використання матеріалу та повернути його залишок, ніякого поділу на залишок та відходи не робить, під залишком розуміється весь залишок давальницької сировини.

Точну кількість заготівель, які мали бути поставлені переробникові, було визначено у Специфікації № 1 до договору № 4/53/1502083163 від 13.02.08р. Відповідно до п. 4 Специфікації інші види досліджень та контролю здійснюються відповідно до Протоколу № 1420-08.

Оскільки у договорі не зазначена точна кількість залишків, що підлягає поверненню, позивачем було зроблено розрахунок кількості залишків давальницької сировини відповідно до тоннажу, який було поставлено на адресу відповідача.

Згідно з даним Протоколом № 1420-08, з вирахуванням кількості повернутих відповідачем поворотних відходів вагою 10,05 т та кількості безповоротних відходів вагою 1,71 т (чад та окалина), повернуто не було 7,97 т стружки. Як зазначає позивач, станом на 10.09.08р. ринкова вартість залишків давальницької сировини, а саме стружки групи Б11, складала 1 750 грн/тн., що підтверджується службовою запискою (а.с. 33, Т. 1). Таким чином, сума неповернутої давальницької сировини складає 13 947,5 грн.

Господарський суд не може взяти до уваги посилання відповідача на лист, в якому відповідач звернувся до позивача з вимогою забрати в семиденний строк з моменту отримання зазначеного листа, відходи давальницької сировини (стружка, підвид 326) загальною масою 7542,00 кг на умовах поставки FCA м. Суми (склад виконавця), оскільки відповідно до перевідної таблиці стружка підвиду 326 відповідає стружці групи Б26, а не Б11 (а.с.95, Т.1), тому не стосується предмету спору по даній справі.

Як вбачається з матеріалів справи, по відвантажувальному талону № 17 та акту приймання передачі від 25.06.08 р. частину залишків давальницької сировини відповідач передав позивачу саме групи Б11 вагою 10,05 т (а.с. 31-32).

Заперечення відповідача стосовно того, що позивач не має права вимагати повернення стружки певної групи, а відповідач забезпечувати відповідність давальницької сировини вимогам ДСТУ 4121-2002 господарський суд також не може вважати обґрунтованим, оскільки обовязок повернення залишків саме тієї сировини, яка була поставлена для перероблення випливає з положень договору та з самого поняття давальницької сировини (право власності на давальницьку сировину та вироблену з неї продукцію та всі залишки не переходить до переробника), а не з ДСТУ 4121-2002. Як зазначає позивач, позовні вимоги стосуються повернення саме тих відходів, що залишилися після переробки наданої відповідачу давальницької сировини, і такі відходи класифікуються як стружка групи Б11 (відповідно до Перевідної таблиці для класифікації підвидів відходів по ДСТУ 4121-2002).

Беручи до уваги, що матеріалами справи, зокрема відвантажувальним талоном № 17 та актом приймання передачі від 25.06.08 р. (а.с. 31-32) підтверджується факт повернення позивачу поворотних відходів (обрізки) Б11 вагою 10,05 т, враховуючи, що доказів повернення залишків давальницької сировини у повному обсязі, обґрунтованого контррозрахунку або заперечень проти позовних вимог відповідач не подав, господарський суд вважає вимоги позивача про відшкодування 13 947 грн. 50 коп. вартості неповернутої давальницької сировини обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Господарські витрати відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ім.. М.В. Фрунзе» (40004, м. Суми, вул.. Горького, 58, код 05747991) на користь Відкритого акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім.. А.М. Кузьміна (69008, м. Запоріжжя, вул.. Південне шосе, 81, код 00186536) 13947 грн. 50 коп. вартості неповернутої давальницької сировини; 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; 139 грн. 47 коп. державного мита, видати наказ.

СУДДЯ В.Д. ГУДИМ

Повний текст судового рішення підписано 09.07.09 р.