Ухвала суду № 56499531, 11.03.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/8261/14-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Бірса О.В.,

при секретарі Куса Л.І.,

за участю сторін судового провадження:

прокурора Столярчука Є.В.,

захисника ОСОБА_1,

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у відкритому підготовчому судовому засіданні питання продовження запобіжних заходів обвинуваченим у рамках кримінального провадження унесеного 20.01.2014 року до ЄРДР за № 12014100040000695 за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

У провадження суду обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у даному кримінальному провадженні надійшов 04.03.2016 року.

Ухвалою суду від 04.03.2016 року у провадженні було призначено підготовче судове засідання на розгляд у якому винесено питання регламентовані ст.ст. 314-316 КПК України, у зв'язку з чим, зокрема з безпосереднім урахуванням положень ст.ст. 197, 315 КПК України, судом на обговорення учасників кримінального провадження поставлено питання доцільності продовження дії запобіжний заходів відносно кожного з обвинувачених.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні вважав за можливе продовжити строк дії заходів забезпечення кримінального провадження обвинуваченим, оскільки підстави для зміни мір запобіжних заходів відсутні, враховуючи наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, даних про їх особи.

Захисник ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні зазначив, що вказані ризики, визначені ст. 177 КПК України, у даному випадку, відсутні, а особо обвинуваченого, виходячи з положень ст. 178 КПК України, є такою, що має стійкі соціальні зв'язки та допустиму репутацію, а тому підстави для продовження даного заходу забезпечення кримінального провадження відсутні.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку свого захисника у повному обсязі, крім того, вказав на те, що термін його попереднього ув»язнення перевищує призначене йому покарання за попереднім вироком, який скаосвано не за м'якістю покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2 у підготовчому судовому засіданні просив змінити йому запобіжний захід з домашнього арешту на альтернативний захід, оскільки вказані ризики, визначені ст. 177 КПК України, у даному випадку, відсутні, а його особа, виходячи з положень ст. 178 КПК України, є такою, що має стійкі соціальні зв'язки та допустиму репутацію.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали провадження, приходить до наступного.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

У даному випадку, з матеріалів судового провадження та пояснень учасників процесу у підготовчому судовому засіданні було встановлено, що обвинувачені були затримані 26.01.2014 року о 00 год. 03 хв.

З бази автоматизованого документообігу суду "Д-3", а саме судового рішення від 28.01.2014 року слідує, що запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою з альтернативною унесення застави в сумі 73080 гривень було обрано, враховуючи наявність ризиків регламентованих ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: продовжувати злочинну діяльність, перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, а також ухилятися від слідства та суд, даних про його особу, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року, уродженець с. Ахалі-Кіндгі, Очамчирського району, Республіки Грузія, грузин, громадянин України, з повною вищою освітою, одружений, має на утриманні сина ІНФОРМАЦІЯ_5, непрацюючий, зареєстрований та проживаючий за адресою АДРЕСА_1 та з урахуванням того, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання встановленим ризикам.

Також, з бази автоматизованого документообігу суду "Д-3", а саме судового рішення від 28.01.2014 року слідує, що запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою з альтернативною унесення застави в сумі 36540 гривень було обрано, враховуючи наявність ризиків регламентованих ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: перешкоджати встановленню істини по даному кримінальному провадженню, при цьому може переховуватись від органів досудового розслідування та впливати на потерпілого та свідків, може вчинити інше кримінальне правопорушення, даних про його особу, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, уродженець м. Києва, українець, громадянин України, не працюючий, зареєстрований та проживаючий в АДРЕСА_2, раніше не судимий, та з урахуванням того, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання встановленим ризикам.

В подальшому останнім судовими рішеннями неодноразово строк їх утримання під вартою продовжувався у межах 60 діб та вироком суду від 06.03.2015 року дані заходи забезпечення кримінального провадження залишені без змін до набрання цим вироком законної сили.

При цьому, за вироком суду ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було визнано винними у вчиненні злочину та призначено покарання, кожному окремо, 4 роки позбавлення волі.

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва від 17.12.2015 року, вирок місцевого суду від 06.03.2015 року скасовано, у зв'язку з з допущенням істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які тягнуть за собою безумовне скасування судового рішення, а запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 продовжено до 16.01.2016 року включно, а ОСОБА_2 змінено на домашній арешт в певний період доби.

Судовим рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 14.01.2016 року обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні повернуто прокурору, а визначені апеляційним судом заходи забезпечення кримінального провадження стосовно обвинувачених продовжено до 13.03.2016 року включно.

Частинами 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування/продовження заходів забезпечення кримінального провадження (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються.

У даному випадку, стороною захисту, у супереч положень ст. 132 КПК України, не надано до суду жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що встановлені слідчим суддею обставини визначені ст. 177, п.п. 1-2 ч. 1 ст. 194, п.п. 1-11 ч. 1 ст. 178, ст. 199 КПК України при обранні запобіжного заходу обвинуваченим, на даний час, втратили свою актуальність, апріорі, виходячи з того, що слідчим суддею встановлено наявність ризиків можливості впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше правопорушення, переховуватися від суду, а на цей час, у провадженні свідки не допитані, потерпілий свою позицію у справі не висловив, тож виходячи з того, що суд може обґрунтовувати свої висновки тільки показаннями, які він сприймав у суді особисто, можливість реального впливу обвинувачених на останніх є триваючою, як і ризиків можливості вчинення іншого злочину та переховування від суду.

Однак, суд вважає не доведеними прокурором обставини регламентовані п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України (жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеному під час розгляду клопотання ризикам) відносно обвинуваченого ОСОБА_2 та враховуючи конкретні дані про його особу, вважає за можливе змінити йому запобіжний захід з домашнього арешту на особисте зобов»язання з покладенням обов'язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, які будуть пропорційними, помірними, та таким, що не становитимуть надмірний тягар для нього, тобто не суперечитимуть п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) та «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16 жовтня 2008 р.), терміном на 2 місяці, оскільки саме даний запобіжний захід дасть змогу уникнути встановленим судом ризикам та забезпечити виконання покладених процесуальних обов'язків.

Аналізуючи питання наявності передумов подальшого утримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3, суд вважає не доведеними прокурором обставини регламентовані п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України (жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеному під час розгляду клопотання ризикам) відносно останнього та враховуючи конкретні дані про його особу, вважає за можливе змінити йому запобіжний захід з утримання під вартою на домашній арешт з покладенням обов'язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, які будуть пропорційними, помірними, та таким, що не становитимуть надмірний тягар для нього, тобто не суперечитимуть п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) та «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16 жовтня 2008 р.), терміном на 2 місяці, оскільки саме даний запобіжний захід дасть змогу уникнути встановленим судом ризикам та забезпечити виконання покладених процесуальних обов'язків.

Крім того, суд змінюючи запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3, звертає увагу сторін провадження на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 416 КПК України, після скасування судом апеляційної інстанції вироку або ухвали про закриття кримінального провадження чи про застосування, відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру суд першої інстанції здійснює судове провадження згідно з вимогами розділу IV цього Кодексу в іншому складі суду.

При новому розгляді в суді першої інстанції допускається застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення та посилення покарання тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляційною скаргою прокурора або потерпілого чи його представника у зв'язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання.

Тобто, за наслідками даного судового провадження, враховуючи положення ст. 416 КПК України та підстав з яких було скасовано попередній вирок, а саме істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, суд не матиме змоги, у разі доведення факту вини обвинуваченого, призначити йому покарання більше ніж 4 роки позбавлення волі.

Згідно ч. 5 ст. 72 КК України, суд має звільнити засудженого від відбування покарання, якщо строк попереднього ув'язнення, відбутий засудженим у межах кримінального провадження, дорівнює або перевищує фактично призначене йому основне покарання, передбачене частиною першою цієї статті.

У разі якщо до винесення вироку строк попереднього ув'язнення, відбутий особою, перевищуватиме співвідношення, визначене абзацом першим цієї частини, максимально можливий строк позбавлення волі, передбачений Особливою частиною цього Кодексу для злочину (злочинів), у якому (яких) підозрюється така особа, така особа має бути негайно звільнена судом з-під варти за ініціативою суду або за ініціативою особи, яка звільняється, або її захисника (законного представника) чи прокурора.

Таке звільнення допускається на стадії судового розгляду кримінального провадження і на стадії досудового розслідування такого кримінального провадження.

У даному випадку, ОСОБА_3 перебуває під вартою з 26.01.2014 року, тобто 2 роки 1 місяць і 13 днів, що з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення воліперевищує максимально можливий строк позбавлення волі, який може бути призначений йому за наслідками даного судового провадження, а саме 4 роки, тобто в силу положень ч. 5 ст. 72 КК України підлягає негайному звільненню з-під варти.

На підставі викладеного та керуючись ст. 72 КК України, ст.ст. 1-29, 131-132, 176-178, 183, 193-194, 196, 205, 331, 369-372, 376, 416 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Запобіжний захід ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вигляді тримання під вартою змінити на домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 з забороною залишати житло з 20 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв. наступного дня, протягом всього кримінального провадження до моменту його припинення за встановлених законом обставин, у зв"язку з чим звільнити його з-під варти негайно в залі суду.

Зобов»язати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, прибути до місця свого проживання - АДРЕСА_1.

Запобіжний захід ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді домашнього арешту змінити на особисте зобов»язання за адресою: АДРЕСА_2 протягом всього кримінального провадження до моменту його припинення за встановлених законом обставин.

Зобов"язати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, прибувати за кожною вимогою у рамках даного кримінального провадження до суду та, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти до 11 травня 2016 року наступні обов'язки:

? прибувати до суду із встановленою періодичністю;

? не відлучатися із населеного пункту за місцем проживання, а саме ОСОБА_3 з м. Чернігова, а ОСОБА_2 з м. Києва без суду;

? повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

? здати при наявності на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свої паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Роз'яснити обвинуваченим, що в разі невиконання покладених на них обов'язків, до них може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід; працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою ОСОБА_3, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.

Ухвалу передати через прокурора для виконання органам внутрішніх справ за місцем проживання обвинуваечних та зобов'язати останніх негайно поставити їх на облік і повідомити про це суд.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 Столярчука Є.В. та слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національно поліції у м. Києві Коток Н.О.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального Кодексу України.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали о 17 год. 00 хв. 16.03.2016 року.

С у д д я : О.В. Бірса