Ухвала суду № 56496517, 16.03.2016, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 234/13321/15-к

Номер провадження 1-кп/623/26/2016

У Х В А Л А

іменем України

16 березня 2016 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Гуренко М.О.,

за участю секретаря Бобриш М.С.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

прокурора Говорущака О.М.,

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши в судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про визнання доказів очевидно недопустимими по кримінальному провадженню № 42015000000000186 від 18.02.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Згідно матеріалів обвинувального акту та реєстру досудового розслідування ОСОБА_1, займаючи посаду прокурора міста Краматорська Донецької області, використовуючи своє службове становище, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2, який займав посаду заступника прокурора міста Краматорська і ОСОБА_3, у період часу з листопада 2014 по квітень 2015 року вимагав та одержав від ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 і ОСОБА_20 для себе та третьої особи - ОСОБА_2 неправомірну вигоду у розмірі 83 400,00 грн. і 1400,00 доларів США (34 720,00 грн.) за не проведення безпідставних протиправних перевірок діяльності вищевказаних осіб на відповідність вимогам законодавства, тобто вимагали та одержали, як службові особи, які займали відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, неправомірну вигоду для себе та третьої особи за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого йому службового становища, чим вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.

16 березня 2016 року у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 наполягав на тому, що необхідно визнати очевидно недопустимим доказом: допит від 22.06.2015 року у слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області свідка ОСОБА_13, допит від 12.06.2015 року у слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області свідка ОСОБА_8, допит від 10.04.2015 року у слідчого судді Краматорського міського суду донецької області свідка ОСОБА_16, допит від 10.04.2015 року у слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області свідка ОСОБА_6, які 17.02.2016 року та 24.02.2016 року були досліджені, відтворенні, оглянуті та долучені Ізюмським міськрайонним судом Харківської області до матеріалів судового провадження.

Обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2 та захисники обвинувачених підтримали зазначені клопотання, мотивувавши це тим, що на їх думку вищезазначені допити свідків отримані в порушення Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказах у кримінальному провадженні. Журнали судового засідання Краматорського міського суду Донецької області від 10.04.2015 року, 12.06.2015 року, 22.06.2015 року не відповідають суті проведених судових засідань. Таким чином, обвинувачений ОСОБА_2 вважає, що у відповідності до п.1 ч.2 ст. 87 КПК України наявні порушення правил допустимості доказів, а тому такий доказ як проведення допиту у слідчого судді є недопустимим.

Обвинувачений ОСОБА_3 посилився на розсуд суду.

Прокурор у судовому засіданні пояснив, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, оскільки доводи викладені у ньому в повному обсязі дублюють клопотання, які щоразу заявлялись стороною захисту під час дослідження та вирішення питання долучення вищевказаних доказів до матеріалів справи, жодні нові обставини чи мотивація обвинуваченим ОСОБА_2 суду надана не була. Крім того, вказані клопотання щодо визнання допитів свідків ОСОБА_16, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_13 очевидно недопустимим доказами, вже вирішувалось судом під час їх безпосереднього дослідження та у їх задоволенні було відмовлено.

Крім того, прокурор зазначив, що сторона захисту приймала участь у допиті свідків під час досудового розслідування, під час їх проведення приймала активну участь у допиті свідків, жодних клопотань чи заперечень щодо проведення допиту свідка у суді не заявляли. Більш того, прийняте слідчим суддею рішення про допит свідка під час досудового розслідування не оскаржували.

Суд, вислухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.

Відповідно до ст. 225 КПК України допит свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні у виняткових випадках, пов'язаних із необхідністю отримання показань свідка чи потерпілого під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров'я свідка чи потерпілого, їх тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити їх допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, сторона кримінального провадження має право звернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит такого свідка чи потерпілого в судовому засіданні, в тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб. У ньому випадку допит свідка чи потерпілого здійснюється у судовому засіданні в місці розташування суду або перебування хворого свідка, потерпілого в присутності сторін кримінального провадження з дотримання правил проведення допиту під час судового розгляду.

Так, будь-хто зі сторони кримінального провадження, як з боку обвинувачення, так і з боку захисту (п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України) має право звернутися під час досудового розслідування до слідчого судді із клопотанням провести допит свідка.

З клопотань Генеральної прокуратури України Головної військової прокуратури від 09.04.2015 року щодо свідка ОСОБА_16, 12.06.2015 року щодо свідків ОСОБА_6, ОСОБА_13 та 11.06.2015 року ОСОБА_8 вбачається, що вони подані до Краматорського міського суду Донецької області зокрема й з підстав унеможливлення впливу на повноту та достовірність показань свідків.

Вказані клопотання були подані до суду за місцем проведення досудового розслідування і мали в своєму обґрунтуванні викладення конкретних й реальних причин, які вказували на необхідність отримання від певної особи показань і водночас існування на час подання й розгляду клопотання чи в майбутньому до часу розгляду матеріалів кримінального провадження судом небезпеки для життя і здоров'я свідка, їх тяжкої хвороби, розвиток і наслідки якої створюють небезпеку для життя чи можуть викликати тяжкі наслідки для здоров'я особи, наявності інших обставин, що можуть унеможливити в майбутньому їх допит у суді або вплинути на повноту чи достовірність показань.

До таких обставин було віднесено найближчий переїзд особи на постійне проживання до інших країн, повернення чи тимчасовий приїзд з яких до України, існування реальної загрози впливу на свідків з боку зацікавлених осіб з метою схилення до відмови від показань або зміни показань на користь однієї із сторін кримінального провадження тощо, що підтверджується оголошеним прокурором піж час судового розгляду справи повідомленням ОШ ЦУ СБ України в районі проведення АТО від 02.06.2016 за №50/782 та частково допитаними свідками по справі.

Сторони кримінального провадження з дотриманням правил, встановлених ст.ст. 352, 353, 354 КПК були завчасно повідомлені про місце й час проведення допиту свідка в судовому засіданні.

Докази, які отримані під час досудового розслідування в порядку проведення допиту свідка чи потерпілого судом, вважаються такими, що отримані в судовому засіданні (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Свідок чи потерпілий, які були допитані в судовому засіданні під час досудового розслідування, є тими особами, яким відомі обставини, що можуть мати значення для судового провадження.

Суд вважає, що оцінку таким показанням суд надає з урахуванням усіх встановлених у судовому засіданні доказів.

Згідно ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Пунктом 1,2 ч.2 ст. 87 КПК України встановлено, що суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння - отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження, а здійснення процесуальних дій без попереднього дозволу суду .

Порядок отримання доказів, вказаних ст. 84 КПК України передбачає дотримання певних вимог: 1) належний суб`єкт отримання доказів; 2) законність процесуального джерела доказів; 3) належність процесуального порядку отримання доказів; 4) належність фіксації ходу і результатів слідчих дій.

Крім того, Краматорський міський суд Донецької області листом за №01.12/74 від 16.02.2016 повідомив, що слідчими суддями проводились допити свідків під час досудового розслідування за клопотаннями органу досудового розслідування за загальними правилами ст.ст. 225, 352 КПК України у звязку із встановленням обґрунтованих підстав передбачених ч. 1 ст. 225 КПК України для їх допиту. Отримані в результаті проведення судових засідань журнали та диски із аудіозаписами засідань надавались органу досудового розслідування, як ініціатору клопотань, про що свідчать наявні розписки та записи в довідкових листах до судової справи.

Всі аудіозаписи на цифрових дисках наданих прокурором записані за допомогою спеціальної системи звукозапису судового засідання, яка використовується в судах загальної юрисдикціїї «Камертон».

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає що докази отримані в результаті допиту свідків ОСОБА_16, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_13 у слідчого судді під час досудового розслідування не можуть бути визнані очевидно не допустимим доказами.

Керуючись ст.ст. 84, 86, 87, 95, 225, 352, 353, 354, 371, 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про визнання очевидно недопустимим доказом: допит від 22.06.2015 року у слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області свідка ОСОБА_13, допит від 12.06.2015 року у слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області свідка ОСОБА_8, допит від 10.04.2015 року у слідчого судді Краматорського міського суду свідка ОСОБА_16, допит від 10.04.2015 року у слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області свідка ОСОБА_6, які 17.02.2016 року та 24.02.2016 року були досліджені, відтворенні, оглянуті та долучені Ізюмським міськрайонним судом Харківської області до матеріалів судового провадження відмовити.

Ухвала не є кінцевим рішенням суду по справі, розясненню в порядку ст.380 КПК України не підлягає.

Ухвала оскарженню не підлягає, а заперечення проти неї можуть бути подані разом з апеляційною скаргою на остаточне рішення суду.

Суддя М.О. Гуренко