Кримінальне провадження № 1-кс/428/2365/2016
Справа № 428/3158/16-к
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2016 року м. Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:
слідчого судді Бароніна Д.Б.,
при секретарі Бондаренко І.С.,
представника заявника ОСОБА_1,
розглянувши клопотання Директора Місцевого благодійного фонду «Григорія Сковороди» сприяння та розвитку освіти та підтримки молоді ОСОБА_2 про скасування арешту майна, який було накладено ухвалою слідчого судді від 10.02.2016 року по справі № 428/1589/16-к,-
ВСТАНОВИВ:
В Сєвєродонецький міський суд надійшло клопотання Директора Місцевого благодійного фонду «Григорія Сковороди» сприяння та розвитку освіти та підтримки молоді ОСОБА_2 про скасування арешту на майно у вигляді грошових коштів готівкою в сумі 135 000 грн., який було накладено ухвалою слідчого судді від 10.02.2016 року по справі № 428/1589/16-к.
В обґрунтування вимог клопотання заявник посилається на наступне.
Ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області по справі №428/1589/16-к від 10.02.2016 р. було задоволено клопотання старшого слідчого 2-го відділення СВ УСБУ в Луганській області Шепіло О.С., погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області Маіляном Г.С., про арешт майна та накладено арешт у кримінальному провадженні № 22016130000000020 від 28.01.2016 р. на тимчасово вилучене майно: грошові кошти фінансово-господарської діяльності ТОВ "Олвіст-ЛТД", ТОВ Фірма "Систем-А" та печатку ТОВ "ПРО-СТІР", які були виявлені та вилучені в ТОВ Сєвєродонецьке АТП 10974", за адресою: АДРЕСА_1, а саме: 447 933 (чотириста сорок сім тисячі дев'ятсот тридцять три) гривні, а також документи фінансово-господарської діяльності ТОВ "Олвіст-ЛТД", ТОВ Фірма "Систем-А" та печатку ТОВ "ПРО-СТІР".
Заявник вважає, що вищезазначена ухвала слідчого судці про арешт майна та сам арешт майна підлягають скасуванню частково, адже вилучені гроші належать на праві власності заявнику, та були отримані їм особисто від Місцевого благодійного фонду «Григорія Сковороди» та розвитку освіти та підтримки молоді (ЄДРПОУ 25367569) на підставі договору №2605/3 про надання поворотної фінансової допомоги від 26.05.2015 р., тому вони не є предметом, доказом, засобом чи знаряддям вчинення злочину та не мають відношення до кримінального провадження яке розслідується.
Розгляд повторного клопотання слідчого Шепіло О.С. про чергове накладення арешту на майно вилучене під час обшуку 30.12.2015 року було здійснено слідчим суддею поверхнево та однобічно, що призвело до винесення незаконної та необґрунтованої ухвали по справі № 428/1589/16-к від 10.02.2016 р.
Представник заявника в судовому засіданні підтримав доводи клопотання, та просив його задовольнити в повному обсязі.
У судовому засіданні слідчий Романченко А.О. присутній не був, про дату, час та місце розгляду клопотання був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив. Частина 2 ст. 174 КПК України не забороняє розглядати клопотання про скасування арешту майна із урахуванням належного повідомлення про час та місце розгляду особи, яка заявила клопотання, та особи, за клопотанням якої було арештовано майно.
Вислухавши представника заявника, дослідивши письмові матеріали клопотання, суд дійшов наступних висновків.
Ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області по справі № 428/12418/15-к від 07.12.2015 року задоволено клопотання слідчого у кримінальному провадженні та надано старшому слідчому в ОВС слідчого відділу УСБУ в Луганській області Шепілі О.С. дозвіл на проведення обшуку у приміщенні, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_5, ОСОБА_6, Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничою фірмою «Делос» та Відкритим акціонерним товариством «Сєвєродонецьке автотранспортне підприємство 10974», з метою відшукання і вилучення предметів та речей, які містять у собі відомості про обставини вчинення злочину - чернеток, чорнових записів, схем, системних блоків персональних комп'ютерів, ноутбуків, планшетів, смартфонів, флеш-носіїв, дискет, компакт-дисків, відеокамер, фотоапаратів, засобів мобільного зв'язку та банківських карт, які можуть містити в собі сліди вчинення вищевказаної протиправної діяльності, а також предметів вилучених з обігу.
З копії протоколу обшуку від 30.12.2015 року вбачається, що 30.12.2015 року в період з 10 год. 50 хв. до 18 год. 40 хв. у приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, на підставі ухвали слідчого судді від 07.12.2015 року проведено обшук, в ході якого вилучено, зокрема, в підсобній кімнаті біля столу пакет чорного кольору в середині якого знаходились грошові кошти на загальну суму 135 000 (сто тридцять п'ять тисяч) гривень. Зі слів ОСОБА_2, усі виявлені гроші належать йому особисто.
На вищевказане майно згідно із ухвалою слідчого судді від 31.12.2015 року по справі №428/13550/15-к було накладено арешт.
Ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 27.01.2016 року по справі 428/463/16-к було скасовано арешт, який було накладено ухвалою слідчого судді від 31.12.2015 року по справі № 428/13550/15-к на грошові кошти в розмірі 135 000 (сто тридцять п'ять тисяч) гривень, які належать ОСОБА_2, та які були виявлені та вилучені під час проведення обшуку 30.12.2015 року в рамках кримінального провадження № 220151300000000398.
Ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду від 10.02.2016 року по справі №428/1589/16-к в рамках кримінального провадження № 22016130000000020, було накладено арешт на вилучені під час обшуку у приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, на підставі ухвали слідчого судді від 07.12.2015 року, в тому числі на грошові кошти в розмірі 135 000 (сто тридцять п'ять тисяч) гривень, які належать ОСОБА_2.
Згідно із ст. 13 КПК України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якої метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.
Під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом. Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.
Слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.
Суд зазначає, що ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області по справі № 428/12418/15-к від 07.12.2015 року було надано дозвіл на проведення обшуку у приміщенні за адресою: АДРЕСА_1. Отже, слідчим суддею було надано дозвіл на проведення обшуку не щодо всього комплексу будівель та споруд по АДРЕСА_1, адже в ухвалі слідчого судді вказано виключно про дозвіл на проведення обшуку в будівлі АДРЕСА_1 та вказано конкретних власників будівлі АДРЕСА_1.
Суд враховує, що слідчим не було отримано добровільної згоди жодної особи на проникнення до будівлі АДРЕСА_2 чи наявності обставин, передбачених ч. 3 ст. 233 КПК України.
Суд також враховує, що комплекс будівель та споруд під номером АДРЕСА_2 є окремим об'єктом нерухомого майна і власником цього комплексу є інша особа, ні ж ті, яким належить будівля під номером АДРЕСА_1. При цьому, під час розгляду клопотання про скасування арешту майна 27.01.2016 року по справі № 428/463/16-к судом вже було достовірно встановлено, що обшук проведено саме в будівлі під номером АДРЕСА_2, що вбачається з відповідної ухвали слідчого судді.
На підставі викладеного, слідчий суддя вважає, що обшук та проникнення у приміщення за адресою: АДРЕСА_2, а також вилучення майна при проведенні вказаного обшуку здійснені слідчим без наявності відповідних повноважень.
Згідно із ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що майно, яке було вилучено у ОСОБА_2 під час обшуку, проведеному 30.12.2015 року у приміщенні за адресою: АДРЕСА_2, було вилучено слідчим без дотримання вимог КПК України, у зв'язку із чим арешт на майно був накладений необґрунтовано, а майно підлягає негайному поверненню особі, в якої воно було вилучено.
Отже, скарга ОСОБА_2 в частині скасування арешту на майно підлягає задоволенню.
Стосовно вимоги заявника про скасування ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно суд зазначає, що скасування ухвали про накладення арешту на майно може бути здійснено судом апеляційної інстанції у визначеному КПК України порядку. Вирішення питання про скасування ухвали про накладення арешту на майно не належить до повноважень суду першої інстанції.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 13, 40, 174, 233, 236 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
Клопотання Директора Місцевого благодійного фонду «Григорія Сковороди» сприяння та розвитку освіти та підтримки молоді ОСОБА_2 про скасування арешту майна, який було накладено ухвалою слідчого судді від 10.02.2016 року по справі № 428/1589/16-к - задовольнити частково.
Скасувати арешт, який було накладено ухвалою слідчого судді від 10.02.2016 року по справі № 428/1589/16-к на грошові кошти у розмірі 135 000 (сто тридцять п'ять тисяч) гривень, які належать ОСОБА_2 та які були виявлені та вилучені під час проведення обшуку 30.12.2015 року в рамках кримінального провадження № 220151300000000398.
У задоволенні іншої частини клопотання - відмовити.
Копію ухвали вручити слідчому та заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Д.Б. Баронін
Судове рішення № 56494451, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області) було прийнято 17.03.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 428/3158/16-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: