Рішення № 56493909, 14.03.2016, Марківський районний суд Луганської області

Справа № 417/1836/16-ц

Провадження № 2/417/119/16

РІШЕННЯ

Іменем україни

"14" березня 2016 р. с. Марківка Луганської області

Марківський районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді Сурніної Л.О.,

за участі секретаря Воробйової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

13.01.2016р. позивач звернувся до Марківського районного суду Луганської області з даним позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 38860,54 грн., в обґрунтування якого зазначив наступне.

11.07.2013 року між ПАТ «Альфа-Банк» та відповідачем був укладений кредитний договір № 500389583, згідно з яким відповідач отримав кредит в розмірі 36564,00 грн., зі сплатою 12,99% річних. Свої договірні зобовязання по кредитному договору відповідач належним чином та в обумовлені договором строки не виконує, в результаті чого станом на 18.12.2015р. має прострочену заборгованість за кредитом в сумі 29617,02 грн., за відсотками 2593,73 грн. та по комісії 6649,79 грн.

На підставі викладеного, просить суд стягнути з відповідача на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість в загальній сумі 38860,54 грн., яка складається: за кредитом 29617,02 грн., по відсотках 2593,73 грн., по комісії 6649,79 грн.; а також стягнути з відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1218,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не зявився, надав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідач у судовому засіданні вважав, що дії банку є невірними, вони не звернули увагу на усі обставини взяття та повернення ним кредиту, у тому числі і те, що ідуть воєнні дії. Але ж ніяких належних заперечень проти позову не надав та відмовився їх надавати.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення відповідача, суд вважає позов підлягаючим задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 11.07.2013р. ПАТ «Альфа-Банк» та фізична особа ОСОБА_1 уклали кредитний договір №500389583 (а.с.4-6). Відповідно до розділу 2 зазначеного договору, позивачем надано відповідачу кредит в сумі 36564,00 грн. із сплатою 12,99% річних фіксованої процентної ставки. Згідно умов договору, відповідач зобовязався в порядку та на умовах, що визначені договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші, передбачені платежі.

Відповідно до додатку №1 кредитного договору № 500389583 від 11.07.2013р. було встановлено графік платежів з кінцевим терміном сплати - 12.07.2016 (а.с.7).

Згідно довідки про стан заборгованості по кредитному договору № 500389583 від 11.07.2013 р., відповідач станом на 18.12.2015 р. має заборгованість перед банком по кредиту в сумі 29617,02 грн. Крім того, у звязку з порушенням відповідачем умов кредитного договору, за ним рахується заборгованість, а саме: по відсоткам, що не сплачені в сумі 2593,73 грн. та по комісії 6649,79 грн. (а.с.11).

Згідно з ч. 1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. ст.526,527,530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та закону.

Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.

Одностороння відмова від зобовязання не допускається в силу ст.525 ЦК України, така відмова не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання вказано в ч.2 ст.615 ЦК України.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором.

Так згідно з п.1.4 Кредитного договору процентна ставка за користування кредитом є фіксованою. З моменту укладення договору до моменту припинення здійснення зарахування заробітної плати та інших виплат від підприємства, яке було роботодавцем Позичальника на момент укладення, становить 26,7 процентів річних.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням, як це передбачено ст. 610 ЦК України. У разі порушення зобов'язання відповідно до ст.611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як зазначено у ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, в звязку з чим виникла забргованість і станом на 18.12.2015 р. складається із наступного: 29617,02 грн. прострочена заборгованість по кредиту; 2593,73 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам; 6649,79 грн. - комісія.

У звязку із систематичним порушенням боржником своїх обовязків зі сплати кредиту відповідно до норм чинного законодавства та діючого кредитного договору, йому також була нарахована неустойка у розмірі 3700 грн. станом на 18.12.2015р.

Разом з тим, аналізуючи норми ч.2 ст.258, ст. 266 ЦК України, які дають підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою, розмір штрафу на дату розрахунку становить 0,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, наслідками порушення боржником зобовязання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитодавця достроково вимагати повернення частини позики, що залишилася , та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. При поданні позову позивачем платіжним дорученням від 18.12.2015р. за №88919 був сплачений судовий збір у сумі 1218,00 грн. (а.с.3), який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11,60,88,212-215,218,223,ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530 549,610, 611, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (01001, м.Київ, вул..Десятинна, 4/6, МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, п/р №37396000000004) заборгованість за кредитним договором №500389583 від 11.07.2013 року, яка складається із: заборгованість по кредиту 29617,02 грн.; несплачені відсотки 2593,73 грн.; комісія 6649,79 грн.; штраф за порушення умов кредитного договору 0,00 грн., всього стягнути заборгованість в сумі 38860,54 (тридцять вісім тисяч вісімсот шістдесят гривень 54 копійки) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1218,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області шляхом подання апеляційної скарги через Марківський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л.О.Сурніна