Вирок № 56493797, 05.02.2016, Лисичанський міський суд Луганської області

415/2521/15-к

1-КП/415/84/16

ВИРОК

Іменем України

05.02.16 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

судді Грибанової Л.О.,

за участю:

секретаря Демченко Е.Є.,

прокурора Сичова В.М.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Золоте Луганської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, судимого 30 серпня 2007 року Попаснянським районним судом Луганської області за ст.186 ч.3 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням на 2 роки, 07 лютого 2008 року Попаснянським районним судом за ст.186 ч.2, ст.186 ч.3, ст.70 ч.1, ст.71 КК України до 6 років 06 місяців позбавлення волі, 11 січня 2014 року звільненого з місць позбавлення волі за відбуттям строку покарання, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, -

встановив:

04 листопада 2014 року, приблизно о 20 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_2, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), наздогнавши, в районі перехрестя вулиці Леваневського та вулиці Московської міста Попасна, потерпілу ОСОБА_3, та, штовхнувши останню руками, від чого та впала на асфальт, що є насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, умисно, повторно, відкрито викрав - мобільний телефон марки «Nokia», модель «1616-2», ІМЕІ НОМЕР_1, вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №609-159/7 від 05 грудня 2014 року, 90 гривень, з Sіm-карткою оператора мобільного зв'язку «Lіfе)», вартістю 10 гривень, і грошовими коштами на рахунку у сумі 10 гривень, а також, гроші в сумі 210 гривень, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді - синці правої молочної залози, правої ноги, подряпини лівої половини грудної клітини, садна лівого колінного суглобу, садна правої та лівої кисті, які, відповідно до висновку судово-медичної експертизи за №243 від 07-19 листопада 2014 року, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, та майнову шкоду на загальну суму 320 гривень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, при обставинах, вказаних в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень - відмовився, і, відповідая на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, а саме, відкритого викрадання майна потерпілої ОСОБА_3, зокрема, - мобільного телефону марки «Nokia» та грошей, зі спричиненням останній тілесних ушкоджень, в районі перехрестя вулиці Леваневського та вулиці Московської міста Попасна, неподалік ТП «У Завади», де вони разом вживали спртні напої, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії. Завдана потерпілій ОСОБА_3 майнова шкода - відшкодована частково: шляхом повернення викраденого, залишок - зобов'язується усунути найближчим часом, при виникненні певної можливості.

Крім повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_2, провина останнього у скоєнні інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, викладеного в данному вироку, знайшла своє підтвердження у судовому засіданні та доведена наступними дослідженими і перевіренними у судовому засіданні доказами, сприйнятими безпосередньо судом під час судового розгляду.

Із протоколу огляду місця події від 26 листопада 2014 року (а.с.33-34) з фототаблицею (а.с.35) вбачається, що співробітниками Попаснянського РВ ГУМВС України в Луганській області, у службовому кабінеті, в присутності понятих, за участю потерпілої ОСОБА_3, оглянуто - мобільний телефон марки «Nokia», модель «1616-2», ІМЕІ НОМЕР_1, який було викрадено у останньої, та вартість якого, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №609-159/7 від 05 грудня 2014 року (а.с.59-61) з фототаблицею (а.с.62), - станом на момент скоєння кримінального правопорушення, за умови вільного ціноутворення на території України, може складати 90 гривень.

Із протоколу слідчого експерименту від 17 грудня 2014 року (а.с.77-78) з фототаблицею (а.с.79-80) вбачається, що обвинувачений ОСОБА_2, в присутності понятих, вказав співробітникам Попаснянського РВ ГУМВС України в Луганській області, на територію, де він наздогнав потерпілу ОСОБА_3, щтовхнувши останню на землю, та, заволодіши, в подальшому належним тій мобільним телефоном та грошима, а саме, - місцевість в районі перехрестя вулиці Леваневського та вулиці Московської міста Попасна, неподалік ТП «У Завади», де вони разом з потерпілою ОСОБА_3, з вживали спртні напої.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи за №243 від 07-19 листопада 2014 року стосовно потерпілої ОСОБА_3 (а.с.25-26) - під час експертизи потерпілої ОСОБА_3 07 листопада 2014 року було виявлено - синці правої молочної залози, правої ноги, подряпини лівої половини грудної клітини, садна лівого колінного суглобу, садна правої та лівої кисті. Утворились ушкодження від взаємодії з тупими твердими предметами, можливо в строк та за обставин, вказаних освіддчуваною, тобто, 04 листопада 2014 року, і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

На підставі викладеного, суд, оцінюючи в сукупності надані в судовому засіданні пояснення безпосередньо обвинуваченого ОСОБА_2, а також, досліджені, переперевірені та оголошені у судовому засіданні докази, сприйняті безпосередньо судом під час судового розгляду, які погоджуються з поясненнями обвинуваченого, та, відповідно, не викликають сумнівів, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_2, вважає, що винуватість останнього - у скоєнні відкритого викрадення чужого майна (грабіжу), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, повторно, - доведено, і органи досудового розслідування вірно і обгрунтовано кваліфікували дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ст.186 ч.2 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченим ОСОБА_2 кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів (ст.186 ч.2 КК України), обвинувачений ОСОБА_2 - не працює, має постійне місце проживання і за місцем мешкання та у побуті - характеризується позитивно (а.с.40), у скоєному - щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, часткове добровільне відшкодування завданого збитку.

В якості обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно зі ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Приймаючи до уваги вищенаведене, беручи до уваги обставину, що обтяжує покарання, а також, враховуючи суспільну небезпеку злочинного діяння, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання - у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ст.186 ч.2 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 скоїв умисний злочин, який, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень, та який, - є корисливим злочином, крім того, пов'язаний зі спричиненням тілесних ушкоджень, при цьому, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання, а також, з урахуванням активної поведінки обвинуваченого щодо розкриття злочину, з урахуванням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2, який - не працює, і, разом з тим, має постійне місце мешкання і за місцем проживання - позитивно характеризується у побуті, у судовому засіданні - в повному обсязі визнав свою провину, щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, вибачаясь за вчинення останнього, і, одночасно, враховуючи відшкодування майнової шкоди та думку потерпілої ОСОБА_3 у наданій до суду заяві, яка на призначенні обвинуваченому суворого покарання не наполягала, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства та, відповідно, без відбування покарання, - із застосуванням вимог ст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням і покладенням ряду обов'язків, передбачених ст.76 ч.1 п.3, ст.76 ч.1 п.4 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів.

І, у зв'язку з тим, що суд прийшов до переконання щодо можливості виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 без відбування покарання - із застосуванням вимог ст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, суд вважає за необхідне, відповідно до вимог ст.377 КПК України, скасувати у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід - у вигляді тримання під вартою, застосований, відповідно до Ухвали слідчого судді Попаснянського районного суду Луганської області «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» від 19 грудня 2014 року (а.с.85-88), звільнивши останнього з-під варти в залі судового засідання.

Крім того, відповідно до вимог кримінального та кримінально-процессуального законодавства, суд вважає за необхідне зарахувати обвинуваченому ОСОБА_2 в строк відбування покарання термін перебування останнього під вартою з 19 грудня 2014 року (Ухвала слідчого судді Попаснянського районного суду Луганської області «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» від 19 грудня 2014 року (а.с.85-88), до 05 лютого 2016 року, включно, оскільки, попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання, призначеного вироком суду, за правилами, встановленими ст.72 ч.5 КК України, і у разі визнання особи винуватою, рішення про залік досудового тримання під вартою зазначається у резолютивній частині вироку (ст.374 ч.4 п.2 КПК України).

При цьому, оскільки суд прийшов до переконання призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання - у виді позбавлення волі, суд, враховуючи положення ст.72 ч.5 КК України, вважає за необхідне зарахувати обвинуваченому ОСОБА_2 строк попереднього ув'язнення в межах того самого кримінального провадження: з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілою ОСОБА_3 не заявлений, що не позбавляє останню права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

У зв'язку з необхідністю встановлення розміру заподіяної потерпілій ОСОБА_3 майнової шкоди, в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_2, було проведено судову товарознавчу експертизу за №609-159/7 від 05 грудня 2014 року (а.с.59-62), витрати на залучення експертів щодо проведення якої складають суму у розмірі 491 гривня 92 копійки (а.с.63), котра підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Речовий доказ по справі:

мобільний телефон марки «Nokia», модель «1616-2», ІМЕІ НОМЕР_1, що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_3 (а.с.67,68),

- підлягає поверненню потерпілій ОСОБА_3

Керуючись ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, та призначити йому покарання - у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,

періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід ОСОБА_2 - у вигляді тримання під вартою, до набуття вироком законної сили, - скасувати, звільнивши останнього з-під варти в залі судового засідання, негайно. Зарахувати ОСОБА_2 в строк відбування покарання термін перебування останнього під вартою з 19 грудня 2014 року до 05 лютого 2016 року, включно. Зарахувати ОСОБА_2 срок попереднього ув'язнення з 19 грудня 2014 року до 05 лютого 2016 року, включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави

(одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

491 (чотириста дев'яносто одну) гривню 92 копійки за проведення судової товарознавчої експертизи.

Речовий доказ по справі:

мобільний телефон марки «Nokia», модель «1616-2», ІМЕІ НОМЕР_1, що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_3,

- повернути потерпілій ОСОБА_3

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: