Ухвала суду № 56493142, 15.03.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 381/3929/15-ц Головуючий у І інстанції Бутенко В. О.Провадження № 22-ц/780/1520/16 Доповідач у 2 інстанції Кашперська Т. Ц.Категорія 56 15.03.2016

УХВАЛА

Іменем України

15 березня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Фінагєєва В.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря Воробей В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01 грудня 2015 року за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Аха Україна», третя особа Публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк», про стягнення заборгованості,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 07 серпня 2007 року нею був придбаний автомобіль Шевроле Авео за 108800 грн. шляхом отримання споживчого кредиту в АКІБ «УкрСиббанк» та був застрахований в ПАТ «Страхова компанія «Аха Україна» на дану суму. В жовтні 2007 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини іншого учасника дорожнього руху вищезазначений автомобіль був пошкоджений та визнаний страховою компанією фізично знищеним; фактичний розмір страхового відшкодування, отриманий нею, складає 57020 грн.; вартість деталей, придатних до використання пошкодженого транспортного засобу оцінена в 12193,14 грн. На її звернення щодо виплати остаточної суми страхового відшкодування та інформації щодо здійснення розрахунків та результатів висновку спеціаліста страхової компанії стосовно пошкоджень автомобіля, вона отримала відповідь в листі відповідача про відмову в наданні даної інформації страховою компанією. Посилаючись на порушення її прав як споживача страхових послуг, просила стягнути із ПАТ «Страхова компанія «Аха Україна» на її користь 118272 грн.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 15 вересня 2015 року відкрито провадження в справі.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01 грудня 2015 року справу передано за підсудністю до Подільського районного суду м. Києва для розгляду.

Позивач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01 грудня 2015 року і направити справу на новий розгляд у Фастівський міськрайонний суд Київської області в іншому складі суду.

Відповідач ПАТ «СК «АХА Страхування» направив заперечення на апеляційну скаргу, просив відхилити апеляційну скаргу та залишити ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01 грудня 2015 року без змін.

Крім того, відповідач ПАТ «СК «АХА Страхування» направив до суду клопотання про припинення провадження в справі, посилаючись на те, що між тими ж сторонами вже є рішення про той самий предмет і з тих самих підстав.

Колегія суддів приходить до висновку, що клопотання про закриття провадження в справі не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що попереднє прізвище ОСОБА_2 - ОСОБА_4

Відповідачем надано копію рішення Апеляційного суду м. Києва у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ПАТ «СК «АХА Страхування» про відшкодування шкоди, заподіяної злочином, та позовом третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_4 до ОСОБА_6, ПАТ «СК «АХА Страхування», третя особа ПАТ «УкрСиббанк» про стягнення страхового відшкодування, індексу інфляції, трьох відсотків річних та матеріальної шкоди. Виходячи із змісту рішення, ОСОБА_4 в своїх позовних вимогах просила стягнути солідарно з ПАТ «СК «АХА Страхування» та ОСОБА_6 суму несплаченого страхового відшкодування в загальному розмірі 39586 грн., індекс інфляції в розмірі 22644,52 грн., 3 % річних в розмірі 7125,48 грн., а всього 69356 грн., та стягнути з ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі франшизи за договором страхування в сумі 1262,50 грн.

Оскільки зазначений спір розглядався між іншими сторонами та про інший предмет, підстави для закриття провадження в справі відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України відсутні.

Разом із тим, у відповідності до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Передаючи справу за підсудністю до Подільського районного суду м. Києва ухвалою від 01 грудня 2015 року на підставі ст. 116 ЦПК України, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не знаходиться у м. Фастові та Фастівському районі, і відповідно до ст. 109 ЦПК України підстави для розгляду справи Фастівським міськрайонним судом Київської області відсутні.

Однак із даними висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 109 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Відповідно до ч. 5 ст. 110 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про стягнення заборгованості; підставою звернення до суду з вказаним позовом стало те, що страхова компанія, на думку позивача, не виплатила страхове відшкодування в належному розмірі, чим порушені її права споживача, передбачені ст. ст. 4, 6, 7, 15, 19, 21 Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно роз'яснень, викладених в п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12 квітня 1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що до відносин, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», належать, зокрема, ті, що виникають із договорів страхування.

Відповідач ПАТ «СК «Аха Страхування» надав письмове заперечення на апеляційну скаргу, вважаючи, що згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12 квітня 1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується не до будь-яких відносин сторін договору страхування, а лише до тих їх прав і обов'язків як споживача (страхувальника) та особи, що надає послуги страхування (страховика) відповідно, що передбачені саме цим законом. Також посилався на узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, що виникають із договорів страхування, здійсненим Верховним Судом України 11 листопада 2011 року.

Разом із тим, при поданні позову позивач зазначила саме права, передбачені Законом України «Про захист прав споживачів», які, на її думку, було порушено відповідачем: ст. 5 - право на належну якість продукції та обслуговування; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; ст. 6 - право споживача на належну якість продукції; ст. 7 - гарантійні зобов'язання, ст. 15 - право споживача на інформацію про продукцію; ст. 19 - заборона нечесної підприємницької практики.

Отже, позивач прямо вказує на порушення норм, гарантованих Законом України «Про захист прав споживачів», відтак у справі, що розглядається, відносини, які виникають із майнового страхування, підпадають під предмет регулювання Закону України «Про захист прав споживачів" і положення цього закону застосовуються до відносин майнового страхування.

Такі висновки узгоджуються із узагальненням судової практики розгляду цивільних справ, що виникають із договорів страхування, здійсненим Верховним Судом України 11 листопада 2011 року.

Таким чином, суд помилково дійшов висновку про непідсудність справи, оскільки в даному випадку позивач, як споживач страхових послуг, звернувся до суду з позовом за захистом своїх порушених прав.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду скасуванню і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, відповідно до вимог ст. 311 ЦПК України, оскільки судом порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст. ст. 307, 311, 312, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01 грудня 2015 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Кашперська Т.Ц.

Судді: Фінагєєв В.О.

Яворський М.А.