Ухвала суду № 56493019, 16.03.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/5150/15-ц Головуючий у І інстанції Пухна О. М.Провадження № 22-ц/780/355/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 23 16.03.2016

УХВАЛА

Іменем України

16 березня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді: Ігнатченко Н.В.,

суддів: Антоненко В.І., Сушко Л.П.,

за участю секретаря: Вербової В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 4 листопада 2015 року у справі за позовом комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Броваритепловодоенергія» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и л а:

В липні 2015 року КП Броварської міської ради «Броваритепловодоенергія» звернулися до суду з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1. Дана квартира знаходиться в багатоквартирному житловому будинку комунального житлового фонду, який КП Броварської міської ради «Броваритепловодоенергія» забезпечує послугами з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води на підставі рішення виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області від 11 січня 2011 року № 8.

23 січня 2006 року між сторонами було укладено договір про надання послуг № 378/2. Оскільки відповідач отримувала комунальні послуги і вона перебуває в договірних відносинах з позивачем, у неї виник обовязок сплатити кошти за отриманні послуги. Проте в порушення вимог чинного законодавства остання таку оплату проводила лише частково, тому у неї виникла заборгованість перед позивачем, яка за період з 1 лютого 2013 року по 1 березня 2015 року складає 770,52 грн.

За спірний період відповідачу нараховано до сплати за послуги з централізованого опалення 3003,96 грн., субсидія становить 2189,56 грн. У звязку з тим, що п. 3.11 договору про надання послуг передбачено, що в разі наявності заборгованості, сума сплати, яку здійснює споживач, зараховується виконавцем в рахунок погашення заборгованості попередніх періодів незалежно від вказаного в квитанції призначення платежу, проведена ОСОБА_2 оплата у спірний період, а саме в розмірі 1639,20 грн. було частково зараховано в погашення боргу, який утворився станом на 1 лютого 2013 року, а залишок сплати в розмірі 43,88 грн. зарахований в спірний період.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 4 листопада 2015 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь КП Броварської міської ради «Броваритепловодоенергія» заборгованість за надані комунальні послуги з централізованого опалення за період з 1 лютого 2013 року по 1 березня 2015 року у розмірі 770,52 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, з мотивів неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог відповідач вказала, що у неї відсутня будь-яка заборгованість перед позивачем, оскільки вона у повному обсязі здійснювала оплату наданих житлово-комунальних послуг.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, що зявилися, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права рішення суду без змін. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не в повному розмірі проводилася оплата послуг з централізованого опалення, які надавалися позивачем згідно вимог законодавства, у звязку з чим за нею рахується заборгованість, яка підлягає до стягненню.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 і на її імя відкритий особовий рахунок.

Належна відповідачу квартира знаходиться у багатоквартирному житловому будинку зі всіма зручностями комунального житлового фонду, який КП Броварської міської ради «Броваритепловодоенергія» забезпечує послугами з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води на підставі рішення виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області від 11 січня 2011 року № 8 «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді територіальної громади м. Бровари».

23 січня 2006 року між сторонами було укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 378/2, відповідно до якого виконавець зобовязується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання підігрітої води, а споживач зобовязується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Виконавцем є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Згідно ст. 67 Житлового кодексу України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572 власники, наймачі та орендарі жилих приміщень зобовязані своєчасно вносити плату за обслуговування і ремонт будинку, плату за найм чи оренду квартири, комунальні та інші послуги.

Згідно із п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

За змістом ст. ст. 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач житлово-комунальних послуг зобов'язаний укласти письмовий договір з виконавцем послуг на основі типового договору. Споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 22 жовтня 2010 року Броварським міськрайонним судом Київської області видано судовий наказ про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті послуг з централізованого опалення та постачання підігрітої води за період з 01 лютого 2008 року по 01 вересня 2010 року в сумі 2 234 грн.

Листом КП Броварської міської ради «Броваритепловодоенергія» від 18 березня 2014 року за № 01-498 судовий наказ відкликано, оскільки борг ОСОБА_2 сплачено у повному обсязі.

Поруч з цим, судом встановлено, що умови договору відповідач належним чином не виконувала і в результаті несвоєчасної сплати коштів за послуги з централізованого опалення у неї за період 1 лютого 2013 року по 1 березня 2015 року утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 770,52 грн.

Згідно розрахунку суми боргу, наданого позивачем, за спірний період відповідачу нараховано до сплати за послуги з централізованого опалення 3003,96 грн., субсидія становить 2189,56 грн., а фактично сплачено - 43,88 грн.

В пункті 3.11 договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 378/2 сторони погодили, що в разі наявності заборгованості, сума сплати, яку здійснює споживач, зараховується виконавцем, в рахунок погашення заборгованості попередніх періодів незалежно від вказаного в квитанції призначення платежу.

Таким чином, на підставі указаної домовленості сторін, сплачена відповідачем в спірний період сума коштів була частково зарахована в рахунок погашення заборгованості, яка утворилася станом на 1 лютого 2013 року, що підтверджується даними особового рахунку абонента ОСОБА_2 та наданими квитанціями про оплату послуг тепловодопостачання.

За таких обставин рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи і доводами апеляційної скарги не спростовуються.

Відповідно до п. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307-308, 313 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 4 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: