Ухвала суду № 56492234, 16.03.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/1207/15-ц

Провадження № 22-ц/779/624/2016

Категорія 59

Головуючий у 1 інстанції Пулик М. В.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Вакарук В.М.,

суддів: Проскурніцького П.І., Ясеновенко Л.В.

секретаря Шемрай Н.Б.

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі про стягнення коштів, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі на рішення Рожнятівського районного суду від 28 січня 2016 року, -

в с т а н о в и л а :

В липні 2015 року представник ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі про стягнення коштів, в обґрунтування якого зіслався на те, що постановою Рожнятівського районного суду від 04 червня 2014 року, яка набрала законної сили, адміністративний позов ОСОБА_2 до УПФУ в Рожнятівському районі про визнання неправомірними дій управління та зобов'язання провести перерахунок пенсії задоволено. Визнано відмову управління в проведенні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_2 відповідно до ст.ст. 50,54,67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірною. Зобов'язано управління провести перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_2, державної пенсії, як інваліду III групи, учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС, згідно ст.ст.50,54, та ч. З ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі 6-ти мінімальних пенсій за віком, а також додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», починаючи з 01.01.2014 року, з урахуванням проведених виплат.

На виконання постанови суду управлінням було проведено перерахунок основної та додаткової пенсії ОСОБА_2, в результаті якого нарахована сума доплати склала 41995,30 грн., яка залишилась невиплаченою у звязку з відсутністю коштів.

Із урахуванням уточнених позовних вимог представник позивачки просив стягнути з відповідача кошти в розмірі 65213,79 гривень, з яких не виплачена пенсія 41995,30 гривень, та стягнення індексу інфляції в розмірі 23218, 49 гривень.

Рішенням Рожнятівського районного суду від 28.01.2016 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі про стягнення коштів в розмірі 65213,79 гривень.

В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, вказує, що на виконання постанови Рожнятівського районного суду управлінням проведено перерахунок основної та додаткової пенсії, яка на даний час невиплачена через відсутність відповідного бюджетного фінансування. Зазначає, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів та фактичної відсутності відповідного фінансового забезпечення не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Судом не надано належної оцінки тій обставині, що стягнення коштів має відбуватися з державного бюджету, як передбачено ст.1173 ЦК України та ст.63 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

В засіданні апеляційної інстанції представник апелянта ОСОБА_3 вимоги скарги підтримав, представник позивачки ОСОБА_4 вимоги скарги заперечив.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

Встановлено, що постановою Рожнятівського районного суду від 04 червня 2014 року, яка набрала законної сили, адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі про визнання неправомірними дій управління та зобов'язання провести перерахунок пенсії задоволено. Визнано відмову управління в проведенні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_2 відповідно до ст.ст. 50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірною. Зобов'язано управління провести перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_2 державної пенсії, як інваліду III групи, учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС, згідно ст.ст. 50,54, та ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі 6-ти мінімальних пенсій за віком, а також додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», починаючи з 01.01.2014 року, з урахуванням проведених виплат (а.с.5-6).

Постановою ВДВС від 25.05.2015 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-а/350/27/2014 від 05.05.2015 року, виданого Рожнятівським районним судом на виконання вищевказаної постанови суду. Боржника УПФУ в Рожнятівському районі зобовязано виконати постанову суду добровільно в семиденний строк (а.с. 9).

Згідно листа №2577/06 від 04.06.2015 року Управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі повідомило, що ОСОБА_2 проведено перерахунок пенсії за рішенням суду, проте його виплата буде здійснена після фінансування цих видатків з Державного бюджету (а.с.12-13).

Встановлено, що УПФУ в Рожнятівському районі проведено перерахунок призначеної ОСОБА_2 пенсії як інваліду 2 групи згідно ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року і сума перерахунку становить 41995,30 грн (а.с.12-13 ).

За інформацією УПФУ в Рожнятівському районі через відсутність фінансового ресурсу у них немає можливості провести виплату нарахованих коштів, у звязку з чим наявною є заборгованість по виплатах за рішенням суду перед ОСОБА_2 в розмірі 41995,30 грн. (а.с. 12-13).

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст.22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписами ч. 1 ст.107 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов'язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно з ч.1ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Постановою Калуського міськрайонного суду від 04.06.2014 року встановлено, що УПФУ в Рожнятівському районі вчинено неправомірні дії по ненарахуванні та невиплаті належних ОСОБА_2 сум пенсії як інваліду 2 групи згідно ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ч. 3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст.212 ЦПК України), з урахуванням встановлених обставин і вимог ст. ст.10,60 ЦПК України, встановивши, що неправомірними діями УПФУ в Рожнятівському районі ОСОБА_2 завдано збитків у сумі недоотриманої суми пенсії в розмірі 41995,30 грн., як інваліду 2 групи згідно ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», дійшов правильного висновку, що вони підлягають відшкодуванню.

При цьому суд правильно дійшов висновку, що посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування на виплату недоплаченої пенсії позивачу не заслуговують на увагу, оскільки реалізація особою права, що повязане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про задоволення вимог позову в цій частині.

Крім того, дана правова позиція суду узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні від 08 листопада 2005 року в справі «Кечко проти України» зазначив, що держава самостійно визначає, які надбавки виплачувати своїм працівникам з бюджету. Держава може вводити, припиняти або закінчувати виплату цих надбавок. Проте, якщо правове положення, що діє, передбачає виплату певних надбавок, і дотримані всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, поки відповідне положення є таким, що діє (п. 23). Одночасно Європейський Суд з прав людини не прийняв аргумент уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність засобів як на причину невиконання своїх зобов'язань (п. 26).

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди при розгляді справ застосовують практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Згідно з ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Статтями 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» визначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

З аналізу наведених норм права слідує, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

В силу дії ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу.

За наведених обставин суд першої інстанції правильно виходив з того, що на вказані спірні правовідносини поширюється дія ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та ст.ст. 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», відповідно до яких позивач має право на отримання таких виплат.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Виходячи із змісту ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового або зміни рішення.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції постановлено рішення з додержанням вимог закону, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі відхилити, рішення Рожнятівського районного суду від 28 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: В.М. Вакарук

Судді: П.І. Проскурніцький

ОСОБА_5