Постанова № 56486658, 16.03.2016, Луганський окружний адміністративний суд

12.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 березня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/138/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Смішливої Т.В.,

при секретарі судового засідання : Кравцовій Т.О.,

за участю

позивача - ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2, договір від № 36 від 08.02.2016

представника 1-го відповідача Прокопенкова А.В., дов. № 16/8/12-30-10 від 28.07.2015

представника 2-го відповідача не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, Головного управління статистики у Луганській області про визнання дій протиправними та скасування висновку, довідки про результати перевірки, наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

22 лютого 2016 року ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулася до суду з позовом до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (далі - 1-й відповідач, Старобільська ОДП ГУ ДФС у Луганській області), Головного управління статистики у Луганській області (далі - 2-й відповідач), у якому зазначила, що вона з 29.07.1996 по 05.02.2016 працювала головним спеціалістом-економістом відділу статистики у Біловодському районі. На виконання запиту Головного управління статистики у Луганській області від 21.10.2015 про проведення перевірки позивача на підставі Закону України «Про очищення влади» 17.12.2015 в.о. начальника Старобільської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області Дудник С.В. складено висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 частини 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади».

Перевіркою встановлено, що позивач достовірно внесла до декларації відомості щодо наявного майна, набутого під час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади». Також встановлено, що вартість майна, вказаного в декларації та набутого позивачем під час перебування на зазначених посадах, не відповідає податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел, а саме - позивачем 24.11.2005 придбано садибу (житловий будинок загальною площею 64,4 кв.м., частка власності 1/1, земельну ділянку площею 0,0802 га) згідно зареєстрованого договору купівлі-продажу вартістю 28579,19 грн. Сума нарахованого доходу в період з 01.04.1998 по 30.09.2005 згідно відомостей ЄДР фізичних осіб ДФС України 18821,57 грн, в тому числі податок на доходи фізичних осіб - 1809,34 грн.

В поясненнях від 03.12.2015, наданих 1-му відповідачу, зазначено, що джерелом доходу на придбання садиби є заробітна плата колишнього чоловіка та батька, який мешкав спільно з нею. В якості доказів було надано документи про те, що на момент придбання будинку позивач мешкала спільно з чоловіком та своїм батьком, будинок якого проданий в с. Литвинівка, Біловодського району Луганської області, та за спільні кошти сім'ї придбаний будинок в смт. Біловодськ.

В письмовій відповіді на запит позивача та у висновку 1-й відповідач зазначає, що не беруться до уваги відомості про сукупний дохід сім'ї, що, на думку позивача, суперечить приписам статей 60, 61 Сімейного кодексу України.

На підставі зазначеного висновку Головним управлінням статистики у Луганські області складено довідку від 05.02.2016 про застосування заборони у зв'язку з невідповідністю вартості майна (майнових прав), вказаних в декларації, набутого за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», доходам, отриманим із законних джерел.

Відповідно до наказу Головного управління статистики у Луганській області від 05.02.2016 № 20-к її звільнено з займаної посади на підставі Закону України «Про очищення влади», п. 7 прим. 2 ст. 36 КЗпП України.

З посиланням на порушення 1-м відповідачем вимог Закону України «Про очищення влади», статей 60, 61 Сімейного кодексу України, Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою - четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 563 позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Старобільської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області та скасувати висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» від 17 грудня 2015 року № 251/1216/НОМЕР_1 в.о. начальника Старобільської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області Дудник С.В.;

- визнати протиправною та скасувати довідку про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади» та наказ Головного управління статистики у Луганській області від 05 лютого 2016 року № 20-к, про що внести відповідні зміни до трудової книжки;

- поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста-економіста відділу статистики у Біловодському районі Головного управління статистики у Луганській області;

- стягнути з Головного управління статистики у Луганській області суму заборгованості по заробітній платі на користь позивача за час вимушеного прогулу, при цьому спонукати відповідача до негайного виконання рішення суду як про поновлення на роботі, так і стягнення заробітної плати.

У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги повністю, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові. Додатково пояснили, що будинок у с. Литвинівка Біловодського району продано у 2003 році колишнім чоловіком, а не батьком позивача, як було помилково зазначено в тексті позовної заяви.

Представник 1-го відповідача позов не визнав, вказав, що процедура проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки в рамках Закону України «Про очищення влади» чітко регламентована Порядком № 563 від 16.10.2014 та № 1100 від 03.11.2014. У відповідності до вказаних Порядків податковим органом направлено запити для перевірки правильності відображення держслужбовцем у декларації належного йому майна та майнових прав. Перевіркою встановлено відповідність зазначення вказаних даних. Другим етапом є перевірка відповідності вартості придбаного майна доходам, отриманим із законних джерел. При цьому перевірка доходів членів сім'ї не здійснюється, так як це не передбачено відповідними Порядками. Вважав, що податковий орган правомірно склав висновок від 17.12.2016, у якому зазначено про невідповідність вартості придбаного майна, доходам, отриманим із законних джерел. У висновку вказано на пояснення ОСОБА_1 про джерела доходу на придбання садиби, а саме вказано, що нею використано кошти батька, чоловіка та дохід від продажу будинку. Рішення про те звільняти позивача з посади, чи не звільняти приймає роботодавець, а не податковий орган. У зв'язку із зазначеним просив у задоволенні позову до Старобільської ОДПІ відмовити.

Представник 2-го відповідача у судове засідання не з'явився, просив розглянути справу без його участі (а.с. 55), надав заперечення проти позову, в яких послався на те, що 25.12.2015 Головне управління статистики отримало від Старобільської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», де у розділі «Результат перевірки» вказано: з урахуванням письмових пояснень гр. ОСОБА_1 та підтвердних документів встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону, вказаних гр. ОСОБА_1 у декларації, а саме: встановлено, що вартість майна, вказаного у декларації, набутого гр. ОСОБА_1 на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані гр. ОСОБА_1 із законних джерел. 12.01.2016 Головним управлінням статистики у Луганській області до Старобільської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області направлено запит на проведення додаткової перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» стосовно гр. ОСОБА_1, на який податковий орган повідомив, що підстави для проведення додаткової перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» щодо ОСОБА_1 відсутні (вх. № 17-216 від 04.02.2016), тому на підставі висновку складено довідку про результати перевірки, а ОСОБА_1 звільнена з займаної посади головного спеціаліста - економіста відділу статистики у Біловодському районі за пунктом 7 прим. 2 статті 36 КЗпП України (наказ від 05.02.2016 № 20-к). Вважає свої дії щодо звільнення позивача правомірними і просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

Згідно з пунктом 15 частини 1 статті 3 КАС України, публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (пункт 2 частини 2 статті 17 КАС України).

Згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_2 ОСОБА_1 29.07.1996 прийнято присягу державного службовця, з 29.07.1996 по час звільнення позивач працювала у відділі статистики у Біловодському районі Головного управління статистики у Луганській області, відповідно до наказу Головного управління статистики у Луганській області від 02.04.2012 № 558-к переведена на посаду головного спеціаліста-економіста відділу статистики у Біловодському районі (а.с.8-9).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 20.10.2015 звернулася до начальника Головного управління статистики у Луганській області із заявою про проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади" від 16.09.2014 № 1682 (далі - Закон № 1682) (а.с. 86).

Головне управління статистики у Луганській області направило до Біловодського відділення Старобільської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області запит № 19-05/133 від 21.10.2015 про проведення перевірки, передбаченої Законом № 1682-VII, відносно ОСОБА_1 (а.с. 56).

Результати перевірки Старобільською ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області оформлено у вигляді висновку від 17.12.2015 № 251/1216/НОМЕР_1, який 25.12.2015 за вх. № 17-1129 надійшов до Головного управління статистики у Луганській області. У висновку зазначено, що з урахуванням письмових пояснень гр. ОСОБА_1 та підтвердних документів встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону, вказаних гр. ОСОБА_1 у декларації (а.с.57).

Головне управління статистики у Луганській області звернулося до Старобільскої ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області із запитом від 12.01.2016 № 16-33/5 щодо проведення додаткової перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону № 1682-VII стосовно ОСОБА_1 (а.с. 15), на який 1-м відповідачем надано відповідь від 27.01.2016 № 186/9/1216-17-09 про відсутність підстав для проведення додаткової перевірки, оскільки додаткової інформації щодо відомостей, які підлягали перевірці згідно із пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону № 1682-VII, для проведення додаткової перевірки від гр. ОСОБА_1 до Старобільської ОДПІ не надходило (а.с.58).

На підставі висновку Старобільської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області від 17.12.2015 № 251/1216/НОМЕР_1 Головним управлінням статистики у Луганській області складено довідку від 05.02.2016 № 19/48 про результати перевірки, передбаченої Законом № 1682-VII, згідно якої за результатами проведеної перевірки, з урахуванням письмових пояснень та додатково наданих документів встановлено, що до ОСОБА_1 застосовується заборона, передбачена частиною третьою статті 1 Закону № 1682-VII, за критерієм, визначеним частиною восьмою статті 3 Закону № 1682, а саме заборона, яка застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел (а.с.59).

На підставі зазначеної довідки наказом від 05.02.2016 № 20-к ОСОБА_1 звільнено з посади головного спеціаліста-економіста відділу статистики у Біловодському районі з 05 лютого 2016 року з підстав, передбачених Законом № 1682 та п.7-2 ст.36 Кодексу законів про працю України (а.с. 60).

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону № 1682 стосовно ОСОБА_1 за результатами перевірки встановлено, що він підпадає під критерії здійснення очищення влади (люстрації) передбачені частиною восьмою № 1682 Час протягом якого на особу поширюється заборона, передбачена Законом № 1682 - 10 років (а.с. 107).

Надаючи правову оцінку заявленим позивачем вимогам, з урахуванням викладених ним обставин, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про очищення влади" очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Відповідно до частини другої ст. 1 Закону № 1682 очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_5, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.

У частині восьмій статті 3 Закону № 1682 зазначено, що заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1 - 10 частини першої, доходам, отриманим із законних джерел.

Відтак, одним із методів очищення влади є здійснення перевірок достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та перевірок відповідності такого майна (майнових прав) законним доходам осіб, що підлягають перевіркам. При цьому, в разі виявлення недостовірності таких відомостей або ж встановлення невідповідності майна (майнових прав) законним доходам, до осіб, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), застосовуються відповідні заборони.

Підстави й порядок проведення перевірок достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та перевірок відповідності такого майна (майнових прав) законним доходам осіб також визначаються Законом України "Про очищення влади".

Так, ч. 1 ст. 4 Закону № 1682 встановлено, що особи, які перебувають на посадах, визначених у п.п. 1-10 ч. 1 ст. 2 цього Закону, подають керівнику або органу, зазначеному у ч. 4 ст. 5 цього Закону, власноручно написану заяву, у якій повідомляють про те, що до них застосовуються заборони, визначені частиною 3 або 4 ст.1 цього Закону, або повідомляють про те, що до них не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо них відповідно до цього Закону.

Таким чином, посада головного спеціаліста-економіста відділу статистики у Біловодському районі Головного управління статистики у Луганській області, яку займала ОСОБА_1, відноситься до посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади відповідно до Закону № 1682-VII, та щодо якої проводиться перевірка достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", набутого (набутих) за час перебування на посаді судді, доходам, отриманим із законних джерел, як це встановлено п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону № 1682.

Згідно частини четвертої ст. 5 Закону № 1682 організація проведення перевірки осіб (крім професійних суддів та осіб, зазначених в абзаці третьому цієї частини) покладається на керівника відповідного органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої здійснюється перевірка.

Відповідно до частини п'ятої вказаної статті перевірці підлягають: достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону; достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Згідно ч. 10 ст. 5 Закону № 1682 у разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку.

Постановою Кабінету Міністрів України № 563 від 16.10.2014 «Деякі питання реалізації Закону України "Про очищення влади" затверджено Порядок проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади" (далі - Порядок № 563) та Перелік органів, що проводять перевірку достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади".

Відповідно до Переліку органів, що проводять перевірку достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону № 1682, затвердженого постановою КМУ № 563 від 16.10.2014, обов'язок зі здійснення перевірок відомостей щодо заборон, які можуть бути застосовані до осіб у частині недостовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідності вартості майна (майнових прав), зазначеного (зазначених) у поданих ними деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених п.п.1-10 ч. 1 ст. 2 Закону № 1682, доходам, отриманим із законних джерел, покладено на Державну фіскальну службу України (надалі ДФС). Зазначене також відповідає повноваженням ДФС, які визначені пп.92-1 п.4 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою КМУ № 236 від 21.05.2014, згідно з яким ДФС відповідно до покладених на неї завдань проводить перевірку достовірності відомостей, зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону № 1682.

Відповідно до п. 2 Порядку № 563 перевірки проводяться апаратом ДФС, а також її територіальними органами (державними податковими інспекціями) за місцем проживання особи, стосовно якої проводиться перевірка.

Згідно з п.п. 19, 20 Порядку № 563 із метою проведення перевірки достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації за минулий рік, поданій особою, яка підлягає перевірці, набутого (набутих) за час перебування на посадах, зазначених у п.п.1-10 ч. 1 ст. 2 Закону № 1682, доходам, отриманим із законних джерел, до ДФС надсилається запит за формою згідно з додатком 3 разом із засвідченими копіями декларації та трудової книжки (послужного списку) такої особи.

Пунктами 27, 28 Порядку № 563 визначено, що в разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону № 1682, ДФС протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх фактів недостовірності та/або невідповідності відомостей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня надходження запиту та копії декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, повідомляє про них зазначеній особі.

Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за фактами, зазначеними у п. 27 цього Порядку, та підтверджені документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування ДФС під час підготовки висновку про перевірку.

Пунктом 35 Порядку № 563 передбачено, що якщо відповідь/висновок/копія судового рішення, що надійшли від органів перевірки за результатами перевірки, є неповними або суперечать іншим матеріалам перевірки, орган, в якому проводиться перевірка, з метою проведення додаткової перевірки чи уточнення отриманої інформації одноразово звертається із запитом до органів перевірки, які зобов'язані розглянути його та надати відповідь протягом десяти робочих днів.

Міністерством фінансів України наказом № 1100 від 03.11.2014 затверджено Порядок проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" (далі - Порядок № 1100), яким визначено процедуру проведення органами ДФС перевірки достовірності відомостей, визначених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади", зазначених особами, перелік яких наведено у п.п.1-11 ч. 1 ст. 2 Закону № 1682, у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, за формою, встановленою Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Відповідно до абз. 2 п. 1 Порядку № 1100 його дія поширюється на осіб, стосовно яких проводиться перевірка, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи, визначені ч. 4 ст. 5 Закону № 1682. Перевірка відомостей щодо членів сім'ї особи, стосовно якої проводиться перевірка, вказаних у декларації, не проводиться.

Пунктом 3 Порядку № 1100 встановлено загальний алгоритм проведення органами ДФС перевірки, який включає такі складові:

1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого ч. 4 ст. 5 Закону № 1682, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи;

2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтверджуваних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації;

3) проведення перевірки, що фактично полягає в:

- аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації;

- порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у п.п.1-10 ч. 1 ст. 2 Закону № 1682, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності;

- порівняльному аналізі наявної інформації з метою засування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у п.п.1-10 ч. 1 ст. 2 Закону № 1682, доходам, отриманим із законних джерел;

4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей;

5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтверджуваних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку;

6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону № 1682, за встановленою формою та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.

Як передбачено п. 4 Порядку № 1100 при проведенні перевірки використовується наявна в інформаційних ресурсах контролюючих органів податкова інформація, інформація, що міститься в податкових деклараціях платників податків (у разі їх подання відповідно до законодавства), інша інформація, що надійшла до контролюючих органів.

При перевірці контролюючим органом використовується інформація, надана особою, стосовно якої проводиться перевірка, з власної ініціативи чи за запитом контролюючого органу, а також інформація, що надходить від суб'єктів інформаційних відносин та платників податків (фізичних та юридичних осіб) в установленому законом порядку.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1100 отримана та узагальнена податкова інформація порівнюється на предмет її достовірності з даними, вказаними в декларації.

За результатами такого порівняння встановлюється відсутність/наявність недостовірностей та/або невідповідностей між податковою інформацією та вказаними в декларації відомостями, а також відсутність/наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у п.п.1-10 ч.1 ст.2 Закону України "Про очищення влади", доходам, отриманим із законних джерел.

Недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо особою, стосовно якої проводиться перевірка, не вказано або вказано неповну інформацію про таке майно (майнові права) у декларації.

Наявність невідповідності вартості майна, вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у п.п. 1-10 ч. 1 ст. 2 Закону № 1682, доходам, отриманим із законних джерел, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо вартість такого майна (майнових прав) перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.

Пунктом 12 Порядку № 1100 також визначено, що в разі встановлення за результатами перевірки недостовірностей та/або невідповідностей у будь-якому з розділів декларації контролюючий орган, крім одержання в межах своїх повноважень від державних органів, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації та копій необхідних документів щодо зазначених відомостей, протягом трьох робочих днів з дня виявлення таких недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, повідомляє про них таку особу з метою отримання пояснень причин виникнення недостовірностей та/або невідповідностей та копій документів, які підтверджують зазначені у декларації відомості.

Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджувані документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним контролюючим органом при підготовці висновку про результати перевірки.

Згідно з п. 14 Порядку № 1100 висновок про результати перевірки, підписаний керівником контролюючого органу (або особою, яка виконує його обов'язки), який проводив перевірку, надсилається керівнику органу, передбаченому ч. 4 ст. 5 Закону № 1682, не пізніше ніж на шістдесятий день з дня початку проходження перевірки.

Статтею 9 Закону № 1682 встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень при виконанні цього закону оскаржуються в судовому порядку, а у відповідності до абз.2 п. 11 ст. 5 цього ж Закону висновок про результати перевірки достовірності відомостей, визначених п.п.1, 2 ч.5 ст.5 може бути оскаржений особою в судовому порядку. Аналогічні положення закріплено у п. 39 Порядку № 563.

Перевірку щодо ОСОБА_1 проведено Біловодським відділенням Старобільської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області, яка є повноважним органом на проведення такої перевірки, відповідно до приписів ч. 7 ст. 5 Закону № 1682, п. 2 Порядку № 563, Переліку органів, що проводять перевірку, пп. 92-1 п. 4 Положення про Державну фіскальну службу України.

Дослідженням змісту оскаржуваного висновку встановлено, що для проведення перевірки податковим органом отримано запит про перевірку, копії декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік, а також копії заяви про проведення перевірки, паспорта, трудової книжки, картки фізичної особи - платника податків, надсилалися запити про надання відомостей про ОСОБА_1 до Центральної бази даних ДФС України щодо отриманих доходів та перебування в якості посадової особи чи засновника підприємств, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного агентства земельних ресурсів України, Державної інспекції сільського господарства в Луганській області, Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування Біловодського, Марківського та Міловського районів, підпорядкованого УДАІ ГУМВС України у Луганській області, відділу Держгеокадастру у Біловодському районі Луганської області, Головного сервісного центру МВС України в Луганській області.

У висновку зазначено, що перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 у декларації вказано достовірні відомості щодо наявності майна, набутого ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у п. 1-10 частини першої статті 2 Закону № 1682, які відповідають наявній податковій інформації про майно ОСОБА_1 За результатами проведеної перевірки гр. ОСОБА_1 та з урахуванням письмових пояснень також встановлено, що вартість майна, вказаного у декларації, набутого ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у п. 1-10 частини першої статті 2 Закону № 1682, не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані гр. ОСОБА_1 із законних джерел, а саме: гр. ОСОБА_1 перебуває на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону № 1682, з 29.07.1996. ОСОБА_1 придбано 24.11.2005 садибу, а саме: житловий будинок загальною площею 64,4 кв.м., частка власності 1/1 та земельну ділянку площею 0,0802 га, згідно зареєстрованого договору купівлі-продажу садиби вартістю 28579,19 грн. Сума нарахованого доходу ОСОБА_1 за період з 01.04.1998 по 30.09.2005 згідно відомостей ЄДР фізичних осіб ДФС України складає 18821,57 грн, в тому числі податок на доходи фізичних осіб у сумі 1809,34 грн. В поясненнях зазначено, що джерелом доходу на придбання садиби є заробітна плата та інший дохід також її чоловіка та померлого батька.

Судом установлено, що при проведенні перевірки фіскальним органом на виконання вимог п.п. 5 п. 3 Порядку № 1100 отримано пояснення ОСОБА_1, що джерелом доходів на придбання садиби є заробітна плата її, її чоловіка ОСОБА_6 та її батька ОСОБА_7, а також продаж жилого будинку у с. Литвинівка Біловодського району, та додаткові документи - Державний акт на право власності на земельну ділянку, договір купівлі-продажу садиби за адресою: АДРЕСА_1 та договір купівлі - продажу будинку у с. Литвинівка Біловодського району (а.с. 12-13).

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч. 3 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржений висновок фіскального органу у відповідності з вимогами частини третьої статті 2 КАС України, суд дійшов висновку, що 1-м відповідачем висновок прийнято без дотримання вимог щодо обґрунтованості та пропорційності, з огляду на таке.

Податковий орган при проведенні перевірки керувався п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону № 1682 та абз. 2 п. 1 Порядку № 1100, якими не передбачено дослідження розміру та джерел доходів членів сім'ї та близьких родичів особи, щодо якої ведеться перевірка.

Проте, суд зазначає, що обґрунтованість рішення суб'єкта владних повноважень передбачає урахування останнім усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та індивідуальний підхід до особи, стосовно якої прийнято рішення (вчинено дію).

Судом установлено, що позивач з 03.08.1997 по 20.07.2015 перебувала у шлюбі з ОСОБА_6

Вказані обставини підтверджено копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3, відповідно до якого 03.08.1997 між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 укладено шлюб, після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_1. (а.с. 95)

Рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 20.07.2015 у справі № 408/1518/15-ц шлюб, зареєстрований 03.08.1997 Литвинівською сільською радою Біловодського району Луганської області, між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 розірвано. (а.с. 26-27)

Зазначене рішення набрало законної сили.

Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч.1 статті 61 Сімейного кодексу України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Згідно ч.1 статті 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо заповнення декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та іншими особами у розділі П «Відомості про доходи» декларації зазначаються відомості про суми одержаного (нарахованого) доходу декларантом та членів сім'ї. Доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та іншими особами у рядку 17 (стовб. 2) декларації зазначається сукупний розмір оподатковуваного доходу одержаного членами сім'ї декларанта від провадження підприємницької та незалежної професійної діяльності.

Таким чином, в даному випадку для прийняття оскаржуваного рішення (висновку) суттєве значення мало врахування доходів позивача за весь час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 Закону № 1682, з 1996 року, а не з 1998 року, як зазначено у висновку, врахування доходів як позивача, так і її чоловіка, таі інших членів сім'ї, зазначених нею в деклараціях за період з 1996 по 2005 роки (2005 рік - рік придбання позивачем садиби), зокрема, позивачем в ході проведення перевірки надавалися пояснення щодо походження коштів на придбання садиби та додаткові документи (договір купівлі - продажу жилого будинку, укладений 25.09.2003 між чоловіком позивача ОСОБА_6 як продавцем та ОСОБА_10 як покупцем), проте не були враховані фіскальним органом при складанні висновку.

В оскаржуваному висновку всі наведені обставини не взято до уваги, не проведено порівняння суми доходу позивача та членів її сім'ї, отриманого із законних джерел, з сумою витрат на придбання садиби, у зв'язку з чим висновок не може вважатися обґрунтованим, що є обов'язковим для рішення суб'єкта владних повноважень.

Крім того, згідно змісту частини другої статті 1 Закону № 1682 очищення влади (люстрація) застосовується до осіб, які брали участь в управлінні державними справами своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_5, тобто до осіб, які підлягають перевірці, повинен застосовуватися принцип індивідуальної вини.

На необхідності дотримання принципу індивідуальної вини при проведенні люстраційних заходів наголошується й у Резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи від 27 червня 1996 року № 1096 «Про заходи щодо позбавлення від спадщини колишніх комуністичних тоталітарних систем». Зокрема, у ній зазначено, що люстраційні заходи можуть бути сумісними з принципами демократичної та правової держави, якщо буде дотримано принцип індивідуальної вини, яка має бути доведена в кожному конкретному випадку, а особі, яка піддається люстраційній процедурі, буде гарантовано право на захист, презумпція невинуватості та право на оскарження до суду (пункти 12, 13).

Установлені зазначеною Резолюцією № 1096 підходи до проведення люстрації знайшли свій розвиток у практиці Європейського суду з прав людини (далі за текстом - ЄСПЛ).

Так, у рішенні «Любох проти Польщі» ЄСПЛ наголошує, що люстраційна процедура не може слугувати покаранням, оскільки це прерогатива кримінального права. Якщо норми національного закону допускають упровадження обмеження прав, гарантованих Конвенцією, то такі обмеження мають бути достатньо індивідуальні. Люстраційні процедури мають відповідати критеріям доступності, а при розгляді справ про люстрацію мають бути дотримані всі стандарти справедливого судового розгляду та вимог, передбачених статтею 6 Конвенції щодо кримінальних проваджень. Зокрема, особі, яка піддається люстрації, мають бути забезпечені всілякі гарантії, притаманні кримінальному переслідуванню. Такою гарантією передусім має бути презумпція невинуватості (пункт 61).

У даному випадку суд приходить до висновку, що фіскальним органом перевірку відносно ОСОБА_1 проведено формально, без дотримання принципів презумпції невинуватості та індивідуальної вини, оскільки при проведенні перевірки, незважаючи на зазначення у оскарженому висновку урахування пояснень ОСОБА_1 та додатково наданих документів, фактично пояснення та документи до уваги не прийнято взагалі, не враховано доходи ОСОБА_1 у період з 1996 по 1998 роки, протягом яких позивач також займала посади, визначені у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону № 1682, не враховано доходи членів сім'ї позивача, а саме - доходи чоловіка ОСОБА_6, з яким позивач перебувала у шлюбі з 03.08.1997 по 30.07.2015, зокрема, не враховано дохід чоловіка позивачки від продажу жилого будинку з надвірними будовами та спорудами у АДРЕСА_2, що підтверджено нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 25.09.2003, відповідно до якого ОСОБА_6 продав зазначений будинок за 21200,00 грн. (а.с. 30)

Також суд дійшов висновку, що оскаржений висновок прийнято без дотримання вимоги щодо пропорційності, яка передбачає, зокрема, прийняття рішення суб'єктом владних повноважень з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та на обов'язку суворого дотримання якого неодноразово наголошував ЄСПЛ у своїй практиці (рішення у справах «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 (заява № 4909/04), «Гримковська проти України» від 21.07.2011 (заява № 38182/03), «Савіни проти України» від 18.12.2008 (заява № 39948/06), та інші).

До наведеного висновку суд дійшов з огляду на те, що звільнення позивача з займаної посади з підстав, визначених Законом України «Про очищення влади», яке в розумінні частини третьої статті 1 Закону № 1682 тягне за собою суворі та вкрай негативні наслідки для позивача, а саме - заборону обіймати протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), за своєю суттю є втручанням держави у приватне та професійне життя особи, яке допускається у виключних випадках.

Зокрема, такий підхід знайшов своє відображення у розділі 2 рішення ЄСПЛ у справі Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 (заява № 21722/11).

Таким чином, оскаржений висновок є не відповідає принципам обґрунтованості та пропорційності, що є підставою для визнання його протиправним та скасування.

Крім того, відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Складовою верховенства права є принцип правової визначеності, основу якого утворює ідея передбачуваності (очікуваності) суб'єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає наявним у суспільстві нормативним приписам.

Про те, що принцип правової визначеності є складовою верховенства права, йдеться в рішенні ЄСПЛ від 28 жовтня 1999 року «Брумареску проти Румунії» (пункт 61).

Принцип правової визначеності вимагає ясності й однозначності правової норми та забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишалися передбачуваними (правові позиції Конституційного Суду України у рішеннях від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010, від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011).

Такий підхід узгоджується з практикою ЄСПЛ. Так, у рішенні від 13 грудня 2001 року у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку.

Так, на час придбання ОСОБА_1 садиби у 2005 році Закон України «Про очищення влади» ще не існував, відповідно, позивач жодним чином не могла передбачити прийняття вказаного Закону та підзаконних актів до нього (Порядку № 563 від 16.10.2014 та № 1100 від 03.11.2014), а тому не могла передбачити, що придбання та оформлення у приватну власність нерухомого майна, придбаного у шлюбі за подружні збереження, у подальшому буде розцінено як таке, що придбано виключно за рахунок її особистого доходу, та такий висновок стане підставою для її звільнення з державної служби.

Проаналізувавши вищевикладені обставини, приймаючи до уваги те, що суб'єктом владних повноважень не доведений належними та допустимими доказами факт порушення позивачем вимог антикорупційного законодавства та вимог Закону № 1682 суд вважає висновок Старобільської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади», від 17.12.2015 за № 251/1216/НОМЕР_1 незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо вимог про визнання протиправними дій Старобільської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області суд зазначає, що, по-перше, позивачем, а ні в позові, а ні під час надання пояснень у судовому засіданні не конкретизовано, які саме дії першого відповідача він вважає незаконними.

По друге, проводячи перевірки посадові особи податкового органу діяли в межах наданих їм повноважень та у спосіб, визначений Законом № 1682 та відповідними порядками, якими регламентовано процедуру проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки (Порядок № 563 від 16.10.2014 та № 1100 від 03.11.2014).

Самі по собі дії першого відповідача не породжують для позивача жодних негативних наслідків, негативні наслідки для позивача створено висновком від 17.12.2015.

З урахуванням зазначеного суд вважає, що позовні вимоги щодо оскарження дій податкового органу є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Висновок податкового органу від 17.12.2015 слугував підставою для складання Головним управлінням статистики у Луганській області Довідки № 19/48 про результати перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", та прийняття наказу № 20-к від 05.02.2016 про звільнення ОСОБА_1 з посади.

Так, другим відповідачем до Довідки № 19/48 (а.с. 89) фактично перенесено всі дані, викладені у висновку Старобільської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади», від 17.12.2015 за № 251/1216/НОМЕР_1.

Висновок, вказаний в оскаржуваній довідці, щодо застосування заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону № 1682, у зв'язку з тим, що перевіркою стосовно ОСОБА_1 встановлено невідповідність вартості майна, вказаного у декларації, набутого за час перебування на посаді, визначеної Законом № 1682, доходам, отриманим із законних джерел, фактично є висновком податкового органу.

З огляду на те, що під час розгляду справи суд прийшов до висновку про протиправність висновку Старобільської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області від 17.12.2015 за № 251/1216/НОМЕР_1, Довідка № 19/48 також є протиправною.

Враховуючи, що зазначена довідка вказана у наказі № 20-к від 05.02.2016 про звільнення ОСОБА_1 з посади як підстава для його прийняття, суд вважає, що вказана довідка породжує для позивача негативні наслідки, а тому підлягає оскарженню та скасуванню в судовому порядку.

Відповідно до п.7-2 ч.1 ст.36 КЗпП України підставою для припинення трудового договору є підстави, передбачені Законом України «Про очищення влади».

Прийняття другим відповідачем оскаржуваного наказу про звільнення є наслідком дій першого відповідача - складання висновку від 17.12.2015 за № 251/1216/НОМЕР_1 та довідки № 19/48 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону № 1682.

Враховуючи, що при розгляді даної справи суд прийшов до висновку про незаконність висновку податкового органу, а відтак про відсутність підстав для звільнення позивача, вищевказаний наказ також підлягає скасуванню, а позивач поновленню на посаді.

При цьому ОСОБА_1 підлягає поновленню на посаді головного спеціаліста-економіста відділу статистики у Біловодському районі Головного управління статистики у Луганській області з 08.02.2016, оскільки останній день звільнення - 05.02.2016, вважається робочим днем, а 06 та 07 лютого 2016 року є вихідними днями.

Згідно з пунктом 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі за текстом - Порядок).

Згідно з пунктом 2 Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до пункту 5 Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

ОСОБА_1 звільнено з 05.02.2016, при цьому 06 та 07 лютого 2016 року є вихідними днями. Згідно довідки Головного управління статистики у Луганській області від 10.03.2016 № 15/2-156 заробітна плата ОСОБА_1 за грудень 2015 року склала 6751,14 грн, за січень 2016 року - 2328,63 грн, разом - 9079,77 грн за 42 робочі дні.

Таким чином, одноденний заробіток позивача складає 216,19 грн.

Кількість робочих днів з дня звільнення позивача 05.02.2016 по день вирішення справи складає 27 (згідно з листами Міністерства соціальної політики України від 20.07.2015 № 10846/0/14-15/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2016 рік»).

Таким чином, сума заробітної плати за час вимушеного прогулу складає 5837,13 грн. (216,19 грн. х 27 дні).

Як зазначено у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначення сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Тобто, другий відповідач - роботодавець, як податковий агент згідно норм Податкового Кодексу України та як страхувальник згідно Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", зобов'язаний виплатити позивачеві суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, утримавши з нього при виплаті податок з доходів фізичних осіб та єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пунктів 2, 3 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем при звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 551,20 грн за вимоги щодо визнання дій податкового органу та скасування висновку податкового органу та 551,20 грн за вимоги про скасування довідки Головного управління статистики у Луганській області. Позов визнано судом частково обґрунтованим, а тому судовий збір на користь позивача необхідно стягнути з обох відповідачів пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області та Головного управління статистики у Луганській області задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» від 17 грудня 2015 № 251/1216/НОМЕР_1 в.о. начальника Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області Дудник С.В.

Визнати протиправною та скасувати Довідку Головного управління статистики у Луганській області про результати перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", № 19/48 відносно ОСОБА_1.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління статистики у Луганській області від 05 лютого 2016 року № 20-к «Про звільнення ОСОБА_1.».

Поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста - економіста відділу статистики у Біловодському районі Головного управління статистики у Луганській області з 08 лютого 2016 року.

Стягнути з Головного управління статистики у Луганській області (код ЄДРПОУ 02359834, адреса: бульв. Дружби Народів, 32а, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) заробітну плату за час вимушеного прогулу (з 08 лютого 2016 року по час прийняття судового рішення про поновлення на роботі) у сумі 5837,13 грн (п'ять тисяч вісімсот тридцять сім грн 13 коп) з відрахуванням відповідних податків та зборів на доходи фізичних осіб, сплата яких є обов'язковою у встановленому законом порядку.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Допустити негайне виконання постанови в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста - економіста відділу статистики у Біловодському районі Головного управління статистики у Луганській області з 08 лютого 2016 року та стягнення на її користь грошового забезпечення за один місяць в розмірі 4323,80 грн (сума вказана без утримання податку на доходи фізичних осіб й інших обов'язкових платежів, які повинен утримати та сплатити за працівника роботодавець).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (код ЄДРПОУ 039890405, адреса: вул. Харківська, 6, м. Старобільськ, Луганська область, 92703) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 275,60 грн (двісті сімдесят п'ять грн. 60 коп)

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління статистики у Луганській області (код ЄДРПОУ 02359834, адреса: бульв. Дружби Народів, 32а, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 551,20 грн (п'ятсот п'ятдесят одна грн. 20 коп)

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано судом 17 березня 2016 року.

Суддя Т.В. Смішлива